Підручник з Географії. 7 клас. Довгань - Нова програма

§ 15. Води суходолу

Ви дізнаєтесь:

• про особливості внутрішніх вод Африки

• про причини нерівномірного розподілу внутрішніх вод материка

Пригадайте:

• які води гідросфери належать до вод суходолу (внутрішніх вод)

• який зв'язок існує між особливостями клімату та розподілом вод на материку

В Африці багато великих річок, озер, значні запаси підземних вод, проте їхній розподіл по території континенту вкрай нерівномірний. Поряд із районами, що мають густу гідрографічну сітку, величезні простори материка майже повністю зневоднені. Це викликає проблеми забезпечення населення водою та ускладнює розвиток землеробства.

1. Загальна характеристика внутрішніх вод Африки.

Однією з основних особливостей внутрішніх вод Африки є їхнє нерівномірне розміщення. Тропічні широти — пустелі Сахара, Наміб і Калахарі, де опадів випадає дуже мало, а випаровуваність через високі температури велика, — дуже бідні на запаси води.

Близько 1/3 всієї площі материка займають області внутрішнього стоку. Річки впадають в озера, які не мають стоку в океан або губляться в пісках. Поширення областей внутрішнього стоку пов’язане з дефіцитом вологи та улоговинним характером рельєфу.

Безстічні озера займають дно улоговин. До них сходяться ваді — сухі русла річок, які заповнюються водою після нечастих дощів.

Велике значення для водопостачання мають підземні води. Вони підходять близько до поверхні в зниженнях рельєфу, утворюючи оазиси (рис. 1).

Рис. 1. Оазис у Сахарі. Із давніх часів розташування оазисів визначало напрями караванних шляхів у пустелях, вони були місцем відпочинку для мандрівників та пунктами, де ті могли запастися водою. В оазисах ростуть пальми, на зрошуваних землях вирощують овочі, зернові культури, плодові дерева.

У Сахарі, під товщею пісків на глибині 2300 м, нещодавно були відкриті водоносні шари загальною площею 900 тис. км2 (більше за площу України!). Вчені вважають, що з них щодня можна відкачувати 100 млн м3 прісної води — достатньо, щоб за кілька років перетворити пустелю на квітучий сад.

Найбільш густа річкова мережа, багато боліт характерні для екваторіального та субекваторіального кліматичних поясів, де випадає найбільша кількість опадів.

Є в Африці й льодовики, які розташовані поблизу екватора на трьох величних вершинах: Кіліманджаро, Рувензорі та Кенії. Проте їхня площа стрімко зменшується.

2. Річки.

Усі річки Африки належать до трьох басейнів: Атлантичного, Індійського океанів і басейну внутрішнього стоку (рис. 2).

Понад 1/3 території Африки займають басейни її головних річок: Нілу, Конго, Нігеру, Замбезі та Оранжевої. Вони мають переважно дощове живлення. Майже для всіх річок Африки властиві пороги й водоспади.

Найдовша річка Африки — Ніл (6671 км). Вона має два витоки. Один із них — Голубий Ніл — бере початок з озера Тана на Ефіопському нагір’ї. Прямуючи до Середземного моря, річка зливається біля міста Хартум із Білим Нілом — іншим витоком, який бере початок з озера Вікторія. Режим Нілу дуже своєрідний. Ніл розливається в середині літа, коли в Єгипті стоїть найбільш спекотна й суха погода. Цей факт давав привід жерцям говорити про божественне походження річки. Насправді пояснення такого режиму просте: Білий Ніл бере початок в екваторіальному поясі й майже щодня поповнюється дощами. На межі тропічного поясу до нього приєднується Голубий Ніл, який несе води після літніх мусонних дощів, що випадають на Ефіопському нагір’ї.

Рис. 2. Басейни стоку річок в океани.

Рис. 3. Могутню течію річки Конго можна побачити на поверхні Атлантичного океану на відстані 17 км від гирла. Вода залишається прісною на відстані 75 км від берега, а характерне жовтувато-буре забарвлення вод Конго можна розрізнити в радіусі 300 км від місця впадання.

Конго (рис. 3) — найбільш повноводна річка Африки та друга за довжиною (4320 км) після Нілу. Річка Конго щорічно виносить в океан стільки ж води, скільки 15 таких річок, як Ніл, а площа її басейну посідає друге місце у світі. Витоком Конго вважається річка Луалаба, яка бере початок на піднесених плато центральної частини материка. У верхів’ях багато порогів і водоспадів, у середній течії Конго стає рівнинною річкою із широким руслом. Недалеко від місця впадання в Атлантичний океан знову починається порожиста ділянка з каскадами водоспадів. Однією з особливостей Конго є рівномірна витрата води протягом року, оскільки басейн річки розташований по обидва боки від екватора.

