Підручник з Географії. 7 клас. Довгань - Нова програма

РОЗДІЛ I

ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРИРОДИ МАТЕРИКІВ І ОКЕАНІВ

На уроках загальної географії та природознавства ви отримали знання про Землю як природне тіло, що розвивається за певними законами та складається із взаємозалежних земних оболонок.

Ви дізналися про географічні закономірності — тривалі стійкі взаємозв’язки між географічними об’єктами та явищами, що повторюються в часі та просторі.

Виникнення та прояв географічних закономірностей зумовлені обертанням планети навколо своєї осі та навколо Сонця, кутом її нахилу до площини орбіти, а також дією внутрішніх сил. Географічні закономірності проявляються насамперед у формуванні та розвитку природних компонентів — гірських порід, води, повітря, ґрунтів, рослинності та тваринного світу, а також у розміщенні природних комплексів. Наприклад, географічні закономірності проявляються в географічній зональності, вертикальній поясності тощо. Материки й океани є складовими географічної оболонки, тому їм властиві прояви всіх існуючих географічних закономірностей.

ТЕМА 1. ФОРМА І РУХИ ЗЕМЛІ

§ 3. Географічні наслідки форми та рухів Землі

Ви дізнаєтесь:

• як форма Землі та її рухи впливають на природу материків і океанів

Пригадайте:

• до якої фігури подібна форма Землі

• які зміни в природі відбуваються протягом року

Земля — третя від Сонця та найбільша з планет земної групи. Астрономи встановили, що наша планета одночасно бере участь у декількох видах рухів. Наприклад, у складі Сонячної системи вона рухається навколо центра Чумацького шляху. Однак головних видів руху, що з давніх часів були відомі людству, два: осьовий та орбітальний. Знання про форму, розміри та закономірності руху нашої планети дають можливість зрозуміти прояв багатьох природних закономірностей на материках та в океанах.

1. Географічні наслідки форми та розмірів Землі.

На думку вчених, Земля утворилася приблизно 4,7 млрд років тому. Своєю формою вона нагадує сплюснуту кулю. Така кулеподібна фігура Землі дістала назву геоїд.

Форма Землі та її розміри мають важливе географічне значення. Маса нашої планети величезна — 6,6 секстильйона тонн (у цьому числі 21 нуль!). Вона формує силу земного тяжіння, яка утримує на поверхні воду та атмосферу навколо Землі.

Форма Землі визначає кут падіння сонячних променів на поверхню: на різних широтах вони падають під різними кутами. Це спричиняє нерівномірне нагрівання планети, зональний розподіл тепла та формування теплових поясів. Теплові пояси, у свою чергу, разом з іншими чинниками (розмірами та масою Землі, її відстанню від Сонця) обумовлюють закономірну зміну природних процесів і явищ у географічній оболонці в напрямі від екватора до полюсів.

2. Обертання Землі навколо своєї осі.

Наша планета рівномірно обертається навколо уявної осі із заходу на схід, якщо дивитися на неї з боку Північного полюса. Такий рух Землі називають осьовим обертанням. Земна вісь нахилена під кутом 66°33' до площини орбіти. При цьому вісь орієнтована своїм північним кінцем на Полярну зорю (рис. 1).

Географічне значення осьового обертання Землі дуже велике. Насамперед воно визначає зміну дня і ночі та виникнення природної одиниці часу — доби. Це період повного оберту планети навколо осі. Для Землі він складає 23 години 56 хвилин 4 секунди.

Зміна дня і ночі зумовлює добові ритми в природі, тобто регулярне повторення протягом доби різних природних процесів. До них належать закономірні зміни в освітленні поверхні Землі, температурі повітря. Життя організмів та людини також підпорядковане добовим ритмам.

Тривалість доби залежить від швидкості обертання планети. Чим швидше обертається планета навколо своєї осі, тим коротша доба, і навпаки. Наприклад: Уран обертається навколо своєї осі у два рази швидше за Землю, тому тривалість доби на Урані становить половину земної доби.

Рис. 1. Осьове обертання Землі.

Осьове обертання впливає на форму Землі. Сплющення Землі біля полюсів — результат її осьового обертання. Відстань від центра Землі до полюсів (полярний радіус) на 21 км коротша за відстань від центра Землі до екватора (екваторіальний радіус). Із цієї ж причини окружність Землі по меридіанах на 72 км менша від екваторіальної.

