Підручник з Географії (рівень стандарту). 10 клас. Довгань - Нова програма

§ 11. Франція (Французька Республіка)

Пригадайте

• якими видами продукції відома Франція

• чим країна приваблює туристів

1. Економіко-географічне положення. Природні умови та ресурси.

Особливості економіко-географічного положення Франції визначаються:

• компактністю території країни (нагадує п’ятикутник, за що дістала образну назву Пентагон) і великими для Європи розмірами (у регіоні поступається за площею лише Україні);

• її розташуванням на території Західної Європи — економічного центру світового значення, причому північний захід країни входить до складу «центральної осі розвитку» — найрозвиненішої частини Європи;

• деякою периферійністю частини території Франції, що повністю компенсується наявністю широкого виходу до незамерзаючого узбережжя Атлантичного океану та Середземного моря із численними затоками і гирлами судноплавних річок, зручних для спорудження портів;

• наявністю численних сусідів на суходолі (межує з вісьмома країнами; усі вони мають високий рівень розвитку, більшість входить до складу ЄС), серед яких особливе значення має сусідство з країнами «Великої сімки» — Німеччиною та Італією;

• наявністю важливих шляхів сполучення, які забезпечують зв’язки Середземномор’я і Центральної Європи, а також Центральної Європи та Атлантики.

Ви вже знаєте, що Франція разом із Великою Британією проклали автомобільно-залізничну систему тунелів під протокою Ла-Манш. Це сприяло поглибленню зв’язків між країнами і посилило транзитні можливості Франції.

За допомогою карт та матеріалів електронного додатка до підручника визначте особливості природних умов і ресурсів Франції. Зверніть увагу на рівень забезпечення рекреаційними ресурсами.

2. Населення. Система розселення. Франкофонія.

Природний приріст населення Франції перевищує 3 %. Найвищий рівень народжуваності спостерігається на півночі та в Бретані. Приблизно чверть населення країни молодша за 20 років, у той самий час одна людина з п’яти досягає 60 років.

У національному складі явно переважають французи. Також у країні проживають бретонці, корсиканці, каталонці, баски. Упродовж тривалого часу Франція приймає іноземні трудові ресурси, здебільшого з Алжиру, Марокко, Тунісу, Португалії, Іспанії. Зараз їх налічується понад 4,5 млн осіб. У релігійному складі найбільше католиків, трохи збільшується кількість мусульман, є представники протестантів.

Мал. 1. Софія-Антиполіс — «розумне» місто, відоме не тільки своїми науковими і технологічними досягненнями, але й величезною увагою до збереження природи і гармонії з навколишнім середовищем. Місто потопає в зелені, поряд розташований природний парк, і дикі кабани заходять навіть у житловий мікрорайон. Тут багато спортивних майданчиків, басейнів, кав'ярень, зон відпочинку.

У містах проживає 3/4 населення країни, більше ніж половина з них — в агломераціях із населенням понад 100 тис. осіб. На відміну від сусідньої Німеччини серед міст країни явно виділяється Париж. У столиці та її передмістях налічується понад 10 млн жителів, що перевищує 15% населення країни. По 1,5 млн осіб проживають в агломераціях Марселя та Ліона, по 1 млн — у Ліллі та Тулузі. Крім передмість столиці, найбільша густота населення на крайній півночі (Нор-Па-де-Кале) і в районах із високим рекреаційним потенціалом (у першу чергу це узбережжя Середземного моря).

Франція проводить політику укріплення зв’язків із країнами світу. Велике значення приділяється міжнародній організації співробітництва франкомовних країн — Франкофонії. Вона об’єднує 58 членів, які представляють різні держави або частини держав світу, а також 26 спостерігачів. Головним критерієм для вступу в організацію вважають не рівень володіння та застосування французької мови населенням тієї чи іншої держави (хоча це вітається), а скоріше культурні зв’язки із Францією. Так, наприклад, спостерігачами Франкофонії є Україна та країни Балтії.

3. Особливості сучасного постіндустріального розвитку країни. Домінуючі складові третинного сектору.

Порівняно з Німеччиною у ВВП Франції частка промисловості менша (19,4%), а сфери послуг більша (78,8%). Це вказує на велику роль третинного сектору в господарстві країни. Найбільше значення в ньому мають фінансово-кредитні послуги. Банки Франції ще із середини XIX ст. займали сильні позиції не тільки в економіці своєї країни, а й у світі. За рівнем концентрації банківських установ Франція входить до провідних держав.

