Підручник з Географії. 8 клас. Булава - Нова програма

§ 4. Способи зображення об'єктів і явищ на оглядових і тематичних картах. Класифікація карт

• На які дві групи поділяють географічні карти за змістом?

• Які карти називають загальногеографічними?

• На які три групи поділяють загальногеографічні карти за масштабом?

1. Загальногеографічні та тематичні карти

Для зображення на географічних картах добирають певні об’єкти. Загальногеографічні карти з однаковим ступенем детальності зображують усі особливості території: природні умови, населені пункти, транспортні шляхи, господарські й культурні об’єкти.

Розгляньте приклади загальногеографічних карт в атласі.

На тематичних картах детально характеризується лише один природний чи суспільний компонент (наприклад рослинність) або певні явища (наприклад поширення несприятливих метеорологічних явищ). Зображення географічних об’єктів подається за допомогою умовних знаків. Сукупність умовних знаків із їх поясненням називають легендою карти (мал. 4.1).

2. Умовні знаки оглядових загальногеографічних карт

Для оглядових загальногеографічних карт характерний дрібний масштаб. Тому на них є невелика кількість елементів, що характеризують природні умови й наслідки людської діяльності. Разом із тим завдяки різнобічній інформації ці карти є важливим узагальненим довідником, який розповідає про певну територію.

В атласі відкрийте фізичну карту України. Читаючи текст параграфа, знаходьте приклади застосування умовних знаків.

Позамасштабні умовні знаки не відображають дійсні розміри об’єктів (мал. 4.2). Умовні знаки населених пунктів зазвичай мають форму кружечків, що називаються пунсонами. Більшим розміром або штрихуванням пунсонів на карті позначають кількість жителів або тип населеного пункту (село, місто тощо). Позамасштабними знаками позначають також родовища корисних копалин, аеропорти тощо.

Лінійним елементом картографічного зображення є кордони держав та їхні адміністративні межі.

На картах часто використовують пояснювальні умовні знаки (стрілки, лінії, підписи, цифрові й буквені пояснення). Так, на картах автомобільних шляхів часто вказують відстань між населеними пунктами.

Різноманітність умовних знаків доповнюється написами. Написи на картах розміщують за встановленими правилами. Так, назву населеного пункту розташовують праворуч від пунсона та вздовж найближчої паралелі. Назву річки розміщують уздовж її лінійного знака.

Мал. 4.1. Фрагмент карти з легендою

Мал. 4.2. Приклади позамасштабних умовних знаків

Написи різних видів об’єктів роблять різним кольором. Так, водні об’єкти підписують синім кольором, форми земної поверхні — коричневим, населені пункти — чорним.

3. Способи зображення географічних об’єктів і явищ на тематичних картах

Загалом використовуються такі картографічні способи зображення географічних об’єктів і явищ.

1) Спосіб якісного фону — географічні об’єкти та явища позначають кольорами чи відтінками різної інтенсивності (наприклад різні за віком геологічні відкладення, мал. 4.3, а).

2) Спосіб ареалів — за допомогою ліній або штрихування показують поширення певних об’єктів (наприклад басейнів корисних копалин) (мал. 4.3, б).

3) Спосіб ізоліній — ізолінії поєднують точки з однаковими показниками.

На кліматичній карті в атласі та на мал. 4.3 (в) знайдіть ізотерми — ізолінії, які показують і з'єднують точки з однаковими температурами повітря.

4) Картограми — у межах певних територіальних одиниць усю територію зафарбовують певним умовним кольором чи заштриховують із різною інтенсивністю. Для картограми обов’язкова наявність шкали, на якій насиченістю кольору передається інтенсивність явища чи площі певних об’єктів (наприклад, частка населення похилого віку в різних країнах (мал. 4.4, б) у відсотках).

5) Картодіаграми — у межах певних територіальних одиниць показники позначають умовними геометричними знаками — лінійними, площинними, об’ємними. Особливо часто картодіаграми використовують для характеристики суспільно-географічних явищ (дивіться карти розміщення галузей промисловості на території України) (мал. 4.4, а).

Мал. 4.3. Спосіб якісного фону з пояснювальними знаками (а), спосіб ареалів і знаків (б), спосіб ізоліній (в)

6) Способи знаків — маються на увазі позамасштабні умовні знаки (наприклад поширення тварин, занесених до Червоної книги, на карті тваринного світу). Іноді розмір знаків показує величину об’єктів і явищ, що характеризуються (наприклад, різний розмір знаків корисних копалин означає різну величину їх запасів) (мал. 4.3, б).

7) Спосіб лінійних знаків (наприклад типи морських берегів на геоморфологічній карті) та знаків руху (наприклад переважаючі напрямки вітрів на кліматичній карті) (мал. 4.4, в).

Види тематичних карт розрізняють за змістом. Найважливішими тематичними картами, що характеризують природні умови території України, є геологічні, геоморфологічні, кліматичні, ландшафтні, геоекологічні, карти ґрунтів, рослинності, тваринного світу. Ці карти можна об’єднати в групу фізико-географічних. Тематичні карти часто зібрані в географічні атласи.

Знайдіть в атласі для 8 класу приклади фізико-географічних карт.

4. Класифікація географічних карт

Класифікація — це метод групування об’єктів або явищ за певними ознаками. Розглянемо класифікацію географічних карт за такими ознаками: просторове охоплення, масштаб, призначення тощо.

Під час вивчення географії України й рідного краю ви будете користуватися географічними картами, виконаними в різних масштабах:

• великомасштабними (більше 1:200000);

• середньомасштабними (від 1: 200000 до 1:1000000 включно);

• дрібномасштабними (менше 1:1000000).

До яких груп за масштабом належать різні за охопленням території стінні карти (світу, України, області, міста)?

Від масштабу карт залежить ступінь генералізації (узагальнення) зображення на них. Чим дрібніший масштаб, тим меншу кількість об’єктів із меншими деталями можна зобразити на карті (мал. 4.5).

Мал. 4.4. Картодіаграми (а), картограма (б), спосіб лінійних знаків (в)

Мал. 4.5. Зображення території на картах різного масштабу:

1:10000 (а),

1:25000 (б),

1:100000 (в)

Великомасштабні загальногеографічні карти інакше називають топографічними; середньомасштабні — оглядово-топографічними, а дрібномасштабні — оглядовими.

За змістом карти поділяють на загальногеографічні (на яких відображена різнобічна географічна інформація про територію) та тематичні, призначені для відображення особливостей окремих природних компонентів, галузей господарства (кліматичні, геоморфологічні, розміщення населення, економіко-географічні тощо).

У своєму житті ви будете користуватися картами різного призначення: туристичними (мал. 4.6), науково-довідковими, навчальними, картами автомобільних шляхів тощо.

Мал. 4.6. Туристичні картосхеми центру Львова

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Які карти називають оглядовими загальногеографічними? 2. Які карти називають тематичними? Які є види тематичних фізико-географічних карт? 3. Перелічіть картографічні способи зображення географічних об'єктів і явищ на тематичних картах.

4. Наведіть приклади кожного зі способів зображення географічних об'єктів і явищ на тематичних фізико-географічних картах в атласі України.

5. Складіть таблицю «Класифікація географічних карт». Укажіть види карт за масштабом, змістом і призначенням.