Історія України: підручник для 8 класу "Бурнейко 2016" - Нова програма

Розділ 3

Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Під час дослідження теми розділу ми будемо:

Показувати на карті полковий устрій держави — Війська Запорозького; кордони Української козацької держави; основні напрямки походів і битви Національно-визвольної війни.

Характеризувати перебіг Національно-визвольної війни; соціально-економічне становище українських земель після утворення козацької держави; зміст Зборівського і Білоцерківського договорів, «Березневих статей», Кам'янецької угоди, умови Віденського перемир'я.

Визначати причини та наслідки Національно-визвольної війни українського народу; наслідки українсько-московського договору 1654 р.; утворення українсько-шведсько-трансильванського союзу.

Пояснювати особливості здійснення влади гетьмана в козацькій державі; особливості взаємовідносин Війська Запорозького з державами-сусідами.

Висловлювати судження щодо діяльності Богдана Хмельницького та його сподвижників у розбудові козацької держави; характеру відносин гетьмана з правителями сусідніх держав.

Вивчати дати основних битв Національно-визвольної війни, укладення Зборівського, Білоцерківського договорів, «Березневих статей», Кам’янецької угоди, Віденського перемир'я.

Пояснювати та застосовувати терміни і поняття: «Гетьманщина», «гетьман», «генеральна старшина», «генеральна військова та старшинська ради», «універсал», «полк», «сотня».

§19. Початок Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.

Якими були умови «Ординації Війська Запорозького...»?

Пригадайте особливості військового мистецтва козаків.

Що пов’язує П. Сагайдачного з історією Чернігова?

Упродовж уроку з’ясуйте, що стало запорукою успіху Богдана Хмельницького

1. Причини та передумови Національно-визвольної війни

Зверніть увагу — це важливої!

Після 1638 р. на десятиліття «золотого спокою» уряд Речі Посполитої, магнати і середньо заможне панство вірили в те, що козацьку вольницю приборкано. А коли так, то можна, нікого не боячись, збільшити панщину для селянина, вигнати православного священика, а храм передати римо-католикам, греко-католикам чи орендарям, обкласти додатковими повинностями містянина. А коли він, містянин - православний українець, то можна змусити його жити лише в спеціальному кварталі, обмежити його права займатися ремеслами та торгівлею. Від сваволі магнатів та урядників страждала навіть дрібна українська шляхта. Шляхтича легко міг обібрати, а то й скалічити сильніший сусід, і бідолаха не міг знайти захисту і правди ані в шляхетських судах, ані від самого короля.

Але ж вільне Дике Поле та Дніпрові плавні нікуди не ділися. Без козаків Річ Посполита не могла захистити свої володіння від кочівників. І коли якогось козака після «Ординації...» 1638 р. примусили повернутися до плуга, то це не означало, що він забув, як користуватися шаблею. Також нікуди не поділися козацьке прагнення волі та набутий досвід збройної боротьби проти польського коронного війська.

Усе це разом створило необхідні причини та передумови для всенародного повстання. Не вистачало лише лідера, який міг би очолити боротьбу.

1 Які стани українського суспільства зазнавали утисків напередодні визвольної війни?

2. Що могли використати українці у боротьбі за свої права і вольності?

2. Початок Національно-визвольної війни Зверніть увагу — це важливої!

Лідером, довкола якого згуртувалися українці, став талановитий полководець і політичний діяч, український козак і, водночас, православний шляхтич Богдан Хмельницький. Зазнавши кривд від королівських урядників, він вирішив боротися за відновлення давніх козацькихвольностей, а згодом і за здобуття для України волі. 25 січня 1648 р. Богдан Хмельницький із загоном своїх однодумців і побратимів без бою оволодів Микитинською Січчю, де, згідно «Ординації...» 1638 р., стояла польська залога. На початку лютого на козацькій раді у Січі його обрано гетьманом. Ці події вважаються початком Національно-визвольної війни.

Після встановлення контролю над Січчю Хмельницький у лютому-березні 1648 р. домовився про військово-політичний союз із кримським ханом Іслам-Ґереєм III і, коли зійшов сніг, з об’єднаним козацько-татарським військом вирушив у городову Україну. 5—6 травня Б. Хмельницький у бою на р. Жовті Води (відшукайте на карті) розгромив передовий загін карального війська, а 16 травня 1648 р. неподалік м. Корсуня наздогнав і завдав нищівної поразки основному війську Речі Посполитої. При цьому полонив двох реґіментарів: Миколая Потоцького - великого гетьмана коронного і його заступника Мартина Калиновського - великого гетьмана польного.

Восени відновилися бойові дії. 80-тисячне королівське військо і 100-тисячне - українського гетьмана зустрілися поблизу Пилявців (див. карту). Після триденної Пилявецької битви (11—13 вересня 1648 р.) польсько-шляхетське військо в паніці розбіглося перед військом Б. Хмельницького, залишивши козакам усі свої гармати та безліч іншого майна.

1. Якими подіями розпочалася Національно-визвольна війна? Коли це сталося?

2. Що було зроблено, щоб підготуватися до війни?