Особливе місце серед ринкових послуг посідає туризм. У ньому працює близько 1 млн французів, що становить майже 5% зайнятих у третинному секторі; на туризм припадає близько 7% ВВП країни.

Франція є однією з найбільш відвідуваних країн світу. Тільки знаменитий собор Паризької Богоматері, який називають серцем Парижа, відвідують понад 10 млн туристів на рік. Більшість становлять європейські жителі, серед яких особливо багато німців та англійців. Останніми роками зростає кількість туристів з Азії.

Залученню величезних потоків іноземців сприяють багата культурна спадщина країни, різноманіття природних ландшафтів, розвинена інфраструктура. Широко відома «столиця» Французької Рив'єри — курортне місто Ніцца, у якому туризм дає роботу половині населення.

Держава вкладає значні кошти в розвиток IT- та телекомунікаційних послуг. Щоб зацікавити приватні компанії фінансувати ризиковані проекти в цій сфері, їм надається податкова пільга в 40%. Завдяки цьому постійно зростає кількість зайнятих в IT-індустрії, розроблених та реалізованих ними проектів. Зазначимо, що країна стала європейським випробувальним «полігоном» для тестування сучасної системи сплати товарів і послуг через мобільний телефон.

Символом науково-технічного прогресу та перетворень у країні став перший у Європі технологічний парк Софія-Антиполіс, розташований на північний захід від Ніцци (мал. 1). Його було створено в 1970—1984 рр. як місце розташування компаній, які працюють у галузі обчислювальної техніки, електроніки, телекомунікацій, комп’ютерного програмування, фармакології і біотехнології.

Франція має одну з найбільш густих і розвинених транспортних мереж світу. Її особливість — наявність добре вираженого центру (Париж) та автомагістралей, залізниць, авіаліній і внутрішніх водних шляхів, що відходять від нього в різних напрямках (це нагадує павутину).

Країна є головним вузлом європейської мережі високошвидкісних залізниць (мал. 2).

У зовнішній торгівлі велике значення має морський транспорт. Особливо значними є обсяги ввезеної сировини, наприклад нафти й руд, які приймають порти Марселя, Гавра й Дюнкерка.

Завдяки своїм розмірам і географічному положенню Франція є важливим центром повітряного сполучення. Найбільше пасажирів і комерційних рейсів припадає на столицю. Зараз на околицях Парижа діють два міжнародні аеропорти.

Мал. 2. Платформа залізничного вокзалу. Французькі залізниці перебувають під управлінням національної транспортної компанії СКНФ. Крім швидкості, точності й безпеки, її перевагою є прямий доступ до центральної частини міст. Незважаючи на це, на залізницю припадає десята частина обсягу пасажирських перевезень усередині країни.

4. Виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію країни.

Структура промисловості Франції є типовою для високорозвинених країн. Провідна роль належить машинобудуванню та хімічній промисловості. Проте у Франції експортний характер мають також окремі виробництва харчової й швейної промисловості.

Для господарства Франції характерна висока частка державного сектору. Уряд бере участь у капіталі таких всесвітньовідомих компаній, як «Ер Франс», «Рено», «Талес». Державні банки забезпечують понад половину депозитних і кредитних операцій. Держава активно дотує фермерів, підтримуючи власного виробника.

Рівень розвитку новітніх виробництв — авіакосмічної, військової техніки, електронної промисловості — є одним із найвищих у Європі. Французька компанія «Аеробус» першою у світі (разом з авіабудівниками Великої Британії) створила серійний надзвуковий пасажирський літак («Конкорд»). Французькі інженери сконструювали серію космічних ракет-носіїв «Аріан», які виготовляються на заводах країни. Найбільші підприємства авіакосмічної промисловості зосереджені в Парижі та на півдні країни — у місті Тулуза.

Франція — потужний виробник наземних транспортних засобів. Дві її автомобільні фірми — державна «Рено» (штаб-квартира Париж) та акціонерна «Пежо-Сітроєн» — випускають понад 4 млн автомобілів на рік.

Лідируючі позиції посідає країна за випуском рухомого складу та обладнання для залізниць, які у Франції є наукоємною продукцією. Саме французька компанія «Алстом» створила перші швидкісні пасажирські поїзди в Європі.

Суднобудування спеціалізується на виробництві авіаносців, вертольотоносців, підводних човнів, у тому числі атомних.

