Історія України: підручник для 8 класу "Бурнейко 2016" - Нова програма

§27. Припинення існування Правобережної гетьманщини

Який гетьман спробував об’єднати Гетьманщину?

Що передбачало Андрусівське перемир’я 1667 р.?

Хто гетьманував на Лівобережжі з 1672 р.?

Упродовж уроку з’ясуйте, чому зовнішня й внутрішня політика П. Дорошенка зазнала краху

1. Чигиринські походи

Зверніть увагу — це важливо!

Через два роки після Бучацького миру козаки Івана Самойловича із московськими ратниками перейшли Дніпро, не порушуючи при цьому умов Андрусівського перемир’я, оскільки за Бучацьким договором ці землі уже належали не польському королю, а турецькому султанові. На той час, через безчинства турецьких військ від Дорошенка відвернулися більшість його прихильників, тож багато міст Правобережжя добровільно перейшли під булаву Івана Самойловича, а в березні 1674 р. на раді в Переяславі його проголосили гетьманом обох берегів Дніпра. П. Дорошенко якийсь час намагався чинити опір, але тільки ускладнював своє становище. В підсумку від нього відвернулися найближчі родичі та друзі і навіть сердюки. 1676 р. Петро Дорошенко зрікся булави на користь І. Самойловича.

Щоб зберегти свій вплив на українські землі й надати законності своєму вторгненню, османи 1677 р. зі Стамбула привезли в Україну Юрія Хмельницького, проголосили його правобережним гетьманом з голослівним титулом «князь Сарматії і України, гетьман усіх Військ Запорозьких». Резиденцією Ю. Хмельницького стало м. Немирів. Звідти він як васал османів розсилав свої універсали для збору війська, але безрезультатно.

Тим часом, Османська імперія прагнула оволодіти козацькою столицею — Чигирином, де закріпилися козацько-московські війська І. Самойловича. Всього османи здійснили два Чигиринські походи - 1677 р. та 1678 р. З першого разу захопити Чигирин не вдалося, а під час другого козацька столиця була знищена. Щоб позбавити османів ресурсів для наступу на Лівобережжя, Іван Самойлович організовував «Великий згін» (1678-1679 рр.) - масове, примусове переселення людей з правого берега Дніпра на лівий. Правобережжя перетворилось на пустку, а Туреччина і Московське царство підписали в 1681 р. Бахчисарайський мир, за яким кордон проходив по Дніпру, а південна Київщина мала лишатись незаселеною територією.

1. Коли і на чию користь зрікся булави П. Дорошенко?

2. Кого в 1677 р. Османська імперія проголосила гетьманом замість П. Дорошенка?

3. Скільки було Чигиринських походів і чи пов’язаний із ними «Великий згін»?

Особистість.

Петро Дорошенко (1627—1698)

Ім’я (повне). Петро Дорофійович Дорошенко.

Народження. Народився 1627 р. в Чигирині.

Походження. З козацько-шляхетського роду.

Початкові умови формування особистості. Юнацькі роки провів на Січі.

Освіта. Навчався в Києво-Могилянському колегіумі.

Ключові події життя.

До 1665 р. Під час Національно-визвольної війни пройшов шлях від простого козака до писаря Чигиринського полку й полковника Прилуцького полку. Підтримав обрання гетьманом Івана Виговського, брав участь у придушенні заколоту Мартина Пушкаря та Якова Барабаша. Під час гетьманування Павла Тетері виконував обов’язки генерального осавула.

З 1665 р. - гетьман Правобережної гетьманщини (1665- 1676 рр). У 1667 р., в союзі з татарами розгромив коронні війська на Поділлі, та цей успіх не був закріплений, бо січовики під проводом Івана Сірка напали на Крим. Петро Дорошенко був прихильником встановлення спадкового гетьманату та повної незалежності Війська Запорозького. Спирався на підтримку київського митрополита Йосифа Нелюбовича-Тукальського, який перебував у гетьманській резиденції в Чигирині. Для заселення вільних земель у степовому прикордонні заснував новий Торговицький полк. У 1668 р. обраний гетьманом обох сторін Дніпра. У 1669 р. уклав з Туреччиною Корсунські статті про підданство, які передбачали повну автономію Правобережної України в складі Османської імперії, проте залучення турецьких військ принесло великі руйнування і нещастя українцям. Восени 1675 р. на раді в Чигирині склав з себе гетьманство. У 1677- 1698 рр. проживав на території Московії, де й помер, будучи дворянином.