3. Хто став союзником Богдана Хмельницького?

Дослідники про кривди Богдана Хмельницького.

В. Смолій (доктор іст. наук), В. Степанков (доктор іст. наук) .Улітку 1646 р. Богдан (Хмельницький) одержав королівський привілей із підтвердженням прав на хутір

Суботів. Попри це ... наприкінці 1646 р. (слуга Конец-польських, чигиринський підстароста) Чаплинський ... здійснив невдалий замах на життя Хмеля. Трохи згодом слуги Д. Чаплинського жорстоко побили малолітнього сина Хмельницьких... У березні - квітні 1647 р. ... Чаплинський (таки) вигнав звідтіля (з Суботова) сім’ю (Б. Хмельницького).

Примітка. Подібні історії траплялися з багатьма реєстровими козаками та дрібними українськими шляхтичами.

1. Оберіть один із варіантів продовження речення і спробуйте пояснити свій вибір, спираючись на документ: Влада польського короля на місцях була ... (слабкою, відсутньою, сильною).

Герб роду Чаплинських

Татарський ротмістр, мал. XVII ст.

Дослідник про причини союзу із татарами.

Іван Стороженко (український історик)

...Варто зауважити, що всі (попередні) повстання козаків (проти Речі Посполитої) закінчувалися поразкою з однієї причини. Козаки як піхотинці ставали в оборону, окопувалися й намагалися відстрілюватися від поляків.

...Б. Хмельницький ... зрозумів, що треба ... не оборонятися, а нападати. Однак для нової тактики потрібна була кіннота, якої козаки не мали. Для поляків об’єднання татар і козаків обернулося на воєнну катастрофу. Такої доброї піхоти, як козаки, вони не мали, а кіннота була важкою й не такою маневреною, як у татар. Варто пам’ятати, що не лише татари допомагали козакам перемогти поляків, а й козаки неодноразово разом з татарами здійснювали походи на схід, аби захистити інтереси Кримського ханства.

1. Спираючись на документ, обґрунтуйте думку про те, що союз козаків і татар був взаємовигідним.

Козацький літопис про дилему реєстровців.

Григорій Граб’янка (козацький літописець)

...Послав Хмельницький ... посланця, ... (щоб) звернутися до них (реєстровців) з такими словами: “Чию кров йдете проливати? Чи не братів своїх? Чи ж у нас не одна мати - Україна? ... Чи ви короні польській допомогти хочете, яка неволею за вашу мужність відплатила, чи матері своїй Україні, яка волею вас обдарувати воліє?”. Прослухали все це козаки і всі шість тисяч, як одне серце і дума єдина, повстали. І щонайперше Филон Джелалій ... гетьмана (реєстровців) Барабаша ... списом пронизав, бо він ляхам допомагав. ... (Реєстровці) з драгунами німецькими, що разом з ними човнами пливли, рушили Хмельницькому на підмогу.

Філон Джалалій, уявний портрет

1. Чому на карті змінився колір стрілки руху річкового загону?

2. Подумайте. Що вплинуло на дії німецьких найманців?

Дослідник про значення травневих битв 1648 р.

М. Мірошниченко (український історик)

Уже перші битви дарували Б. Хмельницькому на все життя побратимів - талановитих воєначальників Максима Кривоноса, Данила Нечая, Івана Богуна. Після Корсунської перемоги Б. Хмельницький отаборився під Білою Церквою. Звідти звернувся до українського народу з Універсалом (документом, що доводить думку лідера до загалу), закликаючи люд взяти участь у Визвольній війні... Визвольна армія Б. Хмельницького досягла більше 100 тисяч.

Пам’ятник Я. Мудрому — засновнику м. Юр’єва (Білої Церкви)

Повстання переросло у Визвольну війну українського народу проти поневолювачів.

1. Заперечте твердження: 100-тисячне українське військо зібралося, щоб захистити права Б. Хмельницького на хутір Суботів.

2. Спробуйте, спираючись на документ, чітко сформулювати 2-3 наслідки травневих перемог Хмельницького.

Бій Максима Кривоноса з Ієремією Вишневецьким. (Фрагмент картини Миколи Самокиша)

Детальніше про... події літа 1648 р.

Протягом літа 1648 р. повстанці звільнили від польської влади Лівобережжя, Максим Кривоніс у жорстоких боях з військами магната Яреми Вишневецького звільнив Брацлавське і Подільське воєводства, окрім м. Кам’янця (див. карту), південні та східні райони Волині, а Богдан Хмельницький тим часом впорядковував і озброював військо, налагоджував управління звільненими територіями за козацьким звичаєм і правом. Тоді ж Річ Посполита збирала посполите рушення (загальний військовий збір шляхти).

Дослідіть початок Національно-визвольної війни за допомогою карти.

Карта

Завдання до 2 пункту параграфа.

1. Запишіть назву міста, де базувалося коронне військо.

2. Якими двома шляхами ішов передовий польський загін?

3. Чому змінено колір стрілок руху річкового загону?

Завдання до 3 пункту параграфа.

