Історія України: підручник для 8 класу "Бурнейко 2016" - Нова програма

Короткий словничок основних понять і термінів

Академія - назва деяких вищих навчальних закладів, наприклад: Києво-Могилянська академія, що отримала підтвердження цього статусу в 1701 р.

Вертеп - пересувний ляльковий театр, де ставилися релігійні та світські п’єси.

Гайдамаки - українські повстанці на Правобережжі у XVIII ст., які виступали проти кріпацтва та проти польських магнатів і шляхти. Найбільше гайдамацьке повстання - Коліївщина у 1768 р.

Генеральна військова рада - найвищий орган влади козацької держави в 1648 - 1764 роках. У роботі Генеральної військової ради мали змогу брати участь усі козаки.

Генеральна старшина - вищий виконавчий орган в Українській козацькій державі у складі: обозний, суддя, писар, підскарбій, хорунжий, бунчужний, два осавули.

Героїчні походи - переможні походи козацтва проти Османської імперії, у тому числі морські. Добою героїчних походів називають першу третину XVII ст.

Гетьман - у XVI-XVII ст. ватажок козацтва; у XVII-XVIII ст. воєначальник козацького війська, глава Української козацької держави, що наділявся вищою виконавчою і судовою владою.

Гетьманщина - неофіційна назва Української козацької держави до 1780-х рр. Офіційна назва - Військо Запорозьке.

Гравюра - друкований відбиток на папері з металевої пластини чи дошки, де вирізьблено малюнок.

Греко-католицька церква - назва церкви, яка виникла внаслідок об’єднання православної і римо-католицької церков у 1596 р. в м. Бересті. Спочатку називалася унійною або Руською.

Запорозька Січ - військово-територіальний орден українських козаків, модель Української козацької держави і водночас столиця Запорожжя, фортеця-укріплення, що сформувалася у першій половині. XVI ст. за Дніпровськими порогами.

Кіш - назва Січі-фортеці з її державно-політичним устроєм, а також польового табору козаків на Січі та під час походів. У Коші козацтво розподілялося на 38 куренів.

Козак - «вільна людина», «вояк», який брав участь у протистоянні турецько-татарській та польській агресії. Перша згадка про козаків - 1489 р. у польській «Хроніці» Мартина Бєльського.

Козацька рада - загальні збори всіх козаків Війська Запорозького, що виконували роль законодавчого органу. На раді кожен козак мав право вільно висловити власну думку. Козацька рада обирала гетьмана та військову старшину.

Козацька старшина - адміністративне і військове керівництво Запорозької Січі, реєстрового козацтва, Гетьманщини, Слобідської України. Поділялася на генеральну, полкову і сотенну.

Козацьке бароко - мистецький стиль, що виник в Італії та протягом XVII-XVIII ст. поширився в Україні і набув особливих національних рис. Йому властиві: пишні форми, складні конструкції, багатство декору тощо.

Козацькі війни - повстання 1591- 1593 рр. (керівник: Кшиштоф Косинський) та 1594- 1596 рр. (керівник: Северин Наливайко). Основні причини - козацькі вимоги вольностей, посилення кріпацтва, урізання шляхтою селянських та козацьких наділів, невиплата платні реєстровим козакам.

Козацькі клейноди - спеціальні військові знаки і атрибути Війська Запорозького, зокрема: корогва (прапор), булава, бунчук, печатка тощо.

Козацькі літописи - назва групи писемних рукописних пам’яток XVII-XVIII ст., створених козацькими канцеляристами про козацько-гетьманську добу в історії України, зокрема «Літопис Самовидця», літопис Григорія Граб’янки та літопис Самійла Величка.

Колегія - назва деяких закритих середніх і вищих навчальних закладів. До прикладу, єзуїтські колегії у Львові, Луцьку, Кам’янці-Подільському.

Коліївщина - апогей козацько-селянських виступів та повстань на Правобережжі у 1768 р., спрямованих проти соціального, національного і релігійного гноблення з боку Речі Посполитої.

Кошовий отаман - найвища виборна керівна посада в Запорозькій Січі. Вибори проводилися щороку 1 січня на козацькій раді Війська Запорозького низового.

Кріпацтво - система суспільних відносин, за якої землевласник мав право на особу, працю і майно залежних від нього селян.

Курінь - основна організаційно-господарська ланка Запорозької Січі. У Гетьманщині - найнижча організаційно-господарська і військова одиниця козацької сотні.