Дуже високий рівень розвитку має хімічна промисловість. За обсягом експорту її продукції Франція входить у першу п’ятірку країн (компанії «Мішлен», «Крістіан Діор», «Шанель» тощо).

Мал. 3. Будівництво термоядерного реактора. Французькі вчені й інженери спільно з фахівцями інших країн вирішують нове завдання — освоєння термоядерної енергії, яку багато людей вважають головним засобом розв'язання енергетичних проблем людства. Саме у Франції країни «Великої сімки» домовилися побудувати перший термоядерний реактор. Його проектування закінчено, будівництво ведеться в дослідному центрі Кадараш на півдні Франції, за 60 км від Марселя.

Виробництва хімічної промисловості працюють майже в усіх районах Франції. Проте особливо добре вони розвинені в портах (Руан, Гавр), що спричинене залежністю від імпортної сировини. Тонка хімія, парфумерна та фармацевтична промисловість тяжіють до Парижа.

Розвитку машинобудування сприяє потужна чорна та кольорова металургія, хімічної — розвинений паливно-енергетичний комплекс.

Франція має незначні власні запаси нафти й природного газу. Проте її нафтопереробна промисловість є однією з найпотужніших у Європі (переробляється понад 100 млн т нафти на рік). Її найбільші підприємства зосереджені в портах Марсель, Гавр, Руан, Бордо, Дюнкерк.

АЕС виробляють майже 4/5 усієї електроенергії країни. Франція володіє технологіями з виробництва реакторів (мал. 3), виробництва та утилізації палива. Ще 12% електроенергії виробляють ГЕС (Альпи, Центральний масив, Піренеї).

Франція є найбільшим у світі експортером електроенергії і забезпечує власну економіку недорогою продукцією (хоча й залежить від імпорту нафти та природного газу). Це дає змогу успішно розвивати енергоємні виробництва, наприклад кольорову металургію. Її провідний напрямок у Франції — алюмінієва промисловість (460 тис. т металу на рік, друге місце в Європі після Норвегії).

До узбережжя морів перемістилася і значна частина виробництва чорних металів. Найбільші підприємства розташовані в Дюнкерку на півночі Франції та у Фосі біля Марселя на півдні. Вони працюють на імпортних сировині та паливі.

Завдяки концентрації виплавки сталі на великих підприємствах обсяг її виробництва у Франції знизився менше, ніж у більшості країн Європи. Франція залишається сталеплавильною державою (понад 15 млн т), здатною забезпечити власне машинобудування якісними марками чорних металів.

Потужне сільське господарство сприяло розвитку харчової промивловості Франції. Провідними її виробництвами є виноробне (друге місце у світі), молочне, м’ясне (найбільший виробник сиру, масла й м’ясопродуктів у Європі), цукрове (перше місце у світі за виробництвом цукру з буряків), кондитерське. Підприємства розташовані по всій країні, але найбільше їх на території найважливіших сільськогосподарських районів Франції — рівнин півночі й заходу.

Експортне значення мають окремі виробництва легкої промисловості. Франція виробляє якісні, але дорогі вироби, що знижує їхню конкурентоспроможність за кордоном. За виробництвом тканин країна посідає третє місце в Європі. Текстильна промисловість переважно зосереджена в трьох районах: Північному (Лілль, Рубе, Туркуен), де виробляються шерстяні й лляні тканини, Ельзасі (найбільший район виробництва бавовняних тканин) і Ліонській агломерації (тут раніше виробляли шовкові тканини, а зараз — переважно синтетичні).

Експортується значна частина виробів швейної промисловості, найбільшим центром якої є Париж. Франція є визнаним центром високої моди, а її дома моди «П’єр Карден», «Ів Сен-Лоран» тощо — провідними фірмами в цій сфері.

5. Спеціалізація сільського господарства.

Франція залишається найбільшим у Західній Європі виробником та експортером сільськогосподарської продукції. Вона має найбільшу площу орних земель і високу їхню продуктивність (середня врожайність зернових — 60 ц/га). Різноманіття ґрунтових і кліматичних умов забезпечує можливість ефективно виробляти у Франції різноманітну сільськогосподарську продукцію від пшениці й різних овочів до винограду й цитрусових.

Національне виробництво повністю задовольняє внутрішні потреби в основних видах сільськогосподарської продукції, за винятком тропічних фруктів, насіння деяких олійних культур, окремих видів м’яса (наприклад баранини).

