Підручник з Географії (рівень стандарту). 10 клас. Довгань - Нова програма

§ 22. Японія: господарство

Пригадайте

• у яких секторах світового господарства Японія є лідером

1. Особливості сучасного постіндустріального розвитку країни.

Японія — яскравий приклад того, як люди можуть долати несприятливі природні умови та досягати надзвичайно високих успіхів в економіці. Країна вийшла з Другої світової війни зі зруйнованою промисловістю, зубожілим сільським господарством і майже відсутністю запасів основних мінеральних ресурсів. Однак уже наприкінці 1960-х рр. Японія посіла друге місце у світі за обсягом промислового виробництва, а на початку 1970-х рр. — і за обсягом ВВП. У другій половині XX ст. темпи зростання економіки країни були найвищими у світі — близько 11% на рік. Це явище дістало назву японського «економічного дива».

Основні чинники, які забезпечили Японії економічні успіхи, — це: 1) ретельно зважена національна стратегія економічного розвитку; 2) широке запозичення науково-технічних досягнень інших розвинених країн; 3) порівняно низькі витрати на оборону; 4) інтенсивна праця японців.

Сьогодні Японія — високорозвинена постіндустріальна держава, одна з найбільш промислово розвинених та технологічно оснащених країн світу. Разом зі США та країнами Західної Європи вона посідає провідні позиції у світовому господарстві.

Економічна модель, яку використовують у Японії, має назву «ієрархічний корпоративізм». її сутність базується на активній участі держави в економіці країни. Тісні зв'язки між урядом, банками та основними корпораціями дозволяють розробити стратегію «продуманого планування» економічного розвитку.

Особливою формою організації економіки в Японії є об’єднання фірм у промислово-фінансові групи — так звані кейрецу. Вони відрізняються високою конкурентоспроможністю за рахунок установлення довготривалих стійких зв’язків між підприємствами. Зі 100 найбільших промислових фірм Японії 70 є членами тієї чи іншої кейрецу.

Японські ТНК, на відміну від американських та європейських, спеціалізуються переважно на виробництві промислової продукції, зокрема автомобілебудуванні та електроніці (наприклад «Тойота», «Хонда», «Хитачі», «Соні»).

Стратегія подальшого економічного розвитку Японії спрямована на обмеження зростання енергоємних і матеріаломістких виробництв, що залежать від імпорту палива й сировини, та орієнтацію на новітню наукоємну промисловість. У зв’язку із цим неухильно зростає значення третинного сектору (мал. 1).

Мал. 1. Структура ВВП Японії (2017 р.). Джерело: CIA World Factbook.

Сучасна Японія, на думку багатьох фахівців, є моделлю екологічного розвитку, яка в майбутньому може сформуватися в будь-якій країні. Основне завдання майбутнього — навчитися працювати в замкненому циклі, як природа. У його розв'язанні досягнуті певні успіхи. За даними центру «Чиста Японія», 50% відходів переробної промисловості можуть ефективно використовуватися як ресурси. Наприклад, фірма «Денсо», постачальник електронної «начинки» для «Тойоти», заявила, що в її виробах уже немає деталей, які не могли б використовуватися повторно.

Головним промисловим, фінансовим та культурним центром Японії є Токіо (мал. 2). Тут працюють наукоємні та високотехнологічні виробництва різних секторів економіки, зосереджується діяльність найбільших банків та фінансово-промислових груп, розташовані представництва іноземних корпорацій, понад 100 державних та приватних вищих навчальних закладів.

2. Домінуючі складові третинного сектору.

У Японії набули розвитку всі види діяльності у сфері послуг, характерні для постіндустріальних країн. Успіхи країни в галузях банківської справи, науки й охорони здоров’я визнані в усьому світі.

Сучасна банківська система Японії виникла після Другої світової війни та побудована за американським зразком. Вона складається з приватних банків, кредитних асоціацій, урядових фінансових установ, а також філій іноземних банків. Зараз ця сфера є однією з найбільш потужних і розвинених у світі.

