Історія України: підручник для 8 класу "Бурнейко 2016" - Нова програма

§3. Економічне життя українських земель в першій половині XVI ст.

Які форми торгівлі існували в добу Середньовіччя? Поясніть значення поняття «магдебурзьке право». Який суспільний стан був найчисельнішим?

Упродовж уроку з’ясуйте, якими були основні господарські заняття українців

1. Економічне життя. Торгівля

Зверніть увагу — це важливо!

Торговельний обмін між українськими землями відбувався, незважаючи на те, що вони належали різним державам. Дрібного торгівлею щоденно займалися цехові майстри та дрібні торгівці, майже щоденно пропонуючи свій товар у власних ятках (крамничках). Зазвичай щотижня був торг, на якому селяни продавали товари сільського виробництва, а міщани — ремісничі вироби.

Великою торгівлею займалися заможні купці і шляхта. Центрами такої торгівлі ставали ярмарки, які дозволялося проводити лише за королівськими чи великокняжими грамотами і лише у визначені дні та у визначених містах. У великих містах вони могли проводитися декілька разів на рік. Найбільші ярмарки були у Києві, Львові, Кам’янці (Подільському), Луцьку. На ярмарок з’їжджалися не лише українські, але й іноземні купці, які не тільки торгували різноманітними товарами, а й укладали угоди на виробництво або постачання тих чи інших товарів з різних кінців світу та з України.

З Українських земель експортували (вивозили на продаж за межі країни) в основному, сировину: зерно, ліс, сіль, віск; гнали волів. Натомість з європейських країн імпортували (завозили): металеві вироби, скло і папір, а зі Сходу — прянощі, дорогі тканини, килими, зброю тощо.

1. Де селяни й міщани здійснювали товарообмін?

2. Назвіть особливості проведення ярмарків. В яких містах проводилися найбільші ярмарки?

3. Які товари були предметом експорту та імпорту?

Мануфактура

Дослідник про міжнародну торгівлю в українських землях. Іван Рибалка (український історик)

...Торговельні зв’язки України з країнами Заходу і Сходу

... пожвавилися з кінця XV — початку XVI ст., коли в Західній Європі зростало мануфактурне виробництво, формувалися капіталістичні відносини (зростали міста) і збільшувався попит на хліб, інші сільськогосподарські продукти й сировину. Дедалі швидше зростає (їх) вивіз з України, особливо через балтійський порт Ґданськ...

1. Чому пожвавились торгівельні зв’язки з країнами Заходу та Сходу?

Очевидець про торгівлю у Львові на межі XVI-XVII ст. Мартін Ґруневеґ (німецький купець і мандрівник)

У цьому місті, як у Венеції, стало звичним зустрічати на ринку людей з усіх країн світу в своїх одягах. Угорців у їхніх малих маґерках (шапках), козаків у великих кучмах, росіян у білих шапках, турків у білих чалмах. Ці всі - у довгому одязі, а німці, італійці, іспанці - у короткому. Місто віддалене від моря понад 100 миль. Але коли побачиш, як на ринку при бочках малмазії (вина) вирує натовп крітян, турків, греків, італійців, зодягнених ще по корабельному, видається, неначе тут порт за брамою міста.

Угорець в маґерці

1. Кого можна було зустріти на ринку у Львові в XVI-XVII ст.?

Київський магістрат (сучасна реконструкція)

Дослідник про використання мір ваги.

Алєксандр Рєзніков (російський історик)

Атрибутом кожного торгу була важниця, де зважували товар і стягали торговельний податок - вагове. Відомо також, що в багатьох самоврядних українських містах тривалий час існували різні одиниці міри та ваги: львівські, коломийські, теребовлянські, галицькі та ін... Приїжджі мали послуговуватися не власними мірами і вагами, а виключно тими, що ... встановлювалися місцевим магістратом.

1. Висловіть припущення. Чи пов’язані права магістратів на користування власними зразками міри та ваги з їх прибутками?

Дослідник про ярмарки.

Владислав Берковський (кандидат історичних наук) ...На ці ярмарки (у великих містах) прибувало від кількох сотень до кількох тисяч осіб: мандрівні купці, шляхта, ремісники, люди «luzne» (від жебрака до розбійника), а також багато інших осіб різного походження. Відзначимо, що іноді відомі та популярні ярмарки відбувалися в невеликих містечках, які оживали лише на час їх проведення, а в інший період ледь животіли.

На сучасному Сорочинському ярмарку

1. Висловіть припущення. Якою була мета прибуття на ярмарок згаданих у документі груп людей?

Дослідниця про різноманітність торгівлі в Луцьку.

Оксана Штанько (український історик)

...Посеред луцької Ринкової площі (можна було придбати) ... перець, імбир, гвоздику, овочі, ... шафран, цукор. Луцькі панночки мали до вибору для пошиття зимових шубок та пальтечок шкурки лосів, ведмедів, зубрів, оленів, соболів, кун, рисі, лисиць, вовків, білок, сибірок, росомах. Торгували в Лучеську ... різними видами сукна, оливою, фарбами, залізом, міддю та ін.

