Підручник з Географії. 9 клас. Бойко - Нова програма

Тема 4. ВИРОБНИЦТВО МАШИН ТА УСТАТКУВАННЯ

§ 28. МАШИНОБУДУВАННЯ В СУЧАСНОМУ СВІТІ

• Наведіть конкретні приклади використання машин та устаткування в сільському господарстві, промисловості, на транспорті.

• Що є основною сировиною для виробництва машин та устаткування?

РОЛЬ МАШИНОБУДУВАННЯ В СУЧАСНОМУ СВІТІ. Багато видів виробничої діяльності зі створення різноманітних машин та устаткування для господарства і населення об’єднують в одну групу — машинобудування. Цей термін з’явився у ХІХ ст., хоча виробництво машин виникло під час промислової революції, що розпочалася століттям раніше. Письмові згадки про створення і застосування перших машин та механізмів знаходять в архівах різних суспільств стародавнього світу (наприклад, Архімедів гвинт для піднімання води) і середньовіччя. Прості машинні механізми (годинники, зброя, ходові частини млинів тощо) здавна виробляли в ремісничих майстернях для місцевих потреб. І лише з початком промислової революції, символом якої став універсальний паровий двигун Джеймса Ватта (1775 р.), виробництво машин та устаткування, а згодом іншої промислової продукції набуло небувалих масштабів. Цьому також сприяли успіхи металургійної промисловості, яка забезпечувала машинобудівні підприємства новими якісними сортами сталі та інших металів.

Розвиток машинобудування пов’язаний з науковими і технічними досягненнями, а винаходи в науці й техніці своєю чергою неможливі без нового обладнання, виробленого на підприємствах машинобудування. Промислова революція згодом продовжилася новими етапами — машинно-технічною, науково-технічною, технологічною, інформаційною революціями. Запровадження сучасних новітніх технологій, насамперед інформаційних, стрімко змінює машинобудівні виробництва: те, що вчора вважали новим, сьогодні поступається новішому, щоб завтра стати застарілим. Звичайно, поряд з оновленими підприємствами продовжують працювати заводи і фабрики, які мають традиційне технологічне оснащення, допоки таке виробництво вважають ефективним.

Отож машинобудування є провідною складовою частиною промисловості, яка визначає науково-технічний прогрес, забезпечує технічне переорієнтування економіки, інтенсифікацію і підвищення ефективності всього суспільного виробництва. Машинобудування — своєрідний індикатор, що вказує на загальний рівень соціально-економічного розвитку країни: що більший асортимент продукції воно виробляє, що міцніші його позиції на міжнародному ринку, то вищий рівень розвитку країни та її обороноздатність. В економічно розвинених країнах на продукцію машинобудування припадає близько 40 % обсягу промислового виробництва, а в нових індустріальних країнах — навіть більше, бо саме машинобудування стало основою їх індустріалізації. У країнах, що розвиваються, і в багатьох постсоціалістичних країнах перехідної економіки (зокрема й Україні) позиції цієї галузі значно слабші.

СКЛАД МАШИНОБУДУВАННЯ. Сучасне машинобудування — це складна сукупність виробництв різних видів. Сьогодні їх налічують кілька сотень і їхня кількість постійно зростає за рахунок розділення наявних і появи нових виробництв. Наприклад, понад три десятиліття тому у світовій промисловості взагалі не було виробництва комп’ютерів і периферійного обладнання, а сьогодні це сукупність понад десяти різних виробництв, без продукції яких сучасна людина не уявляє свого життя. Виробництво засобів мобільного зв’язку з’явилося ще пізніше.

За класифікацію, яка прийнята у статистиці ООН і багатьох країнах світу (зокрема в Україні), усі машинобудівні виробництва об’єднують у п’ять груп (мал. 121). Кожна група складається з кількох вужчих, що можуть об’єднувати десятки інших. Такими групам є виробництва: 1) комп’ютерів, електронної та оптичної продукції; 2) електроустаткування; 3) машин і устаткування (загального й спеціального призначення); 4) автомобілів, причепів і напівпричепів; 5) інших транспортних засобів і обладнання.

Мал. 121. Склад машинобудування

За іншою класифікацією у машинобудуванні вирізняють виробництва важкого, загального, середнього і точного машинобудування.

До машинобудування інколи зараховують також металообробку, ремонт машин і обладнання. Металообробка включає первинну обробку металу і виробництво заготовок.

