Історія України: підручник для 8 класу "Бурнейко 2016" - Нова програма

§7. Практичне заняття № 1

Що ви знаєте про три стани середньовічного суспільства?

Якими правами користувалася шляхта?

Якою була структура магістрату?

Повсякденне життя представників основних верств суспільства. Мета. Опрацювавши документи, з’ясувати особливості соціально-економічного становища та повсякденного життя представників різних верств суспільства.

Хід заняття

Завдання 1. Попрацюйте в парах «Обвинувачувач — адвокат». Ознайомтеся із документами № 1, 2 та 3. Спочатку разом оберіть та запишіть з-поміж можливостей магнатів три, на вашу думку, найважливіших. Обвинувачувач має вказати на шкоду від таких можливостей для суспільства, а адвокат — на користь.

Документ № 1. Дослідник про можливості українських магнатських (великопанських) родів. Наталя Яковенко (український історик)

...(їх) бачимо на посадах каштелянів і воєвод. їм належить того чи того часу держання (очолювання) місцевих староств... Довкола цих родів годується чимало дрібної шляхти, слуг чи клієнтів. Шлюбний ринок цих великопанських родин стабільно обертається або в своєму, або в князівському колі.

Примітка. Окрім того, магнати мали власні військові загони, вважали справою престижу фінансову і політичну підтримку церков, до яких належали, утримання у своїх володіннях різного рівня шкіл. Діти магнатів часто отримували освіту в європейських університетах.

1620 р. галицького магната Яна Даниловича

1. Що в портреті вказує на заможність Я. Даниловича?

Документ № 2. Дослідник про стосунки між аристократами і малозаможною шляхтою.

Наталя Яковенко (український історик)

Клієнти аристократів (князів і заможних панів) — це безземельна, малоземельна або й середня шляхта, яка надвірними службами заробляє на прожиток, служить у надії отримати від патрона (покровителя і зверхника) землю и увійти в число осілої шляхти або за його протекції забезпечити собі доступ до місцевих урядів і політичної кар’єри.

Шляхтичі першої половини XVII ст.

Документ № 3. Дослідник про харчування суспільної верхів Ярослав Ісаєвич (український історик)

Представники суспільної верхівки, навіть князі, споживали, в основному, ті самі страви, що й люди нижчих станів... (Проте) в раціоні можновладців було більше страв з дичини, інколи навіть м’ясо лебедів, голубів, павичів, яких спеціально розводили, ... дорогі приправи (перець, шафран, імбир, мускат, гвоздика), ... срібний столовий посуд: кубки, чарки, полумиски, ... посуд, оправлений у золото, прикрашений дорогоцінним камінням (тощо).

Прижиттєвий портрет княжни Беати Острозької (Костелецької)

1. Уважно розгляньте портрет Беати Острозької. Порівняйте вишуканість одягу княжни із вишуканістю страв та посуду, що описуються у документі. Детальніше про те, які випробування випали на долю цієї тендітної, але сильної жінки ви можете дізнатися з Вікіпедії.

Завдання 2. Попрацюйте в четвірках. Користуючись документами № 4, 5 та 6, підготуйте редагування тверджень. 1 твердження: «Люди в містах завжди селилися згідно своїх матеріальних можливостей та ... приналежності».

Твердження: «Під час міських святкувань майстри об’єднувалися у групи залежно від ... приналежності». 3 твердження: «На судові рішення впливала належність людини до ... суспільної ...».

Документ № 4. Очевидець про багатонаціональність західноукраїнських міст на прикладі Кам’янця (Подільського). Ульріх фон Вердум (голландський мандрівник і мемуарист)

...Місто ділилося на три частини: південна була заселена вірменами, які мали там свій окремий ринок, ратушу, гарну церкву й багато добре збудованих купецьких будинків. Центральну частину займали русини. Вони мали великий міський дім з високою вежею, кілька гарних церков грецької релігії. У північній частині міста мешкали поляки, які теж мали там свої костьоли, ратушу й ринок. Кожна частина міста мала своє окреме управління. Крім того, тут жило ще понад сімдесят єврейських родин, старшина яких також вершив судові справи своїх... (Вони) мали дві синагоги: одну в місті, другу поза ним.

Кам’янець на карті XVII ст.

1. Подумайте.

- Що зображено темнозеленим кольором?

- Чому довкола м. Кам’янця не скрізь є мури?

Документ № 5. Дослідник про цехове життя.

Ярослав Ісаєвич (український історик)

Центром громадського та обрядового життя деяких великих (цехів) був цеховий дім... Тут майстри вирішували справи, пов’язані з виробництвом і побутом, відзначали календарні й цехові свята й обряди, переобирали цехову владу. Члени цехів та інших корпорацій ... (під час відзначення містом особливих подій) одягалися у святковий одяг, відмінний у кожного об’єднання, несли прапори, геральдичні знаки, різноколірні свічки великих розмірів («ставники»).

Макет Острога із замком

Документ № 6. Дослідник про вплив конфліктів в умовах замкнених громад міста, або села на уявлення про відьомство. Катерина Диса (український історик)

...Війт м. Остер Нестор Заполь зібрав раду, щоб обговорити відрядження посольства до короля. У цей час до будинку ... нагодилася така собі Семенова, яка мала недобру славу відьми. Її появу розцінили як ... спробу зірвати важливу справу ... (і) постановили тут-таки спалитиСеменову... Охочі вже почали носити хмиз і солому. Жінку, мабуть, справді спалили б, якби не втрутився Жмайло Дзевицький, який нагадав усім, що вона козацька вдова.

