Історія України. 7 клас. Дрібниця

§ 17. Роздробленість Русі-України (середина XII — середина XIII ст.). Київське, Чернігівське та Переяславське князівства

  • Коли виникла проблема єдності руських земель? Що вам відомо про причини роздробленості Русі-України? Яких заходів уживали князі для збереження єдності держави? Хто був ініціатором цих заходів?

1. РУСЬ-УКРАЇНА в середині XII — на початку XIII ст.

Із середини XII ст. Русь розпалася на ряд князівств. Спочатку їх було близько п’ятнадцяти, з часом їхня кількість лише зростала. Пригадаймо, що подібні процеси роздробленості за доби Середньовіччя відбувалися і в інших європейських країнах. Тісно пов’язаними між собою залишалися князівства, розташовані на території сучасної України — Київське, Чернігівське, Новгород-Сіверське, Переяславське, Галицьке та Волинське. Саме на цій території відбувалося формування українського народу. Закарпаття, заселене слов’янами, ще із середини XIII ст. входило до Угорщини, а на території Причорномор’я і Приазов’я жили половці.

Діємо: практичні завдання

Простежте територіальні зміни на давньоруських землях за доби роздробленості.

Київське, Переяславське, Чернігівське, Галицьке та Волинське князівства у XII — першій половині XIII ст.

Розкажіть про зміни територій князівств протягом другої половини XII ст. Висловте припущення, чим вони були зумовлені.

Роздробленість політично і військово послабила Русь, але сприяла розвитку економіки й культури в регіонах. Центром великокнязівської влади та духовним осередком руських земель залишався Київ.

У кожному князівстві правив удільний князь. Він очолював військо, чинив суд, видавав закони, збирав податки. Князь управляв своїм уділом за допомогою дружинників, бояр, яких призначав на різні посади (посадники, тисяцькі, вірники, тивуни). Для вирішення важливих питань скликали або народне віче, або боярську раду. Свою владу удільні князі намагалися передати у спадок.

2. КИЇВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО в середині XII — першій половині XIII ст.

Київська земля була одним із найбільш заселених та економічно розвинених князівств. Окрім Києва, помітну роль відігравали міста Вишгород, Білгород, Василів (сучасний Васильків), Юр’їв (сучасна Біла Церква).

На південних кордонах князівства ще з початку XI ст. князі розселяли дружні племена кочовиків. Найчастіше в літописах згадувався союз «чорних клобуків» (торки, берендеї, печеніги, ковуї, турпеї, каспичі). Ці племена несли прикордонну службу, а також становили легку кінноту князівського війська.

Збройна боротьба за великокнязівський престол між представниками династії Рюриковичів призводила до поступового ослаблення Києва. Деякі князі намагалися позбавити Київ статусу політичного й духовного центру Русі. Так вчинив у 1169 р. онук Володимира Мономаха володимиро-суздальський князь Андрій Боголюбський. Збірне військо муромських, смоленських, полоцьких, чернігівських і дорогобузьких князів напало на Київ і впродовж трьох днів грабувало його.

Свідчать документи

Працюючи з уривком з літопису, визначте, що було метою погрому Києва. Дайте оцінку діям війська Андрія Боголюбського.

З Іпатського літопису

«І грабували вони два дні весь город — Поділ, і Гору, і монастирі, і Софію, і Десятинну Богородицю. І не було помилування нікому і нізвідки: церкви горіли, християн вбивали, а інших в’язали, дружин вели в полон, силоміць розлучаючи з чоловіками їх, діти ридали, дивлячись на матерів своїх. І узяли вони майна множина, і церкви оголили від ікон, і книг...

3. ЧЕРНІГОВО-СІВЕРСЬКА ЗЕМЛЯ

Чернігово-Сіверська земля мала вигідне географічне положення на торговельних шляхах. Найбільшими містами були Чернігів, Путивль, Любеч.

Правила в князівстві династія Ольговичів — нащадки князя Олега Святославича, онука Ярослава Мудрого. З кінця XI ст. виокремлюється фактично незалежне Новгород-Сіверське князівство. Місцеві князі також боролися із зовнішніми ворогами. Щоправда, не завжди вдало. У 1185 р. новгород-сіверський князь Ігор Святославич на чолі нечисленних військ вирушив у похід проти половців, однак зазнав нищівної поразки в битві біля річки Каяла (Калка). Історія походу описана в героїчній поемі «Слово про похід Ігорів».

