Підручник з Географії. 8 клас. Булава - Нова програма

§ 36. Природні умови і ресурси Чорного та Азовського морів

• За яким планом характеризують географічне положення морів?

• Назвіть форми рельєфу дна океанів і морів.

• У яких одиницях вимірюють солоність води?

1. Загальна характеристика природних комплексів морів

Чорне й Азовське моря — такі ж великі природні комплекси, як і фізико-географічні країни суходолу (рівнинні чи гірські). Але якщо для природних комплексів суходолу головним природним компонентом є гірські породи й рельєф, то для морів — вода.

Чорне та Азовське моря — два внутрішніх моря Атлантичного океану, що глибоко вдаються в суходіл. Азовське море є одним із найменших морів планети.

Охарактеризуйте географічне положення Чорного й Азовського морів. Якими морями та протоками Чорне море сполучається зі Світовим океаном?

Через Керченську протоку шириною 4—13 км Азовське море сполучається із Чорним. Через протоки Босфор і Дарданелли придонні течії приносять у Чорне море більш солону й важку воду із Середземного моря (солоність води в глибинній Босфорській течії становить 30 %о), а поверхневі течії виносять легшу менш солону воду із Чорного в Середземне море.

Обґрунтуйте напрям придонних і глибинних течій через Керченську протоку.

2. Взаємозв’язки в системі «моря — прибережний суходіл»

Вам уже відомо, що океани й моря впливають на природу суходолу і навпаки. Розглянемо такі взаємозв’язки.

Одним із прикладів взаємодії води й суходолу є формування берегової лінії.

Про наступ Чорного моря на Причорноморську низовину впродовж останніх тисячоліть свідчать лимани — затоплені морем колишні гирлові частини річкових долин.

Як доводять вчені, 500 років тому рівень моря був на 1 м нижчий за сучасний. Коливання рівня моря пов’язані не лише з неотектонічними рухами, але й зі змінами клімату. Так, у льодовикові епохи рівень моря знижувався на 120—150 м, а в епохи танення льодовика був значно вищим за сучасний.

Мал. 36.1. Модель улоговин морів: шельф (1), материковий схил (2), ложе із субокеанічним типом земної кори (3)

Мал. 36.2. Чорноморське узбережжя Кримського півострова має розчленовані береги

Мал. 36.3. Острів Зміїний має розмір 615x560 м, площу 20,5 га

Ширина шельфу північно-західної частини Чорного моря досягає 150—180 км. Наслідком підняття Кримських гір є високий і крутий південний берег півострова, а досить різке зростання глибин Чорного моря зумовлене опусканнями його улоговини.

У береговій зоні моря утворюються та накопичуються осадові гірські породи (вапняки-черепашники, піски, галечник тощо). При відступі морів осадові гірські породи морського походження стають геологічною основою формування природних комплексів суходолу.

Пригадайте, як моря впливають на клімат узбережжя.

Мілководне Азовське море влітку нагрівається до +28...+32 °С (Чорне море +22...+24 °С ). Більша частина води, яка випаровується з поверхні моря та переноситься на суходіл, знову там випаровується та повертається в море з опадами або річковим стоком. Зі стоком до морів потрапляють і забруднюючі речовини.

Прибережна частина моря поблизу гирл річок має значно меншу солоність, ніж центральні частини моря (наприклад, у Таганрозькій затоці — 2—5 %о). Відповідно відрізняються їхній рослинний і тваринний світ.

Користуючись таблицею «Характеристика природних комплексів Чорного й Азовського морів» (див. додаток 8, с. 199), порівняйте природні умови та ресурси Чорного й Азовського морів.

1) Знаючи особливості циркуляції повітряних мас, поясніть, у яку пору року на Чорному морі найчастіше трапляються шторми.

2) Поясніть причини різного вмісту солей у воді Чорного й Азовського морів. Чому солоність Чорного моря значно менша, ніж середня солоність Світового океану (35 %о)?

3. Природні ресурси й господарське використання морів

Моря мають велике значення для господарства України. Через морські порти здійснюються перевезення вантажів і пасажирів. Використовуються різні види природних ресурсів морів і їх узбереж (біологічні ресурси — риба, мідії, водорості). Із ссавців у Чорному морі живуть три види дельфінів (афаліна, білобочка, азовка), а в Азовському — один вид (азовка, або морська свиня).

