Історія України: підручник для 8 класу "Бурнейко 2016" - Нова програма

§5. Українське козацтво

Що таке фільварок?

Кого називали кріпаками?

Чому татар ще називали кочовиками?

Упродовж уроку дослідіть походження запорозького козацтва та його внутрішню організацію

1. Українське козацтво

Зверніть увагу — це важливо!

Здавна, на Великому (християнсько-мусульманському) кордоні, на межі із Кримським ханством простягалося Дике Поле (відшукайте на карті) — землі, які формально належали Великому князівству Литовському (після 1569 р. — Речі Посполитій), але які лишалися незаселеними через спустошливі набіги татар. Наявність цивілізаційного Великого кордону стала важливою передумовою виникнення козацтва як військової спільноти.

У Дике Поле на промисли (полювання, рибальство та ін.) йшли представники боярства, збіднілої шляхти та міської бідноти. Шукати кращої долі у небезпечному, але вільному від панів Дикому Полі вирушали також найбільш хоробрі чоловіки із селян. Людей, які, об’єднуючись у ватаги, ходили на промисли в Дике Поле, називали уходниками.

Хто вирушав до Дикого Поля чи жив поруч нього, завжди мав бути готовим до бою з татарами. Насамперед, представники дрібної і середньої української шляхти. За ними йшли нещодавні селяни, містяни. Саме з них виростали нові воїни — люди особисто вільні, зі зброєю, які у вільний від військових справ час орали землю, полювали, рибалили чи займалися ремеслами. Таких людей називали «вільними людьми» або козаками. Перша письмова згадка про українських козаків відноситься до 1489 р., друга до 1492 р.

1. Які землі називали Диким Полем?

2. Кого називали уходниками?

3. До якого року відноситься перша письмова згадка про українських козаків?

Дніпровські пороги

Детальніше про... р. Дніпро в межах Дикого Поля

Човном по Дніпру вільно було дійти лише до впадання в нього р. Самари. Далі розпочиналися пороги. У 12 місцях русло Дніпра від берега до берега перетиналося пасмами скельних виступів з водоспадами та вируючою між камінням водою. Особливо небезпечним був поріг Ненаситець. За порогами води Дніпра широко розливалися, утворюючи плавні - підтоплені та заболочені береги, вкриті вологолюбною рослинністю, із безліччю всякої живності. Плавні простягалися від порогів більш як на 110 км, сягаючи в ширину від 3 до 25 км, і були улюбленим місцем уходників, а згодом і козаків.

Дослідіть козацькі землі, користуючись картою.

1. Вкажіть час існування Хортицької та Томаківської Січей.

2. Відшукайте річки Оріль, Тясмин, Південний Буг, Синюха, Інгул, Інгулець, Базавлук. Що спільного в цих річок? Які з них були природними межами Вольностей Війська Запорозького низового?

Сучасник подій про татарські набіги в українські землі.

Гійом Левассер де Боплан (французький інженер на службі польського короля до 1648 р.)

Розбігаючись ... по селах, вони (татари) оточують їх, виставляючи по чотири сторожові пости довкола, і підтримують великі вогнища впродовж усієї ночі, побоюючись, щоб котрийсь із селян не втік. .Хто здався, забирають з собою, і не тільки чоловіків і жінок з немовлятами, але також і худобу, ... коней, волів, корів, баранів, кіз та інших.

Татарин

1. Продумайте, які могли бути наслідки (щонайменше 2) описаного в документі явища. Обговоріть результати в загальному колі.

2. Перші Січі. Дмитро Вишневецький

Зверніть увагу — це важливо!

Для кращого захисту під час уходів до Дикого Поля козаки в місцях своїх стоянок робили укріплення зі зрубаних (зсічених) і загострених доверху дерев’яних паль. Такі невеликі укріплення-січі розрізнені ватаги козаків будували в багатьох місцях.

