Підручник з Географії. 7 клас. Довгань - Нова програма

РОЗДІЛ II

МАТЕРИКИ ТРОПІЧНИХ ШИРОТ

ТЕМА 1. АФРИКА

Африка — другий за розмірами (після Євразії) материк земної кулі. Це континент найвищих температур на Землі й контрастних природних комплексів. Тут простягаються найбільша пустеля світу та один із найбільших масивів екваторіальних лісів, одна з найдовших річок планети та найбільше прісноводне озеро. В Африці зберігся унікальний тваринний світ, який вражає різноманіттям великих ссавців, рептилій і птахів-ендеміків.

На Африканському континенті були знайдені найдавніші, виготовлені 2,6 млн років тому, кам’яні знаряддя. Саме тут, на думку більшості вчених, з’явилася людина сучасного типу — Homo sapiens, або Людина розумна.

Африка вабить своєю таємничістю. На її неосяжних просторах є місця, де ще не ступала нога людини. Припускають, що густі хащі африканських екваторіальних лісів приховують від людства невідомі види живих організмів і залишки давніх цивілізацій.

§ 11. Географічне положення материка. Дослідження та освоєння Африки

Ви дізнаєтесь:

• про особливості географічного положення Африки та його вплив на загальні риси природних умов материка

• як відбувалися дослідження та освоєння Африки

Пригадайте:

• імена мореплавців, що здійснили подорожі уздовж берегів Африки

У перекладі з латинської мови «африкус» означає «безморозний», «той, що не знає холоду». Порівняно з іншими материками Африка має незвичне географічне положення: майже посередині її перетинає екватор. Географічне положення материка визначає особливості його природних умов.

План характеристики географічного положення материка

1. Площа материка.

2. Розташування щодо екватора, нульового меридіана, тропіків, півкуль і географічних поясів.

3. Крайні точки; протяжність материка у градусах і кілометрах із півночі на південь, із заходу на схід.

4. Особливості берегової лінії; океани та моря, характер течій, що омивають материк.

5. Найближчі за розташуванням материки та шляхи сполучення з ними.

1. Географічне положення.

Скласти характеристику географічного положення Африки вам допоможуть фізична карта Африки (рис. 1) та план характеристики географічного положення материка. Дуже важливим є не лише опанувати всі складові географічного положення, але й зрозуміти, які риси природи материка вони визначають.

За площею Африка поступається лише Євразії. Крім екватора, Африку перетинає нульовий меридіан, тому материк розташований у всіх чотирьох півкулях планети: Північній, Південній, Західній і Східній.

Більша частина території континенту розміщена між двома тропіками, в екваторіальному, субекваторіальному та тропічному кліматичних поясах, завдяки чому на значній території постійно спостерігаються високі температури повітря. Лише північна та південна частини заходять у субтропічні пояси.

Майже симетричне положення Африки щодо екватора обумовлює подібність природних умов по його обидва боки.

Положення крайніх точок материка знаходимо за фізичною картою Африки. Крайні точки материка — це миси, тобто ділянки суходолу, які найбільше вдаються в море. Крайніми точками Африки є: північна — мис Рас-Енгела; південна — мис Агульяс (Голковий); західна — мис Альмаді; східна — мис Рас-Гафун.

Африку омивають води двох океанів та їхніх морів: із заходу й півночі — Атлантичним океаном, зі сходу й півдня — Індійським океаном, із півночі — Середземним морем, із північного сходу — Червоним морем. Африка наближена до Євразії, із якою зв’язана Суецьким перешийком (рис. 2). Від Європи Африку відокремлюють Середземне море та Гібралтарська протока (рис. 3), а від Азії — Червоне море та Баб-ель-Мандебська протока.

Загальні відомості про Африку

• Площа; 30,3 млн км2 з островами (II місце)

• Населення: 1,166 млрд осіб (2015 р.)

• Довжина берегової лінії: 30,5 тис. км

• Середня висота над рівнем моря: 750 м

• Найвища точка над рівнем моря: г. Кіліманджаро (5895 м)

• Найнижча точка над рівнем моря: западина Ассаль (-155 м)

Берегова лінія Африки порізана слабо: одна велика затока — Гвінейська, та один великий півострів — Сомалі, який завдяки своїй формі отримав другу назву — Африканський Ріг.

На берегах Африки мало природних бухт. Це ускладнює будівництво морських портів та обмежує вплив океанів на природу материка.

2. Дослідження та освоєння Африки.

Уже в найдавніші часи Африка приваблювала до себе мореплавців із Греції та Фінікії. На межі VII—VI ст. до н. е. фінікійці здійснили перше плавання навколо материка. У VII ст. до Північної Африки прибули араби.

Рис. 1. Фізична карта Африки.

Рис. 2. На Суецькому перешийку, що розташований між Африкою та Євразією, у 1869 р. побудований Суецький канал.

