Підручник з Географії. 8 клас. Булава - Нова програма

ТЕМА 7

Ландшафти України

§ 29. Поняття про ландшафт. Карта ландшафтів України

• Наведіть приклади взаємозв'язків між рельєфом і кліматом; ґрунтами й рослинністю на території України.

• Чому цілісність — перша серед основних закономірностей географічної оболонки?

1. Природно-територіальний комплекс (ландшафт)

Під час вивчення природних компонентів ми встановлювали взаємозв’язки між кожним із них. Природні компоненти зв’язують між собою фізико-географічні процеси (наприклад водний стік, випаровування, рух повітря, а разом із ним — рух тепла й вологи). Отже, кожний із природних компонентів існує не окремо, а в тісному зв’язку та поєднанні з іншими.

Природно-територіальні комплекси (ПТК) — це цілісні складові частини географічної оболонки, що утворюються внаслідок тривалого взаємопов’язаного та взаємозумовленого розвитку природних компонентів на певній території. У світовій географії для характеристики цього поняття вживають термін «ландшафт» (краєвид) (мал. 29.1).

На мал. 29.2 показана схема взаємодії компонентів ландшафту. Природні компоненти (гірські породи, повітря, воду, ґрунт та організми — рослини, тварини, мікроби) зв’язують між собою в єдине ціле численні ландшафтоутворюючі процеси, які об’єднують у три групи: теплообмін, вологообмін, обмін речовинами.

2. Чинники ландшафтоутворення

Відмінність ландшафтів між собою зумовлена впливом різних чинників ландшафтоутворення. Ці чинники є джерелами енергії перебігу ландшафтоутворюючих процесів. До головних чинників належать: сонячна енергія та енергія надр Землі. Похідних чинників також два: циркуляція (перетворення в географічній оболонці сонячної енергії на енергію повітряних і водних потоків) та антропогенний чинник (перетворена й спрямована людиною енергія Сонця, земних надр, повітряних і водних потоків тощо). Під впливом зовнішніх чинників (сонячної енергії та циркуляції атмосфери) в основному формується клімат, а під впливом внутрішнього (енергії надр Землі) чинника — гірські породи та рельєф. Інші природні компоненти формуються внаслідок впливу всіх чинників разом узятих.

Мал. 29.1. Ландшафти Українських Карпат (сезонні зміни)

Мал. 29.2. Компоненти ландшафтів, чинники їх утворення

На кожну ділянку Землі названі чинники ландшафтоутворення впливають по-різному, тому в різних частинах географічної оболонки утворюються певні, відмінні між собою ландшафти. Якщо із часом з’являються відмінності у впливі хоча б одного чинника ландшафтоутворення, змінюється й ландшафт у цілому.

На мал. 29.3 показаний ландшафтний профіль, який відображає вплив на формування ландшафтів невеликого розміру відмінностей рельєфу, складу гірських порід тощо.

3. Класифікація природних ландшафтів України

Класифікація ландшафтів має на меті виявлення й відображення їхніх найсуттєвіших властивостей. Існує така система одиниць класифікації природних ландшафтів: клас — тип і підтип — вид.

Класи ландшафтів виділяють за переважаючим впливом тектонічного (азонального) чинника: належністю до складчастих областей чи платформ і, відповідно, гір або рівнин, а також за особливостями циркуляції атмосфери.

Мал. 29.3. Ландшафти балки (1—6)

КЛАСИФІКАЦІЯ ЛАНДШАФТІВ УКРАЇНИ

Класифікація ландшафтів України

Рівнинні східноєвропейські, 95%

Гірські, 5%

Мішано-лісові

Широколистяно-лісові

Лісостепові

Степові

Підтипи: північно-, середньо-, південно-степові

Карпатські: альпійські, субальпійські, смерекових лісів, широколистяно-лісові, лісостепові

Кримські: лучні й степові, широколистяно-лісові, лісостепові, субсередземноморські

Мал. 29.4. Заплавний ландшафт, долина Прип'яті (знімок із Космосу)

Виділяють два класи ландшафтів — рівнинні й гірські. У межах України рівнинний східноєвропейський клас ландшафтів займає понад 95% її площі, гірський карпатський — близько 4%, а гірський кримський — 1 % площі.