Тим часом козаків почали запрошувати для захисту своїх володінь місцеві магнати і шляхта, а також прикордонні старости - великокняжі (з 1569 р. - коронні) урядники. Найбільшої співпраці із козаками досягнув черкаський та канівський староста, волинський князь Дмитро Вишневецький. Під своїм керівництвом він об’єднав розрізнені козацькі загони, здійснив декілька вдалих походів проти татар та спорудив 1556 р. на о. Мала Хортиця, що нижче дніпровських порогів, дерев’яний замок-городок (відшукайте на карті). Через те, що Хортицький замок Вишневецького став для козаків зразком для побудови їх власних фортець, його традиційно вважають першою Запорозькою (бо за Дніпровими порогами) Січчю. Та й сам князь Вишневецький запам’ятався сучасникам і нащадкам як славетний козак Байда.

Запорозька Січ стала головною фортецею козаків, що жили на порубіжжі з Диким Полем, яких почали називати запорозькими козаками, або запорожцями.

1. Чому козацькі укріплення називали січами?

2. Яке укріплення вважається першою Запорозькою Січчю?

3. Хто і коли збудував замок на о. Мала Хортиця?

Особистість.

Дмитро Вишневецький (1530—1563)

Ім’я (повне). Дмитро Іванович Вишневецький. В народних піснях та легендах відомий як Байда.

Народження. Народився 1530 р. в родовому маєтку в м. Вишнівець на півдні Волині (нині Збаразький р-н Тернопільської обл.).

Походження. З українського княжого роду.

Початкові умови формування особистості.

Традиційно молоді руські княжичі з дитинства привчалися до думки про особливу місію, покладену на них Богом: володарювати над людьми і водночас захищати своїх підданих.

Фортеця на о. Мала Хортиця (сучасна реконструкція)

Ключові події життя. В двадцятирічному віці став черкаським та канівським старостою. В 1556 р. заснував на острові Хортиці першу Січ.

Отримав титул від короля «стражника на Хортиці». Здійснив ряд вдалих походів в турецькі та татарські володіння. 1556 р. на чолі власних військ та козацьких загонів здобув турецькі фортеці Очаків та Іслам-Кермен (нині м. Каховка). Наприкінці 1557 р. татари зруйнували Хортицький замок. Тимчасово перебував на службі московського царя Івана IV Грозного. 1563 р. під час походу до Молдови потрапив у полон, був виданий туркам, які стратили його, скинувши на гаки. Оспіваний у народній думі «Про козака Байду».

Наслідки діяльності. Діяльність Дмитра Вишневецького (Байди) засвідчила козакам, яких результатів можна досягнути, коли діяти проти ворога спільними зусиллями, а його замок на о. Мала Хортиця став прообразом пізніших Запорозьких Січей. Своїм життям та смертю вплинув на формування героїчного образу козака - захисника рідної Батьківщини.

Запорозька Січ (схема зроблена за малюнком середини XVII ст.)

Деякі особливості Запорозької Січі:

Січ розміщували у місцях, важкодоступних для ворогів;

на Січовому майдані завжди зводили православну церкву Покрови Пресвятої Богородиці, яка вважалася покровителькою козацтва;

Курінь - назва будівлі і військового загону, який у ній мешкав. Було 38 куренів, сформованих із земляків: Уманський, Полтавський тощо.

1. Попрацюйте у двійках «експерт - доповідач». Користуючись схемою, складіть усну розповідь про структуру Запорозької Січі (доповідач розповідає товаришеві про Січ, експерт звіряє розповідь товариша із власними висновками).

3. Січ — козацька республіка

Зверніть увагу — це важливо!

Протягом другої половини XVI ст. довкола Запорозької Січі утворилася своєрідна козацька держава. Її жителі - запорозькі козаки - визнавали своє підданство польському королеві, але жили за власними козацькими звичаями та порядками, в основі яких лежали принципи волі, рівності та братерства. На Січі до товариства приймали будь-якого чоловіка, коли він засвідчував, що православний, та визнавав козацькі звичаї, але повноправним козаком його визнавали лише після морського походу чи якогось іншого випробування.

Усі найважливіші справи, як то питання війни чи миру, стосунків із польським королем чи іноземними володарями, вирішувалися голосуванням на загальній козацькій раді. Причому усі козаки, незалежно від багатства, походження чи посади, мали рівне право голосу. Козацька рада була найвищим органом влади на Січі. На раді ж козаки обирали собі керівництво - військову старшину; кошового отамана (інколи його називали гетьманом), який у період між радами володів вищою судовою та адміністративною (управлінською) владою, в час походу мав необмежену владу, але міг бути зміщений на будь-якій загальній козацькій раді; військового суддю, який відав судочинством; військового писаря, який відав січовою документацією; військових осавулів, які були помічниками кошового отамана в питаннях організації козаків у мирний час і у військових походах. Окрім того, кожен курінь обирав собі курінного отамана та курінну старшину.