Магдебурзьке право - норми права, за яким міста звільнялися від управління і суду великих землевласників чи короля та створювали органи місцевого самоврядування. Виникло в XIII ст. у німецькому місті Магдебург.

Магнати - великі землевласники (бояри, князі, шляхтичі, пани, старшини) у Польщі, Литві, Україні та деяких інших країнах Європи.

Малоросійська колегія - орган державного управління Російської імперії, заснований для керівництва Гетьманщиною. Було дві Малоросійські колегії: Перша у 1722- 1727 рр. (президент С. Вельямінов) та Друга 17641786 рр. (президент П. Румянцев).

Низове козацтво - частина козацтва, яка не була включена до реєстру (не перебувала на військовій службі Речі Посполитої) і проживала на дніпровському Низі.

Опришки - учасники народної боротьби проти соціального гноблення у XVI - першій половині XIX ст. на гірській території Галичини, Буковини і Закарпаття.

Паланка - адміністративно-територіальна одиниця Нової Січі (1734- 1775). Усього існувало 8 паланок.

Покозачення - самовільний і добровільний перехід селян, міщан у козацький стан. Наприкінці XVI - у першій половині XVII ст. - форма соціального протесту проти закріпачення і утисків зі сторони шляхти.

Полемічна література - літературно-публіцистична творчість церковно-релігійного та національно-політичного змісту в Україні XVI-XVII ст. Автори творів у формі дискусії заперечували богословські, політичні та інші погляди своїх противників.

Полк - військова й адміністративно-територіальна одиниця в Лівобережній і Слобідській Україні XVII-XVIII ст.

Протекторат - форма залежності, коли одна держава бере на себе захист території іншої держави, але одночасно ставить під свій контроль її внутрішні і зовнішні справи через свого резидента.

Ранньомодерна доба - відтинок часу, який тривав від кінця середньовіччя до кінця XVIII ст. і характеризується глибинними змінами у всіх сферах суспільного життя.

Реєстрове козацтво - частина українського козацтва, взятого на військову службу польсько-литовською владою в 2 пол. XVI-XVII ст. і внесена до спеціального списку - реєстру.

Реформа - перетворення, зміна, нововведення, яке не порушує основи існуючого ладу. Протягом 70- 80-х рр. XVIII ст. на західноукраїнських землях були здійснені реформи Марії-Терезії та Йосипа II, зокрема, аграрна, релігійна, освітня.

Руїна - назва періоду другої половини XVII ст. в Україні, що пов’язаний із громадянськими війнами, соціальними конфліктами, боротьбою

старшинських угруповань за владу, втручанням іноземних держав. Ці події призвели до поділу України між Річчю Посполитою, Туреччиною та Московською державою, до спустошення Правобережної України.

Слов’яно-греко-латинська школа - навчальний заклад, який надавав середню освіту. Учні вивчали «сім вільних наук» - граматику церковнослов’янської, грецької і латинської мов, риторику (ораторське мистецтво), діалектику (логіку), арифметику, геометрію, астрономію, музику.

Сотня - військова й адміністративно-територіальна одиниця в Лівобережній і Слобідській Україні XVII-XVIII ст. Складова частина полку.

Старшинська рада - рада, що складалася з полковників і генеральної старшини.

Універсал - розпорядчий акт адміністративно-політичного характеру польських королів та українських гетьманів (іноді представників генеральної старшини) у XVII-XVIII ст.

Унія - об’єднання, союз двох або кількох монархічних держав під владою однієї династії. У 1569 р. внаслідок унії між Польщею та Литвою виникла нова держава - Річ Посполита.

Фільварок - велике аграрне багатопрофільне господарство, орієнтоване на ринок. Вся земля належала панові. Базувався на підневільній праці селян.

Церковні братства - релігійні та культурно-просвітницькі об’єднання міщан, які створювалися при православних церквах у XV-XVII ст. Перші братства - Львівське Ставропігійське, Київське Богоявленське і Луцьке Хрестовоздвиженське.

Чигиринські походи - походи турецько-татарських військ на Чигирин під час російсько-турецької війни 1676- 1681 рр.. 1-ий похід 1677 р. завершився поразкою турецького війська. Під час 2-го походу у 1678 р. було зруйновано Чигирин.

Шляхта - привілейований панівний стан у Польщі, Литві, в українських та білоруських землях, що в XIV-XVIII ст. входили до складу Великого князівства Литовського або Речі Посполитої.

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка