Підручник з Географії. 8 клас. Булава - Нова програма

РОЗДІЛ II

ГЕОГРАФІЧНИЙ ПРОСТІР УКРАЇНИ

Тема 1. Україна на політичній карті Європи і світу

Тема 2. Формування території України

Тема 3. Україна на карті годинних поясів

ТЕМА 1

Україна на політичній карті Європи і світу

§ 7. Основні поняття політичної географії

• Доведіть, що картографічний метод дослідження і поняття «політична карта» застосовуються не тільки в географії.

1. Політична карта світу та її елементи

Політична карта світу — це географічна карта, на якій відображений політичний поділ території Землі. Слово «політика» з давньогрецької мови перекладається як діяльність самоуправління в полісі (місто-держава). Геополітика (мистецтво управління державою) — це наука, яка вивчає вплив географічних чинників на внутрішню й зовнішню політику держав і відносини між ними.

Елементами політичної карти світу є територія, країна, держава.

Поняття «територія» і «країна» більш загальні.

Територія — це частина земної поверхні, яка має певні просторові кордони й політико-географічне положення. Відповідно до норм міжнародного права виділяють території трьох видів: 1) території держав; 2) залежні країни і території; 3) води відкритого моря і територія Антарктиди (будь-яка її частина за міжнародним договором 1959 р. не може бути визнана залежною).

Країна — це територія з постійним населенням, обмежена політичними кордонами. Країна може мати державний суверенітет (незалежність) або бути залежною. Незалежну країну називають державою. Керівництво державою здійснюється через органи державного управління. У світі існує 195 держав (станом на 01.01.2016 р., включаючи Палестину).

Залежні країни і території перебувають під політичною й військовою владою певних держав. У минулому серед них виділяли: 1) колонії — володіння, які не мали політичної та економічної самостійності; 2) протекторати, що мали відносну незалежність у внутрішній політиці; 3) підопічні території, які були тимчасово передані Організацією Об’єднаних Націй під контроль певних держав.

Мал. 7.1. Ватикан — найменша держава світу (0,44 км2). Не є членом ООН (мае статус спостерігача)

Мал. 7.2. Китай — третя за площею (9,6 млн км2) і найбільша за кількістю населення (1,38 млрд жителів) держава світу

Сучасними аналогами протекторатів є асоційовані, або вільно приєднані, держави (країни, які добровільно передали питання зовнішньої політики й військової влади іншій державі). До цього поняття близьке за змістом поняття «самоуправні (автономні) країни». Колишні колонії також називають заморськими територіями, володіннями тощо. Якщо відносити до залежних країн самоуправні (автономні) території, то їх у сучасному світі налічується понад 60. Держави, які управляють залежними країнами, називають метрополіями. Найбільшими сучасними метрополіями є Велика Британія та Франція.

ПРИКЛАДИ СУЧАСНИХ ЗАЛЕЖНИХ ДЕРЖАВ І ТЕРИТОРІЙ

Колонії (володіння)

Асоційовані, або вільно приєднані, держави

Самоуправні (автономні) країни і території

Заморські території Великої Британії: Гібралтар, Бермудські Острови, Острів Святої Єлени, Фолклендські острови. Заморські території Франції: Французька Гвіана, Реюньйон, Французька Полінезія. Острівне володіння США: Східне Самоа

Пуерто-Рико, Гуам, Палау (до США), Острови Кука (до Нової Зеландії)

У складі Данії: Гренландія, Фарерські острови.

У складі Нідерландів: Аруба.

У складі Китаю: Гонконг (Сянган)

Мал. 7.3. Фолклендські острови — заморська територія Великої Британії

Мал. 7.4. Емблема ООН

Знайдіть приклади залежних держав і територій на політичній карті світу в атласі.

Також виділяються спірні території, які фактично управляються однією державою, але інша держава також претендує на них. Наприклад, на заморську територію Великої Британії Гібралтар претендує Іспанія. Також є самопроголошені держави (які не мають міжнародного визнання), наприклад Придністровська Молдавська Республіка, Нагірний Карабах. Частково визнаними державами є ті, що визнані лише однією або декількома країнами — членами ООН (Тайвань, Північний Кіпр, Абхазія, Південна Осетія, Косово, Західна Сахара).

Водами відкритого моря називають водні території (акваторії), розташовані за межами 12 морських миль (22,2 км) від берегової лінії держав. Вони є нейтральними для кораблів і польотів літаків будь-яких держав. У складі вод відкритого моря виділяють економічні зони держав, розташовані на відстані 200 морських миль (370 км) від їх берегової лінії. У межах своєї морської економічної зони держава має виключне право на освоєння надр та іншу господарську діяльність.

2. Історія формування політичної карти світу

У формуванні політичної карти світу виділяють чотири історичні періоди та її сучасний стан. Ця періодизація є дещо умовною, оскільки в її основу покладена політична історія країн Європи та Близького Сходу.

I. Стародавній світ (IV тис. до н. е. — V ст. н. е.). Виникли перші рабовласницькі держави — Стародавній Єгипет, Вавилон, згодом античні держави — Стародавні Греція та Рим.

II. Середньовічний світ (V—XV ст.). У Європі виникали феодальні держави, монархії. Утворення великих держав — Франкської та Візантійської імперій, Київської Русі — змінювалося занепадом центральної влади та феодальною роздробленістю.

