Історія України: підручник для 8 класу "Бурнейко 2016" - Нова програма

Розділ 1

Українські землі в XVI ст.

Під час дослідження теми розділу ми будемо:

Відстежувати за картами територіальний розподіл українських земель на початок XVI ст.; зміни, що відбулися на українських землях унаслідок Люблінської унії; розміщення перших Січей; райони козацьких повстань 1590-х років.

Характеризувати особливості соціально-економічного, політичного та релігійного життя на українських землях; зміст Люблінської унії; діяльність православних братств; розвиток книговидання та шкільництва; повсякденне життя українців; історико-культурні пам’ятки.

Визначати причини й наслідки Люблінської унії; виникнення козацтва і Січей; вплив реформаційних і контрреформаційних рухів в Україні; історичне значення Пересопницького Євангелія.

Висловлювати судження щодо діяльності Василя-Костянтина Острозького, Дмитра Вишневецького, Івана Федорова, Криштофа Косинського та Северина Наливайка.

Вивчати дати підписання Люблінської унії, утворення першої Запорозької Січі, виходу друком перших книжок, заснування Острозької академії.

Пояснювати та застосовувати терміни і поняття: «фільварок», «шляхта», «магдебурзьке право», «магнат», «козак», «унія», «Запорозька Січ», «кіш», «козацька старшина», «кошовий отаман», «козацька рада», «козацькі клейноди», «реєстрове козацтво», «низове козацтво», «курінь», «покозачення», «козацькі війни», «церковні братства», «слов’яно-греко-латинська школа», «колегія», «академія», «вертеп», «гравюра».

§2. Українці на початку ранньомодерної доби

Пригадайте соціальну структуру Руси-України.

Що Ви знаєте про роди Рюриковичів та Гедиміновичів?

Якими були наслідки битви на р. Сині Води?

Упродовж уроку визначте особливості розвитку українських земель у XVI ст.

1. Українські землі у першій половині XVI ст.

Зверніть увагу — це важливо!

На першу половину XVI ст. українці не мали власної держави. Київщина, Брацлавщина, Волинь та Підляшшя (див. карту) належали Великому князівству Литовському. В XVI ст. ці землі втратили ознаки автономії, а литовські володарі вже підтримували римо-католицьку церкву. Проте українські князі, шляхта і решта населення залишалися православними, підтримували свою церкву і користувалися руською (староукраїнською) мовою. Це створило підґрунтя для майбутнього розквіту української культури.

Галичина, Белзщина, Холмщина й Західне Поділля належали Польському королівству, Закарпаття — Угорському. Місцева українська знать у своїй більшості уже давно прийняла віру, традиції та закони пануючих держав і стала вважати їх своєю політичною батьківщиною, але незаможні українці-русини, попри утиски, оберігали рідну віру і пам’ятали про своє коріння.

Чернігово-Сіверщина тимчасово належала Московському царству, а Буковина — Молдовському князівству. З одного боку, обидві країни були православними, як і місцеве населення, але, з іншого — прагнули, щоб їх піддані українці поступово забули про своє походження і змирилися з новими володарями, але головне, що обидві землі були спірними прикордонними територіями і часто ставали ареною бонових дій.

1. Як змінилося становище українських земель у складі Великого князівства Литовського?

2. Які держави більша частина української знаті вважала своєю політичною батьківщиною?

3. Чому Чернігово-Сіверщина та Буковина часто ставали ареною бойових дій?

Житомирський замок (реконструкція В. Капітанюка)

Дослідник про відступ українського населення перед натиском Кримського ханату в першій половині XVI ст. Міхаіл Владімірскій-Буданов (російський історик)

Лінія (замків) по Сулі (на Лівобережжі) ... була зовсім облишена ... на третій (південній лінії замків залишились) — Канів, Черкаси, Звенигород, Вінниця і Брацлав... З падінням Звенигородського замку (десь між 1516—1545 рр.) усі села від меж Брацлавських до Черкас були знищені ... (і) було припинено пряме сполучення між Черкасами та Каневом з одного боку і Вінницею та Брацлавом - з другого...

1. Як залежало заселення місцевості від наявності на ній укріпленого Міста із замком?

Політичне становище українських земель у першій половині XVI ст.

1. Користуючись цією картою та картою на с. 9, дослідіть, яке місто було знищене татарами?

2. Соціальна структура українського суспільства

Зверніть увагу — це важливо!

