Історія України: підручник для 8 класу "Бурнейко 2016" - Нова програма

§25. Військо Запорозьке від Юрія Хмельницького до Андрусівського перемир’я

Які наслідки мала Конотопська битва?

3 чого розпочалася доба Руїни?

Хто підтримував українські усобиці ззовні?

Упродовж уроку простежте процес розпаду єдиної козацької держави на дві частини

1. Гетьманування Юрія Хмельницького

Зверніть увагу — це важливо!

Після того, як І. Виговський відмовився від булави, 28 вересня 1659 р. новим гетьманом обрали Юрія Хмельницького. Юрій розпочав гетьманування з підписання Переяславських статей 1659 р. з Московським царством. Згідно тієї угоди, українська держава перетворювалася на автономну частину Московського царства. Козакам не можна було самостійно переобирати гетьмана та старшину, розпочинати чи закінчувати війну, вести міжнародні перемовини. В українських містах мали розміщуватися царські залоги з воєводами, які мали утримуватися на кошти і засоби українців.

У 1660 р. Ю. Хмельницький разом із московським військом Шеремєтьєва, яке йшло окремою групою, здійснив похід на західноукраїнські землі. Ця операція увійшла в історію під назвою «Чуднівська кампанія», бо союзні війська просунулися не далі Чуднова (нині місто в Житомирській обл.). Під Чудновим в оточення потрапив Шеремєтьєв, а війська гетьмана зазнали поразки неподалік, поблизу Слободищ, тож він був змушений підписати Слободищенську угоду з Річчю Посполитою, згідно якої Україна перетворювалась на її автономну частину з правом шляхти повертатися у свої старі маєтки та поновлювати кріпацтво і панщину.

Через Слободищенську угоду значна частина лівобережного козацтва відмовилася визнавати владу гетьмана й обрала наказним гетьманом Якима Сомка (1660-1663). У відповідь Юрій Хмельницький організував декілька походів на Лівобережжя, але в усіх зазнав невдачі і, зрештою, на початку 1663 р. на раді в Чигирині зрікся булави і під іменем Гедеон постригся в монахи.

1. Хто став гетьманом у 1659 р.? З ким він підписав угоду?

2. Як називалася військова операція на Правобережжі?

3. До чого призвело підписання Слободищенської угоди?

Дослідниця про підписання Переяславських статей 1659 р. Татьяна Таїрова-Яковлєва (російський історик)

14 жовтня до (царського посла) О. Трубецького ... від Юрія Хмельницького ... привозять знамениті Жердівські статті... (в яких передбачалися): ... тверда влада гетьманської адміністрації, свобода призначень, ... відсутність російських воєвод (в Україні), вільні зовнішні зносини, самостійна церква, поширення старшинської влади на територію Білорусі... Однак авторитетні ... полковники ... самі не приїжджають у Переяслав...

Внаслідок цього воєводи нав’язали (Юрію Хмельницькому) нову редакцію Переяславської угоди, брехливо називаючи її «Статтями Богдана Хмельницького».

1. Які статті набули чинності: Жердівські чи Переяславські? Чому?

2. Розкол Гетьманщини. Правобережний гетьман Павло Тетеря

Зверніть увагу — це важливо !

У 1663 р. Військо Запорозьке розкололося на дві частини: Правобережну гетьманщину і Лівобережну гетьманщину. Правобережні козаки більше схилялися до союзу із Річчю Посполитою, а лівобережні - до союзу із Московським царством. Першим правобережним гетьманом став Павло Тетеря (1663—1665 рр.).

Павло Тетеря у своїй політиці спирався й оглядався на Річ Посполиту і Слободищенський трактат 1660 р. Щоб підкорити собі Лівобережжя, здійснив похід у 1663-1664 рр. разом із польськими військами та татарами. Похід був невдалий, оскільки королівські і ханські війська руйнували та грабували українські міста і села. Це згуртувало населення Лівобережжя і викликало обурення українців на Правобережжі.

Підсилювала незадоволення Павлом Тетерею і його внутрішня політика. Окрім того, що при ньому шляхта взялася відновлювати свої старі порядки в козацьких землях, з його згоди було страчено відомих старшин - Івана Богуна та Івана Виговського. Помалу П. Тетеря став королівським гетьманом, тож, побоюючись розправи козаків, 1665 р. Павло Тетеря втік до Польщі.

1. В якому році відбувся розкол Війська Запорозького?

2. Чому Павло Тетеря втратив довіру українського козацтва?

3. В яких роках П. Тетеря був гетьманом?

Дослідниця про становище на Правобережжі.

Наталя Яковенко (український історик)

Павло Тетеря ... намагався привести до покори Полтавщину, але в його власних тилах вибухнули бунти: на Київщині антигетьманський рух очолив якийсь Сулимка, а на Поділлі брацлавський полковник Остап Гоголь проголосив себе (втім, на досить короткий час) підданим московського царя. Впродовж літа 1664 - весни 1665 рр. правобережні регіони Козацької держави перетворилися на арену жорстокої, безглуздої і хаотичної війни, в якій зійшлися, з одного боку, загони Івана Брюховецького, місцевих повстанців, запорожців та московських ратних людей, а з іншого - полки Павла Тетері, підсилені татарами і польським корпусом. Жоден з гетьманів не досягнув перемоги у війні берегів, а дрібні сутички, що точилися по всьому Правобережжю, ... виснажували змучений народ і сіяли деморалізацію та анархію.