Примітка. В Україні звинувачення у відьомстві могли супроводжуватися тортурами, але рідко завершувалися стратами і майже ніколи спалюванням на вогнищі.

«Юр’єва божниця» — залишки храму XI ст. в м. Остер

Завдання 3. Попрацюйте в парах «Експерт — експерт». Поки один досліджує документ № 7, інший —документ № 8. Потім обміняйтеся інформацією та запишіть відповідь на питання: Чим становище селян на Київщині відрізнялось від становища селян в Галичині?

Документ № 7. Очевидець про становище селян Галичини та Поділля.

Гійом Левассер де Боплан (французький інженер)

Селяни тут надзвичайно бідні, бо мусять тричі на тиждень відбувати панщину. Крім того, залежно від наділу, повинні давати відповідну кількість зерна, безліч ... курей, гусей і качок перед Великоднем, Зеленими святами і на Різдво мають возити своєму панові даром дрова, ... (давати) грошових податків, ... десятину з баранів, поросят, меду, усіляких плодів, а що три роки - й третього волика. Одним словом, селяни змушені віддавати своїм панам усе, чого ті захочуть.

Документ № 8. Дослідник про селян Брацлавщини та Київщини.

Наталя Яковенко (український історик)

На Брацлавщині і степовій та лівобережній частині Київщини ... (селянам) надавалось тим більше пільг, чим ближче до татарського пограниччя лежали панські володіння... Панщина (була не скрізь)... Пільгове становище колоністів гарантувалося практикою слобод, тобто звільнень новопоселенців від усіх податків і повинностей строком від 10- 15 до 30 років.

Примітка. В описаних місцевостях землевласник часто не міг забезпечити військовий захист поселян.

Околиця. Фрагмент картини С. Васильківського

Завдання 4. В Документі № 9 описано декілька особливостей сімейного життя селян і містян у ХVІ-ХVІІ ст. До фрагментів тексту, що описують окремі особливості сімейного життя і позначені літерами А, Б, В, Г дайте письмові відповіді на запитання. Чому селяни одружували своїх дітей в ранньому віці? З якої причини мешканці сіл укладали повторні шлюби скоріше, чим міщани? У зв’язку з чим шлюби заможних городян були міцніші, ніж міської?

Документ № 9. Дослідник про сільські та міські шлюби. Ірина Ворончук (український історик)

А) (На селі) в умовах високої смертності потрібно було, щоб кожне нове покоління встигло народити дітей. Тож одружували селянських дітей у досить молодому віці. Б) (У випадку вдівства) мешканці сіл укладали повторні шлюби значно скоріше, ніж міщани, оскільки селянське домогосподарство потребувало щоденної як чоловічої, так і жіночої праці. Тож серед селян, як і в шляхетському середовищі, шлюб був не лише моральним (обов’язком), а й реальною життєвою необхідністю. ...(Тому) тривалість подружнього життя на селі була значно довшою, ніж у місті. В) Найдовше (у місті) тривали шлюби ... патриціату та заможного міщанства і ремісництва... Г) Водночас шлюби міської бідноти розпадалися доволі часто й легко, причому не стільки внаслідок смертності, скільки через те, що члени подружжя (частіше чоловіки) покидали шлюбного партнера нерідко з дітьми, йдучи з насиджених місць у пошуках кращої долі.

Дівчина зі снопами. Робота Костянтина Трутовського

Завдання 5. Опрацюйте документи № 10 та 11. Лаконічно запишіть у зошит, як сьогодні проявляються описані в них традиції.

Документ № 10. Очевидець про святкування українцями Великодня в XVII ст.

Гійом Левассер де Боплан (французький інженер на службі польського короля)

Протягом (наступного після Великодня) тижня не варто зовсім ходити по вулицях, не маючи запасу фарбованих яєць (крашанок), щоб роздавати їх усім знайомим, кого зустрінеш, промовляючи до них ті самі слова («Христос Воскрес!»)... Тоді знайомий або знайомавідповідають так само, як вище, обнімаються і цілуються, а той чи та, кого привітали, повинен при цьому дати (свою крашанку).

Сільська дівчина у святковому вбранні

Документ № 11. Очевидець про українське весілля.

Гійом Левассер де Боплан (французький інженер)

...Голова (нареченої) не покрита, волосся розсипане по плечах, відкриваючи лише обличчя, на голові вінок із квітів залежно від пори року. У такому вбранні батько, брат чи близький родич ведуть її до церкви, а попереду — скрипка, дуда або цимбали.

Скрипаль

Завдання 5. Підведіть підсумки, зайнявши позицію за вибором. 1. Магнати мали найбільше прав у суспільстві, тому що... 2. Селяни Київщини та Брацлавщини мали більше можливостей, ніж селяни інших регіонів України, тому що. 3. Проживання городян в певній частині міста було зумовлено такими причинами: ... 4. Тривалість шлюбу залежала від певного соціального стану, тому що ... 5. Традиції та звичаї українського народу мають глибоке коріння, оскільки ...