Підручник з Географії. 8 клас. Булава - Нова програма

§ 41. Механічний рух (міграції) населення. Українська діаспора

• Від яких двох головних чинників залежить кількість населення країни?

• Які географічні карти варто використовувати при вивченні цієї теми?

1. Поняття про механічний рух (міграції) населення

Міграції — переміщення населення через адміністративні чи державні кордони, пов’язані зі зміною місця проживання, назавжди чи на певний тривалий період. Людей, що переміщуються, називають мігрантами.

Міграції класифікують за різними критеріями:

1) за тривалістю: постійні (безповоротні) та тимчасові (зворотні);

2) за фактом перетину державних кордонів: зовнішні (міждержавні) і внутрішні (усередині країни).

До зовнішньої міграції належить рух населення через державні кордони (зі зміною і без зміни постійного місця проживання).

Тимчасові зовнішні міграції в наш час стали звичними (туристи, сезонна робота, нетривале навчання).

Зовнішні міграції зі зміною постійного місця проживання поділяють на еміграцію (виїзд із країни) та імміграцію (в’їзд до країни).

Різниця між еміграцією й імміграцією становить сальдо міграцій. Воно може бути додатним (+), якщо імміграція переважає над еміграцією, від’ємним (-) або нейтральним.

За правовою ознакою іммігрантів поділяють на легальних, напівлегальних, нелегальних. Легальні мігранти перетинають міждержавні кордони на законних підставах (наприклад за візою). Напівлегальні мігранти, маючи візу, прибувають до країни на законних підставах, але відмовляються виїхати до своєї батьківщини. Нелегальні мігранти виїжджають із країни постійного проживання, перетинають кордони держав без офіційного дозволу. У країні імміграції їм загрожує депортація.

Нелегальною нерідко є вимушена еміграція особи з країни, у якій щодо неї або членів її сім’ї застосовувалося або реально загрожувало насилля чи переслідування в будь-якій формі. У країні прибуття така особа є іммігрантом-біженцем.

Наведіть актуальні на сьогодні приклади вимушеної міграції населення.

2. Причини і наслідки зовнішніх міграцій у світі

Причини зовнішніх міграцій можуть бути різними: економічні (трудові — у пошуках роботи), соціальні (у пошуках кращого соціального захисту для дітей, пенсіонерів тощо), близькі до них культурні (у пошуках рідного етнічного чи релігійного середовища), освітні (на довготривале навчання), за політичними мотивами або із зони військових дій (вимушена еміграція).

Мал. 41.1. Для початку XXI ст. характерні нелегальні міграції населення з Північної Африки та Близького Сходу до Європи

Мал. 41.2. До якого типу належить освітня міграція до навчальних закладів інших країн?

Мал. 41.3. Напрямки зовнішніх міграцій населення (початок XXI ст.)

Тривалий час найпоширенішим видом зовнішніх міграцій була економічна (трудова). У минулому ми знайдемо приклади примусової міграції (населення Африки — до Америки, у рабство, — упродовж XVI—XIX ст.; українців — на роботи до фашистської Німеччини або у віддалені райони Росії у XX ст.).

Проте в історії були і приклади керованої (суспільно організованої) міграції — прояву державної політики із заохочення еміграції або імміграції, а саме:

• еміграція з Європи до Нового Світу (Америки) (XVI — початок XX ст.);

• еміграція переважно із Великої Британії до Австралії та Нової Зеландії (XIX—XX ст.);

• імміграція в новостворену державу Ізраїль (друга половина 40-х рр. XX ст.).

Найбільшими джерелами робочої сили на сучасному ринку праці є країни Південної Азії (Індія, Пакистан), Південно-Східної Азії (В’єтнам, Індонезія), Африки, Центральної та Східної Європи (зокрема з України).

Трудових іммігрантів приймають високорозвинені країни Західної Європи, Північної Америки, а також країни Перської затоки.

Кількість зовнішніх мігрантів із різних причин продовжує зростати й становить понад 3 % від усього людства.

До країн із найбільшою кількістю іммігрантів (тимчасових і постійних) належать США, Росія, Німеччина, Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати, Велика Британія, Франція, Канада.

