Історія України: підручник для 8 класу "Бурнейко 2016" - Нова програма

§20. Українська козацька держава — Військо Запорозьке

Що вважається першою Запорозькою Січчю?

Які старшини були на Січі?

Що ви знаєте про ярмарки ХVІ-ХVІІ ст.?

Протягом уроку з’ясуйте, як були організовані різні сфери діяльності Війська Запорозького

1. Устрій української козацької держави - Війська Запорозького Зверніть увагу - це важливо!

Українська козацька держава іменувалася Військо Запорозьке. Її територія - це землі колишніх Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств. Столиця - м. Чигирин; державна релігія - православ’я. Окрім того, у Києві розташовувалась резиденція київських митрополитів, яким підпорядковувалися православні єпископства усієї Речі Посполитої. В 1649 р. землі Війська Запорозького поділялися на 16 полків, а землі кожного полку - на сотні. Складовою частиною Війська Запорозького була і Запорозька Січ - Запорожжя, яка користувалася правами автономії.

Військо Запорозьке було республікою - державою, якою керують виборні посадовці чи органи влади. Найвищим органом влади була Генеральна (загальна) військова рада, в якій могли брати участь усі козаки, але її поступово майже перестали скликати. Замість неї усі найважливіші питання вирішувалися на Генеральній старшинській раді, що складалася з гетьмана, генеральної старшини, полковників, представників міст та духовенства. Гетьман як голова держави очолював старшинську раду, був найвищим суддею, головним господарником і головнокомандувачем військ.

У полках були свої, подібні до загальнодержавних, ради, а полковник мав повноваження, подібні до гетьманських, але в межах полку. Полковника обирали голосуванням, або він призначався гетьманом, коли козаки не мали суттєвих заперечень проти цього. Те ж стосувалося сотні та сотника. І полк, і сотня були водночас військовими і адміністративно-територіальними одиницями.

1. Якою була територія української козацької держави та де розташовувалася її столиця?

2. Хто входив до Генеральної старшинської ради?

3. На які адміністративні (управлінські) одиниці ділилася територія Війська Запорозького?

Дослідник про генеральну старшину.

Олексій Путро (доктор історичних наук)

...(Це були) найвищі військові чини та виборні посади в українському козацькому війську... До генеральної старшини, яку очолював гетьман, належали генеральний обозний

(завідував матеріальним забезпеченням війська), генеральний суддя, генеральний писар, генеральний підскарбій (завідував фінансами), генеральний осавул, генеральний хорунжий (носив поруч гетьмана хоругву), генеральний бунчужний (носив поруч гетьмана бунчук).

1. Запам’ятайте, хто належав до генеральної старшини.

Фрагмент картини Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові»

1. Подумайте. Чи так виглядали розвідники І. Виговського при королівському дворі?

Детальніше про...

генерального писаря Івана Виговського

І. Виговський в Чигирині зорганізував цілу Генеральну військову канцелярію - орган, який допомагав гетьману у всіх його внутрішніх та зовнішніх державних справах. Окрім того,

І. Виговський зорганізував розгалужену мережу друзів-вивідувачів — козацьких агентів-

розвідників, маючи таких навіть при дворі самого короля Яна II Казимира. Завдяки тому гетьман був посвячений у таємниці не лише Речі Посполитої, але й сусідніх країн.

1. Продовжіть речення. «Хто поінформований, той...».

Схема «Армія Війська Запорозького»

Схема «Судочинство Війська Запорозького»

Дослідник про Генеральну раду за часів Б. Хмельницького.

Віктор Горобець (український історик)

...Загальна рада (Генеральна, чи, як її називали сучасники, повна рада), за гетьманування Богдана Хмельницького з формального боку мало чим відрізнялася від рад, що проходили на Січі... Раду очолював гетьман, а за порядком наглядали осавули... Враховуючи малу ефективність від діяльності загальних рад (велике зібрання людей зазвичай проходило бурхливо і важко було дійти згоди) та зважаючи на потребу в оперативному вирішенні назрілих проблем, Хмельницький поволі відмовляється від їх скликання, вирішуючи справи одноособово або переносячи їх розгляд на старшинські ради.

1. Згадайте структуру англійського парламенту. З якою частиною англійського парламенту можна порівняти старшинську раду?

Бунчук

2. Соціальна структура та господарство Війська Запорозького

Зверніть увагу — це важливо!