Свідчать документи

Із «Слова про Ігорів похід»

(Уривок. Переклад з давньоруської мови Максима Рильського)

Перестали князі невірних воювати,

Стали один одному казати:

«Се моє, а се теж моє, брате!»

Стали вони діла дрібні

Вважати за великі,

На себе самих підіймати чвари, —

А невірні з усіх сторін находили,

Землю Руську долали.

«За землю Руську» (ілюстрація художника Василя Лопати до «Слова про похід Ігорів», 1981-1982 рр.)

  • 1. Опишіть ілюстрацію. Зверніть увагу на символіку фону. Хто, на вашу думку, і чому зображений на гравюрі?
  • 2. Як автор «Слова про похід Ігорів» пояснює причини поразок від половців?

4. ПЕРЕЯСЛАВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО

Переяславське князівство — прикордонне князівство, яке межувало зі степом. Воно постійно перебувало під загрозою вторгнення кочовиків. Столиця князівства — місто Переяслав — була могутньою фортецею і важливим центром ремесла й торгівлі. Важливими були також фортеці Баруч, Прилуки, Лубни, Жовнин та ін. Через прикордонне розташування князівства його правителі завжди багато уваги приділяли боротьбі із зовнішніми ворогами.

Саме із переяславськими землями пов’язана перша в історії згадка назви «Україна» в літописі під 1187 р.

Історичні подробиці

Найімовірніше, під словом «Україна» літописець розумів прикордонну територію, де проходила боротьба між осілими землеробами й кочовиками. Із часом це слово стало вживатися як синонім уділу, князівства. Після захоплення Русі-України монголами це слово на довгий період забулося.

Пам’ятник Володимиру Глібовичу в м. Переяславі на Київщині (робота скульптора Бориса Клімушка, 2000 р.). Володимир Глібович (1169-1187 рр.) брав участь у боротьбі з половцями

Свідчать документи

Із Літопису руського про переяславського князя Володимира Глібовича

У зв’язку зі смертю Володимира Глібовича в 1187 р. літописець писав:

«Бо любив він дружину, і золота не збирав, майна не жалів, а давав дружині; був же він князь доблесний і сильний в бою, і мужністю кріпкою відзначався, і всякими доброчесностями [був] сповнений. За ним же УКРАЇНА багато потужила».

Після смерті Володимира Глібовича Переяславське князівство перебувало під владою київських князів.

ЗНАЮ МИНУЛЕ ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю нове

1. Назвіть удільні князівства, які виникли за доби роздробленості Русі.

2. Установіть відповідність між назвами князівств та відповідними історичними фактами.

1 Київське князівство

2 Чернігівське князівство/Новгород-Сіверське князівство

3 Переяславське князівство

А Похід 1185 р. князя Ігоря Святославича проти половців, оспіваний у поемі «Слово про похід Ігорів»

Б Перша згадка назви «Україна» в літописі

В Розграбування 1169 р. військом Андрія Боголюбського

3. Започаткуйте укладання синхроністичної таблиці.

Ключові події історії удільних князівств Русі в другій половині XI—XIІ ст.

Київська земля

Переяславська земля

Чернігово-Сіверська земля

Галицька земля

Волинська земля

1169 р. — напад на Київ військ Андрія Боголюбського

4. Виконайте тренувальну онлайн-вправу:

«Ключові події історії Русі другої половини XI — другої половини XII ст.»

https://cutt.ly/ItmU56g

Досліджую і аналізую

Поясніть зв’язок між феодальною роздробленістю Русі та зростанням загрози з боку зовнішніх ворогів.

Мислю творчо

Складіть кросворд за змістом параграфа й запропонуйте розгадати його однокласникам/однокласницям (для створення кросворда ви можете скористатися допомогою інтернет-сервісу).

Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх:

1169 р. пограбування Києва військом Андрія Боголюбського

1185 р. похід князя Ігоря Святославича проти половців

1187 р. перша літописна згадка назви «Україна»