У США, наприклад, імміграційна політика детально регламентується (визначається, який відсоток іммігрантів мають становити родичі громадян США; який — потрібні країні фахівці тощо).

Політика держав, які прагнуть мати додатне сальдо міграцій, спрямована на збільшення національного багатства цієї країни (навіть незважаючи на деякі соціальні проблеми, які створюють іммігранти). І навпаки, еміграція населення часто позбавляє країни перспектив розвитку.

Мал. 41.4. Понад % населення Об'єднаних Арабських Еміратів і Катару є трудовими іммігрантами (переважно з Південної і Південно-Східної Азії). Більшість із них — чоловіки

Мал. 41.5. За переписом населення 2006 р. українці становлять понад 10% населення провінції Альберта в Канаді: пам'ятник українській писанці в містечку Вегревіль (о), пам'ятник, встановлений до 90-ї річниці імміграції українців у Канаду (б), православна церква (в)

3. Українська діаспора. Сучасні зовнішні міграції в Україні

Діаспора — частина народу, що перебуває за межами країни свого походження. Найбільші у світі діаспори — китайська (35 млн осіб), індійська та російська (по 25 млн), польська (21 млн), п’ята за кількістю — українська (12—15 млн — разом з особами, у яких тільки один із батьків є українцем). Великими є також єврейська, циганська, вірменська діаспори (по 8 млн осіб).

За соціально-економічними, політичними, релігійними та іншими мотивами велика кількість українців емігрувала за кордон, особливо в першій половині XX ст., утворивши там діаспору. Найбільше українців проживає (у порядку зменшення): у Росії, Казахстані, США, Канаді, Молдові, Польщі, Білорусі, Аргентині, Бразилії, Австралії. Найбільшу частку населення українська діаспора складає в Молдові (15%). Виділяють східну діаспору (понад 7 млн осіб — у Росії, інших країнах колишнього СРСР) та західну діаспору (у Європі, США, Канаді, Латинській Америці — налічує приблизно 4 млн осіб і складається переважно з емігрантів із західної частини України).

Знайдіть на карті світу країни з найбільшою українською діаспорою.

Східна українська діаспора, яка займалася передусім землеробством, компактно зосереджувалася в регіонах: Кубані, Поволжі, Південному Сибіру й Північному Казахстані та на півдні Далекого Сходу. У 50-х рр. XX ст. чимало українців переїхали для освоєння цілинних земель Північного Казахстану, а в останній чверті XX ст. — родовищ нафти й газу Західного Сибіру.

Протягом останніх десятиліть посилилася еміграція з України з економічних причин. Емігрують переважно люди працездатного віку, які мають вищу освіту або високу кваліфікацію. Зріс потік громадян, які виїжджають на тимчасові й сезонні роботи за кордон.

Основними країнами трудової міграції є Росія, Чехія, Італія, Польща, Угорщина, Іспанія, Португалія.

4. Внутрішня міграція

Внутрішня міграція — це переміщення населення в межах однієї країни.

Постійна (безповоротна) внутрішня міграція — це переміщення населення, що супроводжується зміною постійного місця проживання. Прикладом постійної міграції є переселення сільських жителів до міст, а тимчасової (зворотної) — навчання, робота на іншій території за контрактом тощо.

Тимчасові міграції поділяються на маятникові, циклічні, епізодичні.

Маятникова міграція — це щоденні або щотижневі поїздки населення від місць проживання до місць роботи або навчання, що розташовані в різних населених пунктах (мал. 41.6).

Циклічна міграція — це переміщення працездатного населення, пов’язане з пошуком роботи на певний час із поверненням на попереднє місце проживання (наприклад сезонні роботи).

Епізодична міграція являє собою ділові, культурно-побутові та інші поїздки, що здійснюються нерегулярно в часі.