1. Які товари були з місцевого виробництва, а які іноземного?

Шкірки куниць

2. Міста і міщани

Зверніть увагу — це важливо!

Українські міста в XVI ст. інтенсивно зростали і розвивалися. Більше міст було в західноукраїнських землях. На Східному Поділлі та Київщині їх було менше через постійні набіги татар. Найбільшими містами були Київ та Львів (відшукайте на карті). Міста були центрами:

- адміністрування: в державних містах розміщувалися замки з резиденціями державних урядників (воєвод, старост тощо) та їх військовими загонами, діяли шляхетські суди;

- політичного життя: проходили повітові сеймики;

- осередками розвитку ремесел: зосереджувалися ремісничі майстерні/

- торгівлі: проводилися торги, ярмарки;

- духовно-культурного життя: діяли старі і будувались нові храми, монастирі, відкривалися друкарні та школи.

Міста могли бути державними (королівськими) або приватними: магнатськими, церковними тощо. Міста приносили значні прибутки їхнім власникам, тому останні, щоб стимулювати ріст і розвиток міст, упродовж XVI ст. сприяли наданню їм магдебурзького права - права на міське самоврядування. Але в Україні магдебурзьке право часто діяло в обмеженому вигляді: війт (виборний керівник міста) міг не обиратися, а призначатися власником міста; містяни, окрім того, що сплачували податки, могли нести ще й військову повинність, ремонтувати мости і дороги тощо.

На відміну від селян, міщани користувалися привілеями: були особисто вільними, брали участь у міському самоврядуванні, мали право на земельні наділи поза містом, користувались окремим становим судом, займалися промислами, ремісники об’єднувалися в цехи. Жителі міст жили по-різному:

найбільше впливу і багатства було в міського поспольства - багатих торговців, лихварів, урядників міського самоврядування; повноправну громаду міста також складали майстри-ремісники, середні та дрібні торговці; найбільш чисельною, але найменш забезпеченою була міська біднота - підмайстри, учні ремісничих цехів, партачі (позацехові ремісники), слуги. Населення міст було багатонаціональним, що зумовлювало їхню строкатість та полікультурність.

1. Продовжіть речення. Міста були центрами...

2. Кому належали міста?

3. Якими привілеями користувалися міщани?

Дослідник про юридики.

Микола Кобилецький (український юрист)

Під юридиками в містах ... розуміли земельні ділянки разом з об’єктами нерухомості та проживаючими на них мешканцями, що не підпорядковувались органам міського самоврядування. Виникненню юридик сприяло рішення сейму 1550 р., за яким шляхта отримала право на купівлю земельних ділянок у межах міста.

Ранньомодерний Львів

1. Як пояснює автор поняття «юридика»?

Дослідник про Кам’янець (Подільський). Валерій Степанков (український історик)

На рубежі XVI-XVII ст. найвідомішим був Кам’янецький ярмарок, куди прибували купці з Польщі, Угорщини, Молдавії, Валахії, Греції, Туреччини, Росії тощо. Крім торгів і ярмарок, розвивалася і постійна торгівля. Наприклад, у 1570 р. у Кам’янці (Подільському) нараховувалося 40 лавок, серед яких 9 спеціалізованих по продажу м’яса.

1. В чому була унікальність Кам’янецького ярмарку?

2. Як сприяло торгівлі географічне розташування міста?

Кам’янецька фортеця (гравюра XVII ст.)

У різних містах України керівники магістрату мали різні права і повноваження

Дослідник про міста Київщини і Брацлавщини.

Михайло Грушевський (український історик)

Замки (міст) тутешні ... не мали значних залог, які могли б оборонити ... від татарського нападу. Людність не мала за чиїми спинами критися й мусіла своїми грудьми боронити свої сім’ї і достатки. Це було не тільки ... потребою, а й формальним обов’язком місцевої людності. За недостачею військових сил, вся людність східної України зобов’язана (була) брати участь в обороні. Міщани, які мали коней, мали ставати в походи на татар. Хто не мав коня, мусив йти до замку на оборону.

1. Чому міщани Київщини і Брацлавщини виконували військову повинність?

Черкаський замок (реконструкція)

3. Фільварки і селяни Зверніть увагу — це важливо!

На початку XVI ст. усі українські землі уже належали державі, шляхті або церкві. Незаселені землі називали пустинями, а залишені людьми поселення — селищами. Безпосередньо на землі працювали селяни. Більшість селян на початку XVI ст. ще залишалися похожими (від слова «ходити»), тобто особисто вільними. За користування землею вони сплачували натуральний податок — продуктами харчування чи якимись речами — і декілька днів на рік зі своїм реманентом відпрацьовували на користь землевласника: ремонтували мости чи дороги, збирали врожай у жнива тощо. Селяни жили громадами. Громаду очолював виборний староста, але найважливіші справи вирішували на загальних зборах громади. Селяни також користувалися правом копного суду - суду громади.

