Підручник з Географії (рівень стандарту). 10 клас. Довгань - Нова програма

§ 23. Китай (Китайська Народна Республіка): економіко-географічне положення, природні умови та ресурси, населення

Пригадайте

• характерні риси трудових ресурсів Японії

• як особливості трудових ресурсів впливають на економічний розвиток країни

1. Економіко-географічне положення. Природні умови та ресурси.

Китай розташований на сході Азії та охоплює близько 1/5 її площі. Він має найпротяжніший суходільний кордон у світі (22,5 тис. км) та сусідить із 13 країнами. На півночі та північному сході Китай межує з Росією, на півночі — із Монголією. Північно-західні кордони відділяють Китай від Казахстану та Киргизстану, західні — від Таджикистану, Пакистану, Індії та Непалу. На півдні пролягли кордони з Бутаном, М’янмою, Лаосом і В’єтнамом. На північному сході Китай межує з Північною Кореєю. Жодна з країн-сусідів не має високого рівня розвитку. Значна частина суходільних кордонів Китаю віддалена від найрозвиненіших районів країни й незручна для прокладання наземних транспортних магістралей.

Під час оцінювання економіко-географічного положення Китай умовно поділяють на дві частини — Східний (приморський) і Західний (континентальний). Східний Китай має широкий вихід до незамерзаючих морів Тихого океану — Жовтого, Східнокитайського та Південнокитайського. Це робить його ЕГП дуже зручним для торгівлі та розвитку кооперування зі США й особливо з Японією, яка розташована поблизу. Західний Китай значною мірою ізольований від активного господарського життя.

За допомогою карт атласу та матеріалів електронного додатка до підручника визначте особливості природних умов і ресурсів Китаю. Зверніть увагу на відмінності природи Західного та Східного Китаю.

2. Населення.

Як ви знаєте, за кількістю населення Китай є світовим лідером, проте зараз його впевнено наздоганяє Індія.

Із часів утворення Китаю в 1949 р. кількість населення зросла в понад 3 рази та наближається до 1,4 млрд осіб. Така величезна кількість населення, з одного боку, зумовлює наявність значних трудових ресурсів, а з іншого — ускладнює підвищення якості життя, загострює житлову та продовольчу проблеми, знижує можливості працевлаштування. Ось чому в 1979 р. уряд Китаю вирішив вжити ряд невідкладних заходів для зниження народжуваності. їхня суть була закладена в такій формулі: «Нагорода за одну дитину, прогресуюче покарання за другу й наступних дітей». У результаті природний приріст почав зменшуватися й зараз становить 5,3 % (удвічі менше, ніж в Індії). Жодній країні світу не вдавалося так швидко зменшити темпи природного приросту населення за рахунок демографічної політики.

Мал. 1. Статево-вікова піраміда Китаю (2017 р.). Джерело: СІА World Factbook.

Із 2016 р. в Китаї запроваджена нова концепція демографічної політики, яка дозволяє родинам мати двох дітей.

Результатом демографічної політики стали зміни вікової структури населення (17,2% — 72% — 10,8%): відбувається поступове зменшення частки дітей та підлітків, зростання частки людей похилого віку та середньої тривалості життя (75 років) (мал. 1). Чоловіче населення значно переважає жіноче, за винятком старшої вікової групи (52% чоловіків проти 48% жінок).

Більшість населення сучасного Китаю становлять ханьці, тобто етнічні китайці. їхня питома вага у складі жителів держави — близько 92%. Проте в Китаї живе ще понад 50 різних етнічних груп — чжуані, уйгури, монголи, тибетці, хуей, мяо тощо. їхня загальна кількість становить приблизно 110 млн осіб.

Традиційна релігія в країні з давніх часів була сумішшю місцевих вірувань і своєрідних церемоній, які поєднувалися з філософськими течіями. Унаслідок цього найбільшу кількість прихильників завоювали конфуціанство, даосизм та буддизм. Нині в Китаї живуть приблизно 100 млн буддистів, 20 млн мусульман, 5 млн протестантів і 4 млн католиків. Понад половина населення країни не мають стійких релігійних переконань.

Китай має відносно високу середню густоту населення — 143 особи/км2, однак розміщене воно вкрай нерівномірно. Понад 80% китайців живуть у Східному Китаї. В окремих районах Великої Китайської рівнини густота населення досягає 1000 осіб/км2, а в ряді районів Західного Китаю вона не перевищує 5 осіб/км2 (у Тибеті — ще менше).

За часткою міських жителів Китай нещодавно відносили до слабоурбанізованих країн. Однак стрімкий промисловий розвиток спричинив «міський вибух»: за останні 25 років рівень урбанізації в країні виріс удвічі та складає майже 58 %. Китай є рекордсменом за абсолютним числом міських жителів (800 млн) та кількістю міст-мільйонерів — понад 60. Усі великі міста є ядрами міських агломерацій. Найбільш значні з них виникли в районі Гуанчжоу, Шанхая, Пекіна, Тяньцзіня.

Китай має найчисленніші у світі трудові ресурси, що становлять понад 800 млн осіб. Понад чверть (28%) із них працюють у сільському господарстві. Зростає питома вага зайнятих у промисловості (29%) та сфері послуг (43%). Незважаючи на економічні успіхи Китаю, близько 6 % китайців (майже 83 млн) ще проживають за межею бідності, 3 % (41 млн) залишаються неписьменними.

Головне

• Економіко-географічне положення різних частин Китаю неоднозначне: східні, особливо приморські райони розміщені дуже вигідно для господарського розвитку. Західна частина країни має значно гірші передумови для здійснення економічних зв’язків.

• Китай відрізняється великим різноманіттям природних умов. Це одна з найбільш забезпечених мінеральними ресурсами країн світу. Відчувається дефіцит земельних ресурсів.

• Основні характерні риси населення Китаю: найбільша кількість населення та трудових ресурсів, нерівномірне розміщення, середній рівень та високі темпи урбанізації, найбільша кількість міст-мільйонерів та міських агломерацій.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Укажіть головні риси ЕГП Китаю. Чому, незважаючи на велику кількість країн-сусідів, економічні зв'язки з ними суходолом обмежені? 2. Які природні ресурси Китаю мають світове значення? 3. За допомогою мал. 1 та тексту параграфа охарактеризуйте сучасну демографічну ситуацію в Китаї. 4. Які природні особливості Китаю впливають на нерівномірність розподілу населення на території? 5. Назвіть та покажіть на карті атласу найбільші міські агломерації Китаю. 6. Охарактеризуйте кількісний та якісний склад трудових ресурсів Китаю.

Поміркуйте

1. Обгрунтуйте позитивні та негативні наслідки демографічної політики «одна родина — одна дитина». Чому в 2016 р. в Китаї були послаблені обмеження на кількість дітей у родині?

2. Чим спричинений «міський вибух» у Китаї?

Практичні завдання

1. Порівняйте ЕГП Китаю та Японії. Укажіть переваги кожної з країн.

2. Позначте на контурній карті найбільші міста Китаю.

Працюємо самостійно

Ознайомтеся з переліком об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Китаї. Прокладіть та опишіть маршрут туристичної подорожі до найбільш цікавих для вас об'єктів.