Підручник з Географії. 8 клас. Булава - Нова програма

§ 24. Озера, болота, водосховища, підземні води. Водні ресурси та їхнє раціональне використання

• Дайте визначення поняття «озеро». На які групи поділяють озера за наявністю стоку?

• Як називають штучні озера?

• Чим болото відрізняється від озера?

1. Озера

Озера розташовуються в різних за походженням улоговинах рельєфу (див. додаток 5, с. 194 і наведену нижче таблицю).

Найбільш численною є група заплавних озер, що утворилися в старицях (старих руслах річок, залишених ними внаслідок меандрування та на місці ділянок річок, які влітку пересихають).

Найбільше за площею солоне лиманне озеро — Сасик (Кундук). Найбільше прісне озеро — Ялпуг у дельті Дунаю.

Класифікація озер за походженням їхніх улоговин наведена в таблиці.

КЛАСИФІКАЦІЯ ОЗЕР ЗА ПОХОДЖЕННЯМ ЇХНІХ УЛОГОВИН

Походження

Утворення

Приклади

Заплавні

У старицях і зниженнях заплав річкових долин

Повсюди (найчастіше — на Поліссі) (мал. 22.4)

Дельтові

При зміні течії водотоків серед наносів дельт

Дельта Дунаю (Ялпуг, Кагул, Китай тощо) (мал. 22.7)

Лиманні

Опускання та затоплення морем гирл річок

Закриті лимани: Хаджибейський, Куяльницький. Напівзакритий: Молочний

Залишкові

Колишні морські затоки (відокремлені після підняття узбережжя)

Саки, Донузлав, озера на Перекопському перешийку, Сасик-Сиваш

Карстові

У розчинених водою гірських породах (вапняках, крейді, солях)

Шацькі озера (Світязь тощо), Слов'янські озера (Донбас), Караголь (Кримські гори)

Льодовикові

У льодовикових карах Карпат

Бребенескул, Несамовите

Вулканічні

У кратерах згаслих вулканів

На Закарпатті: Ворочевське

Загатні

Гірські річки, перекриті загатами (завалами, зсувами)

Переважно в Карпатах: Синевир (глибина 24 м)

Мал. 24.1. Шацькі озера карстово-льодовиково-тектонічного походження. Найбільше з них і найглибше в Україні — Світязь (понад 58 м)

Знайдіть на фізичній карті атласу приклади різних за походженням озер. Які природні процеси зумовили утворення кожного з типів озер?

Мал. 24.2. Озеро Бребенескул у льодовиковому карі — найвисокогірніше озеро в Україні (абсолютна висота 1801 м)

2. Болота

Болота — надмірно зволожені ділянки місцевості із шаром торфу понад 30 см, із топким дном, зарослим вологолюбною рослинністю. Найбільший відсоток заболоченості — на Поліській низовині (5%) та в заплавах і дельтах річок. Причинами заболочення є сукупний вплив багатьох природних чинників: надмірне зволоження, низинний рельеф, близьке до земної поверхні залягання ґрунтових вод. Упродовж минулого століття велися роботи з осушення боліт.

Мал. 24.3. Перехідне болото в Черемському заповіднику (Волинське Полісся)

Мал. 24.4. Ювілейна монета із зображенням Дніпровської ГЕС

За умовами водного живлення болота поділяють на низинні (живляться підземними водами), верхові (живляться переважно атмосферними опадами) та перехідні. Щонайменше 90% боліт в Україні є низинними, що розташовані в заплавах річкових долин.

3. Водосховища

Водосховища — це штучні озера, які утворюють на річках, перекриваючи їх заплаву греблями. Понад 1000 водосховищ займають близько 2% території України. Каскад із шести великих водосховищ створений на Дніпрі. Найбільше з них за площею водного дзеркала — Кременчуцьке, а за об’ємом води — Каховське. Першим було створене водосховище Дніпрогес (Дніпровське). Згодом були споруджені Київське, Канівське та Дніпродзержинське водосховища. На Дністрі створене велике Дністровське водосховище.

Водосховища створювали з метою виробництва відносно дешевої електроенергії на гідроелектростанціях (ГЕС), збільшення запасів води (для зрошення полів, забезпечення заводів водою), регуляції водного стоку (зменшення непродуктивних втрат води під час повеней, різкого коливання рівня води), покращення умов судноплавства.

До штучних водойм, крім водосховищ, належать ставки. На відміну від водосховищ, вони мають менший об’єм води (до 1 млн м3). Їх найчастіше утворюють шляхом перекриття дамбами балок або долин малих річок. Ставки досить швидко замулюються. Їх використовують для місцевих потреб господарства (риборозведення тощо).

Чи є ставки у вашому краї? Як вони утворені? Як їх використовують? До яких негативних наслідків призводить їх використання? Укажіть шляхи покращення стану ставків.

