Підручник з Географії. 8 клас. Булава - Нова програма

§ 48. Етнічний склад населення України

• Які етноси колись жили на території сучасної України?

• До яких методів досліджень належить перепис населення та опрацювання його результатів?

1. Переписи населення як анкетування з питань етнічного походження

У деяких державах термін «нація» стосується всіх громадян незалежно від їхнього етнічного самовизначення (яке є невід’ємним правом кожної людини). Усі громадяни США вважаються американцями; усі громадяни Канади — канадцями.

Дещо інше розуміння нації закладене в Конституції України (стаття 11): «Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України».

У той самий час у паспорті громадянина України відсутня графа «національність» (як було в паспорті радянського зразка). Немає такої графи й при прийомі на роботу, оформленні інших офіційних документів. Тому єдиним шляхом етнічного самовизначення громадянина України (чи людини без громадянства) є перепис населення. У багатьох країнах переписний лист, який заповнює людина, не спирається на затверджений перелік етносів (як це було в СРСР та Україні), тому кожен самостійно визначає свою етнічну належність.

Всеукраїнський перепис населення проводився у 2001 р., тому при характеристиці національного й етнічного складу населення ми будемо використовувати саме його результати.

Тож, відповідно до перепису, в Україні тільки 17 етносів, крім українців, мали загальну кількість 30 тис. осіб і більше.

Мал. 48.1. Різдвяні свята проходять по всій території нашої держави, але мають і певні регіональні відмінності

2. Найбільші етнічні групи населення України

Проаналізуйте наведену нижче таблицю. Знайдіть на карті атласу регіон найбільшого поширення основних корінних народів і національних меншин України.

ЧАСТКА ПРЕДСТАВНИКІВ НАЙЧИСЛЕННІШИХ ЕТНОСІВ (НАЦІЙ) ВІД ЗАГАЛЬНОЇ КІЛЬКОСТІ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЗА ПЕРЕПИСОМ 2001 р. ТА РЕГІОНИ ЇХНЬОГО НАЙБІЛЬШОГО РОЗСЕЛЕННЯ

Етнічні групи

Частка, %

Регіони найбільшого поширення

Українці

77,8

По всіх областях — понад 50%, крім АР Крим

Росіяни

17,3

В АР Крим — 58,3%, у Луганській обл. — 39%, Донецькій обл. — 38%, Харківській обл. — 25,6%, Запорізькій обл. — 24,7% (переважно в містах)

Білоруси

0,57

АР Крим та промислові регіони

Молдовани

0,54

Чернівецька обл. — 7,3%, Одеська обл. — 5%

Кримські татари

0,51

АР Крим

Болгари

0,42

Одеська обл. — 6,1%, Запорізька обл. — 1,4%

Угорці

0,32

Закарпатська обл. — 12,1%

Румуни

0,31

Чернівецька обл. — 12,5%, Закарпатська обл. — 2,6%

Поляки

0,30

Житомирська обл. — 3,5%, Хмельницька обл. — 1,6%

Євреї

0,21

У Києві (0,7%) та великих містах

Вірмени

0,21

Переважно у великих містах

Мал. 48.2. Русини із Мармарощини (кінець XIX ст.)

Українці становили абсолютну більшість (понад 90%) у 13 з 25 регіонів України та переважну більшість (70—90%) — у семи регіонах. У Луганській та Донецькій областях частка українців становила 57 і 58 %, а в Автономній Республіці Крим — 24,3 %.

Частка українців серед міського населення становила понад 73 %, серед сільського — понад 87 %.

Згідно з переписом 85 % українців рідною мовою назвали українську, а 11,5% — російську. У цілому 2/3 населення вважають українську мову рідною, а вільно володіють нею 87,8 %.

Таким чином, відповідно до положень Конституції України, підтверджених результатами перепису, українська нація є найбільшою державотворчою, а українська мова — єдиною державною.

