Історія України: підручник для 8 класу "Бурнейко 2016" - Нова програма

§37. Правобережна Україна. Буковина. Закарпаття. Східна Галичина

Кому належало Закарпаття на початку XVI ст.?

Кому належала Буковина на початку XVI ст.?

Кого називали магнатами?

Протягом уроку порівняйте, що мали спільного і чим відрізнялися гайдамацький та опришківський рух

1. Правобережна Україна

Зверніть увагу — це важливо!

Після того, як Петро І вивів свої війська з Правобережжя, ті землі перейшли під владу Речі Посполитої. Але після затяжної Північної війни цей край був спустошений. Щоб заселити його селянами, магнати та королівські урядники звільняли новопоселенців від панщини на 15-20 років. Завдяки тому сільське господарство на Правобережжі швидко відновлювалося.

Маєтки магнатів за розміром та розкішшю не поступалися королівським. Але ж, щоб утримувати пишні палаци з військовими залогами, потрібні великі кошти. Тому після завершення пільгового терміну для новопоселенців магнати швидко відновили на Правобережжі фільварки, а панщина знову сягнула 4—6 днів на тиждень. Зросли і повинності: селян активно залучали до будівництва і ремонту панських осель, шляхів та мостів. Окрім того, з кожного селянського двору збирали продукти.

Ситуація у містах не була кращою. Багато з них здрібніли, втратили магдебурзьке право і перейшли під пряме управління королівських урядників або магнатів. Ремесла і промисли занепали. Православні єпархії під тиском короля та сейму поступово приймали унію.

1. Яких заходів вжила Річ Посполита, щоб заселити спустошене Правобережжя?

2. Яким було становище селян після закінчення пільгових термінів господарювання?

3. Що змінилося в становищі міст?

Жниця, О. Сластьон

Дослідниця про одну з причин злиденного становища українських селян.

Наталя Яковенко (український історик)

...Внаслідок велетенських розмірів тутешніх (українських) володінь (магнати використовували їх) не прямо, а через оренди і суборенди (оренди вже орендованої землі), тобто (селяни) мусили задовольняти апетити цілої піраміди власників, яка височіла над (ними).

1. Оренда - це тимчасове чи постійне володіння майном?

2. Суборенда покращувала становище селян чи погіршувала?

Дослідниця про правобережні міста у XVIII ст. Наталя Яковенко (український історик)

... Абсолютна більшість поселень міського типу ... (у XVIII ст.) так і залишалася приватновласницькими ... з символічною формою самоврядування і переважним складом населення, що займається не ремісничим, а сільськогосподарським виробництвом.

1. * Як ілюстрація, наведена поруч, пов’язана з документом?

Полтавська битва, фрагмент гравюри П. Пикара, 1711 р.

2. Гайдамаки. Коліївщина

Зверніть увагу — це важливо!

Відновлення панщини та переслідування православних зумовили часті селянські повстання на Правобережжі. Шляхта називала повсталих селян гайдамаками, тобто свавільниками, бунтівниками. Насправді гайдамаки були борцями за національне, релігійне і соціальне визволення. Інколи селянам допомагали запорожці, які мали кращий військовий досвід та озброєння. Гайдамаки руйнували маєтки землевласників, знищували документи тощо, але їх повстання були розрізненими: то в одному місці селяни візьмуться за зброю, то в іншому, через це гайдамаки раз-по-раз зазнавали поразок.

1768 р. польський король під тиском Російської імперії зрівняв у правах православних, протестантів та католиків. Тоді римо-католицька шляхта України об’єдналася у містечку Бар (нині Вінницька обл.) в конфедерацію (політичний союз), щоб примусити короля відмовитися від свого рішення. Так утворилася Барська Конфедерація 1768 р. На допомогу польському королю прийшли війська Катерини II.

Українці сприйняли появу російського війська як сигнал до дії. У травні 1768 р. розпочалася Коліївщина - велике гайдамацьке повстання, яке отримало свою назву від слова «колоти». З Київщини повстання швидко поширилось на Брацлавщину, Поділля і Волинь. На звільнених землях запроваджувалося козацько-селянське самоврядування. Повстанці проголосили гетьманом запорожця Максима Залізняка, а іншого лідера - Івана Гонту - уманським полковником. І це повстання король придушив за допомогою військ Катерини II.

1. Хто такі гайдамаки? За що вони боролися?

2. Що сприяло початку Коліївщини? Хто очолив це народне повстання?

3. Як було придушено Коліївщину?

Детальніше про... козацьку надвірну міліцію

На Правобережній Україні для підтримання порядку розміщувалася 3-тисячна регулярна коронна армія. Разом з тим, кожний магнат для охорони своїх маєтків утримував власну «надвірну міліцію», тобто приватну охорону. Найманцям надавали коня, рушницю, спис, пару пістолів, порох. За службу вони отримували платню, земельні наділи та звільнялися від виконання селянських повинностей. Тому «надвірну міліцію» називали ще козацькою.

