Підручник з Географії. 8 клас. Булава - Нова програма

§ 35. Кримські гори: загальні риси природних умов і висотна поясність ландшафтів

• Як географічне положення Кримських гір впливає на їх відмінність від природи Українських Карпат?

Особливості природних умов і ландшафтів Кримських гір ми будемо вивчати в порівнянні з Українськими Карпатами (за таблицею «Основні риси природи Українських Карпат і Кримських гір» у додатку 7 (с. 197), картами атласу та комплексним фізико-географічним профілем Кримських гір на мал. 35.2.

1. Рельєф, геологічна будова, корисні копалини

Кримські гори є невисокими й невеликими за розміром (займають менше ніж 1 % від площі України). Вони простяглися приблизно на 180 км уздовж чорноморського берега Кримського півострова від Севастополя до Феодосії. Максимальна ширина гір — до 50 км.

Гірська система Криму складається із трьох пасом.

На півночі простягається Зовнішнє пасмо (середня висота 250 м). Це височина з дуже положистими північними та крутими південними схилами. Такі форми рельєфу називають куестами.

Внутрішнє пасмо — це також куестові височини й низькогір’я висотою до 738 м.

На півдні гір розташоване Головне пасмо, розділене зниженнями на окремі масиви — яйли. У середній частині пасма — між Ялтою та Алуштою — розташовані найвищі яйли. Серед них — Бабуган-яйла з найвищою точкою Криму — горою Роман Кош (1545 м). Північні схили Головного пасма відносно положисті, а південні стрімко обриваються в бік моря.

Мал. 35.1. Внутрішнє пасмо. Утворення куесту зумовлене тим, що верхній шар складений вапняками, стійкішими до вивітрювання, а нижче залягають мертелі й глини, які легко вивітрюються та утворюють шлейфи осипних порід, порізані ярами

Мал. 35.2. Комплексний фізико-географічний профіль Кримських гір (1—6 висотні пояси)

Мал. 35.3. Карабі-яйла (1100—1200 м) із карстовими лійками на поверхні

Мал. 35.4. Печера на Карабі-яйлі

Між Головним пасмом і морем розташована вузька смуга суходолу — Південний берег Криму (ПБК). Він поєднує прибережно-схилові височини (до висоти 400 м), окремі вулканічні низькогір’я та міжгірні улоговини.

Визначте спільні й відмінні риси геологічної будови Українських Карпат і Кримських гір. З'ясуйте, якими гірськими породами складене кожне пасмо Кримських гір.

Чим нижчим є пасмо, тим пізніше воно утворилося, тим більш молодими гірськими породами складене. Головне пасмо складене переважно легкорозчинними вапняками, розбитими тріщинами, у які просочується вода. На поверхні яйл багато карстових лійок і провалів, із яких починаються печери.

2. Особливості клімату, вод, ґрунтового покриву

Пригадайте особливості клімату, вод і ґрунтів гірського Криму.

1) Порівняйте клімат, води та ґрунти Кримських гір і Карпат.

2) У чому проявляється бар'єрний вплив Кримських гір на відмінності клімату їх північного й південного схилів? Чому тип клімату ПБК не можна беззаперечно віднести до субтропічного?

3) Як у цілому відрізняється забезпечення Кримських і Карпатських гір теплом і вологою? Які схили обох гір ближчі між собою за температурними показниками?

4) Чому річки Кримських гір (Салгир, Кача, Альма) найбільш повноводні взимку й навесні? Чому в кримських річках частка підземного живлення більша, ніж у карпатських?

5) Які спільні риси має ґрунтовий покрив схилів двох гірських систем? У чому полягають відмінності ґрунтів їх вершин і передгір'я?

Найбільше опадів випадає біля вершин південно-західних яйл (коефіцієнт зволоження більший за 1), оскільки вони лежать на шляху західних і південних вітрів, які переміщують з Атлантики й Чорного моря вологі повітряні маси на суходіл. На східних і північно-східних схилах гір опадів випадає вдвічі-втричі менше (коефіцієнт зволоження — 0,3—0,6), що зумовлено їх підвітряним положенням до насичених вологою вітрів.

Чи впливатиме кількість опадів на характер рослинності різних схилів?

Мал. 35.5. Південний схил Головного пасма. Ліси із сосни кримської та водоспад Учан-Су

Мал. 35.6. Тварини Кримських гір: полоз леопардовий (а), гриф чорний (б), олень благородний, кримський підвид (в)

3. Загальні риси органічного світу

Проникнення в Кримські гори деяких видів рослин із різних частин середземноморських субтропіків зумовлене географічним положенням Кримських гір. Це вічнозелені хвойні дерева (ялівці деревоподібний і колючий), єдине місцеве твердолистяне вічнозелене дерево — суничник дрібноплідний, вічнозелені чагарники — рускуси під’язичний і понтійський. Із помірного поясу Європи проникли широколистяно-лісові види (дуби скельний, пухнастий і звичайний, бук і граб), степові євразійські види (ковила, типчак). Близько 240 видів рослин є ендеміками і реліктами Криму (до них також належить тис ягідний, сосна кримська та інші види).

Тваринний світ гірського Криму є порівняно бідним, але для нього теж характерні види, які колись були завезені сюди з інших територій. У Криму є чимало ендеміків і реліктів (кримський підвид благородного оленя, чорний гриф, білоголовий сип, ящірки — кримський гекон і жовтопузик, леопардовий полоз, кримський скорпіон). Акліматизовані корсиканський муфлон, кеклик (птах із Кавказу), різні види білок.