Упродовж XVI ст. постійно зростала потреба європейських міст у продуктах харчування. Щоб на цьому добре заробити, землевласники (шляхтичі, державні урядники, церковні управителі) залишали селянам лише такі наділи, щоб ті могли самі себе прогодувати. До того ж за той маленький наділ селянин тепер мусив зі своїм реманентом безоплатно працювати на пана від 2 до 6 днів щотижня, тобто відбувати панщину. Окрім того, за наполяганням шляхти, в Польському королівстві з 1505 р., а у Великому князівстві Литовському з 1529 р. було спочатку обмежено, а згодом і заборонено самовільний перехід селян з одного місця на інше. З похожих селяни стали непохожими або кріпаками (бо прикріплені до землі).

Так виникли фільварки - панські господарства, розраховані на виготовлення різноманітної сільськогосподарської продукції: зерна, м’яса, фруктів тощо - на продаж, засновані на праці залежних (закріпачених) селян. Разом з тим, шляхта отримала величезну владу над кріпаками, аж до права карати їх на смерть. Отож старост почав призначати або погоджувати землевласник, а копний суд було замінено вотчинним - судом землевласника. Але на знелюднених через татарські набіги Київщині та Брацлавщині фільварків майже не було. До того ж, щоб заселити так звані пустині, їх власники звільняли новопоселенців на 15- 25 років від сплати податків та відробітку повинностей. Такі нові або відновлені поселення називали слободами або волями.

1. Якими правами користувалися похожі (вільні) селян на початку XVI ст.?

2. Що для селян означало відробляти панщину? Кого називали кріпаками?

3. Назвіть ознаки фільваркового господарства.

Селяни на панщині

Сучасник про шляхту і селян.

Шимон Старовольський (польський священик, письменник)

За старих часів вважалося обов’язком селянина обробляти землю, а купця - займатися мирськими справами. Шляхтич же віддавався лицарській справі ... Тепер у нас нема вояків, ... зате є корчмарі, гендлярі й посередники... Найбільшим подвигом у нас вважається знати дорогу, якою женуть биків із маєтку до Ґданська, бо всі заможніші торгують волами, кіньми, вином, медом, ... всяким хлібом. ... Усе, що їх піддані мають у себе для продажу, вони наказують нести на панський двір, скуповують по найнижчих цінах і відправляють до міста... Туди ж вони посилають і свої продукти.

1. Які зміни відбулися в середовищі шляхти внаслідок розвитку товарного (на продаж) виробництва?

2. Зверніть увагу на ілюстрацію. Чия праця сприяла збагаченню шляхти?

Ґданськ в XVI ст.

Дослідник про річкові торгові шляхи з Перемишльщини.

Василь Пірко (український історик)

Для сплаву зерна по Сяну-Віслі до Ґданська землеволодільці на Сяні та його судноплавних притоках утримували пристані та різні річкові судна, серед яких переважали шкути (річкові парусні плоскодонні судна) та дубаси (парусно-гребні човни), а то й просто плоти. На пристанях були побудовані склади, в яких зберігалося зерно та інші товари... (які) тут навантажувалися на судна і сплавлялися до Ґданська. ...Шляхта, яка не мала власних пристаней, вимушена була орендувати їх в інших.

1. Висловіть припущення. В які держави надходило українське зерно через Ґданськ?

Детальніше про...

юридичне оформлення залежності селян

1557 р. - «Устава на волоки» - реформа, проведена Сигізмундом II Августом, за якою землі сільських громад переділялися на волоки (лани по 16-21 га). Кращі землі віддавались під фільварки, гірші - селянам. Реформа 1557 р.:

зруйнувала сільську громаду, замінивши її подвірною;

збільшила селянські повинності;

значно обмежила право переходу селян;

зменшила площу громадських пасовищ, луків тощо.

1529 р. Першим Литовським статутом залежному селянинові заборонялося забирати з собою майно, худобу і реманент під час відходу до іншого поміщика.

1588 р. Третім Литовським статутом завершилося юридичне оформлення кріпацтва.

За селянином зберігалося лише право на володіння рухомим майном, необхідним для виконання повинностей на земельних наділах.

Селянин, який прожив на землі пана 10 років, ставав кріпаком.

Встановлювався 20-річний термін розшуку селян-утікачів, їх покарання і повернення до пана.

Коли в Україні почав діяти Перший Литовський статут, ...

в Іспанії конкістадор Франціско Пісарро отримав королівські гарантії губернаторства в землях, які він завоює в Америці.

Підсумуйте свої знання.

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними.

- 1557 р. — король Сигізмунд II Август провів земельну реформу «Уставу на волоки».

- 1529 р. — прийнято Перший Литовський статут.

- 1566 р. — вступив у дію Другий Литовський статут.

- 1588 р. — прийнято Третій Литовський статут.

2. Поясніть значення понять; ярмарок, магдебурзьке право, панщина, фільварок.

3. Назвіть причини і наслідки запровадження фільваркової системи господарювання.

4. Складіть історичну довідку «Закріпачення селян - закономірність феодального суспільства».