Розділ 3. Русь-Україна в другій половині XI — першій половині XIII ст.

§ 15. Передумови та причини політичного роздроблення Русі-України. Русь-Україна за правління Ярославичів (друга половина XI — початок XII ст.)

Пригадайте, які настанови давав Ярослав Мудрий своїм синам у заповіті. Від яких загроз він намагався застерегти нащадків? За потреби скористайтеся документом на с. 53.

1. ПРАВЛІННЯ ЯРОСЛАВИЧІВ

Діємо: практичні завдання

Покажіть на історичній карті (с. 85) володіння спадкоємців Ярослава згідно з утвердженим ним порядком.

За кілька років до своєї смерті Ярослав Мудрий розділив між своїми синами землі Русі на окремі князівства (уділи): Ізяславові віддав Київ і частину земель Північної Русі (Новгород, Туров, Псков); Святославу — Чернігів і Сіверську землю, Муром, Тмуторокань; Всеволоду — Переяслав з Південним Лівобережжям і Ростов; Ігорю — Володимир на Волині; В’ячеславу — Смоленськ.

Попри повчання батька, невдовзі по смерті Ярослава Мудрого розпочалися війни за владу (міжусобні війни) між його синами. Розуміючи, які нещастя несуть ці міжусобиці, три брати — Ізяслав, Святослав і Всеволод — уклали союз для спільного управління державою, який тривав понад п’ятнадцять років. Сучасні історики назвали такий спосіб правління тріумвіратом Ярославичів (від «тріумвір» — «три» латиною). Брати спільно вирішували всі найголовніші питання управління державою.

У 1072 р. сини Ярослава Мудрого доповнили батьківську збірку «Руську правду» новими законами. Ця збірка законів дістала назву «Правда Ярославичів». Статті «Правди Ярославичів» відобразили подальший розвиток суспільних відносин у Русі-Україні:

заміна кровної помсти системою штрафів;
захист, передусім, життя вищих верств суспільства та княжих чиновників (штраф за вбивство тіуна — 80 гривен, а за вбивство княжого рядовича — 5 гривен);
зафіксовано розуміння співучасті у скоєнні злочину та спробу визначення відповідальності кожного з учасників злочину;
посилення ролі держави відобразилося у спрямуванні вири (штрафу за вбивство) до державної скарбниці, а не до постраждалих.

У цей час Русь стала об’єктом нападів нових ворогів — половців. Це були тюркомовні кочові племена, що жили у степах між Волгою і Дунаєм. Ярославичі здійснили спробу зупинити половців, які просувалися Лівобережжям на Переяслав. Однак битва на річці Альта 1068 р. завершилася нищівною поразкою війська тріумвірату Ярославичів.

Битва на річці Альта, 1068 р. (малюнок із Радзивіллівського літопису кінця XV ст.)

Визначте на мініатюрі переможців і тих, хто зазнав поразки.

У 1073 р. тріумвірат братів Ярославичів розпався. Розпочалася нова хвиля міжусобиць. У боротьбу були втягнуті й сусіди Русі: Польща, половці, навіть Папа Римський. Ізяслав змушений був втекти до Польщі, а київським князем став Святослав. Після його смерті на престол зійшов Всеволод, який правив до 1093 р. Старший брат Ізяслав загинув під час чергової спроби повернути собі владу в Києві.

Історичні подробиці

Руські князі та Папа Римський

У пошуках допомоги Ізяслав звертався до Папи Римського Григорія VII. Послом князь відрядив свого сина Ярополка. Папа побачив у цій ситуації можливість поширити свій вплив на Русь на противагу константинопольському патріарху. 1075 р. Григорій VII коронував Ярополка Ізяславича та надав йому у володіння Руське королівство.

Христос коронує Ярополка та княгиню Кунігунду (мініатюра з Кодексу Гертруди (Трірський псалтир) — збірки молитов дружини Ізяслава Ярославича княгині Гертруди, яка була донькою польського короля)

2. ЛЮБЕЦЬКИЙ З’ЇЗД КНЯЗІВ

Поміркуймо!

Поясніть, як впливали міжусобиці на становище в Русі-Україні. Який вихід із ситуації, що склалася, ви запропонували б князям?