Однак для європейців Африка тривалий час залишалася загадковою. Освоєнню перешкоджали незручні для плавання береги, безкраї пустелі, дикі звірі, непрохідні лісові хащі. У XV ст. ряд морських подорожей уздовж берегів материка здійснили португальці. Бартоломеу Діаш у 1487 р. досягнув миса Бур (пізніше перейменований на мис Доброї Надії). У 1497—1499 рр. шлях навколо Африки в Індію проклав Васко да Гама.

У 1541 р. в Європу привезли перших негрів-рабів, після чого «живий товар» поплив і в Америку. Розпочався етап колонізації, і поступово материк був поділений між європейськими державами: Францією, Англією, Португалією, Іспанією, Бельгією, Італією та Німеччиною.

Однак вчені — першовідкривачі нових земель часто виступали на захист негритянського населення. Одним із них був відомий англійський мандрівник Давид Лівінгстон (рис. 4). У 1841 р. він як лікар та місіонер прибув до Південної Африки, де організовував школи, лікував хворих і водночас займався дослідженнями.

Рис. 3. Гібралтарська протока — морські ворота, які з'єднують Атлантичний океан із його внутрішніми морями. Уздовж протоки проходить морський кордон між Африкою та Європою.

Рис. 4. Д. Лівінгстон.

Рис. 5. Г. Стенлі.

Лівінгстон першим із європейців перетнув Південну Африку із заходу на схід, обстежив басейн річки Замбезі та відкрив водоспад, який назвав Вікторія. Він вивчав південні й західні береги озера Танганьїка, описав верхню течію річки Конго, досліджував життя, звичаї та традиції місцевих жителів.

У 1874 р. була організована англійсько-американська експедиція під керівництвом Генрі Стенлі (рис. 5). Мандрівники завершили дослідження озер Вікторія і Танганьїка, вивчали верхів’я Білого Нілу та Конго. Протягом п’яти років життя в Конго Стенлі засновував міста, будував дороги й залізничне сполучення.

Наш співвітчизник, випускник Харківського університету, гірничий інженер Crop Ковалевський допомагав єгиптянам у пошуках і розробці родовищ золота, вивчав витоки Голубого Нілу.

Значний внесок у дослідження материка зробили Г. Варт, В. Юнкер, М. Вавилов. Дослідження Африки триває і в наші часи: ведеться пошук артезіанських басейнів, родовищ корисних копалин. Серед фахівців, що проводять дослідження, є й чимало українців.

Головне

• Африка розташована в усіх чотирьох півкулях Землі, майже посередині її перетинає екватор.

• Більша частина Африки розташована в жаркому тепловому поясі, що визначає особливості її природних умов.

• Незважаючи на близькість Африки до Євразії та вивчення материка давніми народами, його внутрішні райони тривалий час залишалися недослідженими. Великий внесок у дослідження Африки здійснили англійські вчені Д. Лівінгстон і Г. Стенлі.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. У чому полягають основні особливості географічного положення Африки? Як, на ваш погляд, це позначається на природних особливостях материка? 2. Які океанічні течії проходять уздовж берегів Африки? Який вплив вони мають на природу материка? 3. Чому внутрішні області Африки тривалий час залишалися для європейців «білою плямою»? 4. Назвіть основні етапи дослідження Африканського континенту.

Поміркуйте

Порівняйте обриси Африки на північ та південь від екватора. Поміркуйте, як названі вами відмінності впливають на кліматичні особливості материка.

Працюємо самостійно

1. Складіть розповідь про уявну подорож навколо Африки, яка починається з міста Александрія.

2. Підготуйте повідомлення про дослідників Африки.

3. Зберіть необхідні матеріали та проведіть самостійне дослідження праць із сучасного вивчення природи Африки. З'ясуйте роль українських фахівців у здійсненні таких досліджень.

Практична робота 2

Визначення географічних координат крайніх точок та протяжності материка з півночі на південь та із заходу на схід.

Практична робота 3

Позначення на контурній карті назв основних географічних об'єктів Африки.

Порадник

1. За фізичною картою Африки в атласі визначте координати крайніх точок — географічну широту та географічну довготу.

2. Обчисліть довжину Африки в градусах і кілометрах із півночі на південь за меридіаном 20° сх. д. та із заходу на схід уздовж Північного тропіка, екватора та Південного тропіка. (Протяжність 1° за меридіаном та екватором складає 111 км, за тропіками — 102,5 км.)

3. Зробіть висновки щодо форми материка.

4. Позначте на контурній карті об'єкти, які характеризують географічне положення Африки: миси: Рас-Енгела, Агульяс, Альмаді, Рас-Гафун; моря: Середземне, Червоне; затоки: Гвінейська, Аденська; протоки: Мозамбіцька, Гібралтарська, Баб-ель-Мандебська; острів: Мадагаскар; півострів: Сомалі.