Історія України: підручник для 8 класу "Бурнейко 2016" - Нова програма

§23. Військо Запорозьке в 1654-1657 рр.

Як було укладено Зборівський мирний договір?

Хто допомагав козакам під час Батозької битви?

Як і чому закінчилася Жванецька облога?

Упродовж уроку доведіть, що Б. Хмельницький прагнув до здобуття незалежності для Війська Запорозького

1. Українсько-московський договір 1654 р.

Зверніть увагу - це важливо!

З початку Національно-визвольної війни цілих 5 років відчутну військову допомогу козакам надавав лише кримський хан Іслам-Гереи Ш, але події під Зборовом, Берестечком та Жванцем засвідчували непередбачуваність кримського хана і змушували Богдана Хмельницького вдаватися до пошуків нових союзників.

З усіх можливих варіантів у 1654 р. найбільш вигідним видавався союз із Московським царством (цар Алєксєй Міхайловіч Романов), з яким Військо Запорозьке поєднувало православне віросповідання і з яким гетьман давно підтримував дипломатичні стосунки. Рішення про укладення союзу із Московським царством було прийняте на раді у м. Переяславі 8 січня 1654 р. (Переяславська рада).

В березні 1654 р. рішення Переяславської ради були оформлені письмовими договорами між міщанами та царським урядом, а також між козаками та царським урядом. Договір козаків увійшов в історію під назвою Березневі статті. Військо Запорозьке визнавало зверхність царя, але за умов спільної боротьби проти ворогів та за умов збереження козацьких прав і вольностей.

1. Чому Богдан Хмельницький шукав нових союзників для боротьби проти Речі Посполитої?

2. Де і коли було прийнято рішення про військово-політичний союз із Московським царством?

3. Як називається письмова угода козаків із Московським царством?

Герб Війська Запорозького з літопису Г. Граб’янки

Дослідник про перебіг Переяславської ради 1654 р.

Віктор Горобець (український історик)

На старшинській раді, що відбулася рано-вранці (про союз із Московським царством), у Хмельницького несподівано виникла ідея щодо скликання ще однієї ради — Генеральної, яка мала відбутися вже по полудню. Зрозуміло, що процедура скликання подібного роду зібрання вимагала набагато більше часу для його підготовки... (Тобто Генеральна рада того дня не могла відбутися) Проте о другій годині дня ... почали бити в барабани... Єдине, що на раді справді відбулося, так це формальне проголошення доцільності укладення союзу саме з московським царем, а не з якимись іншими володарями... (В той же день) виявилося, що ... Хмельницький і старшина були переконані в тому, що слідом за виголошенням українською стороною тексту присяги аналогічне мала зробити й російська сторона. Але Бутурлін заявив, що в Московській державі ніколи такого й не було, щоб цар присягав перед своїми підданими. Хмельницький, залишивши царську делегацію (у соборі Переяслава), разом із вищою старшиною пішов до будинку полковника Тетері, щоб скликати там уже третю за день козацьку раду, цього разу старшинську. ... Вихід із скрутної ситуації було знайдено в тому, що гетьман і старшина таки погодилися скласти присягу цареві. А боярин Бутурлін, зі свого боку, покладаючись на слово Олексія Михайловича, завірив їх у тому, що цар невідмінно підтвердить усі права й вольності Війська Зопорозького.

Алексей Міхайловіч Романов (московський цар)

1. Скільки козацьких рад відбулося 8 січня у Переяславі?

2. Як вдалося залагодити непорозуміння?

Угода

Основні пункти Березневих статей

Гетьмана і старшину козаки мали самостійно обирати на раді. Українські адміністрація (управлінський апарат держави) та суд лишалися самостійними і не підпорядковувалися Москві.

Гетьману заборонялися самостійні зносини із Туреччиною та Польщею.

Податки мав збирати український скарб.

Зібрані податки слід було перераховувати до царської казни.

Чисельність козацького війська встановлювалася в 60 тисяч Примітка. Синім кольором виділено пункти, які Богдан Хмельницький не дозволив реалізувати на практиці.

Детальніше про...

те, хто відмовився присягати на вірність царю

На нібито Генеральній раді було присутньо всього трохи більше 200 чоловік. Відмовились підтримати Переяславську угоду й присягати московському царю полковники Іван Богун, Йосип Глух, Григорій Гуляницький, Іван Сірко, Петро Дорошенко, Михайло Ханенко, Брацлавський, Кропивнянський, Полтавський (царських представників там побили киями), Уманський козацькі полки, деякі міста, зокрема Чорнобиль, а також українське духовенство на чолі з митрополитом Сільвестром Косовим. Не присягала Запорозька Січ. Не присягали селяни, а також жінки.