Наслідки діяльності. Дорошенко зумів поєднати ... гетьманську ... з діяльністю генеральних і старшинських ... . Відновити єдність, хоча й ненадовго. Проте залучення до своїх воєн війська ... , непорозуміння із запорожцями, постійні війни з декількома ворогами одночасно призвели до занепаду

1. Заповніть пропуски в підрубриці «Наслідки діяльності», використовуючи слова (Правобережна Гетьманщина, Військо Запорозьке, влада, сильна, рада, османи).

2. Порівняйте долю П. Дорошенка, Д. Многогрішного та І. Самойловича. Зробіть висновки.

План Чигиринського замку

Дослідник про стан Чигирина в 1677 р.

Юрій Сорока (український історик)

Станом на весну 1677 року Чигирин був досить потужною фортецею. Ще за ... Петра Дорошенка ... (було) поглиблено рови, зміцнено муровані та дерев'яні стіни, ... були також полагоджені вежі, мости й дороги. На Замковій горі у Верхньому місті було споруджено новий мурований бастіон, який ... називався «вежею Дорошенка». Спішно укріплювались інші дільниці оборони. І все ж ... Ромадановський і Самойлович розуміли: обороняти місто ... силами гарнізону (6 тис. козаків і московитів) - надзвичайно важке завдання. ... Запаси харчів у місті ... (не дозволяли) вести мову про довгу осаду.

1. Якими були сильні і слабкі сторони Чигиринського замку в 1677 р.?

Мортира - облогова гармата для перекидання ядер, бомб через мури

Очевидець про озброєння Чигиринського замку.

Патрік Гордон (один з керівників московських військ)

... У ньому (Чигирині) перебувало 45 різноманітних гармат, чотири з них, дуже довгі, були відлиті в Німеччині. Крім того, було ще 10 великих гармат; інші були або короткі для стрільби картеччю, або легкі польові; крім того, в замку було ще 5 мортир, із яких три були залізні. Бомб було дуже мало, ручних гранат не більше 800. Після закінчення облоги залишилося всього 28 бомб і 23 бочки пороху.

1. Співставте військове мистецтво козаків і підбір гармат у Чигирині.

Патрік Гордон

Дослідник про дії Патріка Гордона, як коменданта Чигиринської фортеці під час другого Чигиринського походу.

Юрій Сорока (український історик)

Патрік Гордон ... не був ... посвячений у таємні задуми російського командування, тож рішення про вихід із міста стало для нього цілком несподіваним. ... У ніч на 12 серпня (1678 р.) московські війська висадили в повітря пороховий склад та інші споруди замку, підірвали гармати і разом з українськими козаками почали з боєм відступати з охопленого пожежами Чигирина. ... Відступ (війська), слід зауважити, не був злагодженим.

1. Як до документа стосується вислів: «Програв той, хто заздалегідь вважає себе переможеним»?

Угода

Основні пункти Бахчисарайського миру 1681 р.

Кордон встановлювався по Дніпру.

Лівобережжя, Київ, Запорожжя мали належати Москві.

Південна Київщина, Брацлавщина, Поділля залишалися за Османською імперією.

Територія між Південним Бугом і Дніпром мала бути незаселеною.

Козаки отримували право на рибну ловлю, добування солі та вільного плавання Дніпром та його притоками до Чорного моря.

Татари отримали право кочувати в степах обабіч Дніпра.

2. Іван Дудка — останній правобережний гетьман

Зверніть увагу — це важливо!

