Підручник з Географії. 7 клас. Довгань - Нова програма

§ 17. Стихійні явища природи. Екологічні проблеми

Ви дізнаєтесь:

• про найбільш небезпечні явища природи в Африці та причини їх виникнення

• про екологічні проблеми материка та шляхи їх подолання

• про найвідоміші об'єкти природної спадщини ЮНЕСКО

Пригадайте:

• які явища природи можуть спричиняти стихійні лиха

• які існують види природоохоронних територій

Більша частина Африки має несприятливі для життя та господарської діяльності людей природні умови. Посушливі області, піщані та кам’янисті простори, зони можливих катастрофічних посух, надмірно зволожені території займають майже 2/3 площі материка.

Рис. 1. На території Африки неподалік від столиці Гани — Аккри розташоване одне з наднебезпечних та антиекологічних місць на планеті — місто-звалище Агбогблоші. Сюди з усього світу звозять електронне сміття: спрацьовані телевізори, комп'ютери, мобільні телефони, принтери та іншу техніку. У ґрунти та повітря потрапляють ртуть, соляна кислота, миш'як, важкі метали, свинцевий пил та інші забруднювачі, концентрація яких у сотні разів перевищує гранично допустимі норми. Середній вік жителів міста становить лише 12—20 років.

Неправильне ведення господарства часто призводить до посилення прояву стихійних явищ і загострення екологічних проблем (рис. 1). Порівняно з іншими континентами Африка має найбільш загрозливі темпи та розміри деградації унікальних природних комплексів. Питання їхньої охорони та збереження є вкрай важливими для багатьох країн Африки.

1. Стихійні явища природи.

Одне з найбільш згубних стихійних лих Африканського континенту — посухи. Кілька останніх десятиліть тут спостерігається посилення тривалості посух і зниження стоку річок. Ці процеси пов’язані не лише з кліматичними змінами, але і з постійною господарською діяльністю людини, що впливає на ліси та савану.

Особливо страждають жителі саван, прилеглих до Сахари. Так, у 2011 р. тривала посуха в Північно-Східній Африці поставила під загрозу життя понад 12 млн осіб. У 2013 р. в Намібії був оголошений надзвичайний стан: через сильну посуху було втрачено понад 90 % посівів продовольчих культур.

Виснажливі посухи змінюються періодами дощів руйнівної сили. Заливні дощі часто стають причиною сильних повеней, через які страждають посіви культурних рослин. Потоки води просто змивають їх разом із верхніми шарами ґрунту, а також руйнують житла, мости, що призводить до численних людських втрат.

Найбільша кількість опадів була зареєстрована на території Екваторіальної Африки — 350 мм на добу! (Для порівняння: в Україні в середньому випадає 550—650 мм на рік.)

Повені також викликають поширення небезпечної хвороби — малярії та паразитичних інфекцій. Багато лиха приносять нашестя сарани та муха цеце.

Рис. 2. Квагга — вимерлий підвид рівнинної зебри, що жив у Південній Африці. Багато років тому багатотисячні табуни квагг населяли околиці річки Лімпопо. Наприкінці XVIII — у XIX ст. голландські колоністи почали відтісняти їх, займаючи землі під посіви та пасовища. Квагги не відрізнялися смачним м'ясом, проте з їхніх шкір робили ремені, а зі шлунка — бурдюки для води. До того ж фермери відстрілювали квагг, вважаючи їх конкурентами свійських тварин. Останніх квагг було знищено в 1880 р. Вони є найбільш типовим прикладом зникнення тварин із вини людини.

2. Екологічні проблеми.

Зміна природних комплексів материка почалася ще в епоху його колонізації європейцями. Вивезення коштовної деревини, вирубування лісів призвели до збільшення площі саван, виснаження ґрунтів. Наслідком неправильного ведення сільського господарства (випалювання лісів, надмірне випасання худоби) протягом століть стало посилення процесів опустелювання. За останні 50 років площа Сахари збільшилася на 650 тис. км2 (це навіть більше за площу України).

Значна кількість великих тварин в Африці, особливо в саванах, привернула увагу любителів полювання. Як результат, деякі види тварин були повністю знищені (рис. 2), а інші перебувають під загрозою зникнення (носороги, слони, леви, жирафи тощо).