Центральна частина прапора Богдана Хмельницького

Сучасник подій про ставлення українців до союзу із Московським царством.

Василь Бутурлін (царський посол на Переяславській раді) Почав гетьман говорити мову до всього народу: ... вже шість літ ми живемо в нашій землі без государя ... і бачимо, що не можна нам більше жити без царя... Той великий государ християнський ... тепер, милостиве своє царське серце до нас прихиливши, своїх великих ближніх людей до нас з царською ласкою своєю прислати зволив. Його коли ми щиро полюбимо, крім його царської високої руки, благотишнійшого пристановища не знайдемо... Весь народ закричав: «Волимо під царя східного православного.» ...

Шляхтич (XVII ст.)

Сучасник подій про ставлення українців до союзу із Московським царством.

Павша (православний шляхтич на службі Речі Посполитої)

Уманський і Брацлавський полки не хотіли ... їхати задля цієї присяги до Переяслава. ... Переяславських міщан гнали до присяги, якій вони дуже опиралися. Місцевий війт захворів. Коли його, хворого, було наказано привести до церкви Пречистої Богородиці, він мусив виконати присягу, але з розпачу помер на третій день після цієї присяги ... (Кияни) дуже впиралися й не хотіли йти, але їх, як бидло, гнали. Але вони, присягаючи, не називалися своїм власним іменем, а після цієї присяги дуже на неї нарікали. Митрополит не дозволив присягати, і отець архімандрит, і усе духівництво.

1. Порівняйте свідчення двох джерел. Що є спільного в обох свідченнях, а що різного? Чому?

2. Наслідки українсько-московського договору 1654 р.

Зверніть увагу — це важливо!

Договір Війська Запорозького із Московським царством призвів до утворення антиукраїнського союзу між Річчю Посполитою та Кримським ханством. З новою силою розгорілося полум’я війни, яка протягом 1654—1656 рр. тривала між Військом Запорозьким і Московським царством з одного боку та Річчю Посполитою і Кримським ханством - з іншого.

Внаслідок військових дій значних руйнувань зазнала Брацлавщина (відшукайте на карті). Проте під контроль Війська Запорозького потрапили землі південної Білорусі, де було запроваджено козацький устрій та сформовано декілька білоруських полків. В Україні під контроль козаків підпали землі східної частини Волині та східної частини Західного Поділля.

Через укладення договору Московське царство отримало більше можливостей втручатися у внутрішні справи козацької держави.

1. Як вплинув на міждержавні відносини в регіоні українсько-московський союз 1654 р.?

2. Які були наслідки військових дій 1654- 1656 рр.?

3. Подумайте. Чому кримський хан уклав військовий союз із Річчю Посполитою?

Дослідіть бойові дії 1654- 1656 рр., користуючись картою

Карта

1. Заповніть пропуски в тексті, користуючись картою.

1654 р. московські війська і 20-тисячний козацький корпус полковника ... захопили майже всю Білорусь та частину Литви разом із столицею ... На півдні Білорусі було створено козацькі ... Ці землі відійшли під владу гетьмана. Тим часом восени 1654 р. 30-тисячна коронна армія дуже спустошила ... Героїчно загинули всі оборонці і навіть жінки міста ... Проте встояла

Умань, яку полковник перетворив на неприступну фортецю. Вирішальна битва відбулася в січні 1655 р. під селом ... (нині - Черкаська область). Битву назвали Дрижипільською, бо було дуже ... Битва не визначила переможця. Кожна з армій: ..., ...., ..., .... відступила до своїх володінь. Проте протягом весни 1655 р. полки ... та ... звільнили землі ..., а Б. Хмельницький разом з московським військом В. Бутурліна 19 вересня 1655 р. під містом ... розгромив коронне військо С. Потоцького, що дозволило звільнити значну частину Західної ... Проте, не бажаючи руйнувати місто і втрачати бійців, гетьман з Львова взяв лише ... А 12 листопада 1655 р. біля містечка ..., зазнавши великих втрат у бою з ..., гетьман все ж домовився із кримським ханом про його невтручання в українсько-. війну, що стало значним у...м!

3. На сторожі національних інтересів

Зверніть увагу — це важливо!

24 жовтня 1656 р., зраджуючи своїх українських союзників, Московський цар укладає Віденське перемир’я із Річчю Посполитою задля спільних дій проти Швеції, а також з надією отримати в майбутньому польську корону (пригадайте, з якою метою Богдан Хмельницький прагнув союзу із Московським царством). У відповідь, дбаючи про права та інтереси своєї Батьківщини, Богдан Хмельницький укладає військовий союз із трансільванським князем Дьордєм II Ракоці та веде переговори про союз зі шведським королем Карлом Густавом задля спільних дій проти Речі Посполитої. Зрештою було домовлено про спільні військові операції (відшукайте на карті Швецію та Трансільванію).