Третя за величиною річка Африки — Нігер (у перекладі з латинської мови — «чорна») — бере початок на височині приблизно за 300 км від Атлантичного океану. Проте тече вона в протилежний бік від океану, просто в «розпечену пащу» Сахари. Русло річки описує велику дугу, відому під назвою «петля Нігеру». Перетинаючи Сахару, Нігер прямує на південь і впадає у Гвінейську затоку. Води річки мають величезне значення для забезпечення водою населення Західної Африки.

Серед річок Африки, які належать до басейну Індійського океану, найбільшою є Замбезі. Виходи твердих базальтових порід у руслі річки утворюють численні пороги та водоспади, серед яких один із найбільших водоспадів світу — Вікторія (рис. 4). Однак Вікторія — не найвищий водоспад Африки. Першість належить водоспаду Тугела, який посідає друге місце серед водоспадів світу за висотою — 948 м. Він розташований у Південній Африці на невеликій річці з однойменною назвою.

3. Озера.

Більшість великих озер Африки розташовані в западинах уздовж лінії Східноафриканських розломів. Такі озера витягнуті, дуже глибокі, із крутими берегами. Найбільші з них — Танганьїка глибиною 1470 м (найдовше у світі озеро протяжністю близько 670 км) і Ньяса.

Рис. 4. Водоспад Вікторія.

Рис. 5. Озеро Чад.

У прогині давніх кристалічних порід утворилося найбільше озеро Африки та друге за площею прісноводне озеро у світі — Вікторія. Його площа — 68 тис. км2. Глибина озера досягає 80 м, а довжина берегової лінії — близько 7 тис. км. Тут, як на морі, бувають припливи й відпливи. На решті території Африки озер мало. До залишкових (реліктових) озер належить озеро Чад (рис. 5), розташоване в південній частині Сахари. На Ефіопському нагір’ї є озера вулканічного походження. На річках Африки споруджено багато штучних озер — водосховищ. Найбільш відомі з них — озеро Насер на Нілі, Кариба на Замбезі, Каїнджі на Нігері. Більшість із них створені для виробництва електроенергії, а також для забезпечення населення водою, зрошення тощо.

Головне

• Особливість внутрішніх вод Африки — нерівномірність розміщення.

• Річки Африки належать до басейнів Атлантичного, Індійського океанів і внутрішнього стоку. Майже всі вони мають дощове живлення, на них багато порогів і водоспадів.

• Озера Африки мають різне походження. Найбільші озера розташовані в западинах Східноафриканських розломів.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. До басейнів яких океанів належать річки Африки? 2. Чому площа стоку басейну Атлантичного океану значно більша, ніж Індійського? 3. Чому басейн внутрішнього стоку займає значну частину площі Африки? 4. Який тип живлення річок Африки переважає? 5. Яке походження мають улоговини озер Африки? 6. Чому, незважаючи на значну кількість річок та озер Африки, її населення часто відчуває на собі справжній «водний голод»?

Поміркуйте

1. Озеро Чад безстічне, але вода в ньому майже прісна. Поміркуйте, якою причиною це обумовлено.

2. Доведіть на прикладі річки Конго, озер Танганьїка та Чад, що річки та озера залежать від клімату та рельєфу.

Практична робота 3 (продовження)

Позначення на контурній карті назв основних географічних об'єктів Африки. Позначте на контурній карті географічні об'єкти: річки: Ніл, Конго, Нігер, Замбезі, Оранжева; озера: Вікторія, Танганьїка, Ньяса, Чад; водоспад: Вікторія.

Працюємо в групах Здійсніть уявну подорож річками Африки. Результати своїх спостережень подайте у вигляді таблиці (у зошиті).

Завдання

Номери груп

I

II

III

IV

V

Визначте, подорож якою річкою ви будете здійснювати, якщо географічні координати її витоку є такими

11° пд. ш., 24° сх. д.

3° пд. ш., 30° сх. д.

9° пн. ш., 11° зх. д.

12° пд. ш., 27° сх. д.

28° пд. ш., 29° сх. д.

До басейну якого океану належить

Напрямок течії

Особливості водного режиму

У яких кліматичних поясах протікає

Великі притоки