Підручник з Географії. 8 клас. Булава - Нова програма

Додатки

Додаток 1

НАЙВИЩІ ВЕРШИНИ ГІР І ВИСОЧИН У МЕЖАХ УКРАЇНИ

Гора та її абсолютна висота, м

Велика форма рельєфу

Тектонічна структура

Говерла (2061)

Українські Карпати, масив Чорногора

Карпатська складчасто-покривна споруда

Роман-Кош (1545)

Кримські гори, Бабуган-яйла

Складчасто-брилова споруда гірського Криму

Берда (515)

Хотинська височина

Волино-Подільська плита

Камула (471)

Кряж Гологори (Подільська височина)

Львівський прогин

Булава (397)

Височина Розточчя

Західноєвропейська платформа

Могила-Мечетна (367)

Донецький кряж

Донецька складчаста область

Бельмак-Могила (324)

Приазовська височина

Український щит

Додаток 2

ТЕКТОНІЧНІ ЦИКЛИ ТА ЇХНІЙ ПРОЯВ У МЕЖАХ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

Тектонічний цикл

Ера, проміжок часу

Основні поди

Байкальський

Пізній протерозой — ранній кембрій, 650—540 млн років тому

На початку циклу — розкриття давнього Атлантичного океану, наприкінці — закриття океану, горотворення на захід і південь від платформи. Складчасті структури цього циклу пізніше були занурені й перекриті осадовим чохлом Скіфської плити, Львівського прогину. Вони утворюють шар фундаменту Карпат

Каледонський

Ранній палеозой, 540—408 млн років тому

Проходив у межах сучасної Західноєвропейської платформи. Каледонські складчасті структури є у фундаменті височини Розточчя. Упродовж циклу накопичувався осадовий чохол Волино-Подільської плити

Герцинський

Пізній палеозой, 408—225 млн років тому

На початку циклу — розширення, утворення морського басейну на місці сучасної Скіфської плити, пра-Карпат. На початку герцинського циклу утворилися Дніпровсько-Донецька западина та Львівський прогин. Наприкінці циклу — інтенсивне стискання земної кори, формування герцинських складчастих систем (Донецької, пра-Карпатської, пра-Кримської). Зараз герцинські складчасті структури утворюють шар фундаменту Карпат, гірського Криму, Скіфської плити

Кімерійський

Ранній — середній мезозой, 225—105 млн років тому

Почався з розколу материка Пангея та утворення океану Тетіс, нового опускання окраїн платформи. Наприкінці циклу відбувалося складкоутворення та горотворення в межах Скіфської плити та Кримської складчастої системи. Сформувалася Причорноморська западина

Альпійський

Пізній мезозой — кайнозой, 105 млн років тому — сьогодення

На початку циклу утворився Карпатський морський басейн. 25 млн років тому розпочалося формування сучасного рельєфу: поступове загальне підняття суходолу в межах Східноєвропейської платформи, утворення сучасних Карпат й оновлення Кримських гір

Додаток 3

СЕРЕДНЬОРІЧНІ ПОКАЗНИКИ ТЕМПЕРАТУРИ Й КІЛЬКОСТІ АТМОСФЕРНИХ ОПАДІВ НА ОКРЕМИХ МЕТЕОСТАНЦІЯХ УКРАЇНИ

Метеостанція

І

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

За рік

Ковель

°С

-4,8

-3,7

0,5

7,7

13,5

17,1

18,2

17,3

13,2

7,4

2,6

-1,9

7,3

мм

31

33

31

40

53

83

84

82

49

42

41

39

612

Полтава

°С

-7,0

-6,2

-1,1

7,9

15,0

18,4

20,5

19,6

14,3

7,4

0,9

-4,2

7,1

мм

30

28

30

37

48

69

68

57

35

45

40

38

525

Мелітополь

°С

-3,7

-2,8

1,6

9,7

16,3

20,6

23,1

22,0

16,6

9,8

4,1

-0,7

9,7

мм

35

30

25

зо

42

51

48

41

29

зо

33

36

430

Тендрівський маяк

°С

-1,7

-1,7

2,2

8,2

15,1

19,7

22,2

22,0

17,8

12

5,8

0,8

10,2

мм

24

17

18

20

27

36

29

28

21

29

20

22

291

Ужгород

°С

-2,8

0,0

4,3

10,6

15,5

18,7

20,2

19,6

15,6

9,7

5,0

0,1

9,7

мм

57

51

50

53

67

95

84

81

62

65

64

67

796

Ялта

°С

3,9

3,9

5,9

10,4

15,8

20,4

23,8

23,5

19,0

14,0

9,4

6,2

13,0

мм

83

66

44

26

28

42

40

27

30

44

62

91

583

Показники: °С — середньої температури повітря; мм — кількості опадів.

