Підручник з Географії. 9 клас. Бойко - Нова програма

§ 9. ПРОСТОРОВА СТРУКТУРА СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА

• Пригадайте, що називають світовим господарством.

• Яку кількість держав і країн налічують на сучасній карті світу?

БАГАТОРІВНЕВІСТЬ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА. Ви вже знаєте, що найбільш активними учасниками світового господарства є держави (країни). Водночас до міжнародних економічних відносин залучені й окремі господарські одиниці національних економік (підприємства, організації) та наддержавні економічні об’єднання. Це вказує на те, що світове господарство має складну багаторівневу структуру.

Первинний його рівень становлять підприємства, організації, що безпосередньо здійснюють економічну діяльність (продають або купують товари та послуги, вкладають за кордон капітали або отримують їх звідти, кредитують, купують чи продають акції тощо).

Другий рівень — це органи державної влади, які проводять певну зовнішньоекономічну політику і тим самим сприяють зовнішній діяльності підприємств або обмежують її. Крім того, держави беруть участь у регулюванні міжнародних економічних відносин, укладаючи дво- або багатосторонні угоди, вступаючи в міжнародні економічні організації.

Третій рівень — це регіональні економічні об’єднання країн, у яких створено особливі умови господарювання для їх учасників (наприклад, Європейський Союз).

Четвертий рівень — світові економічні організації: Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світова організація торгівлі (СОТ), Світовий банк (СБ); спеціалізовані установи ООН: Продовольча й сільськогосподарська організація (ФАО), Організація Об’єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО), Міжнародна агенція з атомної енергетики (МАГАТЕ) та інших (див. мал. 21 на с. 35). Вони формують загальні вимоги щодо доступу на відповідні світові ринки товарів і послуг та механізми їхнього регулювання.

ПРОСТОРОВА СТРУКТУРА СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА. Багаторівневість світового господарства проявляється і в його просторовій структурі. Просторова структура світового господарства — це сукупність різноманітних економічних утворень, що формуються на певних територіях і взаємодіють між собою. Компонентами найнижчого рівня в цій структурі є національні економіки країн світу, вищих рівнів — наднаціональні (міждержавні) регіональні об’єднання й угруповання економічного характеру. Вони можуть об’єднувати кілька чи десятки тісно пов’язаних між собою національних економік і поширюватися на менший чи більший регіон.

Таким чином, у просторовій структурі світового господарства вирізняють національний і кілька регіональних рівнів — субрегіональний, власне регіональний, макрорегіональний (мал. 25). Національний рівень формують, як вам відомо, більш як 220 економік. На субрегіональному рівні відомі такі відносно невеликі об’єднання країн, як Бенілюкс (Бельгія, Нідерланди, Люксембург), Вишеградська група (Польща, Чехія, Словаччина й Угорщина), Союз арабського Магрибу (Алжир, Лівія, Мавританія, Марокко, Туніс) та ін. Різноманітні об’єднання та угруповання країн сформувалися на регіональному рівні — Європейський Союз, до якого входять 28 держав, Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ) — Норвегія, Ісландія, Швейцарія, Ліхтенштейн; Євразійське економічне співтовариство (ЄврАзЕС) — Росія, Білорусь, Казахстан, Узбекистан, Киргизстан, Таджикистан; Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) — 10 держав; Північноамериканська зона вільної торгівлі (НАФТА) — Канада, Мексика, США; Південноамериканський спільний ринок (МЕРКОСУР) — 5 держав та ін.

Мал. 25. Схема багаторівневості просторової структури світового господарства

На макрорегіональному рівні в межах цілих частин світу чи материків формуються території взаємодії регіональних і субрегіональних угруповань та держав, що не є їх членами, але пов’язані з ними торговими та іншими економічними відносинами. Наприклад ЄС і ЄАВТ утворюють Європейську економічну зону (ЄЕЗ), що охоплює майже всі країни Західної і Центральної Європи. Решта європейських країн, у т. ч. Україна, співпрацюють з цими організаціями у рамках підписаних угод (зокрема Україна уклала угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі з ЄС та угоду про вільну торгівлю з державами ЄАВТ). Унаслідок цього формується Європейський економічний макрорегіон. Подібні макрорегіони об’єднують і країни Північної та Центральної Америки, Південної Америки, Африки, Східної та Південної Азії, Північної та Центральної Азії, Австралії та Океанії.