У грудні 1656 р. Богдан Хмельницький відправляє на підтримку трансільванському князеві та шведському королю козацький військовий корпус під проводом наказного гетьмана Антона Ждановича. Спільними зусиллями союзники здобули Перемишль, Краків, Люблін, Брест, Варшаву та ряд інших міст Речі Посполитої. Отримані здобутки союзникам не вдалося закріпити. Навесні 1657 р. з війни проти Польщі вийшла Швеція, у липні - Трансільванія, а 27 липня 1657 р. помер відновлювач української державності, видатний полководець, гетьман Війська Запорозького, для усіх козаків - «батько Хмель», Богдан Михайлович Хмельницький.

Своїм спадкоємцям Богдан Хмельницький залишив відновлену українську державу - Військо Запорозьке з усталеними кордонами в межах трьох воєводств (Чернігівського, Брацлавського та Київського), а також з рядом контрольованих територій у південній Білорусі, східній частині Волині та східній частині Західного Поділля.

1. Коли було підписане Віденське перемир’я?

2. Як відреагував Б. Хмельницький на зраду Московського царя?

3. Коли помер Богдан Хмельницький і яку державну спадщину залишив нащадкам?

Карл X Густав, король Швеції

Сучасник подій про умови, які Богдан Хмельницький вважав прийнятними для союзу зі Швецією (січень 1657 р.).

Готард Велінґ (посол шведського короля)

Але при тім (писар Іван Виговський) пояснив мені, що з приводу моєї пропозиції (про укладення союзу зі Шведським королівством) була рада, і на ній ухвалено не вступати в жодні перемовини, доки (шведський король) не признає за ними (козаками) права на всю стару Україну або Роксоланію, де грецька віра була і мова (їх) ще існує - до Вісли.

1. Про яку подію з лютого 1649 р. нагадує цей документ?

Дослідник про шведське посольство до Б. Хмельницького у червні 1657 р.

Михайло Грушевський (український історик)

...(Шведські посли показали) всі документи, дані їм від короля, з котрих видно було, що Карл Густав принципово готовий прийняти всі жадання Запорозького Війська. Тоді ... Лілієкроні (шведському послу) надіслано запрошення, щоб приїздив, і, ... незважаючи на присутність московських послів, шведів з помпою (помпезністю, пишністю) впроваджено до Чигирина ... аби Москва побачила на власні очі, як козаки цінять приязнь і союз із шведським королем.

Герб Густава Лілієкрони, шведського посла

1. Обґрунтовано заперечте твердження. «Б. Хмельницький прагнув приєднати Україну до Московської держави».

Ільїнська церква у с. Суботів — усипальниця Богдана Хмельницького

Учасник подій дає відповідь на вимогу московських послів про розірвання союзу козаків із Шведським королівством у червні 1657 р.

Богдан Хмельницький (гетьман Війська Запорозького)

Я від шведського короля ніколи не відстану! Бо у нас союз (дружба) і приязнь, і згода давня: тому більше шести літ, ще як ми не були в підданстві під царською високою рукою. І Шведи люди правдиві, всякий союз і приязнь - на що слово дали - додержують. А царська величність зо мною і всім військом немилосердно вчинив, помирившись з поляками.

1. Чи довіряє гетьман московському цареві?

2. Чи дозволяє гетьман цареві замість українців вирішувати їх власну долю?

1. Подумайте. Чому шведи вийшли із війни проти Польщі?

2. З’ясуйте, які країни підтримували Річ Посполиту, а які воювали проти неї.

3. Які території контролював Богдан Хмельницький влітку 1657 р.?

Коли в Україні в 1657 р. помер гетьман Богдан Хмельницький, ...

в Священній Римській імперії того ж року помер імператор Фердинанд III Габсбург.

Підсумуйте свої знання.

1. Запам’ятайте дати і події.

- 8 січня 1654 р. - Переяславська рада.

- березень 1654 р. - завершення оформлення Березневих статей.

- 24 жовтня 1656 р. - Віденське перемир’я.

- грудень 1656 р. - червень 1657 рр. - союз козаків зі Швецією і Трансільванією.

- 27 липня 1657 р. - смерть Богдана Хмельницького.

2. Охарактеризуйте таких історичних осіб: короля Карла X Густава, князя Дьордя II Ракоці, царя Алєксєя Міхайловіча.

3. Порівняйте зміст Березневих статей з умовами Зборівського договору.

4. Усно підготуйте спростування або підтвердження наступної тези: «Б. Хмельницький у своїй діяльності керувався інтересами України та її людей».