Серед деяких націй виокремлюють певні етнографічні групи, які вирізняються побутом і традиціями. Вони є або залишками давніх, майже асимільованих етносів, або наслідком історії взаємодії сусідніх етносів. До етнографічних груп українців належать гуцули, бойки, лемки (у Карпатах), литвини, поліщуки (у Поліссі), русини (у Закарпатті) (мал. 48.2).

3. Корінні народи й національні меншини в Україні

У Конституції України увага акцентується на розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів. Корінними називають етноси, утворення яких (етногенез) відбувалося на певній території. На землях сучасної України, крім українців, відбувся етногенез кримських татар, караїмів, кримчаків та частково гагаузів.

Кількість караїмів та кримчаків була досить незначною і складала у 2001 р. відповідно 1196 та 406 осіб. Досить загрозливим для караїмів та кримчаків є високий ступінь їхньої мовної асиміляції в умовах дисперсного типу розселення (хоча місцем формування цих етносів є Крим).

Мал. 48.3. Найбільші етнічні групи населення України

Мал. 48.4. Гагаузи в національному вбранні

Верховна Рада доручила уряду розробити законопроект про статус кримськотатарського народу як корінного народу України. Місце його етногенезу впродовж ХIII—ХVIII ст. — Крим (переважно передгірні й степові райони). У 1944 р. кримські татари були виселені комуністичною владою із місць проживання, переважно в Середню Азію. І тільки наприкінці 80-х рр. XX ст. їм було дозволено повернутися на батьківщину. Кримські татари становлять 12—13% від кількості населення Криму (у сільській місцевості — близько 19 %).

Гагаузи живуть переважно на території Одеської області, на межі з Молдовою. Цей невеликий (близько 250 тис. осіб) тюркомовний народ формувався по обидва береги Дунаю.

Усі інші народи мають статус національних меншин, оскільки їх етногенез не відбувався в межах території України. В Україні діють школи і класи з навчанням за підручниками, виданими мовами регіональних меншин. Законодавством України передбачене використання переважаючих у регіоні мов меншин у діловодстві. Жодних обмежень у використанні мов на території України в міжособистісному спілкуванні немає.

Найчисленнішою національною меншиною є росіяни. Під час перепису міського населення росіянами себе вказали 22,4%, а сільського — близько 7% населення України.

Тільки в трьох регіонах (АР Крим, Луганській і Донецькій областях) близько 3/4 населення вказали російську мову як рідну. Навчання в Криму велося майже виключно, а в Луганській і Донецькій областях — переважно російською мовою.

Кількість населення деяких національних меншин порівняно з початком XX ст. значно скоротилася у зв’язку з подіями Другої світової війни та післявоєнною міграційною політикою (німців — від 2,1 до 0,07%, поляків — від 5,4 до 0,3%, євреїв — від 9 до 0,2%). Натомість зросла кількість білорусів і представників народів Закавказзя (особливо вірменів).

Мал. 48.5. Закарпаття — один із найбільш багатонаціональних регіонів

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Які основні висновки про етнічний склад населення України можна зробити за результатами перепису 2001 р.? 2. Які етноси на території України визнані корінними? Укажіть місця їх етногенезу. 3. Які етноси в Україні належать до найчисленніших національних меншин? 4. Назвіть основні райони проживання національних меншин в Україні. Спробуйте пояснити, чому саме вони живуть у цих районах.

5. Як ви вважаєте, до якої групи держав за національним складом можна зарахувати Україну? 6. Виділіть групи регіонів України за етнічним складом населення: а) переважно однонаціональні; б) двонаціональні; в) багатонаціональні. 7. Які недоліки ви помітили в методиці перепису етнічного складу населення у 2001 р., що варто було б урахувати під час перепису населення, запланованому на 2020 р.?

8. Користуючись додатковою літературою або ресурсами Інтернету, дізнайтеся про походження етнографічних груп українців. Підготуйте повідомлення про одну із цих груп (на вибір).