Особливо багатим на цінні види риби (білугу, осетра, судака, тарань) було Азовське море. Багатство зумовлене прогріванням усієї товщі води, її перемішуванням, великою кількістю розчинених мінеральних речовин. Це забезпечувало живлення мікроорганізмів (планктону), який, у свою чергу, був кормом для риби. Багато видів риб — прохідні (живуть у морях, а нерестяться у верхів’ях річок). Із побудовою дамб водосховищ ці види втратили можливість нереститися, тому поступово зникають.

Значна частина води річок, що впадають в Азовське море, у 1960—1980-х рр. використовувалася для зрошення, тому річковий стік у море різко зменшувався, а зростало надходження солоних чорноморських вод. Як наслідок, солоність води Азовського моря зросла на 3—4 %о. У зв’язку зі збільшенням солоності й забрудненості води рибні ресурси Азовського моря зменшилися. В обох морях основними об’єктами вилову стали хамса та широт (дрібна риба). Позитивним прикладом є акліматизація в Азовському морі далекосхідної кефалі — пеленгаса.

Мал. 36.4. Високі абразивні глинисті береги Чорного моря неподалік Одеси (а), низькі піщано-черепашникові береги Азовського моря (б)

Мінеральні ресурси — це насамперед родовища природного газу й нафти в центральній частині дна Азовського моря та шельфу Чорного моря. У прибережній смузі добуваються будівельні матеріали (галька, гравій, пісок), знайдені розсипи рудних мінералів і навіть алмазів. На дні Чорного моря виявлені великі поклади залізомарганцевих конкрецій. У перспективі можливий видобуток газу сірководню з глибин Чорного моря. Це горючий газ, що використовується для виробництва сірчаної кислоти. Із ропи затоки Сиваш (солоність від 100 до 200 %о) добувають кам’яну сіль, оксид магнію, бром тощо.

Великими є рекреаційні ресурси морів (природні передумови для організації відпочинку населення).

Мал. 36.5. Використання ресурсів морів: порт Одеса (а), курорт Затока на косі між Дністровським лиманом і Чорним морем (б), сіль на берегах затоки Сиваш (в), рибні ресурси — кефаль (г) і осетр (д)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Як особливості природи Чорного та Азовського морів відображені в їхніх географічних назвах? 2. Охарактеризуйте природні ресурси й господарське значення морів. 3. Які негативні зміни відбуваються в природних комплексах морів?

4. За таблицею «Характеристика природних комплексів Чорного й Азовського морів» (додаток 8, с. 199) порівняйте природу двох морів, що омивають Україну. 5. Про що свідчить той факт, що через протоку Босфор глибинною течією переноситься 176 км3 води на рік, а поверхневою — 340 км3?

6. Складіть схему зв'язків між природними комплексами морів і суходолу України. 7. На контурній карті позначте елементи берегової лінії морів: затоки: Каркінітська, Джарилгацька, Сиваш; лимани: Дністровський, Дніпровсько-Бузький, Куяльницький, Молочний; протока: Керченська; півострови: Кримський, Тарханкутський, Керченський; коси: Тендрівська, Джарилгач, Арабатська Стрілка, Бирючий Острів; острови: Зміїний.

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

Походження назв Чорного й Азовського морів

Назва «Чорне море» турецькою мовою звучить як «Кара-Деніз», де «кара» перекладається як чорний, а «деніз» — море (під час штормів море набуває чорного кольору). Море також мало назви «Понт Аксинський» (у перекладі з грецької — «Негостинне море»), «Понт Евксинський» («Гостинне море»). У Чорному морі бувають хвилі заввишки 3 м (під час штормів — до 15 м), а припливи та відпливи майже непомітні (до 30 см).

Азовське море греки називали Меотійським болотом, а скіфи — морем Карачулак. Сучасна назва походить від арабського «Бахр-ель-Азов» (темно-синє море). За іншими тлумаченнями, назва походить від назви міста Азов (у перекладі з тюркської «азак» — низький), назви народів: ази, або аси, яси.