Мал. 7.5. Україна — одна із країн-засновниць ООН

III. Нова історія світу (XVI — початок XX ст.). Період розпочався з Великих географічних відкриттів і створення перших колоніальних імперій — іспанської та португальської. У XVII—XVIII ст. почали виникати нові форми державного правління — конституційні монархії та парламентські республіки. На межі XIX—XX ст. завершується колоніальний розподіл світу. У 1900 р. існувало 55 незалежних країн. Понад 70 % площі світу займали території колоній і напівколоній (найбільше їх було у Великої Британії, Франції, а також Португалії, Іспанії, Нідерландів).

IV. Новітня історія світу (1914—1990 рр.). Її часто поділяють на три етапи.

1) Етап між світовими війнами (1914—1939 рр.). Відбувався перерозподіл колоній (їх втратили Німеччина і Туреччина); розпалися багатонаціональні Російська й Австро-Угорська імперії; утворилися Югославія та Радянський Союз (СРСР). На 1939 р. у світі існували 92 держави.

2) Етап, що тривав від часу завершення Другої світової війни до середини 50-х рр. XX ст. Утворилася світова система соціалістичних держав (Польща, Чехословаччина, Угорщина, Румунія, Югославія, Албанія, східна частина Німеччини, Монголія, Китай, В’єтнам, Північна Корея). Стали незалежними ряд країн на Близькому Сході (Ізраїль, Ліван, Ірак), у Південній Азії (Індія, Пакистан) і Південно-Східній Азії (Індонезія, В’єтнам).

3) Етап, що тривав від середини 50-х рр. XX ст. до 1990 р. Його характерна риса — розпад усіх колоніальних імперій, утворення незалежних країн — в Африці, Океанії, Азії, Карибському басейні тощо. На початку 1990 р. існувала 171 держава.

Сучасний період розпочався на початку 1990-х рр. Його характерна риса — крах світової системи соціалістичних держав загалом і федеративних держав цієї системи (зокрема СРСР, Югославії, Чехословаччини). Відбулося об’єднання Німеччини. Стали незалежними кілька країн в Африці (останнім — Південний Судан у 2011 р.) та Океанії. Перейшов під владу Китаю Гонконг (Сянган) і Аоминь (Макао), які мають статус спеціальних самоуправних округів. Членами ООН є 193 країни (станом на 01.01.2016 р.).

Спробуйте скласти за своїм розумінням малюнок на тему «Сучасна політична карта світу є наслідком...».

3. Державний лад

Державний лад — форма правління в державі чи залежній країні та її адміністративно-територіальний устрій.

Виділяють дві основні форми державного правління: монархію і республіку.

Знайдіть приклади монархій і республік на карті (мал. 7.7).

Монархія — форма правління, за якої верховна влада повністю або частково належить монарху, здебільшого спадково. Серед 30 монархій виділяють абсолютні та конституційні. Абсолютні монархії нині є рідкістю (Саудівська Аравія, Оман, Катар, Бруней). Верховна влада в них повністю належить монарху. Серед абсолютних монархій виділяють теократичні, у яких монарх має як політичну, так і релігійну владу (Ватикан, Саудівська Аравія).

Мал. 7.6. Портрети монархів розміщують на грошових знаках — білетах банків і монетах

Конституційні (парламентські) монархії більш поширені в Європі. В Азії такими монархіями є Японія, Таїланд; в Африці — Марокко, Лесото, Свазіленд; в Океанії — Тонга. Влада монарха обмежена законодавчим органом (парламентом) і фактично належить уряду.

Монархом може бути король (Велика Британія, Йорданія), султан (Бруней, Оман), емір (Кувейт, Бахрейн), імператор (Японія), князь (Монако, Ліхтенштейн), герцог (Люксембург) тощо.

Республіка — форма правління, за якої верховна влада формується виборним шляхом. Республіки поділяють на президентські (голова держави — президент — є одночасно і головою уряду): США, Аргентина, Мексика, Бразилія, Сирія, Індонезія, Литва, Естонія, більшість країн Африки, та парламентські (реальну владу має голова уряду, що призначається парламентом): Німеччина, Італія, Індія, Ізраїль. Існують і мішані (парламентсько-президентські) республіки, до яких, зокрема, належить Україна.

Функціонування держав забезпечують певні управлінські структури — центральні (верховні) і регіональні (або місцеві). За співвідношенням між роллю місцевих і центральних органів влади, формою адміністративно-територіального устрою держави поділяють на унітарні і федеративні. В унітарних державах у межах усіх територіальних складових — областей, районів тощо — діє єдина конституція, єдині закони; вони підпорядковані центральній владі (Франція, Італія, Польща, Японія). У федеративних державах територіальні складові — штати, землі тощо — мають власні парламенти, уряди, судову систему, тобто значну автономію (США, Німеччина, Росія, Канада, Австрія, Мексика, Бразилія, Індія тощо).

Мал. 7.7. Форми правління і державний устрій

Мал. 7.8. Будинок Конгресу США — місце засідань федеральних органів влади

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Яку карту називають політичною? 2. Назвіть елементи політичної карти світу. 3. Розкажіть про етапи формування політичної карти світу. 4. Що таке державний лад? 5. Назвіть основні форми державного правління.

6. Поясніть відмінності між поняттями «країна», «держава», «незалежна територія», «невизнана (самопроголошена) держава». Наведіть їх приклади.

7. Складіть у зошиті словник понять, що стосуються теми «Політична карта світу». 8. Складіть таблицю або схему поділу країн світу за формою державного правління та адміністративно-територіальним устроєм.

9. Користуючись додатковою літературою або ресурсами Інтернету, визначте, які зміни на політичній карті світу й геополітичні події відбулися впродовж року. Підготуйте повідомлення за цим питанням.