Оскільки Ю. Хмельницький не зумів організувати боєздатну армію та постачання припасами османського війська, він втратив підтримку у Стамбулі. А через жорстоке поводження з підданими і непорозуміння з кимось із впливових жителів Кам’янця його усунули із гетьманства та стратили 1681 р.

Османська імперія замість Ю. Хмельницького призначила правобережним гетьманом молдавського господаря Георге Дудку. Хоча він був першим гетьманом не українцем, але як володар булави зробив ряд вдалих кроків. Зокрема, організував заселення спустілого Правобережжя, надав переселенцям пільги та дозволив влаштувати життя за козацькими звичаями. Правобережжя почало відроджуватись. Це викликало незадоволення в Речі Посполитій. Її воякам вдалося полонити І. Дудку і стратити в 1683 р. Оскільки ані Османська імперія, ані Річ Посполита більше гетьманів на Правобережжя не призначали, 1683 р. вважається датою припинення існування Правобережної гетьманщини.

Отже, Османська імперія не мала можливості постійно утримувати під контролем Правобережжя. Через це там знову зіткнулися інтереси Речі Посполитої та Московського царства. Внаслідок переговорів між цими державами в 1686 р. було укладено Вічний мир, який закріпив основні положення Андрусівського перемир’я. Запорожжя і Київ з околицею передавалися під контроль Московського царства. Османська імперія і Кримське ханство не мали можливостей збройно зреагувати на ту угоду і були змушені відмовитись від своїх попередніх завоювань в Україні.

1. Чому Ю. Хмельницького було усунено з гетьманства в 1681 р.?

2. Коли було припинено існування Правобережної гетьманщини?

3. Яку угоду уклали Річ Посполита і Московське царство в 1686 р. та що вона передбачала?

Турецький воїн (яничар)

Журналіст про гетьманування Ю. Хмельницького.

Богдан Сушинський (український журналіст і письменник) Зрештою, сам титул (князя) ... йому ще могли б подарувати. Не дарували іншого: не довіряючи козакам, він опирався здебільшого на загони турків і татар, які поводилися (тоді) в Україні, як і завжди поводяться завойовники. ... Сам Юрій Хмельницький теж чинив не краще. Відчуваючи, що народ не любить і навіть ненавидить його, гетьман платив народові тим самим та ще й з надлишком. Катування, страти, дивацькі податки, що він запроваджував на підвладній собі території, навіть турків спонукали замислитись: чи не мають вони справи з людиною не сповна розуму?

1. Висловіть обґрунтоване судження. Ю. Хмельницький: князь чи гетьман?

Особистість.

Юрій Хмельницький (1641-1681)

Ім’я (повне). Юрій (в чернецтві Гедеон) Венжик Богданович Хмельницький.

Народження. Народився 1641 р. на хуторі Суботів.

Походження. Молодший син славетного гетьмана Богдана Хмельницького.

Початкові умови формування особистості. Був схильним до науки і початково знаходився в тіні свого старшого брата Тимоша. Згодом батько готував його до гетьманування.

Освіта. Навчався в Києво-Могилянському колегіумі.

Ключові дати в житті. 1641 р.; 1657 р.; 1659 р.; 1663 р.; 1677 р.; 1681 р.

1. Ю. Хмельницький декілька разів з’являвся в політичному житті України. Згадайте (підказка: див. ст ... - ... , ... , ... та ...) ті події, спираючись на наведені ключові дати з його життя, і зробіть власні висновки про наслідки його діяльності.

Герб князівства Молдова

Дослідник про діяльність Георге (Юрія) Дуки.

Петро Пиріг (український історик)

Ставши гетьманом Правобережжя, Ю. Дука запровадив традиційні форми управління цією частиною України. Своїм намісником (наказним гетьманом) він призначив Івана Дрешнича (Драгинича). А на козацькій раді, що відбулася восени 1681 р. біля Немирова, були обрані запропоновані Дукою й Драгиничем полковники Білоцерківського, Корсунського, Черкаського й Чигиринського полків. ... (Також) були заходи, спрямовані на колонізацію Правобережної України. ... Він закликав населення переселятися на Правобережжя й обіцяв йому звільнення від податків і повинностей терміном на 520 років.