Мал. 41.6. Маятникова міграція відбувається з приміських зон у великі міста

ПРАКТИЧНА РОБОТА 11

Обчислення показників природного та механічного рухів населення в різних регіонах України

Задача 1. За прикладом розрахунків для міста Києва, використовуючи дані таблиці, визначте показники коефіцієнтів народжуваності, смертності та природного приросту населення (на 1000 жителів) у 2015 р. (дані станом на 01.01.2016 р.) у трьох областях України: А — Закарпатській, Б — Волинській, В — Полтавській. Зробіть висновки про причини відмінностей показників у цих регіонах. За потреби зробіть розрахунки для своєї області.

Регіон

Кількість населення, осіб

Народилося у 2015 р., осіб

Коефіцієнт народжуваності

Померли У 2015 р., осіб

Коефіцієнт смертності, осіб

Природний приріст (+; -)

тис. жителів

на 1000 жителів

Київ

2 866 285

35558

12,4

30425

10,6

+5133

+1,8

А

1 256165

16788

15 549

Б

1 039831

13378

13 747

В

1429972

13 481

24498

Приклад:

1) Визначимо коефіцієнт народжуваності (Н) для Києва:

Він являє собою відношення кількості народжених до кількості населення за цей рік (у розрахунку на 1000 жителів):

Н = (35 558 : 2866285) х 1000. Н = 12,4/1000 жителів

2) Визначимо коефіцієнт смертності (С) за тим самим зразком.

3) Визначимо природний приріст (ПП) населення Києва. Завдання можна виконати у двох варіантах:

а) за різницею коефіцієнтів народжуваності й смертності:

ПП = Н - С (на 1000 жителів):

12,4/1000 жителів - 10,6/1000 жителів = +1,8/1000 жителів;

б) абсолютного показника приросту до кількості населення:

ПП = (5133 : 2866 285) х 1000. ПП = +1,8/1000 жителів.

Задача 2. За даними таблиці визначте показники механічного руху населення (враховуючи зовнішні та внутрішні міграції) у 2015 р. в областях: А — Закарпатській, Б — Волинській, В — Полтавській та в місті Києві.

В останньому стовпчику таблиці визначте загальний коефіцієнт приросту населення (ЗКПН) регіону (+/- на 1000 жителів).

ЗКПН = коефіцієнт природного приросту (ПП) + сальдо міграцій (CM) у розрахунку на 1000 жителів (із відповідним знаком).

Приклад для міста Києва:

ЗКПН = (+1,8) + (+4,7) = +6,5

Регіон

Кількість населення, осіб

Прибули у 2015 р., осіб

Вибули у 2015 р., осіб

Сальдо міграцій (+; -)

ЗКПН

тис. жителів

на 1000 жителів

А

1256165

6103

7754

Б

1039831

16253

16134

В

1429972

23 735

22745

Київ

2866285

46107

32645

13462

+ 4,7

+ 6,5

Зробіть загальні висновки про відмінності природного та механічного рухів населення у вказаних регіонах. Показники якого регіону найближчі до показників у вашій області?

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Дайте визначення понять «міграція», «діаспора». 2. За якими критеріями класифікують міграції? 3. Перелічіть види зовнішніх міграцій. Поясніть поняття «сальдо міграцій». 4. Наведіть приклади великих міграцій населення в історії людства. 5. Дайте характеристику сучасних міграційних процесів у світі.

6. Які існують види внутрішніх міграцій? Наведіть їхні приклади для нашого краю. 7. У 2015 р. в Україні природний приріст населення становив -166 тис., або -4,2/1000 жителів, сальдо міграцій — +11 тис., або +0,3/1000 жителів). Визначте загальний приріст населення України у 2015 р. (в абсолютних цифрах і в розрахунку на 1000 жителів).

8. Індивідуальний проект. Користуючись додатковими джерелами, дізнайтеся про міграційну політику в Україні. Які заходи щодо її реалізації ви вважаєте недостатніми? Як міграційна політика впливає на діяльність ваших рідних і знайомих?

Інтернет-джерела:

http://www.ier.com.Ua/files//publications/Policy_Briefing_Series/PB_01_migration_2013_ukr.pdf;

http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/vnutrishnya_migratsia-45aa1.pdf тощо).

9. Самостійно складіть задачу на визначення показників природного й механічного рухів населення у своєму регіоні (скористайтеся даними Головного управління статистики у своїй області, отриманими з мережі Інтернет).