Світ у просторі й часі

Європейська економічна зона

ЄЕЗ можна відобразити такою «формулою»: 28 (держави ЄС) + 4 (держави ЄАВТ) - 1 (Швейцарія: як член ЄАВТ підписала угоду про створення ЄЕЗ, проте юридично не увійшла до неї) + 4 (держави «карлики» Андорра, Монако, Сан-Марино і Ватикан: юридично не є учасниками організації, але фактично розташовані на території ЄЕЗ через асоціацію з сусідніми державами). ЄЕЗ є найбільшим у світі регіоном міждержавної економічної взаємодії як за кількістю юридичних учасників (31 країна), так і за чисельністю населення (515 млн осіб у 2016 р.).

На ще вищому — мегарегіональному — рівні у світі сформувалися три торгово-економічні блоки країн. В основі Європейсько-Західноазійсько-Африканського блоку лежать історичні зв’язки країн Близького Сходу й Африки з європейськими країнами. Сьогодні в зовнішньоекономічній діяльності країн цих регіонів пріоритетними є насамперед відносини з ЄС. В Американському торгово-економічному блоці попри наявність численних регіональних об’єднань надзвичайно важливе значення для країн мають економічні зв’язки зі США. В Азійсько-Тихоокеанському блоці співробітництво на рівні регіональних економічних угруповань проявляється слабко. Однак там розташовані такі велетні сучасної світової економіки, як Китай, Японія, східноазійські нові індустріальні країни, що нарощують зовнішньоекономічну діяльність із країнами цього блоку.

Подорож у слово

Периферія (з грец. — коло, поверхня) — віддалена від центру околиця, окраїна.

За іншими критеріями просторову структуру світового господарства розглядають як триярусну (центр — напівпериферія — периферія) (мал. 26). Центром світового господарства називають провідні постіндустріальні країни Північної Америки, Західної Європи і Японію за керівної ролі «Великої сімки». Вони володіють величезним фінансовим капіталом, новітніми технологіями, значними ресурсами і контролюють стан світових ринків. У цій групі країн зароджуються ключові напрями науково-технічного прогресу, там розташовані головні світові центри ухвалення рішень. Периферію світового господарства утворюють економічно найбільш відсталі країни Азії, Африки, Латинської Америки та Океанії. Між центром і периферією розташована напівпериферія, до якої відносять частину економічно розвинених країн (Іспанію, Португалію, Ірландію, Ісландію, Австралію, Нову Зеландію), Китай, Південну Африку, нові індустріальні країни, низку багатих нафтовидобувних країн, постсоціалістичні країни Центральної та Східної Європи та колишнього СРСР. Напівпериферія світового господарства поступово розширюється, її провідні ланки ніби підтягуються центром на новий якісний рівень економіки.

Мал. 26. Центр-периферійна просторова структура світового господарства

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ. Однією з характерних рис розвитку світового господарства, яке сьогодні охоплює багато економічних угруповань, є регіональна економічна інтеграція. Розвиток міжнародного поділу праці, поглиблення міжнародної спеціалізації й торгівлі в регіональному угрупованні веде до «зрощення» національних економік країн, що входять до нього.

Подорож у слово

Інтеграція (з лат. — ціле) — об'єднання в одне ціле, взаємопроникнення.

Регіональна економічна інтеграція — це процес зближення і взаємопристосування національних економік в окремій групі держав та утворення стійких взаємозв’язків між ними на основі проведення узгодженої міждержавної економічної політики. Об’єднання економік у єдиний комплекс відбувається шляхом ліквідації національних економічних бар’єрів і створення однорідних умов міжнародного обміну в даній групі країн. Інтеграція відбувається поетапно: від зони вільної торгівлі, що є найпростішою її формою, до економічного і валютного союзів (мал. 27).