Юрась Хмельниченко (гравюра з літопису Самійла Величка)

Павло Тетеря (один із портретів)

1. Які іноземні війська були залучені до братовбивчої війни між Павлом Тетерею та Іваном Брюховецьким?

Особистість

Павло Тетеря (1620 (1622)-1671)

Ім’я (повне). Павло Іванович Тетеря-Моржковський.

Народження. Достовірно невідомо.

Походження. Напевно не встановлене.

Освіта. Закінчив унійну школу василіан у Мінську і Києво-Могилянський колегіум.

Початкові умови формування особистості. В молоді роки мав можливість здобути якісну освіту і подорожувати аристократичною Європою (був в Італії).

Ключові події життя.

З дев’ятнадцяти років перебував на службі в магнатів Пражмовських. Через рік - канцелярист Луцького ґродського суду.

Учасник Національно-визвольної війни. Був писарем Переяславського полку, а з 1653 р. - Переяславським полковником. В 1649 р. очолював посольство Б. Хмельницького до трансільванського князя Дєрдя II Ракоці, а в 1654 р. в Москві від імені гетьмана укладав Березневі статті. Брав участь у підготовці до підписання Гадяцького договору 1658 р.

Був генеральним писарем в уряді Ю. Хмельницького.

З 1663 по 1665 рр. - гетьман Правобережної України.

Прагнув об’єднати українські землі під зверхністю Речі Посполитої. В 1663- 1664 рр. разом з військами Яна II Казимира здійснив невдалий похід на Лівобережжя.

Наступного року після походу за допомогою військ хана та короля придушив повстання на Правобережжі, але того ж року втік до королівських володінь.

Якийсь час жив у Варшаві, але потім перебрався до Османської імперії.

У квітні 1671 р. помер в Андріанополі (нині Едірне) на території Туреччини (був отруєний агентами польського короля).

Наслідки діяльності. Його талант дипломата використовували ... Б. Хмельницький, І. Виговський, Ю. Хмельницький. Ораторські здібності цінували при польському й московському ... . Та прагнення за будь-яку ціну збагатитись і утримати ... призвели до втрати і гетьманської ... , і авторитету; до розорення й ... Правобережжя.

1. Заповніть пропуски в підрубриці «Наслідки діяльності», використовуючи слова (спустошення, гетьман, влада, двір, булава).

2. Що із різних видів діяльності Павлу Тетері вдавалося найкраще? Запропоновані слова запишіть у зошиті від його найскромніших результатів до найуспішніших: виконавець дрібних доручень, канцелярист (писар), полковник, дипломат (перетворник), гетьман.

3. Лівобережний гетьман І. Брюховецький. Андрусівське перемир’я

Зверніть увагу — це важливо!

Царський уряд не довіряв Якиму Сомку, тому зажадав скликання Генеральної ради. 1663 р. на Генеральній раді в Ніжині (Чорній раді) першим гетьманом Лівобережжя обрали Івана Брюховецького (1663—1668), бо він обіцяв дбати про інтереси простих людей, містян та запорожців. Його підтримував навіть московський цар, бо і йому Брюховецькии обіцяв, але дещо інше - дати скільки захоче влади в Україні. Для цього в рік обрання гетьман підтвердив Переяславські статті Ю. Хмельницького, а в 1665 р. уклав нові - Московські статті, які дозволяли московським воєводам збирати податки з українців до царської казни.

Тим часом стало зрозуміло, що ані Московське царство, ані Річ Посполита не зможуть силою підкорити собі українців без їхньої згоди. Тоді ті держави, скориставшись розбратом в Україні, вирішили її поділити. 30 січня 1667 р. було укладене Андрусівське перемир’я (в білоруському с. Андрусово під Смоленськом). Згідно його умов, війна припинялася на 13,5 років, Правобережжя мало відійти до Речі Посполитої, а Лівобережжя - до Московського царства.

А Іван Брюховецький, у свою чергу, не виконував своїх же обіцянок перед українцями. Замість підтримки містян - став збирати з них додатковий податок на гетьманські потреби, зменшив кількість міст, які жили за магдебурзьким правом. Замість захисту інтересів козацьких низів - став захисником інтересів козацької старшини, а щоб запорожці не становили для нього загрози, розселив їх по всьому Лівобережжю невеликими групами. Усе це разом, а також безчинства московських воєвод та їх вояків, спричинило до антимосковського повстання 1668 р. в Лівобережжі та Слобідській Україні (землях, заселених українцями в межах Московського царства).

1. Хто став правобережним гетьманом у 1663 р.?

2. Коли було підписано Андрусівське перемир’я? Що воно передбачало?