Українське суспільство в XVI ст. було неоднорідним, поділялося на великі групи людей - соціальні стани. У Польському королівстві та Великому князівстві Литовському і в українських земель, які їм належали, знатні люди в XVI ст. були об’єднані в єдиний привілейований панівний стан - шляхту. Шляхтичі мали право володіти землею, носити зброю і брати участь в управлінні державою. Натомість за покликом короля вони зобов’язувалися брати участь у посполитому рушенні - загальному ополченні шляхти.

Значними багатствами і владою володіло духовенство - відповідно римо-католицьке або православне. Духовенство ділилось на «біле», представники якого жили поміж мирян і найчастіше були священиками, та «чорне» - представники якого прийняли чернечий постриг. Вищою ланкою і католицького, і православного духовенства були єпископи. Всі українські православні єпископи підпорядковувались київському митрополиту, а римо-католицькі — гнезненському архієпископу.

Міщани користувались особистою свободою й правом участі в міському самоврядуванні. Більшість українського суспільства становили селяни (близько 80%), але вони були наділені найменшою кількістю прав і вповні залежали від власників землі, на якій проживали.

1. Який суспільний стан в XVI ст. об’єднував знатних людей? Що таке посполите рушення?

2. Якими привілеями користувалось римо-католицьке та православне духовенство?

3. Який суспільний стан мав найменше прав?

Дослідник про посполите рушення.

Віктор Горобець (український історик)

Шляхетське ополчення переважно являло собою кінноту і скликалося королем у разі крайньої потреби ... (і) за згодою сейму. ... У 1560-і роки ... до складу посполитого рушення вводилась піхота: передбачалося, що на двох вершників має бути один драб (піхотинець), озброєний рушницею, рогатиною і сокирою. ... На чолі всього шляхетського ополчення мав стояти лише король. Владі коронного гетьмана посполите рушення не підлягало. ... Посполите рушення часто-густо було переобтяжене численними возами з припасами, одягом та обозною челяддю. Серйозною проблемою посполитого рушення було налагодження належної взаємодії під час бою, а також забезпечення дисципліни в поході.

1. Що було «ахіллесовою п’ятою» посполитого рушення?

Шляхтич на дозвіллі (гравюра XVI ст.)

Дослідник про становище духовенства в українському суспільстві у польсько-литовську добу.

Олександр Бойко (український історик)

...(Духовенство) становило окрему суспільну верству населення. «Церковні люди» не підлягали світському суду, в разі потреби їх судив суд єпископа. У польсько-литовську добу духовний стан був численний, до нього належала майже десята частина населення. ... Тривалий час духовні посади переходили в спадок - після смерті батька парохію (прихід)

Інтер’єр собору в Гнезно

отримував старший син. Якщо в священика було декілька синів, то молодші шукали собі парохій по сусідніх селах. Духовенство вимагало від своїх парохіян різні «треби», відповідно до звичаїв і традицій кожного села. Це могла бути десятина, або ж скіпщина, тобто хлібна данина... Побутувала також дрібна данина натурою - яйцями, ковбасою, насінням тощо. Деякі церкви та монастирі володіли значними земельними угіддями, селами і навіть містами, ... тому часом формою «треби» міг бути відробіток селянином панщини на церковних землях.

1. Доведіть або спростуйте думку. Духовенство в XVI ст. було великим землевласником.

Бернард Мацейовський — луцький католицький єпископ XVI ст.

3. Шляхта — привілейована верства суспільства

Зверніть увагу — це важливо!

Проте насправді шляхта була неоднорідною. Найбільше багатства і впливу мали князі. Цей титул могли носити лише нащадки староруських володарів - Рюриковичі та литовських - Ґедиміновичі. Вони користувались особливим авторитетом у суспільстві. У своїх володіннях чинили суд, вводили і стягували податки, утримували власне військо, надавали землю за службу. Найбільш багатим і впливовим був князівський рід Острозьких. Виділялися також князі Заславські, Чорторийські, Корецькі, Вишневецькі, Сангушки, Гулевичі та ін.

Представники вищого прошарку шляхти без князівського титулу звалися панами. До панів належали шляхтичі, які мали більш давнє шляхетське коріння. Багаті пани разом з князями були найбільшими землевласниками - магнатами. До середньої і дрібної шляхти належали господарські шляхтичі-зем’яни, які на різних умовах володіли маєтками на державних землях та шляхтичі-зем’яни князів і панів, які жили на землі багатшого власника і йому підкорялася. Шляхта-голота - це шляхтичі без землеволодіння.

