Підручник з Географії. 8 клас. Булава - Нова програма

§ 31. Природна зона мішаних лісів

• Назвіть критерії виділення фізико-географічних зон.

• На яких материках і в яких їх частинах виділяють зони мішаних лісів помірного поясу?

Мал. 31.1. Бір лишайниковий на дернових борових піщаних ґрунтах

1. Особливості географічного положення та природних компонентів

За таблицею «Характеристика природних зон України» (див. додаток 6, с. 195) послідовно ознайомтеся з особливостями географічного положення та природних компонентів зони мішаних лісів.

Південну смугу зони європейських мішаних лісів за особливостями клімату й належністю до ділянки з уповільненими неотектонічними підняттями виділяють як фізико-географічний край Українського Полісся (із переважанням ландшафтів мішаних дубово-соснових лісів на дерново-підзолистих ґрунтах). Цю зону в Україні часто називають Поліссям.

Чому північна частина України належить до природної зони широколистяних лісів? Річ у тому, що клімат північної частини України цілком придатний для зростання широколистяних дерев із розвиненою кроною (на відміну від більш північних прохолодних територій, де дуб та інші види широколистяних дерев низькорослі й поступаються у висоті більш холодостійким хвойним деревам). В Українському Поліссі майже немає ялиново-широколистяних лісів, характерних для більш північних країв зони мішаних лісів. Чому ж тоді в лісах Українського Полісся сосен більше, ніж дубів?

Причини належності півночі України до зони мішаних лісів не стільки полягають у впливі клімату, скільки пов’язані зі складом гірських порід. Уповільнені порівняно із сусідніми територіями неотектонічні підняття обумовили тут переважання низовинного рельєфу. Протягом льодовикового періоду Поліська низовина заповнювалася талими водами, які наносили сюди водно-льодовикові відкладення (переважно піски й супіски). Отже, у Поліссі переважають водно-льодовикові низовини, складені пісками й супісками — гірськими породами, бідними на елементи мінерального живлення, а до таких умов краще пристосовується сосна. Тут на пісках сформувалися соснові ліси (бори), а на супісках і піщано-глинистих відкладеннях, дещо багатших на елементи мінерального живлення, — сосново-дубові ліси (субори).

Південна межа зони мішаних лісів в Україні переважно проходить між піщаними чи супіщаними низовинами з півночі й підвищеними рівнинами або височинами, складеними лесоподібними породами, із півдня.

Великі площі в межах зони займають алювіальні (в основному піщані) відкладення заплав річкових долин. В умовах достатнього зволоження та близького до земної поверхні рівня залягання ґрунтових вод тут поширені низинні трав’яні болота й луки.

Мал. 31.2. Субір на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах. Київське Полісся

Мал. 31.3. Низинне високотравне болото

Відомо, що піски — дуже водопроникні гірські породи. Поясніть головні причини великої заболоченості Полісся.

2. Ландшафти

Ландшафти Українського Полісся сформувалися в умовах достатнього зволоження та помірного забезпечення теплом на гірських породах, бідних на поживні речовини.

Мозаїчне чергування гірських порід і форм рельєфу, зміна рівня залягання ґрунтових вод зумовили чергування борових, суборових (власне мішано-лісових), лучних, болотних, широколистяно-лісових ландшафтів.

3. Природні ресурси й екологічні проблеми

Найважливішими природними ресурсами зони є лісові (сосна, дуб), водні, меншою мірою — мінеральні (торф, природний газ, декоративно-виробне каміння, титаново-цирконієві, мідні руди) ресурси.

Які сучасні (антропогенні) ландшафти поширені на Поліссі? Які сільськогосподарські культури тут вирощують?

Головна екологічна проблема зони — забрудненість ландшафтів радіоактивними викидами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Частина земель втрачена практично назавжди. Друга проблема пов’язана з надмірним осушенням боліт і заболочених земель, що зумовлює погіршення стану ландшафтів, збіднення флори й фауни.