Додаток 4

НАЙБІЛЬШІ РІЧКИ ТА ЇХНІ БАСЕЙНИ В МЕЖАХ УКРАЇНИ

Назва річки

Довжина, км

Площа басейну

Загальна

в Україні

Загальна, тис. км2

В Україні, тис. км2

Від площі України, %

Дунай

2960

174

817

64

10,5

Дніпро

2285

981

504

286

47

Дністер

1362

705

72

72

12

Сіверський Донець

1053

672

99

55

9

Південний Буг

806

806

64

64

10,5

Додаток 5

НАЙВІДОМІШІ ОЗЕРА В МЕЖАХ УКРАЇНИ

Назва озера

Площа, км2

Найбільша глибина, м

Походження улоговини

Сасик (Кундук)

204,8

3,9

Лиманне

Ялпуг

149

6

Дельтове

Кугурлуй

93,5

2

Дельтове

Світязь

24,2

58,4

Карстове

Синевир

0,07

24

Загатне

Бребенескул

0,004

2,8

У льодовиковому карі

Додаток 6

ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ ЗОН УКРАЇНИ

Характеристика

Мішані ліси

Широколистяні ліси і лісостеп

Степ

Розміри, географічне положення

Розміри, % від площі України

15

7 (широколистяні ліси) + 32 (лісостеп)

39

Відносне географічне положення

Північна частина України

Центральна частина України

Південна та східна частини України

Зумовленість проходження південної межі зони

Між піщаними низовинами й лесовими рівнинами

За ізолінією коефіцієнта зволоження 0,6

Передгір'я Кримських гір, узбережжя морів

Клімат

Тривалість сонячного сяйва, год/рік

1750—1800

1800—2000

2000—2400

Сумарна сонячна радіація, ккал/см2

96—100

100—110

110—125

Середня температура повітря в липні, °С

+ 18 (захід) + 19 (схід)

+18 (захід) +21 (схід)

+21 (північ) +23 (південь)

Тривалість літа, діб

90—110

95 (захід) — 125 (південь)

20—140

Кількість опадів за рік, мм

650 (захід) 550 (схід)

700 (захід) 500 (схід)

500 (північ) 300 (південь)

Коефіцієнт зволоження

1,2—0,9

1,25 (захід)

0,6 (південний схід)

0,6—0,3

Кліматична зона

Атлантико-континентальна європейська

Атлантико-континентальна європейська

Континентальна європейська

Характеристика агрокліматичних ресурсів зони

Волога

помірно тепла

На заході — волога помірно тепла, на сході — недостатньо волога тепла

На півночі — посушлива тепла, на півдні — дуже посушлива жарка, із м'якою зимою

Води

Середній шар стоку, мм

110

75

43 (на півдні — до 0)

Густота річкової мережі, км/км2

0,25—0,5

0,4—0,8

0—0,5

Структура водного живлення річок

Мішане з переважанням снігового, частка живлення — до 50% стоку (захід); мішане з переважанням снігового, частка живлення — понад 50% стоку (схід)

Мішане з переважанням снігового, частка живлення — до 50% стоку (захід); мішане з переважанням снігового, частка живлення — понад 50% стоку (схід)

Мішане з переважанням снігового, частка живлення — понад 50% стоку (північ); мішане, майже виключно снігове, частка живлення — понад 80% стоку (південь)

Продовження таблиці

Характеристика

Мішані ліси

Широколистяні ліси і лісостеп

Степ

Якісна характеристика річкової мережі

Долини заболочені, тихоплинні повноводні річки

Річкова мережа досить густа

Річкова мережа розвинена слабо

Ґрунтовий покрив

Зональні типи ґрунтів

Дерново-підзолисті, дернові, болотні ґрунти

Сірі лісові ґрунти, чорноземи опідзолені й типові

Чорноземи звичайні і південні, темно-каштанові ґрунти

Родючість ґрунтів, бали

22—43

48—100

45—77

Рослинний покрив

Зональні типи рослинності

Субори, бори, низинні болота

Широколистяні ліси, лучні степи

Різнотравно-злакові, злакові, полинно-злакові степи, солонці

Лісистість:

• сучасна, %

29

14

5,4

• оптимальна, %

32

18

9

Тваринний світ

Характерні види тварин

Великі лісові копитні (лось, козуля, олень), бурий ведмідь, лісовий кіт, рись, тетерук, глухар, рябчик

Великі лісові копитні, степові тварини

Гризуни (ховрахи, хом'як, сліпак, байбак, полівки), дрохва, стрепет, полози, гадюка степова

Зональні ландшафти, несприятливі фізико-географічні явища

Зональні природні ландшафти

Мішано-лісові, болотні, ділянки широколистяно-лісових

Лісостепові (поєднання широколистяно-лісових і лучно-степових)

Степові, сухостепові (перехідні до напівпустельних)

Несприятливі фізико-географічні явища

Заболочування, дефляція, карст, водна й еолова акумуляція

Водна ерозія, суфозія, зсуви, окремі роки з тривалими посухами

Водна ерозія, дефляція ґрунтів, суфозія, посухи й суховії, засолення ґрунтів

Господарське використання ландшафтів. Охорона природи

Розораність,%

37,5

60,2

62,8

Головні зональні сільськогосподарські культури

Льон, картопля, кормові трави, жито

Озима пшениця, цукровий буряк, соняшник, кукурудза на силос

Яра пшениця, кукурудза на зерно, соняшник, при поливі — рис

Природоохоронні заходи

Осушувальні меліорації, вапнування, внесення мінеральних добрив, ліквідація наслідків радіоактивного забруднення

Контурно-меліоративне землеробство, розширення лісонасаджень, протиерозійні заходи, місцями — водні меліорації

Контурно-меліоративне землеробство, протиерозійні заходи, регульоване зрошення, розсолення ґрунтів, полезахисні лісонасадження, рекультивація порушених земель

Закінчення таблиці

Характеристика

Мішані ліси

Широколистяні ліси і лісостеп

Степ

Найважливіші об'єкти природно-заповідного фонду

Природні заповідники: Поліський, Рівненський, Черемський. Природні національні парки: Шацький, Мезинський, Деснянсько-Старогутський

Природні заповідники: «Розточчя», Канівський, «Медобори», «Михайлівська цілина». Природний національний парк «Подільські Товтри»

Природні заповідники: Український степовий (три філії), «Єланецький степ», Опуцький, Казантипський, Луганський, Дніпровсько-Орільський. Біосферні заповідники: «Асканія-Нова», Дунайський, Чорноморський

Внутрішні відмінності природних зон

Поділ на підзони, краї, області

Найбільш чітко проявляється поділ на фізико-географічні області (у зв'язку з відмінностями геологічної будови)

Найбільш чітко проявляється поділ на фізико-географічні краї (у зв'язку зі зміною континентальності клімату)

Найбільш чітко проявляється поділ на три підзони (у зв'язку зі швидкою зміною коефіцієнта зволоження з півночі на південь зони)

Додаток 7

ОСНОВНІ РИСИ ПРИРОДИ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ І КРИМСЬКИХ ГІР

Характеристика

Українські Карпати

Кримські гори

Географічне положення, розміри

Географічне положення

У межах Центральної Європи, у західній частині України

У межах Південно-Східної Європи, у південній частині України

Розміри,% від площі України

4%

1%

Рельєф, геологічна будова, корисні копалини

Рельєф (гірські пасма, найвищі вершини, їхня абсолютна висота)

Складаються з гірської системи (середньогірні пасма й масиви — Полонинське, Чорногора, Свидовець тощо та низькогірні пасма — Вулканічне, Верховинське), міжгірної Закарпатської низовини та передгірної Прикарпатської височини. Вершина — гора Говерла, 2061 м

Складаються із середньогірно-низькогірного Головного пасма та низькогірних Зовнішнього та Внутрішнього пасом, розташованих дугою, яка простяглася з південного заходу на схід Кримського півострова. Вершина — гора Роман-Кош, 1545 м

Цикл утворення

Альпійський геотектонічний цикл

Кімерійський геотектонічний цикл (відроджені в альпійський цикл)

Назва геологічної структури

Карпатська складчаста система Середземноморського рухливого поясу

Кримська складчаста система Середземноморського рухливого поясу

Гірські породи

Грубоуламкові осадові (пісковики, аргіліти, конгломерати, мергелі), на Закарпатті — вулканогенні породи (туфи, базальти тощо)

Осадові: вапняки, доломіти, мармури, конгломерати, аргіліти й алевроліти, зрідка — вулканогенні породи (гори Аюдаг, Кастель, Карадаг)