4. З’ясуйте, чому і за яких умов Б. Хмельницький зняв облогу зі Львова.

5. З’ясуйте, чому Б. Хмельницький зняв облогу із Замостя.

6. Скількома групами військ діяла Річ Посполита в 1649 р.?

3. Відновлення української державності

Зверніть увагу — це важливо!|

Одразу після Пилявецької битви гетьман здійснив визвольний похід у Галичину: 26 вересня взяв в облогу Львів, 27 жовтня обложив м. Замостя. Правда, обидва міста не піддалися козакам (за картою з’ясуйте, чому), але це вже не міняло того факту, що на кінець 1648 р. фактичним володарем майже усієї України був запорозький гетьман. 17 грудня 1648 р. Богдан

Хмельницький урочисто в’їхав до Києва, де Єрусалимський патріарх Паїсій надав йому титул найсвітлішого князя Русі.

Попри перемир’я, вже у травні 1649 р. наступом Речі Посполитої відновилися бойові дії. Б. Хмельницькому з Іслам-Ґереєм III вдалося заблокувати основні коронні війська під м. Збараж. А коли сам новий король Ян II Казимир на чолі посполитого рушення спробував їх розблокувати, то і він зазнав поразки неподалік м. Зборова. Король був змушений просити миру. Так 8 серпня 1649 р. було підписано Зборівську мирну угоду, якою за Військом Запорозьким визнавалася широка автономія у складі Речі Посполитої в межах Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств і фактично відновлювалася, на славу предків, українська державність.

У самий розпал Збаразько-Зборівської кампанії з півночі на Київ рушили війська великого гетьмана литовського князя Януша Радзивілла. Зупинив їх просування неподалік м. Лоєв 10-тисячний козацький корпус київського полковника Михайла (Станіслава) Кричевського. Кровопролитна Лоївська битва (21 липня 1649 р.) не визначила переможця: литовські війська було зупинено, але і козаки зазнали надто великих втрат, а сам тяжко поранений полковник потрапив у полон, де і загинув смертю героя.

1. Якою подією розпочалася Національно-визвольна війна? Коли це сталося?

2. Що було зроблено, щоб підготуватися до війни?

3. Хто став союзником Богдана Хмельницького?

Б. Хмельницький (мал. XVIII ст.)

Учасник подій під час зимових перемовин про перемир’я (Переяслав, лютий 1649 р.).

Богдан Хмельницький (гетьман Війська Запорозького) Правда то є, що я ... малий чоловік, але мені то Бог дав, що я є єдиновладцем і самодержцем Руським... Тепер уже час минув. Я вже доказав, про що ніколи не мислив, докажу й далі, що задумав: виб’ю з лядської неволі народ весь руський. А що до цього за шкоду і кривду свою воював, тепер воювати буду за віру православну нашу... Тепер досить достатку в землі і князівстві своїм по Львів, Холм і Галич.

1. Якою Б. Хмельницький бачив мету своєї боротьби? Дослідіть початок Національно-визвольної війни за допомогою карти (с. 125).

Угода

Основні умови Зборівського мирного договору

Україна отримувала автономію у складі колишніх Київського, Брацлавського і Чернігівського воєводств.

На її території заборонялося перебувати польським військам.

Управління в ній мало здійснюватися лише православними. Козацький реєстр мав становити 40 тис. осіб.

«Випищики» повинні повернутися до своїх панів.

Пани мали право повернутися до своїх володінь.

Учасникам війни оголошувалась амністія.

Піддані шляхтичів повинні виконувати колишні повинності.

У володіння гетьмана переходив Чигирин, що став столицею Війська Запорозького.

Джерело (козацький літопис) про те, що вплинуло на перебіг подій Збаразько-Зборівської кампанії. Літопис Григорія Граб’янки

... Після цієї бесіди (представників хана та короля) ... візир з поляками уклали таку угоду: «Відтепер дружба короля та хана непорушна. Король польський дарує сто тисяч ханові, які він візьме до Кам’янця. Хан більше не дозволятиме нападати на польську державу та не ворогуватиме. Сила татарська припинить облогу польського табору, відійде від Збаража і воювати не буде...

Хан Іслам-Ґерей III

1. Обговоріть. Кращою чи гіршою могла б бути Зборівська угода і за яких умов?

Коли в Україні було відновлено державність за умовами Зборівського договору, ... в Англії Олівер Кромвель оголосив про ліквідацію монархії та утворення республіки.

Підсумуйте свої знання.

1-2. Запам’ятайте дати і події.

- 24 січня 1648 р. - початок Національно-визвольної війни.

- 6 травня 1648 р. - перемога у битві на Жовтих Водах.

- 16 травня 1648 р. - перемога у Корсунській битві.

- 11-13 вересня 1648 р. - перемога у Пилявецькій битві.

- 21 липня 1649 р. - Лоївська битва.

- 8 серпня 1649 р. - укладення Зборівського мирного договору.

3. Підготуйте усну довідку «Основні умови Зборівської мирної угоди 1649 р.».

4. Підготуйте усну доповідь «Причини та передумови Національно-визвольної війни».