Велику увагу в Японії приділяють розвитку науки та науковим дослідженням. За часткою витрат на науково-дослідні й дослідно-конструкторські роботи Японія входить у першу п’ятірку країн світу. Пріоритетами розвитку науково-технічної сфери є біотехнології (використання живих організмів і біологічних процесів у виробництві), системи інформаційного забезпечення, нові види енергії та матеріалів, системні дослідження Землі, Космосу та Океану.

Мал. 2. Токіо — місто контрастів, що поєднало в собі східну та європейську культуру, сучасні хмарочоси та стародавні храми.

Із другої половині XX ст. в Японії реалізується державна програма «Технополіс». Спочатку відбулося переміщення науки з Токіо до нового спеціально побудованого екологічно чистого міста — Цукуба. Воно розташоване за 60 км на північний схід від столиці. У подальшому технополіси та технопарки з’явилися в різних частинах країни, але найбільше їх на острові Кюсю, який навіть стали називати «Кремнієвим островом». На півдні Кюсю в місті Кагосіма діє космічний центр, а на розташованому поруч острові Танегасімо — космодром.

Система охорони здоров’я в Японії — одна з найрозвиненіших у світі. Усе населення охоплене медичним страхуванням, яке забезпечують держава та роботодавці. Витрати на охорону здоров’я в країні становлять понад 10% ВВП (на одного жителя припадає майже 4,8 тис. дол. США). Обслуговування пацієнтів у японських лікарнях ґрунтується на новітніх досягненнях техніки й комп’ютерних технологіях, що робить медичні послуги не тільки якісними, але й ефективними.

3. Виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію країни.

За обсягами промислового виробництва (1096,7 млрд дол.) Японія посідає третє місце у світі після Китаю та США. Найбільше значення як у національному, так і у світовому господарстві мають машинобудування, чорна металургія, хімічна й нафтохімічна промисловість, а також електроенергетика.

Лідером японської індустрії є машинобудування. Воно забезпечує понад половину обсягів промислової продукції країни, значну частину якої експортують. У виробництві багатьох видів машинобудівної продукції Японія посідає провідні позиції у світі. Насамперед це автомобілі, верстати, морські судна, електроніка та робототехніка.

Автомобілебудування багато в чому визначає місце Японії в МПП. Щорічно в країні виробляють понад 9 млн одиниць автотранспортної техніки (третє місце у світі). Найпотужнішими автомобільними концернами є «Тойота», «Ніссан» та «Хонда». Вони успішно конкурують з американськими та європейськими виробниками.

Особливе значення для Японії має суднобудування. Країна, з одного боку, орієнтована на привізні ресурси, а з іншого — на великий експорт різноманітної промислової продукції. Японія спеціалізується на виробництві супертанкерів і великотоннажних суховантажів, наукових суден та круїзних лайнерів, рибальських катерів та буксирів.

Мал. 3. Японські роботи у виробництві та побуті: а) промислові роботи «КУКА» на автомобільному виробництві; б) робот «Твенті-ван», розроблений для допомоги людям з обмеженими можливостями; в) робот «Т-34», призначений для охорони (за допомогою дистанційного управління він знерухомлює зловмисника); г) роботи-тюленята «Паро», призначені для заспокоєння пацієнтів у клініках.

Японія є світовим лідером із виробництва робототехніки. На частку Японії припадає 18% усіх промислових роботів, що функціонують у світі. Розвивається виробництво роботів для медицини, догляду за літніми людьми, забезпечення побутових послуг (мал. 3).

Протягом декількох десятиліть Японія зберігає провідні позиції серед світових виробників електродвигунів, побутових електротоварів, комп’ютерів і комплектуючих.

Основні підприємства машинобудування розташовані в межах Тихоокеанського промислового поясу: у Токійському районі — автомобілебудування, складне верстатобудування, промислові роботи; в Осакському — металомістке обладнання (поблизу центрів чорної металургії); у Нагойському районі — верстатобудування, виробництво устаткування для інших видів промислової діяльності.