Закінчення таблиці

Характеристика

Українські Карпати

Кримські гори

Корисні копалини

У Передкарпатті й Закарпатті — родовища кам'яної та калійних солей, нафти, газу, озокериту, сірки. У Вулканічних Карпатах і Рахівському масиві — поліметалеві руди, золото, марганець, ртуть, барит

Вапняки й мергелі (будівельна, цементна сировина, флюси для металургії), декоративно-виробне каміння

Загальні риси клімату

М'яка зима й прохолодне літо (на вершинах — холодний клімат). У Закарпатті тепліше (взимку вплив Середземноморської депресії, влітку — Азорського максимуму), у Передкарпатті прохолодніше. Опади протягом року розподіляються відносно рівномірно

М'яка зима й тепле літо (на південно-західних яйлах вологе й прохолодне). На Південному березі Криму — риси субтропічного клімату. Максимум опадів припадає на холодне півріччя. Континентальність клімату швидко наростає з південного заходу на північний схід гір

Внутрішні води

Густа річкова мережа. Живлення переважно дощове. Паводковий режим стоку (паводки переважно навесні). Озера — вулканічні, загатні, у льодовиковому карі

Негуста річкова мережа. Живлення переважно дощове. Паводковий режим стоку (паводки переважно в холодне півріччя). Озер мало (карстові)

Ґрунтовий покрив

На схилах переважають буроземи кислі, у передгір'ях — буроземно-підзолисті, на полонинах — дерново-буроземні

Переважають буроземи менш кислі. У передгір'ях — чорноземи й сірі лісові ґрунти, на яйлах — чорноземи та лучні, на Південному березі Криму — коричневі ґрунти

Рослинний покрив

На схилах — широколистяні середньоєвропейські ліси, гірська тайга, на полонинах — альпійські й субальпійські луки. Лісистість — 40%

На схилах — широколистяні середньоєвропейські ліси, у передгір'ях — лісостеп і степ, на яйлах — луки й степи, на Південному березі Криму — субсередземноморські ліси й чагарники. Лісистість — 32%

Типові тварини

Карпатський благородний олень, бурий ведмідь, лісовий кіт, рись, полівка снігова, бурозубка альпійська, горіхівка, глухар, рябчик, оляпка, саламандра плямиста, тритони альпійський і карпатський

Кримський благородний олень, муфлон, кримська гірська лисиця, чорний гриф, білоголовий сип, кеклик, жовтопузик безногий, полоз леопардовий, ящірки скельна і кримська, гекон кримський, кримський скорпіон

Ландшафти

Низовинні й передгірні лісостепові, низькогірні й середньогірні широколистяні середньоєвропейські, мішано-лісові й гірсько-тайгові, полонинські субальпійські та альпійські

Передгірні лісостепові, низькогірні й середньогірні широколистяно-лісові середньоєвропейсько-кавказькі прибережно-схилові субсередземноморські, лучні, лучно-степові й степові ландшафти яйл

Несприятливі фізико-географічні явища

Землетруси, селі, лавини, зсуви, обвали, ерозія, катастрофічні повені, буреломи, шквали й сильні вітри

Землетруси, селі, лавини, зсуви, обвали й осипи, сильні вітри

Основні природоохоронні території

Карпатський біосферний заповідник, природний заповідник «Горгани», національні парки: Карпатський, «Синевир», «Сколівські Бескиди», Вижницький

Природні заповідники: Кримський, Ялтинський, «Мис Мартьян», Карадазький

Додаток 8

ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ КОМПЛЕКСІВ ЧОРНОГО Й АЗОВСЬКОГО МОРІВ

Характеристика

Чорне море

Азовське море

Площа, км2

423 000

39000

Максимальна глибина, м

2245

15

Середня глибина, м

1197

7,4

Об'єм води, км3

555 000

290

Походження улоговини морів

Три гіпотези: 1) залишок океану Тетіс; 2) занурена структура на місці серединного масиву байкальської складчастості; 3) молода рифтова структура

Неотектонічна западина на межі Східноєвропейської платформи й Середземноморського рухливого поясу (затока Чорного моря на континентальній земній корі)

Тектонічні структури

Ложе — глибоководна западина (вірогідно, молода); шельф — занурені ділянки Східноєвропейської платформи, Скіфської плити, Кримської гірської системи

На півночі — схил Українського щита; у середній частині — Скіфська плита, у південній — Індоло-Кубанський прогин

