Підручник з Географії (профільний рівень). 10 клас. Довгань - Нова програма

§ 65. Туреччина (Турецька Республіка)

Назвіть морських сусідів України. Які відносини з ними підтримує наша держава?

1. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ. ПРИРОДНІ УМОВИ ТА РЕСУРСИ.

Туреччина розташована у двох частинах світу — 97 % території в Західній Азії (займає весь півострів Мала Азія) і 3% — у Європі, на крайньому сході Балканського півострова (історична назва Східна Фракія).

Знайдіть на карті географічні об'єкти, які характеризують географічне положення країни.

Головну особливість ЕГП країни насамперед визначає її розташування на перехресті важливих водних, сухопутних і повітряних шляхів, що з’єднують Європу з Азією та чорноморські країни з країнами Середземномор’я.

За допомогою карт атласу та матеріалів електронного додатка до підручника визначте особливості природних умов і ресурсів Туреччини.

2. НАСЕЛЕННЯ.

Зараз кількість населення Туреччини вже перевищила 80 млн осіб та продовжує зростати. Це пов’язано як і з досить високим природним приростом (9,7 %), так і з напливом іммігрантів з Албанії, Іраку, Ірану, Сирії, а також кавказьких держав. Громадяни працездатного віку (15—64 років) становлять 67,8% населення, діти віком до 14 років — 24,7%, літні люди (65 років і старше) — 7,5 %. Кількість жінок і чоловіків, що проживають на території країни, приблизно однакова. Середня тривалість життя — 75 років (мал. 1).

Мал. 1. Статево-вікова піраміда Туреччини (2017 р.).

Населення країни розподілене територією дуже нерівномірно. Найбільш густонаселеними регіонами вважаються узбережжя Мармурового, Чорного та Егейського морів. Густота населення в центральній та східній частинах держави є найменшою. Середній її показник становить 100 осіб/км2.

Міське населення складає 74,4%. У країні кожний шостий городянин проживає в Стамбулі (14,8 млн осіб) — головному торговельному, промисловому, культурному й транспортному центрі країни. Інші великі міста — Анкара (5,4 млн), Ізмір (4,3 млн), Бурса (1,9 млн), Адана (1,8 млн).

Знайдіть на карті найбільші міста Туреччини. Поясніть особливості їх розташування.

У структурі зайнятості населення найбільша частка припадає на сферу послуг (54,9%), понад чверть працює в промисловості (26,6%). Порівняно високою залишається частка зайнятих у сільському господарстві (18,4 %).

3. ГОСПОДАРСТВО.

Упродовж останніх років Туреччина суттєво підвищила свою роль на міжнародній арені, ставши членом групи країн «Великої двадцятки» та помітно розширивши сфери політичного та економічного впливу в Західній Азії та світі. Нині за обсягом ВВП (за ПКС) Турецька республіка є 13-ю економікою у світі, п’ятою в Азії та найбільшою в Західній Азії (мал. 2).

Мал. 2. Структура ВВП Туреччини за секторами економіки (2016 р.).

Тривалий час Туреччина була аграрною країною, але економічні реформи, що проводилися в минулому столітті, зумовили зростання частки обробної промисловості та сфери послуг.

Відчутні результати були досягнуті в електроенергетиці. Розширені або введені в експлуатацію потужності великих ТЕС «Афшин-Елбістан», ГЕС «Кебан» і «Каракал», споруджена найбільша в Туреччині гребля «Ататюрк» на Євфраті. Здійснюються програми зі створення атомної та альтернативної енергетики як механізмів зменшення зовнішньої енергетичної залежності.

Швидко розвивається чорна металургія, половина сталі виробляється на трьох комбінатах повного циклу. Важлива металургійна база розташована на заході країни, де ведеться видобуток бурого вугілля. Переробку нафти здійснюють кілька нафтопереробних підприємств.

У машинобудуванні найбільше значення має виробництво транспортних засобів. У Туреччині збирають автомобілі майже всіх провідних європейських та японських компаній, а також виробляють запчастини до них. Найбільші підприємства зі складання автомобілів розташовані в Стамбулі, Бурсі, Ізмірі. У країні також виробляють судна, літаки й гелікоптери. За кількістю замовлень на будівництво морських суден країна вийшла на четверте місце у світі.

Туреччина є найбільшим виробником продукції харчової промисловості, текстилю, одягу, взуття в Західній Азії.

Які зміни в економіці Туреччини, що відбулися в останні десятиліття, дають підстави фахівцям відносити Туреччину до НІК?

Традиційно велике значення в країні має сільське господарство. Тут переважають поливне й богарне землеробство. Найбільше висівають пшениці та ячменю, менше значення мають жито, кукурудза, просо, рис. Із технічних культур вирощують бавовну, тютюн (одне з провідних місць у світі) і чай. Розвинені виноградарство й плодівництво, особливо великі насадження маслини, інжиру, фундука й волоських горіхів. У тваринництві переважає дрібна рогата худоба, більше половини якої припадає на овець.

4. ДОМІНУЮЧІ СКЛАДОВІ ТРЕТИННОГО СЕКТОРУ. ЗОВНІШНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ.

У Туреччині динамічно розвивається сфера послуг. На початку XXI ст. в країні було запроваджено програму інноваційного розвитку. Лише за останні десять років було створено 35 технопарків, а кількість зайнятих у науково-технологічній сфері зросла у 2,5 разу. Прикладом успішної діяльності технопарків є «Технокент» при столичному Середньосхідному технічному університеті, де функціонує понад 300 підприємств. Більшість із них працюють у галузі електроніки, програмного забезпечення та комунікації.

Останніми роками Туреччина змогла стати потужною туристичною державою. Головний курорт Туреччини — місто Анталія. За рік Анталію відвідують понад 6,5 млн іноземців.

Використовуючи додаткові джерела, складіть туристичний маршрут об'єктами Туреччини, які б ви хотіли відвідати.

Територією країни пролягають шосейні й залізничні магістралі, що з’єднують Європу та Азію. У країні покладають великі сподівання на збільшення транзитних перевезень через територію країни, насамперед перекачування нафти й природного газу. У зовнішніх перевезеннях важлива роль належить морському транспорту. Головними морськими портами є Стамбул, Мерсин, Ізмір, Трабзон.

Туреччина експортує транспортні засоби та обладнання, одяг, текстиль, продукти харчування, вироби з металу. Імпорт переважно становлять машини й устаткування, хімікати, паливна сировина. Головними торговельними партнерами Туреччини є країни ЄС, США, Китай.

За допомогою додаткових джерел охарактеризуйте сучасний стан українсько-турецького співробітництва та назвіть його найбільш перспективні напрямки.

ВИСНОВКИ

• Туреччина має надзвичайно вигідне ЕГП на перехресті найважливіших комунікацій між Європою, Азією та Африкою та багатий природно-ресурсний потенціал.

• Головні загальні риси населення: відносна етнічна та релігійна однорідність, нерівномірне розселення, значний працересурсний потенціал, досить високий природний приріст.

• Завдяки реформам Туреччина досягла успіхів в економічному розвитку. У секторальній структурі господарства провідна роль належить сфері послуг. Експортне значення мають машинобудування, харчова та легка промисловість, міжнародний туризм.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Охарактеризуйте особливості ЕГП та природно-ресурсного потенціалу Туреччини. Поясніть їх вплив на розвиток господарства країни.

2. Які причини зумовлюють високий природний приріст населення країни?

3. Чому населення Туреччини розміщене територією країни нерівномірно?

4. Яку продукцію постачає Туреччина на світовий ринок?