3. Чому в 1668 р. розгорілося повстання в Лівобережній та Слобідській Україні?

Одні із збережених козацьких литаврів

Джерело про обставини проведення Чорної ради 1663 р. Козацький Літопис Самовидця

...Як вдарено в бубни (литаври) на раду, Брюховецький ... піше військо припровадив до намету своєї сторони. І (Яким) Сомко не забарився: сам і усі козаки, які були при ньому, люди заможні, на конях добрих, ошатні і при зброї, як до війни. І скоро тая рада стала. Одні кричать: - Брюховецького гетьманом! А другі кричать: - Сомка гетьманом! І на стілець обох саджали. А далі між собою узяли битися (подекуди на смерть) і бунчук Сомків зламали. Ледве Сомко вирвався. І так сторона Сомкова мусила уступати. (А люди) Брюховецького на стілець всадили Брюховецького ... давши йому булаву і бунчук у руки.

Примітка. Ніжинську раду називають Чориою, бо в ній брали участь не лише козаки, але й посполитий люд (чернь), а ще через криваве побоїще, що на ній трапилося.

1. Подумайте. Чи могли Сомко та Брюховецький запобігти бійні? Як саме?

Угода

З умов Андрусівського перемир’я 1667 р.

Україну поділили уздовж Дніпра: Лівобережжя визнавалося за Московською державою, Правобережжя - за Річчю Посполитою.

Київ з прилеглими містечками на два роки залишався за Московською державою, а потім передавався Речі Посполитій. Запорожжя мало бути під зверхністю як Московського царства, так і Речі Посполитої та під їх захистом від татарських набігів.

Московське царство повертало собі Смоленськ і Сіверщину.

Особистість

Іван Брюховецький (бл. 1623—1668)

Ім’я (повне). Іван Мартинович Брюховецький.

Народження. с. Диканька Першої полтавської сотні Полтавського полку.

Походження. Ймовірно, з козаків.

Початкові умови формування особистості. З юних років був джурою Богдана Хмельницького, виконував доручення приватного характеру.

Освіта. Володів латиною й був обізнаний у придворному етикеті.

Ключові події життя.

Під час Національно-визвольної війни - джура, надвірний помічник Б. Хмельницького.

У 1659 р. Ю. Хмельницький направив І. Брюховецького на Запорожжя, щоб той забезпечив йому прихильність запорожців.

В тому ж році став кошовим отаманом Запорозької Січі. Завоював прихильність запорожців обіцянками, які не збирався виконувати.

1663 р. на Генеральній військовій раді у Ніжині (Чорній раді) був проголошений гетьманом Лівобережної України (1663- 1668).

З царським урядом уклав Батуринські статті (1663), які підтверджували Переяславські статті Ю. Хмельницького.

Столицею Лівобережного Гетьманату зробив м. Гадяч.

1663- 1665 рр. - невдалі спроби силою зброї підкорити собі Правобережну Гетьманщину.

У вересні 1665 р. Іван Брюховецький першим з українських гетьманів особисто відвідав Москву, де погодився на підписання принизливих Московських статей 1665 р., які зводили нанівець автономію Лівобережної України. За це отримав титул боярина.

Рятуючи свою владу, І. Брюховецький спробував очолити антимосковське повстання 1668 р., але був убитий козаками в таборі під Опішнею.

Наслідки діяльності. ... політика ... , з одного боку, майже ... українську ... і призвела до ... всередині країни, а з іншого - дозволила українцям відчути, що вони можуть втратити з втратою власної держави.

1. Заповніть пропуски в підрубриці «Наслідки діяльності», використовуючи слова (знищити, державність, промосковська, гетьман, кровопролиття).

2. Висловіть обґрунтоване судження. Що спільного і відмінного в особливостях гетьманування І. Брюховецького та П. Тетері?

1. Відшукайте межі Лівобережної та Правобережної Гетьманщин.

2. Які міста у 1668 р. вдалося звільнити повстанцям від царських воєвод, а які - ні?

Коли в Україні 1668 р. спалахнуло антимосковське повстання, ... на Піренейському пів-ві Іспанія визнала Португалію незалежною, хоч вона вже 23 роки була такою в дійсності.

Підсумуйте свої знання.

1-2. Запам’ятайте дати та події.

- 1659 р. - обрання гетьманом Ю. Хмельницького. Переяславські статті.

- 1660 р. - Чуднівська кампанія. Слободищенська угода.

- 1663 р. - Розкол Гетьманщини. Обрання правобережним гетьманом Павла Тетері.

- 1663 р. - Чорна рада в Ніжині, обрання лівобережним гетьманом Івана Брюховецького.

- 30 січня 1667 р. - Андрусівське перемир’я.

- 1668 р. - антимосковське повстання на Лівобережжі та в Слобідській Україні.

3. Підготуйте повідомлення про способи, якими Іван Брюховецький здобув підтримку як українців, так і царського уряду на Чорній раді в Ніжині.

4. Займіть обґрунтовану позицію. «Україна розкололася» чи «Україну розкололи».