Козацька старшина утворювала кіш - козацький уряд на чолі з кошовим отаманом. Кошем також називали ставку (місце перебування) кошового отамана. З часом Запорозькою Січчю почали називати не тільки козацьку фортецю, але й усі землі, де люди жили за козацьким звичаєм, тобто козацьку державу. В Запорозькій Січі були свої символи влади — клейноди; корогва (прапор), печатка, булава, бунчук, пірначі та ін.

1. Хто брав участь у козацькій раді? Які повноваження козацької ради?

2. Хто належав до військової старшини запорожців?

3. Продовжіть речення. Клейноди - це...

Детальніше про діяльність козацької ради

Рада протягом року збиралася тричі: на Різдво, Великдень та Покрову (14 жовтня). За потреби раду могли скликати і в інший час.

Кошового та решту старшини обирали терміном на один рік, але могли усунути за потреби на будь-якій загальній козацькій раді.

Детальніше про знавців козацьких традицій

Великий вплив на життя Січі мали «знатні радці», «сивовусі діди», «батьки» - досвідчені козаки чи колишні старшини. Вони були своєрідними охоронцями козацьких звичаїв, знавцями переказів про різні випадки з минулого і тому мали вагомий голос при прийнятті рішень у суперечливих життєвих ситуаціях.

Влада в Запорозькій Січі

Корогва (прапор) - найбільша святиня запорозьких козаків. Виготовлялася з дорогих тканин, оздоблених вишивкою, гаптуванням дорогоцінними матеріалами.

Корогву ніс попереду війська хорунжий.

Бунчук - вказував місце перебування кошового (гетьмана) на полі бою чи в поході. Виготовлявся із палиці завдовжки 2- 2,5 м, верхівку якої прикрашала мідна куля. З-під кулі звисали пасма кінського волосся впереміш із червоними стрічками. Бунчук перед гетьманом носив бунчужний.

Булава - символ влади кошового отамана (гетьмана). Палиця булави із горіхового дерева завдовжки 50- 70 см. Куля, срібна або позолочена, прикрашалася дорогоцінним камінням.

Печатка - для затвердження офіційних документів Січі Запорозької. Виготовлялася зі срібла округлої форми із зображенням козака із мушкетом на плечі та шаблею при боці. Скріплював документи печаткою суддя.

Срібний каламар (чорнильниця) - відзнака писаря.

Тростина - символ влади судді. Оздоблювалася срібними кільцями та срібним навершям.

Пірнач (шестопер) - символ влади курінних отаманів та козацьких полковників. Пірначі могли виготовлятися із дорогоцінних металів.

Литаври (тулумбаси) - великі мідні барабани. Довбиш, який завжди носив при собі палички, б’ючи в литаври скликав козаків на раду.

Коли в Україні Дмитро Вишневецький зводив фортецю на о. Мала Хортиця, ...

у Женеві (Швейцарія) проповідував Жан Кальвін - засновник протестантського віровчення кальвінізму;

у Туреччині завершувалося правління наймогутнішого із османських володарів султана Сулеймана І Пишного, який за дружину мав українку з Рогатина Настю Лісовську (Роксолану).

Підсумуйте свої знання.

1. Запам’ятайте дати і події, поясніть слова.

- 1489 р. - перша письмова згадка про українських козаків.

- 1556 р. - заснування фортеці на о. Мала Хортиця.

Запорозька Січ, козак, кіш, козацька старшина, кошовий отаман, козацька рада, козацькі клейноди, курінь.

2 Назвіть передумову та причини виникнення козацтва.

3. Подумайте, чому князь Дмитро Вишневецький людям запам’ятався як козак Байда.

4. Дослідники характеризують Запорозьку Січ як «козацьку християнську республіку» (коли замість монарха державою управляє представницький орган). З тексту параграфа доберіть уривки-підтвердження такої характеристики.