За обсягом виробленої електроенергії (1061 млрд кВт • год) Японія посідає п’яте місце у світі, поступаючись Китаю, Індії, США та Росії. Понад 80% електроенергії виробляють ТЕС, які розміщені переважно у великих промислових районах. За потужністю АЕС Японії належить третє місце у світі після США та Франції. До 2011 р. на 54 атомних енергоблоках вироблялося близько 30% усієї електроенергії. Після аварії на АЕС «Фукусіма» в результаті землетрусу та цунамі всі атомні електростанції було відімкнено для перевірки їхньої безпеки. Нині відбувається повільне відновлення атомної енергетики, однак її частка порівняно мала — лише 2,15%. Обсяг виробництва електроенергії на ГЕС становить близько 9 %.

Японія активно розвиває альтернативну енергетику. Близько 90% екологічно безпечних потужностей припадає на сонячні електростанції. У перспективі планується збільшення обсягів вітрової та хвильової енергетики.

Японська металургійна промисловість за технічним оснащенням є найсучаснішою у світі. За виробництвом (105 млн т) та експортом (41 млн т) сталі Японія посідає друге місце у світі після Китаю. Кольорова металургія виплавляє необхідні для машинобудування метали — мідь, алюміній, цинк. Найбільші підприємства працюють на привізній сировині та розміщені неподалік від великих портів у Токіо, Йокогамі, Кавасакі, Кобе та Осаці. Останнім часом спостерігається перенесення ресурсомістких й екологічно шкідливих виробництв за кордон, а в Японії зосереджують підприємства переробної металургії.

За обсягом хімічної продукції Японія поступається тільки Китаю та США. Вона спеціалізується переважно на виробництві пластичних мас, синтетичних смол, хімічних волокон, синтетичного каучуку. Основні центри розташовані в межах Тихоокеанського поясу (зокрема Кавасакі, Йокогама).

Світове значення мають і целюлозно паперова й поліграфічна промисловість, які працюють на імпортній сировині. Особливо значними є обсяги виробництва й експорту паперу й картону.

4. Спеціалізація сільського господарства.

Незважаючи на обмеженість сільськогосподарських земель, успіхи Японії в розвитку сільського господарства також можна віднести до «японського дива». Площа орних земель становить лише 13% території країни, однак завдяки застосуванню прогресивних методів землеробства й селекції в Японії змогли досягти високої врожайності сільськогосподарських культур. Традиційно головною зерновою культурою, основним японським «хлібом» залишається рис. Його посіви займають майже половину оброблюваних земель. Крім того, тут вирощують різноманітні овочі та фрукти, цукровий буряк, розводять свиней, велику рогату худобу, займаються птахівництвом.

Самозабезпеченість Японії продуктами харчування складає 64 %. Зараз у сільському господарстві Японії відбуваються реформи, спрямовані на підвищення продовольчої безпеки.

Традиційно велике значення в харчуванні японців належить рибі та іншим морепродуктам. За їх споживанням на одну особу країна поступається лише Ісландії. Японці виловлюють до 12 млн т морепродуктів, ще майже 10 млн т імпортується. Країна досягла успіхів в аквакультурі: значна кількість риби й молюсків штучно розводиться та вирощується у водоймах суходолу та на спеціальних плантаціях у морських прибережних водах.

5. Транспортна система. Зовнішні економічні зв'язки.

У Японії створена ефективна транспортна система.

Основними видами внутрішнього транспорту є автомобільний та залізничний. Загальна протяжність залізничних колій — 27,3 тис. км, автомобільних шляхів — 1219 тис. км (друге місце у світі після США). Надсучасні багаторівневі тунелі та мости з’єднують чотири головні острови Японії. Тут створена система швидкісних залізниць «сінканеен». їхня довжина становить майже 3,4 тис. км, а поїзди розвивають швидкість до 300 км/год. Міжнародне сполучення забезпечують морський та авіаційний транспорт. До 100 найбільших морських портів світу належать Нагоя, Тіба, Йокогама, Кобе, Токіо, Осака. Головні повітряні ворота країни — міжнародний аеропорт «Ханеда» в Токіо. Система трубопроводів (понад 4,5 тис. км) забезпечує транспортування привізних енергоносіїв до внутрішніх районів країни.