Національно-визвольна війна українського народу дозволила селянам отримати особисту свободу, містянам позбутися національно-релігійних обмежень у торгівлі та ремеслах, а козакам - жити і судити за давнім козацьким звичаєм і правом. При цьому частина шляхти покозачилася - прийняла козацькі звичаї та православне віросповідання, коли була іншої віри. Позбулося утисків православне духівництво.

В Українській козацькій державі розвивалося як сільське господарство, так і міське ремесло. Селяни вирощували жито, пшеницю, ячмінь, льон, хміль, розводили коней, свиней, волів тощо. Ремісники виготовляли шаблі та іншу зброю, сільськогосподарський реманент, вози, одяг, зводили будівлі. Було добре налагоджене виробництво поташу (соди), селітри, відмінного пороху. Важливу роль у господарстві відігравала внутрішня та міжнародна торгівля. Ярмарки були звичним явищем для козацької України.

Для утримання війська, відрядження посольств, утримання державних урядників, ведення воєн потрібні великі кошти. Основні джерела прибутків козацької держави були такими: плата за оренду державної землі, а також за промисли в державних річках, лісах тощо; збори з торгів і ярмарок, ввізне і вивізне прикордонне мито; загальні податки, які збиралися не з окремої людини, а з двору. Розпоряджався фінансами гетьман, але за їх надходження і впорядкування відповідав генеральний підскарбій.

1. Що змінилося в становищі різних верств українського суспільства в ході Національно-визвольної війни?

Межигірський монастир поблизу Києва (А. Вестерфельд, XVII ст.)

2. Наведіть приклади з різних галузей господарської діяльності Війська Запорозького.

3. Якими були джерела прибутків і витрат Війська Запорозького?

Дослідники про церковне землеволодіння в часи Хмельниччини.

Олег Крижанівський (український історик),

Сергій Плохій (український історик у діаспорі)

Національно-визвольна війна 1648—1654 рр. завдала відчутного удару по церковно-монастирському землеволодінню, ... причому особливо значних втрат зазнали монастирі. Неодноразова видача монастирям гетьманських охоронних грамот свідчила водночас про масові випадки захоплення їхніх земель селянами та козаками й про недостатню ефективність цих урядових актів.

1. Продовжіть речення. «Гетьман сприяв.».

Дослідник про митну систему Війська Запорозького.

Володимир Пришляк (український історик)

...До так званих внутрішніх мит слід зарахувати митні збори з мостів, гребель, перевозів, вагове, кругове тощо. Існувало два основних види зовнішніх митних зборів: мито від вивезення, тобто експорту товарів - “евекта” і мито за ввезення, тобто імпорту товарів - “індукта”, запроваджений як тариф з привізних товарів Богданом Хмельницьким ще в

1654 р. Індуктовий збір часто поєднувався з евектою.

Усі зібрані кошти йшли до Військового скарбу.

1. Виконайте усно. «Імпортне мито - це., а експортне - це...».

Свідок подій про українську торгівлю в 1654-1656 рр.

Павло Алеппський (архідиякон, сирійський мандрівник)

...У козацькій країні ярмарки відбуваються безперервно, від початку до кінця року, кожного свята, кожної пори року буває ярмарок у тому чи іншому місті. Жінки продають у прегарних крамницях різні парчі, соболі та інше; вони гарно одягнені, зайняті своєю роботою.

1. Пригадайте, чим ярмарок відрізняється від торгу.

Золотий дукат XVII ст.

Цитадель м. Алеппо в Сирії

Дослідник про міжнародну і транзитну торгівлю у Війську Запорозькому.

Іван Крип’якевич (український історик)

...Частими гостями на Україні бували (окрім російських) молдавські, волоські й угорські купці ... Кримські татари продавали коней, худобу, овець, а купували на Україні хліб та інші продукти... Цій торгівлі (з Туреччиною) сприяли часті турецькі посольства до Чигирина, бо з кожним послом, під охороною дипломатичної недоторканності, слідували каравани купців. ... Торгівлю вели турки, вірмени і найбільше греки. Частина (турецьких) товарів через Україну йшла до Російської держави. ... Турецькі товари (це) шовк, килими, пояси, киндяки (кафтани), ... південні фрукти і східне коріння: фіги, ізюм, мигдалі, шафран, а також рис ... і багато іншого.

Кримські татари (мал. XVII ст.)

1. З’ясуйте головних торговельних партнерів Війська Запорозького.