Типи й підтипи ландшафтів виділяють за змінами показників забезпеченості теплом і вологою (коефіцієнта зволоження), які зумовлюють відмінності в ґрунтово-рослинному покриві. На рівнинах ці зміни переважно зумовлені широтною зональністю (збільшенням показників кількості сонячної радіації з півночі на південь), а в горах — зниженням температури повітря та збільшенням кількості опадів із висотою, що зумовлює висотну поясність ландшафтів.

Типи ландшафту в межах рівнинного класу охарактеризовані в таблиці. Їхні назви походять від переважаючого типу рослинності.

Знайдіть на карті атласу райони поширення різних типів ландшафтів.

Окремим типом є заплавні ландшафти (лучні, болотні), формування яких залежить не від коефіцієнта атмосферного зволоження, а від зволоження ґрунтовими водами на заплавах річкових долин.

Для одного виду ландшафтів характерний відносно однорідний рельєф, склад гірських порід, рівень залягання ґрунтових вод, місцевий клімат, ґрунтово-рослинний покрив. Назва виду ландшафтів складається з послідовної характеристики природних компонентів: «рельєф + гірські породи + ґрунт + рослинність». Наприклад: «вид ландшафтів підвищених рівнин, розчленованих балками та ярами, що прорізають шари лесоподібних суглинків і червоно-бурих глин із темно-сірими лісовими ґрунтами, які зараз є переважно розораними, у минулому формувалися під кленово-липово-дубовими лісами».

ТИПИ РІВНИННОГО СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОГО КЛАСУ ЛАНДШАФТІВ

Тип ландшафтів, % від площі України

Коефіцієнт зволоження

Ґрунтово-рослинний покрив

Мішано-лісовий, 17%

> 1,0

Дерново-підзолисті ґрунти під сосново-дубовими лісами

Широколистяно-лісовий, 7%

> 0,9

Сірі лісові ґрунти під буковими, буково-дубовими, дубовими лісами

Лісостеповий, 31 %

0,9—0,6

Сірі лісові й чорноземи опідзолені під дібровами; чорноземи типові під лучними степами

Степовий, 39%

Підтипи степових ландшафтів

0,6—0,5

північностеповий (чорноземи звичайні під різнотравно-типчаково-ковиловим степом)

0,5—0,4

середньостеповий (чорноземи південні під типчаково-ковиловим степом)

0,4—0,3

південностеповий (сухий) (темно-каштанові й каштанові під полиново-злаковим степом)

Мал. 29.5. Ландшафти Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника (створений 26.04.2016 р.)

4. Дослідження ландшафтів

Теоретичні основи ландшафтознавства (комплексний підхід до вивчення природи) були закладені ще в працях В. Докучаєва та його учнів.

Помітний внесок у розвиток ландшафтознавства зробив український вчений, професор Львівського університету Каленик Геренчук (1904—1984). Зокрема, ним було розроблене цілісне вчення про морфологічну структуру географічних ландшафтів. Він займався також комплексним вивченням природних умов і ландшафтів Українських Карпат та західних областей України.

Від другої половини XX ст. для території України та окремих її регіонів виконані загальнонаукові ландшафтні карти. Ведуться також прикладні ландшафтні дослідження (із метою наукового обґрунтування проектів контурного землеробства; меліорації та рекультивації порушених земель; моніторингу природного середовища).

Основні методи ландшафтних досліджень: польові експедиційні, дистанційні (аналіз космічних та аерофотознімків), геохімічні, геофізичні (на ландшафтних стаціонарах). Широко застосовуються ГІС-технології для створення цифрових ландшафтних карт. Прикладом таких досліджень є картографування ландшафтів та їх антропогенних змін для радіоекологічної ПС Чорнобильської зони (мал. 29.5), яке здійснюється вченими Інституту географії Національної академії наук України.

Мал. 29.6. Каленик Геренчук

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Дайте визначення понять «ландшафт», «природні компоненти ландшафтів», «чинники ландшафтоутворення». 2. Для чого проводиться класифікація ландшафтів? Які одиниці класифікації ландшафтів виділяють за переважним впливом тектонічного, а які — радіаційного чинника? 3. Які класи ландшафтів і за якими критеріями виділяють у межах України? 4. Назвіть типи ландшафтів у межах України.

5. Поясніть зміст мал. 29.2 (с. 109). 6. Із якою метою вивчають ландшафти? 7. Охарактеризуйте кожний тип природних ландшафтів. 8*. До яких класу, типу, підтипу, виду належать ландшафти нашої місцевості?