Підручник з Географії. 9 клас. Довгань - Нова програма

§ 5. Суспільна організація виробництва та просторова організація національної економіки

Ви дізнаєтесь:

• про основні форми суспільної організації виробництва

• про особливості просторової організації національної економіки

• про економічні райони

Пригадайте:

• чинники розміщення виробництва

• що таке агломерація

Ви вже знаєте, що об’єктом вивчення економічної географії є просторова (територіальна) організація виробництва. Не випадково видатні науковці значну увагу приділили саме розкриттю її особливостей. Вони з’ясували, які чинники обумовлюють активне господарське освоєння та економічне піднесення країни, завдяки чому на певній території виникають та розвиваються промислові центри. Ці знання дуже важливі, адже вони знадобляться багатьом із вас, особливо тим, хто пов’яже своє майбутнє з підприємницькою діяльністю.

Мал. 1. Конвеєр Запорізького автомобільного заводу. Масове виробництво машинобудівної продукції має значні переваги над одиничним. Воно передбачає тісні зв'язки з підприємствами, що постачають окремі деталі та вузли.

1. Форми суспільної організації виробництва.

Під формою суспільної організації виробництва розуміють певний спосіб організації господарської діяльності населення. Однією з основних форм є концентрація, тобто зосередження виробництва на великих підприємствах або значної кількості підприємств однієї або суміжних видів господарської діяльності на обмеженій території (територіальна концентрація виробництва). Завдяки масовому виробництву продукції та економії на перевезеннях територіальна концентрація виробництва дає змогу отримувати більш дешеву і якісну продукцію, а тому мати високі прибутки (мал. 1). Частина прибутків спрямовується на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, а також на подальший розвиток підприємств. Це є необхідною умовою для нарощування обсягів виробництва, у тому числі завдяки застосуванню сучасних технологій та новітнього високопродуктивного обладнання.

Концентрація виробництва відбувається переважно навколо центрів виробництва, які формуються в найбільших містах. У тих випадках, коли відбувається агломерування, тобто центр розширюється і в ньому зосереджується все більша кількість підприємств, утворюються агломерації.

Концентрації сприяє ще одна форма суспільної організації виробництва — спеціалізація — поділ праці за видами продукції, який може відбуватися як на окремих підприємствах, так і на територіях (наприклад адміністративних областей), де вони розташовані (мал. 2).

Мал. 2. Харківський турбінний завод (ПАТ «Турбоатом») — одне з найбільших у світі турбобудівних підприємств. Він має вузьку спеціалізацію і виробляє турбіни для теплових, атомних, гідро- та електростанцій, теплоелектроцентралей.

Так, наявність великих родовищ високоякісних залізних руд на сході України обумовлює концентрацію підприємств, які спеціалізуються на їх видобутку, збагаченні та виробництві чорних металів. У результаті маємо територію з певною спеціалізацією. Це забезпечує високі прибутки підприємств за найменших витрат.

В історії людства яскравим прикладом спеціалізації була поява окремих цехів ремісників: гончарів, ковалів, пекарів, бондарів, зброярів, кожум'як.

Коли йдеться про масовий випуск технічно складної продукції, наприклад автомобілів, постає завдання налагодити зв’язки з підприємствами, які можуть постачати окремі деталі, вузли та механізми. Тому однією з форм просторової організації виробництва є кооперування — виробничі зв’язки підприємств із метою спільного виробництва кінцевої продукції (у нашому випадку — автомобіля).

Іноді виникає потреба випускати на одному підприємстві різну продукцію шляхом комбінування різних виробництв на основі комплексного використання сировини або відходів виробництва. Наприклад, відходи чорної металургії можуть використовуватися для виробництва будівельних матеріалів. Це дозволяє розширити сировинну базу промисловості й зменшити кількість відходів, які забруднюють навколишнє середовище. Отже, комбінування полягає в поєднанні взаємопов’язаних, але різнорідних виробництв на одному підприємстві (мал. 3).

У процесі децентралізації, який відбувається в Україні, постає необхідність просторового розосередження (дисперсії) виробництва. Особливо це потрібно в районах, де обласні центри з потужною промисловістю межують із менш розвиненими сільськими районами. Прикладом такої області є Харківська. Це сприятиме економічному розвитку окремих областей та районів країни.