Надзвичайно важливими для Японії є зовнішні економічні зв’язки, особливо торгівля. Економіка країни майже повністю залежить від ввезення промислової сировини, руд, палива. За рахунок імпорту Японія забезпечує потреби в нафті, природному газі, вугіллі, залізній руді, бокситах, натуральному каучуку, бавовні, вовні тощо.

Основу експорту Японії складає продукція машинобудування, чорної металургії та хімічної промисловості. Важливу роль країна відіграє в міжнародному обміні технологіями. Останнім часом зовнішньоекономічна діяльність Японії переорієнтовується з експорту товарів на експорт капіталів та довгострокові інвестиції. Японські капіталовкладення мають значний вплив на економічний розвиток країн Азії.

Основними торговельними партнерами є США, Китай, Південна Корея, Таїланд, Австралія.

6. Міжнародні зв'язки України та Японії.

Незважаючи на географічну віддаленість, Україна та Японія мають різнобічні двосторонні зв’язки. Українським споживачам добре відома продукція японського виробництва: автомобілі, комп’ютери, телевізори, годинники, фотоапарати тощо. Україна постачає в Японію руди металів та продукти харчування.

Перспективними напрямками співпраці з японськими компаніями є залучення японських інвестицій у розвиток машинобудування, транспортної та енергетичної інфраструктури, упровадження сучасних енергозберігаючих технологій. Так, наприклад, у 2016 р. у Львівській області було відкрито завод компанії «Фудзікура» із виробництва електричного обладнання для автомобілів.

Для активізації двостороннього співробітництва, зміцнення зв’язків між Україною та Японією 2017 рік був оголошений Роком Японії в Україні.

Головне

• Японія — високорозвинена постіндустріальна держава, один із центрів світової економіки. Вона є головним новатором у сфері технологій та високотехнологічної продукції.

• Сфера послуг Японії динамічно розвивається. Її особливою рисою є високий рівень упровадження інформаційних технологій та інновацій.

• Міжнародну спеціалізацію країни визначають машинобудування, особливо автомобілебудування, суднобудування, виробництво електронної та електротехнічної продукції.

• Найбільшим районом концентрації сучасної промисловості Японії є Тихоокеанський промисловий пояс.

• Японія бере активну участь у МПП як постачальник продукції наукоємних складових промисловості, технологій, потужний інвестор капіталу.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Які чинники відіграють визначальну роль в економічному розвитку Японії? 2. Розкрийте основні особливості економічного розвитку Японії на сучасному етапі. 3. Укажіть головні складові третинного сектору економіки Японії. 4. Назвіть провідні сектори японської промисловості та коротко охарактеризуйте їх. 5. Визначте основні особливості Японії у сфері зовнішньоекономічної діяльності. 6. Охарактеризуйте сучасний стан та наведіть найбільш перспективні напрямки українсько-японського співробітництва.

Поміркуйте

1. Багато японських ТНК частину своїх виробничих потужностей, особливо складальних і відносно нескладних, розміщують у нових індустріальних країнах Східної та Південно-Східної Азії. Поясніть таку політику японських корпорацій.

2. У Японії вирощування рису обходиться значно дорожче, ніж у Таїланді або В'єтнамі. Проте уряд країни всіляко підтримує вітчизняних виробників і дуже неохоче імпортує рис з інших країн. Чим би ви пояснили цей факт?

Практичне завдання

Позначте на контурній карті найбільші промислові та транспортні центри Японії.

Працюємо самостійно

Уявіть собі, що вам випала нагода здійснити туристичну подорож до Японії. Складіть туристичний маршрут із коротким описом місць та об'єктів, які б ви хотіли відвідати.

Географічні дослідження (за вибором учня/учениці)

Острови Кюсю і Хоккайдо: контрасти Японії