Утворення штучних водойм було зумовлене необхідністю зменшення різких коливань водного стоку впродовж року та збільшення водних ресурсів. Проте є і негативні наслідки створення водосховищ:

• затоплення родючих земель;

• підтоплення навколишніх земель (пасовищ і сіножатей);

• активізація берегових процесів — абразії (руйнування), зсувів, замулення;

Мал. 24.5. Гребля Дніпровської ГЕС. Краєвид з острова Хортиця

Мал. 24.6. Руйнування берегів Кременчуцького водосховища і забутування камінням для запобігання абразії (біля підніжжя горба Пивиха)

• збільшення випаровування (до 4 км3 щорічно, або до 8 % стоку) через наявність великої кількості мілководь;

• зменшення швидкості течії води, що спричиняє зниження потенціалу самоочищення, «цвітіння» води, зменшення біологічної продуктивності водосховищ.

4. Канали, зрошувальні системи. Підземні води

Канали та зрошувальні системи належать до штучних водотоків. Найбільше господарське значення мають канали: Північнокримський, Дніпро — Донбас, Каховський, Дніпро — Кривий Ріг, Сіверський Донець — Донбас. Вони створені для покращення постачання територій із недостатньою водністю (для потреб зрошення земель, постачання води великим промисловим підприємствам півдня та сходу України). Найбільші зрошувальні системи: у зоні Північнокримського каналу, каналу Дніпро — Донбас; Північно-Рогачинська (Запорізька область); Краснознам’янська (Херсонська область); Інгулецька (Миколаївська область). Системи включають магістральні канали, відкриту зрошувальну мережу, дренажні (осушувальні) меліоративні канали.

Створення водосховищ, каналів, зрошувальної мережі часто спричиняє заболочення і засолення прилеглих до них земель.

Підземні води залягають залежно від особливостей геологічної будови. У межах плит платформ розташовані артезіанські басейни (Дніпровсько-Донецький, Волино-Подільський, Причорноморський), а в межах кристалічних масивів і складчастих систем — області підземних вод у тріщинуватих гірських породах (Український щит, Донецька складчаста область тощо).

5. Забезпечення України та її частин водними ресурсами

Водні ресурси — це запаси вод, які можуть бути використані в господарстві та для потреб населення.

Сумарні запаси поверхневих вод становлять 210 км3.

Пригадайте, який об'єм формується за рахунок місцевого, а який — за рахунок транзитного стоку з-за меж України. Назвіть об'єм стоку Кілійського гирла Дунаю, Дніпра.

На одного жителя України припадає близько 1,2 тис. км3 місцевого річкового стоку та понад 0,15 тис. км3 підземних вод, що набагато менше, ніж у середньому в Європі. Найкраще водними ресурсами забезпечені західні (карпатські) та північні області України, а найгірше — східні та південні промислові області.

Карпати, західна й північна частини України належать до територій із надмірною водністю; центр рівнинної частини України та Кримські гори — до територій із достатньою водністю, а південна та східна — характеризуються недостатньою водністю.

Мал. 24.7. Каховський канал

6. Проблеми використання та охорони водних ресурсів

Антропогенний вплив зумовлює зменшення водного стоку (за рахунок збільшення випаровування із водосховищ; водозаборів на зрошення, господарське й комунальне використання). Особливо відчутним є зменшення стоку малих річок, значна яких влітку пересихає.

Мал. 24.8. Типи підземних вод (а) і схема артезіанського басейну (б)

Для розв’язання цих проблем необхідно припинити будівництво водосховищ на рівнинах, активізувати будівництво очисних споруд та вдосконалення зворотного водокористування, проводити ретельний аналіз при проектуванні водогосподарських об’єктів.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. На які групи за походженням улоговин поділяють озера? Наведіть приклади. 2. Назвіть причини заболочення, території найбільшого поширення боліт, їх основні типи. 3. Із якою метою створювали водосховища? Перелічіть позитивні й негативні наслідки, зумовлені створенням водосховищ. 4. Дайте оцінку водних ресурсів України. Чи рівномірно розподіляються водні ресурси на території країни й чому?

5. Доведіть, що походження та поширення озер залежать від рельєфу, тектонічної будови, клімату, складу гірських порід. 6. Яке походження мають озера вашої місцевості? 7. Як особливості підземних вод залежать від геологічної будови?

8*. За додатковою літературою або ресурсами Інтернету охарактеризуйте водні ресурси своєї місцевості. Підготуйте повідомлення.

ПРАКТИЧНА РОБОТА 7 (ЗАКІНЧЕННЯ)

Позначення на контурній карті найбільших річок, озер, водосховищ, каналів, боліт України

Позначте на контурній карті: 1) різні за походженням озера, указані в тексті параграфа, та найбільші болотні масиви; 2) водосховища на Дніпрі й Дністрі; 3) канали: Дніпро — Донбас, Північнокримський, Дніпро — Кривий Ріг, Сіверський Донець — Донбас, Каховський.

ДОСЛІДЖЕННЯ

Аналіз забезпеченості водними ресурсами різних територій України

За картою атласу і даними сайта http://www.cgo.kiev.ua порівняйте забезпеченість водними ресурсами різних областей України. Відповідь подайте у вигляді таблиці. Зробіть висновок.

Мал. 24.9. Нижня частина долини річки Ворскли частково затоплена водами Дніпродзержинського водосховища

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

Водний баланс — це співвідношення між надходженням і витратою води на певній території. Для території України середні показники водного балансу охарактеризовані в таблиці.

Одиниця вимірювання

Річна кількість опадів

Випаровування

Місцевий водний стік

повний

поверхневий

підземний

%

100

86

14

10,5

3,5