Особистість.

Максим Залізняк (1740-1768)

Ім’я (повне). Максим Ієвлевич Залізняк.

Народження. Народився в с. Медведівка або с. Івківці на Черкащині.

Походження. Родом із селян.

Початкові умови формування особистості. Після смерті батька проживав у сім’ї старшої сестри. В 13 років подався на Запорожжя. Певний час ходив на рибні промисли на Дніпрі, потім наймитував в Очакові.

Особистість

Іван Гонта (?-1768)

Ім’я (повне). Іван Гонта (ім’я батька невідоме). Народження. Народився в с. Розсішки поблизу Умані. Рік народження не встановлено.

Походження. Родом із селян.

Освіта. Добре писав і розмовляв польською, мав шляхетні манери.

Ключові події життя. Якийсь час був старостою Воздвиженської церкви м. Володарки (на північ від Умані, нині Київська обл.). На початку 1760-х зарахований до надвірної козацької міліції київського воєводи Салезія Потоцького. Здобув прихильність воєводи і згодом був призначений сотником уманської козацької міліції, отримав у володіння села Розсішки й Орадівку. Потоцький навіть обіцяв Івану Гонті шляхетство.

Подальшу долю М. Залізняка та І. Гонти поєднала Коліївщина 1768 р.

Детальніше про...

Коліївщину — гайдамацьке повстання 1768—1769 рр.

Запорожці знали про скрутне становище українців на Правобережжі, тому знайшлося декілька сміливців, які 1767 р. записалися послушниками до Мотронинського монастиря біля Чигирина і розпочали підготовку визвольного повстання. 18 травня 1768 р. - у День Святої Трійці - після завершення богослужіння запорожець Максим Залізняк перед велелюдним зібранням прочитав «Золоту грамоту», де імператриця нібито дозволяла гайдамакам піднятися на повстання. Цей документ був вигаданим, але люди в нього повірили та й сам Максим сподівався на підтримку православної імператриці. Спалахнуло повстання. Коли гайдамаки наблизились до міста Умані, на бік повсталих перейшла уманська козацька міліція на чолі з Іваном Гонтою. Розпочалася облога, а згодом перемовини, під час яких шляхтичі в місті мало не повбивали делегатів від Залізняка і Гонти. Тоді повстанці вдерлися до Умані і вчинили там страшенний погром. 11 червня 1768 р. вони проголосили М. Залізняка гетьманом, а І. Гонту - уманським полковником. В Київщині і Брацлавщині запровадили козацький устрій з поділом на полки та сотні. Тим часом до Умані підійшли війська Катерини II, яких повстанці вважали своїми союзниками. Генерали імператриці ввечері запросили старшину на бенкет, а зранку їх роззброїли і полонили. Залізняка та інших запорожців як «російських підданих» засудили до побиття батогами та довічного заслання до Нерчинських копалень. По дорозі вони, щоправда, втекли, але згодом були впіймані. Івана Гонту та решту «польських підданих» королівські урядники стратили після катувань у с. Серби (нині с. Гонтівка на Вінниччині). Як представники свого часу, повстанці проявляли надмірну жорстокість до своїх ворогів і самі зазнавали такої ж, коли потрапляли до них у руки. В пам’яті українців вони залишилися героями і були оспівані в народних думах, піснях, легендах і переказах.

Коліївщина (фрагмент), О. Шупляк

1. Висловіть припущення.

Що символізує птах, зображений над повстанцями?

Наслідки діяльності.

Щоб підняти визвольне повстання, М. Залізняк використав своє уміння переконувати людей, видаючи інколи бажане за дійсне. Він дав виплюснутись народному гніву, але це, водночас, мало наслідком багато понівечених людських доль.

Наслідки діяльності.

І. Гонта, відмовившись від завидної кар’єри, повторив подвиг Філона Джалалія 1648 р., чим посприяв зміцненню повстанського війська, здобуттю Умані і став сподвижником М. Залізняка у всіх його справах.

3. Буковина. Східна Галичина. Закарпаття. Рух опришків

Зверніть увагу — це важливо!

У XVIII ст. Буковина входила до складу Молдови, яка визнавала протекторат Туреччини, Східна Галичина - до Речі Посполитої, а Закарпаття у складі Угорщини перейшло під владу австрійських цісарів. У всіх згаданих землях проходили процеси денаціоналізації заможної частини українців, які поступово забували про своє коріння і прагнули бути поляками, угорцями, румунами тощо. І у всіх країнах однаково важко жилося селянам.