Спільною справою для всіх князів у другій половині XI — на початку XII cт. була боротьба проти половців.

Князі розуміли, що протистояти половецькій загрозі вони можуть лише спільними зусиллями, подолавши суперечки й незгоди.

Володимир Мономах і Святополк Ізяславич скликали в листопаді 1097 р. в Любечі князівський з’їзд. У ньому взяли участь чернігівський, смоленський, волинський і теребовлянський князі. Князі домовилися:

закріпити за собою батьківські землі;
припинити усобиці;
об’єднатися для спільної боротьби з кочовиками-половцями.

Пам’ятник Любецькому з’їзду (смт Любеч на Чернігівщині, робота скульптора Геннадія Єршова, 1997 р.)

Поясніть символіку пам’ятника:

1. Що символізує головна постать пам’ятника?
2. Поміркуйте, кого автор зобразив в барельєфах на постаменті.
3. Які емоції і настрої учасників Любецького з’їзду намагався втілити автор пам’ятника в образах?

Свідчать документи

«Повість минулих літ» про Любецький з’їзд князів

...І зібралися [в городі] Любечі, щоб укласти мир. І говорили вони один одному, кажучи: «Пощо ми губимо Руську землю, самі проти себе зваду маючи? А половці землю нашу розносять і раді, що межи нами війна донині. Відтепер з’єднаймося в одне серце і обережімо Руську землю. Кожен хай держить отчину свою...». І на цім вони цілували хреста: «А якщо відтепер хто на кого встане, то проти того будем ми всі і чесний хрест».

1. Визначте за текстом підручника та уривком документа причини, рішення та наслідки Любецького з’їзду князів.
2. Поміркуйте, яке значення мав обряд цілування хреста учасниками з’їзду.

На деякий час усобиці справді припинилися, проте родичі швидко забули про свої обіцянки. Підставою до нової ворожнечі стало осліплення теребовлянського князя Василька Ростиславича. Щоб припинити її, з ініціативи Володимира Мономаха в 1100 р. та 1103 р. були скликані нові з’їзди під Києвом. Тимчасове примирення князів дало можливість об’єднати сили для боротьби з ворогами. У 1103 р. відбувся переможний похід під командуванням Святополка Ізяславича та Володимира Мономаха проти половців.

Думки істориків

Через те, що держава була поділена на частини, київський князь не мав давнього авторитету. Питання державного значення можна було провести тільки за спільною згодою всіх князів. Так княжі з’їзди стали постійною установою — свого роду державною радою, до якої належали всі найважливіші рішення.

Іван Крип’якевич «Історія України»

Як, за баченням історика, змінилася система управління Русі-України після Любецького з’їзду?

Отже, після смерті Ярослава Мудрого його нащадкам не вдалося зберегти єдність держави. Причиною була боротьба за можливість бути великим князем у Києві. Князівські міжусобиці значно послаблювали Русь. У цих умовах князі намагалися домовитися на князівських з’їздах. Під час цих зібрань спільно вирішували питання управління землями, зовнішньої політики, протистояння ворогам.

Вправа «Правління Ярославичів»

https://cutt.ly/ntmU7v6

ЗНАЮ МИНУЛЕ • ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ • ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю нове

1. Історія в ребусах. Розгадайте ребуси й утворіть логічні пари із закодованих у ребусах слів і їхніх пояснень.

А Місто, у якому був скликаний князівський з’їзд з метою подолання усобиць та організації відсічі ворогам

Б Частини Русі-України, якими наділив Ярослав Мудрий своїх синів

В Князь, онук Ярослава Мудрого, який був організатором князівських з’їздів наприкінці XI — початку XII ст.

Г Тюркомовні племена, які кочували на південь від Русі і здійснювали напади на землі Русі-України із середини XI ст.

Д Річка, на берегах якої в 1068 р. Ярославичі зазнали першої поразки від половців

Досліджую і аналізую

Укладіть синхроністичну таблицю про Русь-Україну в світі другої половини XI — першої половини XIV ст. Для виконання завдання скористайтеся підручником із всесвітньої історії і додатковими джерелами інформації.

Русь-Україна у світі другої половини XI — першої половини XIV ст.
Події в Русі-Україні	Події в Західній Європі	Події в Центральній і Східній Європі	Події у Візантійській імперії