Мал. 27. Етапи розвитку міжнародної економічної інтеграції

На етапі зони вільної торгівлі країни — учасниці регіонального об’єднання — скасовують митні бар’єри у взаємній торгівлі товарами і послугами, залишаючи за собою право проводити самостійну зовнішньоекономічну політику щодо інших країн. У митному союзі вільне переміщення товарів і послуг усередині угруповання доповнює єдиний митний тариф щодо країн, які не входять в об’єднання. У ньому провадять єдину торгову політику, яку формують усі країни-учасниці. Спільний ринок передбачає ліквідацію бар’єрів між країнами у взаємній торгівлі та переміщенні робочої сили і капіталів (спільний ринок товарів, послуг, капіталів і робочої сили). В економічному союзі на додачу до перелічених засобів держави-учасниці проводять єдину економічну політику, а у валютному союзі — запроваджують єдину валюту.

Прапор ЄС

Девіз ЄС

Найбільш розвинене інтеграційне об’єднанням країн у сучасному світі — це Європейський Союз, який було започатковано ще в 1952 р. (мал. 28). Сьогодні він перебуває на етапі економічного союзу, а дві третини його учасників запровадили на своїй території спільну валюту — євро. Більшість регіональних економічних організацій, створених пізніше, зосереджуються переважно на формуванні зони вільної торгівлі чи митного союзу.

Світ у просторі й часі

Європейський Союз

ЄС — це економічний і політичний союз, що об'єднує 28 держав-членів, розташованих у Європі (щоправда, у 2019 р. Велика Британія планує припинити членство). За результатами опитування (2016 р.), 59 % громадян України підтримують вступ країни до ЄС. У 2014 р. Україна і ЄС підписали угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі. Метою нашої держави є вступ до цього союзу, тісніше з ним співробітництво в політичній та економічній сферах.

Мал. 28. Сучасний стан і можливі перспективи ЄС

НОВІ КОМПОНЕНТИ ПРОСТОРОВОЇ СТРУКТУРИ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА. Нині формуються нові компоненти просторової структури світового господарства. Вони можуть бути значно меншими за територією, ніж національні економіки, однак мають дуже важливе значення для всього світового господарства. Наприклад, світові міста мають надзвичайно щільну мережу закладів міжнародної інфраструктури (Нью-Йорк, Токіо, Лондон, Париж, Сан-Франциско, Цюріх, Франкфурт, Відень, Брюссель), а світові порти (Роттердам, Антверпен, Марсель, Сінгапур) обслуговують великі обсяги регіональних і світових товаропотоків.

Мал. 29. Будівля Європарламенту — законодавчого органу ЄС (Страсбург, Франція)

Нові компоненти просторової структури світового господарства можуть виникати на стику національних економік: міжнародні прикордонні регіони економічного співробітництва — на стику двох-трьох суміжних країн (у Європі це єврорегіони), міжнародні смуги та осі розвитку — вздовж спільних кордонів і потужних транспортних магістралей (уздовж річки Рейн у Європі, у районі Великих Американських озер і річки Св. Лаврентія у Північній Америці).

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Чому світове господарство вважають багаторівневим?

2. Які об'єкти в просторовій структурі світового господарства є компонентами найнижчого рівня, а які — вищих рівнів?

3. У чому полягає концепція «Центр — периферія» просторової структури світового господарства?

4. Які країни і чому виконують функцію центру в центр-периферійній структурі світового господарства?

5. За мал. 27 охарактеризуйте етапи розвитку міжнародної економічної інтеграції.

6. Чому ЄС називають найбільшим і найуспішнішим інтеграційним об'єднанням у світі?

7. Які формуються нові компоненти просторової структури світового господарства?

Поміркуйте, чому Україна прагне вступити до ЄС. Що нашій державі для цього потрібно зробити?

ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПІ

Розкажіть про територіальні міждержавні утворення, що сформувалися на різних рівнях просторової структури світового господарства і функціонують у межах найбільших економічних блоків:

група 1 — Європейсько-Західноазійсько-Африканського;

група 2 — Американського;

група 3 — Азійсько-Тихоокеанського.

ШУКАЙТЕ В ІНТЕРНЕТІ

Уявіть, що ви підприємець, який планує розвивати свій бізнес на європейських ринках. Інформаційний ресурс UopenEU подає відомості про новації і можливості, що з'явилися в українського бізнесу після входження України до зони вільної торгівлі з ЄС. Прогляньте головну сторінку ресурсу: https://www.facebook.com/uopeneu/. Яка інформація вас зацікавила? Які приклади успішних українських стартапів (компаній), що вже вийшли на європейський ринок, ви взяли б собі за взірець?