Селяни-кріпаки, наймити та інші знедолені тікали в Карпати, де створювали невеликі загони. Так зародився рух опришків (з латинської «знищувач», «порушник»). Саме Карпати поєднали народних месників Буковини, Галичини і Закарпаття. Опришки зненацька нападали та грабували заможних землевласників, купців, орендарів тощо і швидко відступали. Частину відібраного вони роздавали бідним, а решту ділили між собою. Були озброєні рушницями, пістолями, сокирами і ножами.

Піднесення опришківського руху у 1738—1745 рр. пов’язане з ім’ям Олекси Довбуша. До його загону, що діяв у Галицькому Прикарпатті, входило від 30 до 50 людей, але завдяки частій зміні розташування у магнатів складалося враження, що їх значно більше. Селяни допомагали опришкам: повідомляли про небезпеку, переховували та годували. Тож галицька шляхта довго не могла спіймати повстанців. Тоді була оголошена винагорода тому, хто вб’є чи впіймає О. Довбуша. Саме від кулі зрадника він і загинув. Але боротьба опришків та гайдамаків не пройшла безслідно. Вона таки привела спочатку до зменшення панщини, а у сер. XIX ст. - до скасування кріпосного права. Тільки після тих заходів рух опришків почав згасати.

1. Чому на західноукраїнських землях поширився рух опришків?

2. Де переховувалися загони опришків? Які методи боротьби вони використовували?

3. Коли опришківський рух зазнав піднесення? Як звали найвідомішого ватажка опришків?

Особистість.

Олекса Довбуш (1700—1745)

Ім’я (повне). Олекса Васильович Довбуш. Батько мав прізвище Добош (той хто б’є в барабани).

Самого Олексу іменували Добощуком - сином Добоша. Довбушем він став у фольклорі.

Народження. Народився у 1700 році у с. Печеніжин біля Коломиї (нині Івано-Франківська обл.).

Походження. З бідної селянської родини.

Початкові умови формування особистості. Довбуші були дуже бідними, не мали власної хати, тож знімали куток у багатшого селянина. Хоча батько Олекси був ковалем, але доводилося і чабанувати - випасати овець, що робив разом із синами Олексою та Іваном. Вони добре знали гори.

Легендарний ватажок опришків. Ставши відомим ватажком, одягався Олекса так само просто, як звичайний гуцул. Завжди носив із собою два пістолі за поясом, сокиру та рушницю. Відзначався силою. За спогадами очевидця, був він чорнявий, високий та кремезний. Загін Довбуша діяв понад вісім років. Олекса з хлопцями з’являвся на Станіславщині (Івано-Франківщині), Буковині, Закарпатті, Львівщині, навіть Тернопільщині. Вночі вони долали великі відстані, а вдень відсипалися у безлюдних місцях. Атакували там, де їх ніхто не чекав. Одна з найуспішніших операцій - взяття Богородчанського замку, де зберігалися великі цінності. Збиралися навесні, коли в лісі можна було ховатися. На зиму опришки розходилися. Олекса ж зимував у горах, у спеціальних таємних схованках із заздалегідь заготовленими харчами. Братів-опришків було двоє: Олекса та Іван. Іван, на відміну від Олекси, був більш запальним та жорстоким. Якось під час суперечки він зарубав одного опришка, а Олексу поранив топірцем у ногу. З того часу Олекса став накульгувати, а шляхи братів розійшлися. Гроші не були для опришків метою. Швидше засобом для існування ватаги. Часто опришки роздавали гроші нужденним. За переказами, Олекса будував церкву в Космачі. О. Довбуш був невловимим. Тож польська влада пообіцяла тому, хто вб’є Довбуша, пожиттєве звільнення від повинностей та землю у власність. Таким вбивцею став Стефан Дзвінчук. Мертвого Олексу довго возили по селах, щоб переконати людей у смерті героя.

Наслідки діяльності. Грабіж, прожиток, помста, знущання, селяни, благодійність, рятунок, люди, покарання, нужда, голодна смерть.

1. Усно сформулюйте наслідки діяльності О. Довбуша, використовуючи слова з підрубрики

«Наслідки діяльності».

2. Згадайте, що козаки називали бурдюгом. Чи використовував Олекса Довбуш щось подібне?

Коли в Україні тривала Коліївщина, ...

з Англії Джеймс Кук відправився у наукову експедицію до берегів Австралії.

Підсумуйте свої знання.

1. Запам’ятайте дати і події.

- 1738-1745 рр. - Олекса Довбуш - ватажок загону опришків. Піднесення боротьби.

- 1768 р. — Коліївщина - повстання під проводом Максима Залізняка та Івана Гонти.

2. Поясніть значення понять: гайдамаки, Коліївщина, опришки.

3. Підготуйте доповідь про причини руху опришків та гайдамацьких повстань.

4. Займіть обґрунтовану позицію. Олекса Довбуш, Максим Залізняк, Іван Гонта - борці за

права народу чи безжальні розбійники і бандити?