Поясніть, чому тваринний світ Кримських гір є досить бідним.

4. Висотні пояси в межах різних схилів Кримських гір

1) За мал. 35.2 дізнайтеся про умови формування висотних поясів на різних схилах Кримських гір. Чи однаковим є набір висотних ландшафтних поясів гірського Криму й Карпат? У яких горах висотних поясів більше?

2) Чому суттєво відрізняється набір висотних поясів північного й південного схилів Кримських гір?

У гірському Криму виділяються такі висотні пояси (вони позначені номерами 1—6 на мал. 35.2):

1) Передгірний лісостеп (120—350 м) характерний для Зовнішнього куестового пасма. Тут на вирівняних ділянках зростали лучні степи на родючих чорноземах звичайних карбонатних (зараз розорані). На більш порізаних ділянках рельєфу вони поєднувалися з невисокими дубовими лісами й шибляками на сірих гірсько-лісостепових ґрунтах.

2) Передгірний і низькогірний пояс (350—700 м) дубових лісів поширений на Внутрішньому куестовому пасмі й у нижній частині Головного пасма. В інтервалах висот 350—550 м зростають більш посухостійкі невисокі ліси з дуба пухнастого, які в основному перетворилися на шибляки. Вище (550—700 м) поширена несуцільна смуга лісів із більш вологолюбного дуба скельного. Ці ліси ростуть на буроземах.

3) Низькогірний і середньогірний пояс (від 500—700 м — до бровки яйл) тінистих букових і грабово-букових лісів на буроземах сформувався в умовах більш вологого (від 700 мм опадів на рік) і дещо прохолоднішого клімату середніх і верхніх частин північного схилу Головного пасма.

4) Поверхні яйл (від 600 до 1545 м).

Мал. 35.7. Жужелиця кримська

Мал. 35.8. Суничник дрібноплідний у заповіднику «Мис Мартьян» — твердолистяне дерево, яке за червонуватий колір кори називають «кораловим», а за здатність скидати її влітку — «соромітницею»

Мал. 35.9. Згаслий вулкан Карадаг на Південному березі Криму

Поясніть, чому на яйлах західної частини Кримських гір панують гірські луки, а на яйлах східної частини — гірські степи. Чому в Кримських горах немає субальпійських та альпійських луків?

На відміну від полонин Карпат, температура повітря на яйлах дозволяє зростати деревній рослинності, проте цьому заважають сильні вітри.

5) Пояс соснових лісів характерний для центральних яйл південного дуже крутого схилу Головного пасма. Лише корені невибагливих сосен тримаються в тріщинах вапнякових скель й отримують тут невелику кількість поживних речовин.

6) Субсередземноморський пояс невисоких дубово-ялівцевих лісів і шибляків характерний для ПБК. Рослинність поясу є перехідною від лісів помірного поясу до твердолистяних субтропічних лісів і чагарників середземноморського типу. В умовах м’якої вологої зими й спекотного посушливого літа тут поєднувалися листопадні дерева й чагарники (дуб пухнастий, грабинник, фісташка тощо) і місцеві вічнозелені види рослин: суничник дрібноплідний, хвойне деревце ялівець високий із сильним приємним запахом; чагарники, які утворюють вічнозелений ярус: рускус понтійський, ладанник кримський тощо.

У східній частині ПБК панує рослинність із переважанням посухостійких злаків та колючих листопадних чагарників.

Поясніть відмінності природи західної та східної частин ПБК.

Мал. 35.10. Ландшафти посушливого південно-східного Криму. Ялівець високий

Мал. 35.11. Шибляки (чагарникові зарості із дуба пухнастого, держидерева тощо)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Порівняйте географічне положення Кримських гір і Українських Карпат. 2. Із яких пасом складаються Кримські гори? Які гірські породи їх складають?

3. Назвіть причини сейсмічної активності на ПБК. 4. У чому полягають особливості живлення та режиму водного стоку річок Кримських гір? 5. Які несприятливі явища трапляються в Кримських горах? 6. Обґрунтуйте виділення гірського Криму як фізико-географічної країни. 7. У межах яких пасом видобувають такі корисні копалини: природну цементну сировину (мергель), декоративно-виробне каміння (мармур, сердолік, яшму); вапняки-черепашники? 8. Чому біля вершин південно-західних схилів гір випадає до 1100—1300 мм опадів, а на східних і південно-східних — удвічі-утричі менше; у західній частині ПБК — 600 мм, а у східній частині — 300 мм?

9. Складіть порівняльну характеристику природних компонентів, стихійних явищ, господарського освоєння та екологічних проблем двох гірських фізико-географічних країн. Відповідь подайте у вигляді таблиці. 10. Порівняйте природу Кримських гір та Українських Карпат за планом: 1) які схили Кримських і Карпатських гір схожі між собою та чому; 2) спільні риси й відмінності висотних поясів південно-західного схилу Карпат і північного схилу Кримських гір; 3) причина суттєвої відмінності у висотній поясності «теплих» схилів Карпат і Кримських гір; 4) спільні та відмінні риси ґрунтово-рослинного покриву полонин і яйл; 5) найбільші відмінності й спільні риси висотної поясності Українських Карпат та гірського Криму.