Мал. 31.4. Росичка — рослина верхових боліт

4. Фізико-географічні відмінності

Розгляньте тектонічну, геологічну та фізичну карти України в атласі. Зверніть увагу, що в межах зони мішаних лісів існує суттєва відмінність у геологічній будові й рельєфі її різних частин. Це зумовлює поділ зони та єдиного в її межах Українського Полісся на п’ять фізико-географічних областей.

Знайдіть фізико-географічні області Полісся на карті фізико-географічного районування в атласі.

1) Волинське Полісся розташоване в межах Волино-Подільської плити, північної частини Львівського прогину. Це найбільш лісиста (45 % площі) і заболочена область із вологим кліматом, м’якою зимою (-4...-5 °С) і відносно прохолодним літом (+18 °С), густою річковою мережею приток Прип’яті. Тут поширений карст у крейдових породах. У карстових улоговинах розташовані Шацькі озера. На території Волинського Полісся створений Шацький природний національний парк, ядром якого є мальовниче озеро Світязь. У межах парку охороняють типові мішано-лісові ландшафти, рідкісну рибу — вугра річкового. Типові ландшафти охороняються також у Черемському (Волинська область) та Рівненському природних заповідниках.

Мал. 31.5. Волинське Полісся — дуже заболочена територія

Мал. 31.6. Ландшафтний заказник «Соколині гори» — вихід фундаменту Українського щита на берегах річки Случ. Житомирське Полісся

2) Житомирське Полісся розташоване в межах Українського щита. Це найбільш піднята частина зони. Серед піщаних водно-льодовикових рівнин тут піднімаються горби-«останці» (мал. 31.6), із яких найбільшим є Словечансько-Овруцький кряж. Ґрунти бідні, піщані, тому тут великі площі займають бори.

3) Київське Полісся розташоване на схилі Українського щита. Тут переважають рівнини, у межах яких морена перекрита водно-льодовиковими відкладеннями (на них сформувалися субори). Для Київського Полісся характерні широкі заплави річок із луками й болотами. Це середня типова область зони.

4) Чернігівське Полісся розташоване в межах Дніпровсько-Донецької западини. Для цієї області характерне досить мозаїчне чергування піщаних водно-льодовикових, моренно-водно-льодовикових, заплавних алювіальних низовин і лесово-ерозійних підвищених ділянок рельєфу, на яких, відповідно, сформувалися бори, субори, луки й болота, діброви.

5) Новгород-Сіверське Полісся розташоване на схилі Воронезького кристалічного масиву, його поверхня є більш піднятою (у рельєфі йому відповідають відроги Середньоруської височини). Поряд із водно-льодовиковими відкладеннями на поверхню виходить крейда. Клімат області найбільш континентальний: тут холодніша зима (-7...-8 °С) і тепліше літо (понад +19 °С), тому до дуба в суборах домішується холодостійка липа.

Мал. 31.7. Новгород-Сіверське Полісся. Відслонення крейди

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. У чому полягають особливості географічного положення та проходження південної межі зони мішаних лісів? 2. У басейнах яких великих річок розташована територія зони? Назвіть особливості їх течії. 3. Поясніть залежність ґрунтів і рослинності зони від рельєфу та складу гірських порід. 4. Чому зона мішаних лісів є найменш освоєною для землеробства?

5. Чому повінь на річках Полісся триває довше, ніж на річках у лісостепу й степу? 6. Чим Українське Полісся близьке до зони широколистяних лісів? 7. Які ви знаєте наслідки негативного впливу людини на природу Полісся? 8. Яких природоохоронних заходів слід вживати в межах зони? 9. Назвіть по дві фізико-географічні області Полісся, які схожі: 1) за складом гірських порід, що залягають під антропогеновими відкладеннями; 2) великою заболоченістю; 3) плоским рельєфом; 4) найбільш піднятою й порізаною поверхнею. 10. Назвіть відмінності фізико-географічних областей: 1) за належністю до тектонічних структур; 2) континентальністю клімату; 3) складом рослинності.

11. Складіть схему взаємозв'язків між природними компонентами мішано-лісових ландшафтів.

Мал. 31.8. Багно болотяне — отруйна і лікарська рослина