На відміну від Німеччини, у Франції велике значення має рослинництво. Загальна площа сільськогосподарських земель становить понад 30 млн га (60% території), із яких більше ніж половина зайнята ріллею. Головна зернова культура — пшениця, у значних обсягах вирощуються кукурудза, ячмінь і жито. Найбільші зернові господарства розташовані в Паризькому районі.

Виноградники й фруктові сади зараз займають лише 4 % площ (понад 1 млн га). Це пов’язано з концентрацією виробництва фруктів у вузькоспеціалізованих господарствах і ліквідацією частини виноградників.

Третина сільськогосподарських земель зайнята під багаторічні трави. їхнє основне завдання — забезпечити кормову базу тваринництву. Це виробництво має переважно м’ясо-молочний напрямок. Найбільше поголів’я великої рогатої худоби в Бретані й Нижній Нормандії. Тут також розвинені свинарство й конярство. На другому місці за поголів’ям великої рогатої худоби й свиней перебуває Центральний масив. Птахівництво зосереджене в окремих районах країни.

Франція — найбільший у Європі експортер сільськогосподарської продукції. Особливо великою є роль країни в постачанні зернових культур, молочних продуктів, овочів і фруктів.

6. Характерні риси просторової організації господарства. Зовнішні економічні зв'язки.

Особливістю просторової організації господарства є домінування Паризького району (Іль-де-Франс), де виробляється 1/3 сільськогосподарської та понад 40% промислової продукції, а за товарообігом він перевищує всі інші райони країни разом узяті. Тут зосереджено 3/4 зайнятих у секторі послуг, включаючи велику кількість робочих місць в області державного контролю й управління.

Північна Франція (особливо район Hop-Па-де-Кале) і Лотарингія, де традиційно переважали машинобудування, металообробка і текстильна промисловість, зазнала значної деіндустріалізації. Уряд доклав значних зусиль, у тому числі шляхом фінансової підтримки, для створення нових виробництв. Це залучило до країни компанії, які виробляють автомобілі та електронне обладнання.

Схід включає передусім Лотарингію та Ельзас. Тут видобувають залізні руди, виробляють сталь та різноманітне промислове обладнання.

Середземноморський район спеціалізується на туризмі, хімічній та харчовій промисловості, нафтопереробці, є судноремонтні й автобудівні підприємства.

Французька економіка є однією з найбільш відкритих. Вона посідає важливе місце в міжнародній торгівлі, у першу чергу в межах ЄС. В експорті й імпорті країни переважають машини, різне обладнання, літаки, автомобілі, продукція хімічної промисловості. Найважливіші торговельні партнери — сусідні країни Німеччина, Іспанія, Нідерланди, Італія, Велика Британія, а також США.

7. Міжнародні зв'язки України й Франції.

Економічне співробітництво між Україною та Францією здійснюється в межах роботи двосторонньої міжурядової економічної комісії. Товарообіг між країнами становить понад 1,6 млрд дол. США і поступово збільшується. Основними статтями українського експорту є жири та олії тваринного або рослинного походження, насіння та плоди олійних рослин, одяг та текстиль. У Франції Україна купує мінеральні палива, хімічну продукцію, автомобілі, фармацевтичні товари, обладнання для АЕС. Серед послуг найбільше значення мають транспортні, ділові та телекомунікаційні. За обсягами інвестицій Франція посідає восьме місце з показником понад 1,5 млрд дол. США. Найбільше коштів надійшло до установ, які займаються фінансовою та страховою діяльністю.

Головне

• Франція розташована в західній частині Європи, її територія омивається Атлантичним океаном та його морями.

• Особливе місце серед ринкових послуг посідає туризм.

• Країна має густу транспортну мережу, тут створюється вузол європейської мережі високошвидкісних залізниць.

• Передовим виробництвом промисловості є машинобудування, особливо транспортне.

• Особливістю просторової організації господарства є домінування Паризького району.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Порівняйте географічне положення Франції та Німеччини. Які переваги має кожна із цих країн? 2. Якими є особливості природних умов країни? 3. Розкажіть про особливості сфери послуг Франції. 4. Чим пояснюється велика увага, що приділяється розвитку атомної енергетики країни? 5. Якими є особливості сільського господарства країни? 6. Охарактеризуйте зовнішні економічні зв'язки Франції, у тому числі з Україною.

Практичне завдання

Знайдіть на карті атласу міста, із якими Париж з'єднаний лініями високошвидкісного залізничного руху. Якими є особливості цієї мережі?