На початку XVI ст. шляхтичі Галичини і Західного Поділля вже мали такі ж широкі права, як і польська шляхта, в більшості прийняли римо-католицизм і своєю політичною батьківщиною вважали Польщу. Українські шляхтичі Великого князівства Литовського ще тільки мріяли про вольності польської шляхти, але у своїй переважній більшості були православними, спілкувалися рідною мовою і пишалися своїм руським корінням.

1. Якими особливими правами користувались князі?

2. Кого називали магнатами?

3. Яка була відмінність між українською шляхтою Польського королівства та українською шляхтою Великого князівства Литовського?

Документ про обов’язки шляхти.

Привілей 1570 р. (наданий шляхті Заушшя)

...Службу нашу земську військову (виконувати мають) рівно з іншими зем’янами (повноправними шляхтичами) і обивателями землі Київської при потребі військовій, або рушення посполитого, а інших ніяких повинностей і послуг замкових, які на бояр путних покладені,.. виконувати і чинити не повинні.

1. З’ясуйте. Хто мав більше прав: шляхтичі-зем’яни чи путні бояри?

Шляхтичі (аматорський малюнок XVI ст.)

Детальніше про юридичне оформлення шляхетського стану у Великому князівстві Литовському

1528 р. згідно «попису земського» (перепису шляхти) у Великому князівстві Литовському було утворено єдиний привілейований стан - шляхту. Права шляхтичів були розширені і закріплені у збірниках законів - Першому (Старому, 1529 р.), Другому (Волинському, 1566 р.) та Третьому (Новому, 1588 р.) Литовських статутах.

Сторінка статуту 1529 р.

Особистість.

Василь-Костянтин Острозький (1526-1608)

Ім’я (повне). Василь-Костянтин Костянтинович Острозький. Костянтин - батькове ім’я, яким князь почав користуватися з 1540-х рр.

Народження. Народився 1526 р. в родовому маєтку м. Дубно на Волині (нині Рівненська область).

Походження. З українського княжого роду.

Початкові умови формування особистості.

Молодий княжич разом з братом Іллею зростали у найзаможнішій та найвпливовішій православній родині в українських землях і з дитинства виховувались як ревні захисники православ’я.

Ключові події життя.

3 1559 р. київський воєвода та володар і захисник українського прикордоння. Міг виставляти до бою власне 15- 20-тисячне військо. За сприянням В.-К. Острозького були збудовані замки на межі з Диким полем - у Білій Церкві, Переяславі, Богуславі (відшукайте на карті).

Видатний культурно-освітній діяч. Заснував близько 1576 р. Острозьку слов’яно-греко-латинську академію - першу вищу школу в Східній Європі.

Відкрив друкарні в Острозі, Дерманському і Києво-Печерському монастирях.

У 1581 р. на кошти князя було видрукувано Острозьку Біблію - перше повне видання Біблії церковнослов’янською мовою.

Брав участь у придушенні козацького повстання під проводом К. Косинського.

Меценат, захисник православної церкви від зазіхань римо-католиків і королівської влади. За його кошт у Києві та його околицях були відбудовані Кирилівський та Межигірський монастирі, на Подолі збудовано церкву Миколи Доброго і Різдвяно-Предтечинську церкву.

Наприкінці XVI ст. - найбільший після короля землевласник Речі Посполитої, «некоронований король Русі».

Наслідки діяльності. Завдяки підтримці української освіти і науки, книгодрукування, української православної церкви і самої ідеї окремішності руського (українського) світу В.-К. Острозький заклав підвалини розквіту української культури в XVI-XVII ст.

1. Користуючись біографією В.К. Острозького, визначте, які можливості мав магнат Речі

Посполитої.

Коли в Україні почав діяти Третій Литовський статут, ...

у протоці Ла-Манш англійський флот під проводом відомого мореплавця і пірата Френсіса Дрейка здобув перемогу над іспанською «Непереможною армадою».

Підсумуйте свої знання.

1. Запам’ятайте дати та події, пов’язані з ними.

- 1526-1608 рр. - роки життя князя Василя-Костянтина Острозького.

- 1529 р. - прийнято Перший Литовський статут.

- 1566 р. - прийнято Другий Литовський статут.

- 1588 р. - прийнято Третій Литовський статут.

2. Поясніть значення понять: шляхта, магнати, шляхта-голота, князь, соціальний стан.

3. Підготуйте повідомлення про політичне становище українських земель на початку XVI ст.

4. Доведіть або заперечте твердження: «Усі шляхтичі були рівними у своїх правах».