Мал. 3. Металургійний комбінат «Арселор Міттал Кривий Ріг». Підприємства, для яких характерне комбінування різних виробництв, часто називають комбінатами. На них продукція одного виробництва стає сировиною або матеріалом для іншого. Так, до складу металургійного комбінату «Арселор Міттал Кривий Ріг» входять коксохімічне, гірничодобувне і металургійне виробництва.

Мал. 4. В останні два десятиліття в Київській промисловій агломерації підвищилася роль харчової, хімічної, целюлозно-паперової промисловості й виробництва будівельних матеріалів.

2. Форми просторової організації національної економіки.

Просторовою (територіальною) структурою економіки (господарства) називають сукупність певним чином розташованих і взаємопов’язаних територіальних елементів економіки. Серед усталених територіальних елементів важливу роль відіграють форми просторової організації національної економіки. У промисловості це промислові пункти, центри, вузли, агломерації та райони.

Промисловий пункт — це населений пункт, у якому розташоване одне промислове підприємство. Якщо в населеному пункті є кілька промислових підприємств, не поєднаних між собою виробничими зв’язками, він стає промисловим центром. Сукупність розташованих неподалік один від одного промислових центрів, що мають загальну інфраструктуру і тісні виробничі зв’язки, утворює промисловий вузол. Ви вже знаєте, що за наявності центрів концентрації, які формуються в найбільших містах, спостерігається агломерування. У такому випадку вузол перетворюється на промислову агломерацію. Найбільш потужною промисловою агломерацією України є Київська (мал. 4).

Промислові центри, вузли та агломерації є складовою частиною промислового району. Це територіально цілісна частина господарства країни, яка спеціалізується на виробництві певної промислової продукції. В Україні налічується чотири багатопрофільні промислові райони: Придніпровський, Донецький, Прикарпатський і Прибузький.

Певні особливості мають форми просторової організації сільського господарства. їх формування тісно пов’язане з окремими видами промислової діяльності, які переробляють сільськогосподарську продукцію (насамперед із харчовою промисловістю). Разом вони утворюють агропромислові пункти, центри, кущі, вузли та зони. Так, агропромисловий кущ передбачає компактне розміщення агропромислових пунктів (населений пункт, де переробляється один вид сировини) і центрів (населений пункт, де переробляються кілька видів сировини) із прилеглими районами, які виробляють сільськогосподарську продукцію, що здебільшого є сировиною для промисловості. Агропромисловий вузол утворює система компактно розташованих пунктів, центрів, кущів навколо обласного або районного центру. Відмінності спеціалізації сільського господарства дозволяють виділити три сільськогосподарські зони. Вони являють собою території, які спеціалізуються на виробництві тієї чи іншої продукції рослинництва й тваринництва.

3. Економічні райони.

Найвищою формою просторової організації національної економіки є економічний район. Це частина країни, яка має свою виробничу спеціалізацію, територіальну цілісність та пов’язана з іншими районами через територіальний поділ праці та обмін продукцією. Усі економічні райони утворюють єдиний господарський комплекс України.

Ознакою економічного району є його комплексність — просторова й функціональна взаємопов’язаність усіх сфер господарської діяльності, які утворюють територіальну систему. У її межах підприємства спільно використовують природні умові та ресурси, транспортні магістралі, кооперуються між собою. Це підвищує економічну ефективність виробництва.

В Україні розрізняють дев’ять економічних районів.

Головне

• Під формою суспільної організації виробництва розуміють певний спосіб організації господарської діяльності населення.

• До основних форм суспільної організації виробництва належать: концентрація, дисперсія, агломерування, спеціалізація, комбінування, кооперування.

• Форми просторової організації національної економіки — сталі територіальні елементи економіки (господарства). У промисловості це промислові пункти, центри, вузли, агломерації та райони, у сільському господарстві — сільськогосподарські зони.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Розкажіть про форми просторової організації виробництва. 2. Які переваги дає концентрація виробництва? 3. На виробництві якої продукції спеціалізуються підприємства вашого населеного пункту (області)? 4. Дайте визначення поняття «економічний район».

Поміркуйте

Які переваги має масове виробництво продукції порівняно з одиничним? (Візьміть до уваги потрібне обладнання та необхідність його повторного налагоджування, кваліфікацію працівників, час та витрати на виготовлення одиниці продукції.)