Солоність, %о

15—18

13—14

Льодовий режим

У люті зими замерзає прибережна смуга

Повністю замерзає в найлютіші зими

Поверхневі течії

Проти годинникової стрілки; у напрямку Мармурового моря через Босфор

Проти годинникової стрілки; у Чорне море — через Керченську протоку

Кількість видів риб

168 (оселедець, хамса, шпроти, тюлька, кефаль, ставрида, скумбрія, камбала, бички)

79 (тюлька, хамса, осетрові, судак, камбала). У минулому — одне з найбагатших морів світу

Екологічні проблеми

Сірководневий шар (близько 87% об'єму води на глибинах від 150—200 м); забруднення та зменшення біологічної продуктивності

Забруднення, «цвітіння» води, задуха риби, зменшення біологічної продуктивності

Додаток 9

РОЗРАХУНКОВІ ДАНІ ПРО КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ТА ПОКАЗНИКИ ЙОГО ПРИРОДНОГО РУХУ

(У СУЧАСНИХ ДЕРЖАВНИХ КОРДОНАХ)

Рік

Кількість населення

Народжуваність

Смертність

Природний приріст

млн жителів

осіб/1000 жителів

1913

35

44

25

19

1960

42

20,5

6,9

13,6

1970

47

15,2

8,8

6,4

1980

50

14,8

11,4

3,4

1990

51,8

12,7

12,1

0,6

1991

51,9

12,2

12,9

-0,7

2000

49,4

7,8

15,3

-7,5

2014

45,4

9,4

15,7

-6,3

Додаток 10

СТАТИСТИЧНІ ДАНІ ПРО ПЛОЩУ І НАСЕЛЕННЯ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ (на 01.01.2016 р.)

Адміністративний регіон

Площа, км2

Наявне населення (млн осіб)

Густота, осіб/км2

Природний приріст, %о

Урбанізованість, %

Автономна Республіка Крим*

26081

1,891

75,4

-2,7

67,4

Вінницька область

26513

1,602

60,5

-4,9

50,0

Волинська область

20143

1,042

51,8

0,9

51,8

Дніпропетровська область

31914

3,255

102,0

-5,0

83,5

Донецька область*

26517

4,265

160,9

-8,3

90,6

Житомирська область

29832

1,247

41,8

-4,8

58,4

Закарпатська область

12777

1,259

98,6

2,8

36,8

Запорізька область

27180

1,754

64,6

-5,1

76,9

Івано-Франківська область

13 928

1,382

99,3

-0,6

43,1

Київська область

28131

1,732

61,6

-4,3

61,6

Кіровоградська область

24588

0,973

39,6

-6,3

62,4

Луганська область*

26684

2,205

82,7

-5,0

86,8

Львівська область

21 833

2,534

116,1

-0,9

60,4

Миколаївська область

24598

1,158

47,1

-4,0

67,7

Одеська область

33310

2,390

71,8

-2,0

66,5

Полтавська область

28748

1,439

50,1

-7,1

61,2

Рівненська область

20047

1,162

58,0

2,1

47,4

Сумська область

23 834

1,113

46,7

-8,0

67,9

Тернопільська область

13 823

1,066

77,1

-з,з

44,0

Харківська область

31415

2,719

86,6

-5,2

80,2

Херсонська область

28461

1,062

37,4

-3,6

61,0

Хмельницька область

20629

1,294

62,8

-4,4

55,5

Черкаська область

20900

1,243

59,5

-6,8

56,3

Чернівецька область

8097

0,910

112,4

0

42,3

Чернігівська область

31 865

1,045

32,8

-10,2

63,5

Київ

839

2,907

3461,7

1,7

100,0

Севастополь

1079

0,393

357,6

-1,4

100,0

Україна**

603628

42,761

75,2

-6,3

60,1

* Станом на 01.10.2014 р.; ** без урахування окупованих територій.

Додаток 11

НАЙБІЛЬШІ ЗА КІЛЬКІСТЮ НАСЕЛЕННЯ МІСТА СВІТУ (на 2015 р.)

Місто

Населення

Країна

1

Шанхай*

24150000

Китай

2

Карачі

23500000

Пакистан

3

Пекін*

21 150000

Китай

4

Делі

17839000

Індія

5

Лагос

17060000

Нігерія

6

Стамбул

14160000

Туреччина

7

Гуаньчжоу

12701000

Китай

8

Мумбай

12655 000

Індія

9

Москва

12111 000

Росія

10

Дакка

12044000

Бангладеш

* Разом із сільськими передмістями.