Георге III Дука

1. Висловіть власну думку щодо останнього речення документа.

Угода

Основні пункти Вічного миру 1686 р.

Лівобережна Гетьманщина, Запорожжя, Київ з околицями визнавалися за Московським царством.

Північна Правобережна Київщина, Волинь, Галичина відходили до Речі Посполитої.

Брацлавщина і Південна Київщина ставали нейтральною зоною між Московським царством і Річчю Посполитою.

Поділля у випадку визволення від Османської імперії переходило до Речі Посполитої.

Річ Посполита за відмову від Києва отримувала компенсацію в розмірі 146 тис. карбованців.

Православному населенню Речі Посполитої гарантувалось право на вільне віросповідання.

Московська держава розривала договори з Османською імперією та Кримським ханством й вступала до антитурецького військового союзу - Священної ліги (Австрія, Польща, Венеція, Папська держава).

3. Правобережне козацтво в останній чверті XVII ст.

Зверніть увагу — це важливої!

Оскільки офіційно призначених Туреччиною гетьманів на Правобережжі не було й залюднення Правобережжя здійснювалось стихійно, то Річ Посполита вирішила цей процес взяти під свій контроль. Причинами, що спонукали польську владу це робити, були: бажання організувати захист своїх південних кордонів від нападів татар та турків і відродити господарське життя на Правобережжі, щоб у майбутньому мати з цього зиск.

1685 р. була прийнята постанова сейму, яка дозволяла оселятися на давньому козацькому праві і привілеях та утворювати козацькі полки на спустошених землях. Українці радо відгукнулися на таку пропозицію. У підсумку було створено чотири полки - Фастівський, Богуславський, Корсунський, Брацлавський, на чолі яких стали полковники: Семен Палій, Самійло Самусь, Захар Іскра, Андрій Абазин. Втім, постанова сейму лише узаконила і прискорила вже наявний колонізаційний рух українців.

Проте через діяльність козацьких полків володіння короля та шляхтичів на їх території залишалися фактично недоступними для своїх власників і не приносили очікуваних прибутків. Тому після підписання мирного договору з Туреччиною в 1699 р. сейм Речі Посполитої наважився прийняти постанову про заборону козацтва і скасування козацьких полків. Почалися сутички із козаками, які переросли у грізне козацьке повстання 1702—1704 рр. під проводом Семена Палія. Повсталі розбили загони коронного війська та посполитого рушення і швидко опанували центральну Київщину, а також Брацлавщину та Поділля. Король перед ними виявився безсилим.

1. Чому Річ Посполита вирішила сприяти залюдненню Правобережжя?

2. Коли польський сейм прийняв постанову про відновлення козацтва на Правобережжі?

3. Чому Річ Посполита прийняла постанову про скасування полково-сотенного устрою?

Коли в Україні стало відомо про підписання Вічного миру 1686 р., ...

в Англії Ісаак Ньютон представив перший том своєї видатної праці «Математичні начала натуральної філософії».

Підсумуйте свої знання.

1-2. Запам’ятайте дати та події.

- 1676 р. — зречення Петром Дорошенком гетьманської булави.

- 1677-1681 рр. — гетьманування Ю. Хмельницького під зверхністю Османської імперії.

- 1677 р. — Перший Чигиринський похід.

- 1678 р. — Другий Чигиринський похід. Зруйнування Чигирина.

- 1678-1679 рр. — «Великий згін» Івана Самойловича.

- 1681 р. — підписання Бахчисарайського мирного договору.

- 1683 р. — припинення існування Правобережної Гетьманщини.

- 1686 р. — підписання «Вічного миру» між Річчю Посполитою та Московським царством.

- 1702-1704 рр. - повстання під проводом Семена Палія.

3. Підготуйте повідомлення про причини і наслідки підписання Бахчисарайського мирного договору 1681 р. та Вічного миру 1686 р.

4. Підготуйте усну порівняльну оцінку діяльності Петра Дорошенка та Юрія Хмельницького.