Вивченню екологічних проблем Африки та захисту її природи присвятили своє життя вчені-натуралісти, письменники, серед яких Л. Котлоу, Дж. Даррелл, Дж. Адамсон. Якби тварини вміли говорити, то напевно б сказали слова подяки і відомому вченому й мандрівнику Б. Гржимеку, невтомна діяльність якого врятувала життя тисяч тварин і поклала початок утворенню нових національних парків у Танзанії.

3. Світова природна спадщина ЮНЕСКО в Африці.

Для збереження унікальної природи Африки, захисту тварин від винищування в африканських країнах від 30-х рр. XX ст. почали розроблятися спеціальні програми. Основними напрямками запровадження цих програм є створення заповідних територій, віднесення унікальних природних об’єктів материка до Світової спадщини ЮНЕСКО.

Рис. 3. Національний парк Серенгеті.

У 1972 р. Міжнародна організація ЮНЕСКО прийняла Конвенцію про охорону Світової спадщини. Об'єктами природної спадщини стають рідкісні за красою гори та печери, лісові масиви, озера, водоспади тощо. Культурна спадщина представлена унікальними шедеврами людської діяльності. Усі об'єкти Світової спадщини перебувають під охороною міжнародного права.

На території Африки є понад 40 об’єктів природної спадщини ЮНЕСКО. Серед них — всесвітньо відомі національні парки Танзанії — Серенгеті (рис. 3), Нгоронгоро, Кіліманджаро. Серенгеті є лідером за кількістю видів і загальною кількістю тварин в Африці. У межах парку живуть понад 1,5 млн представників великих ссавців, переважно копитних. Тут можна побачити близько 35 видів тварин рівнинних територій, у тому числі «велику п’ятірку» — слонів, носорогів, левів, бегемотів і буйволів.

На півдні Африки розташований водно-болотний район Сент-Лусія — 328 тис. гектарів заповідної території, де під захистом перебувають кілька екосистем: від прибережних дюн, коралових рифів та протяжних піщаних пляжів до озер, боліт та лісів, які населяють безліч різноманітних представників флори і фауни.

Ще один унікальний природний об’єкт Африки — кратер Вредефорт. Він утворився від удару астероїда діаметром 250—300 км. Вік кратера оцінюється у понад 2 млрд років. Його вважають найбільшим на планеті утворенням, що виникло через контакт планети з іншими космічними тілами.

Однією з найвизначніших пам’яток Африки, що належать до Світової природної спадщини ЮНЕСКО, є водоспад Вікторія.

Головне

• Значні території Африки відчувають на собі вплив різноманітних стихійних явищ природи, найбільш масштабними з яких є посухи.

• Господарська діяльність на материку призвела до виникнення екологічних проблем — опустелювання, збідніння органічного світу, поширення небезпечних хвороб. Поглиблюють екологічні проблеми примітивні методи господарювання, браконьєрство, економічна відсталість африканських країн.

• Важливу роль у збереженні та відновленні унікальної природи материка відіграють природоохоронні території, віднесення природних об’єктів до Світової спадщини ЮНЕСКО.

Запитання та завдання для самоперевірки 1. Назвіть стихійні явища природи, поширені на території Африки. Якими є причини їх виникнення? 2. Чи можливо запобігти опустелюванню африканських саван? 3. У чому полягає сутність основних екологічних проблем Африки? 4. Чи можна стверджувати, що господарська діяльність людини найчастіше спричиняє виникнення та поширення стихійних лих? 5. Які заповідники та національні парки Африки мають світову популярність? 6. Наведіть приклади об'єктів природної спадщини ЮНЕСКО в Африці.

Практичне завдання

На карті природних зон Африки в атласі знайдіть заповідники та національні парки, позначте їх на контурній карті. Укажіть, у яких природних зонах вони розташовані.

Працюємо в групах

Уявіть, що вас зарахували до складу експертної групи вчених, які вивчають вплив господарської діяльності людей на природу Африки. Складіть звіт «Наслідки зміни природи Африки» у вигляді таблиці (у зошиті).

Назва природної зони

Види господарської діяльності

Наслідки впливу господарської діяльності

Пропоновані заходи для охорони

Працюємо самостійно

У 30-ті рр. XX ст. бельгійський географ Ж.-П. Гарруа написав книгу «Африка — умираюча земля». Дізнайтесь, які проблеми Африканського континенту аналізує автор у своїй книзі.