Дослідник про наявність покозаченої шляхти.

Василь Танцюра (український історик)

... Існували серйозні розбіжності й між окремими козацькими полками, яких у різні часи налічувалося від 16 до 36, в основному через специфічні позиції старшинської шляхти. За реєстром 1649 р. на 40475 козаків припадало 1324 шляхтичі. Корінними полками вважалися Чигиринський, Білоцерківський, Переяславський, Корсунський, Канівський, Черкаський, східні сотні Київського. До новостворених козацько-шляхетських полків належали: Прилуцький, Ніжинський, Чернігівський, Стародубський. Полками з орієнтацією на Запорозьку Січ були: Полтавський, Гадяцький, Миргородський, Лубенський, частина Уманського, південні сотні Чигиринського. До шляхетсько-козацьких полків належали: Брацлавський, західні сотні Київського (на базі Овруцького полку), частина Уманського.

Примітка. Покозачені шляхтичі часто займали старшинські посади через свої освіченість, дипломатичний чи військовий досвід.

1. Запропонуйте декілька версій. Чому попри війни тривала торгівля?

Прапор Чернігівського полку

3. Зовнішня політика Війська Запорозького

Зверніть увагу — це важливо!

За ранньомодерної доби будь-яка з існуючих на той час держав намагалася збільшити свою територію за рахунок сусідів і не постраждати від них самій. Окрім того, на стосунки між державами впливали віросповідання та династичні відносини, тобто родинні стосунки між володарями різних країн.

Б. Хмельницький розумів, що на той час сильна козацька держава була вигідною для українців, але невигідною для жодного їхнього сусіда. Маючи видатний хист дипломата, він вирішив використати ворожнечу сусідніх держав для зміцнення України. Ведучи перемовини із Кримом чи Молдовою, Туреччиною чи Польщею, Венецією чи Московським царством, він був ладен визнати навіть свою васальну залежність, аби отримати шанс розбудувати українську державу. Таку політику гетьмана прийнято називати полівасалітетом. Полівасалітет - це підтримка дружніх стосунків з різними державами за рахунок визнання їх формальної зверхності.

Проте станом на 1649 р. непримиренним ворогом Війська Запорозького залишалася Річ Посполита, а потенційним (можливим за певних умов) - католицька Австрія. Найактивнішим, але не завжди надійним союзником, було Кримське ханство, потенційними союзниками були Туреччина, Англія, Московія, Швеція - вони висловлювали прихильність, але активно у війну вони не втручалися. Стосунки із придунайськими князівствами Валахією, Трансільванією та Молдовою змінювалися залежно від того, хто ставав їх володарем, або від кого вони відчували більшу загрозу чи підтримку.

1. Що впливало на стосунки між державами ранньомодерної доби?

2. Яку зовнішню політику проводив Богдан Хмельницький?

3. Якими були стосунки Війська Запорозького із сусідніми країнами?

Руїни княжого замку в Сучаві — давній столиці Молдови (Нині Румунія)

Дослідник про Молдавське князівство.

Михайло Грушевський (український історик, академік)

...З серединою XVI віку Молдава (Волощина) робиться ареною неустанних авантюр. Трон молдавський турецьке правительство (уряд) доволі дає різним авантюрникам, що один перед другим обіцяли йому вищий харч (данину), давали більші дарунки; висаджуючи один одного (з княжого місця), сі претенденти шукали опертя у різних сусідніх володарів, звертали ся по поміч до польсько-українських магнатів і козаків.

1. Спираючись на документ, наведіть декілька доказів того, що васальне становище країни виснажувало її господарські і людські ресурси.

Коли в Україні Павло Алеппський спостерігав за тим, як проходять ярмарки, ...

у Німеччині Отто фон Геріке спостерігав за тим, як коні не могли розтягнути дві нічим не з’єднані півкулі, з яких, проте, було відкачено повітря. Дослідник цим довів наявність атмосферного тиску.

Підсумуйте свої знання.

1. Поясніть значення понять.

- Генеральна військова рада, старшинська рада, полк, сотня, генеральний підскарбій.

2. Підготуйте усну доповідь про стосунки Війська Запорозького із сусідніми країнами.

3. Підготуйте усну доповідь про державну організацію Війська Запорозького, його військо та судову систему.

4. Обґрунтовано продовжіть речення. «В міжнародній політиці різні держави стають друзями або ворогами через...».