Через осьове обертання Землі всі тіла, що рухаються її поверхнею, відхиляються від первісного напряму: у Північній півкулі — у правий бік за напрямком свого руху, а в Південній півкулі — у лівий бік. Людина, що рухається зі швидкістю 4—5 км/год, дію відхиляючої сили, звичайно, не відчуває. Проте на великі маси води здійснюється суттєвий вплив. Це добре видно на берегах річок. Відхиляюча сила притискує воду до одного з берегів: у річок Північної півкулі зазвичай більш крутий правий берег, а в Південній півкулі — лівий. Відхилення також впливає на напрямок руху вітрів в атмосфері, течій у Світовому океані.

3. Орбітальний рух Землі.

Земля рухається по своїй орбіті навколо Сонця із середньою швидкістю близько 30 км/с. Один оберт навколо Сонця вона здійснює за рік — відрізок часу тривалістю 365 діб 6 годин 9 хвилин 9 секунд. Через нахил земної осі до площини орбіти при орбітальному русі Сонце освітлює краще то Північну, то Південну півкулю. Нерівномірність освітлення та нагрівання земної поверхні викликає зміну пір року.

Для того щоб краще зрозуміти причини зміни пір року, розглянемо положення Землі під час весняного та осіннього рівнодення, зимового й літнього сонцестояння (рис. 2).

Під час весняного й осіннього рівнодення (21 березня і 23 вересня) Сонце перебуває в зеніті над екватором. Його промені падають на екватор під прямим кутом. На північ і на південь від нього проміння падає під однаково меншими кутами. Тому на всій земній кулі (крім полюсів) день дорівнює ночі й триває 12 годин.

Рис. 2. Орбітальний рух Землі.

У день літнього сонцестояння (22 червня) вісь Землі нахилена північним кінцем до Сонця і його промені прямовисно падають на паралель 23°26' пн. ш. — Північний тропік. У цей час на всіх широтах Північної півкулі Сонце займає найвище положення. На північ від паралелі 66°34' пн. ш., яку називають Північним полярним колом, Сонце за горизонт не заходить. Скрізь у Північній півкулі день довший за ніч, він збільшується від 12 годин на екваторі до 24 годин на полюсі. 22 червня в Північній півкулі починається астрономічне літо, а в Південній — астрономічна зима.

У день зимового сонцестояння — 22 грудня — положення Землі протилежне. До Сонця обернена Південна півкуля, і його проміння прямовисно падає на Південний тропік — паралель 23°26' пд. ш. Тепер освітлена вся південна полярна частина від паралелі 66°34' пд. ш. (Південне полярне коло). У Південній півкулі розпочинається астрономічне літо, а в Північній — астрономічна зима.

Унаслідок орбітального руху та нахилу земної осі до площини орбіти на Землі утворилися п’ять поясів освітлення, обмежених тропіками та полярними колами (рис. 3). Вони відрізняються висотою полуденного Сонця над горизонтом, тривалістю дня та тепловими умовами. Наявність поясів освітлення на Землі визначає зміну в напрямку від екватора не лише температури повітря, але й вигляду земної поверхні, усіх природних умов, що впливають на життя та господарську діяльність людей.

Рис. 3. Пояси освітлення, тропіки та полярні кола.

Зі зміною пір року пов’язана сезонна ритмічність у природі. Вона проявляється в змінах температури, вологості повітря та інших метеорологічних показників, що, у свою чергу, впливає на режим водойм, життя рослин і тварин.

Головне

• Кулеподібна форма Землі визначає різну кількість сонячного світла й тепла, що надходить на її поверхню на різних широтах.

• Головними географічними наслідками осьового обертання Землі є зміна дня і ночі, добова ритмічність природних явищ та процесів, стиснута біля полюсів форма планети, відхиляюча сила, що впливає на переміщення тіл.

• Головними географічними наслідками орбітального руху Землі є зміна пір року та сезонна ритмічність природних процесів.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Поясніть, яке значення для географії має форма Землі та її розміри. У якому місці на поверхні Землі людина може перебувати найближче до її центра? 2. Укажіть географічні наслідки: а) обертання Землі навколо своєї осі; б) обертання Землі навколо Сонця. 3. Наведіть приклади добових і сезонних ритмів у природі. 4. Що таке тропіки та полярні кола? 5. У який день у вашій місцевості полуденна висота Сонця над горизонтом буде найбільшою? найменшою?

Працюємо самостійно

1. Дізнайтеся, хто, коли та в який спосіб першим виміряв радіус Землі.

2. Підготуйте доповідь про календарі різних часів і народів. Виявіть недоліки їхніх систем відліку часу.