Незважаючи на різну продукцію, яку виробляють підприємства машинобудування, їх технологічні процеси подібні. Потужні заводи важкого, загального й середнього машинобудування мають здебільшого чотири основні цехи: ливарний, ковальсько-пресовий, механічний та складальний. У першому з металу відливають деталі, у другому — деталі штампують або кують із прокату чи злитків, у третьому — їх обробляють, а в четвертому — складають готові вироби.

На сучасних машинобудівних заводах чимало процесів виконують роботи. Є приладобудівні, автомобілебудівні заводи, де автоматизовані практично всі операції. Роботи здатні виконувати багато функцій більш ефективно, ніж люди (мал. 122).

Мал. 122. Роботизована лінія на сучасному заводі приладобудування

СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ТА КООПЕРУВАННЯ В МАШИНОБУДУВАННІ. Продукція машинобудування складається з багатьох деталей і агрегатів. Виготовити їх на одному заводі інколи неможливо: простіше й дешевше випускати окремі деталі на різних підприємствах, тому машинобудівні заводи мають здебільшого вузьку спеціалізацію. Для випуску готової продукції підприємства встановлюють коопераційні зв’язки (постачання деталей, комплектуючих матеріалів, сировини). Такими зв’язками можуть бути охоплені десятки, а іноді й сотні підприємств.

Спеціалізація машинобудування проявляється не лише у відокремленні виробництв, а й у чіткому поділі праці між підприємствами в межах одного виробництва. Наприклад, у вагонобудуванні одні заводи випускають важкі вантажні вагони, інші — м’які пасажирські, ще інші — вагони для метрополітену. Унаслідок поділу праці в машинобудуванні встановилася така спеціалізація (мал. 123):

Мал. 123. Види спеціалізації в машинобудуванні

1) предметна — спеціалізація на кінцевій готовій продукції (найбільш поширена в енергетичному, транспортному, сільськогосподарському машинобудуванні, на підприємствах якого виробляють значну частину комплектуючих і кінцевий виріб; характерна для складальних підприємств);

2) подетальна (вузлова) — випуск окремими підприємствами вузлів, агрегатів, призначених для кінцевої продукції на інших складальних підприємствах, наприклад коробок передач, двигунів в автомобілебудуванні;

3) технологічна (постадійна) — виробництво ливарних, ковальсько-пресових виробів, які постачають для подальшої обробки на інші машинобудівні підприємства.

Кооперування в машинобудуванні об’єднує підприємства що взаємодіють, які розташовані або на певній відносно невеликій території, або ж у різних регіонах країни чи різних країнах. Таким чином виникають локальні машинобудівні кущі, у яких різні спеціалізовані заводи спільно беруть участь у випуску готової продукції. Прикладами можуть бути автомобілебудівні кущі, які сформувалися навколо міст Дірборн (США) і Тойота (Японія). У цих містах розташовані складальні підприємства відповідно компаній «Форд» і «Тойота». Водночас у рамках їхньої діяльності, як і багатьох інших ТНК, формуються коопераційні зв’язки з постачання деталей, вузлів, агрегатів між власними підприємствами, що розташовані в різних країнах.

Мал. 124. Складальна лінія на автомобілебудівному заводі

ЧИННИКИ РОЗМІЩЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ. Розміщення підприємств машинобудування практично не залежать від природних умов і ресурсів, оскільки їхня продукція має широке коло споживачів. Тому машинобудування розвинене в усіх регіонах світу. Відмінності полягають у рівнях розвитку та наборі машинобудівних виробництв, їх значенні в різних країнах. В одних вони визначають спеціалізацію, в інших — задовольняють лише місцеві потреби.

Важливим у розміщенні підприємств є наявність кваліфікованої робочої сили, наукових центрів, споживача. Машинобудування є найбільш трудомісткою й наукомісткою галуззю промисловості. Особливо це стосується приладобудування, електротехнічної та аерокосмічної промисловості, інших виробництв, що випускають складну техніку. Постійно зростають вимоги до кваліфікації робочої сили, рівня її виробничої культури. Наукомісткі виробництва зорієнтовані на центри наукових досліджень і розробок.

Близькість до сировини (місць виробництва металу) важлива лише для окремих підприємств важкого машинобудування (що виготовляють металургійне, гірничо-шахтне устаткування тощо). На розміщення підприємств, які випускають важкотранспортабельну продукцію, впливає близькість споживача, а чинником розміщення складальних підприємств, що мають розгалужені коопераційні зв’язки з іншими центрами, є вигідність економіко-географічного (особливо транспортного) положення.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Яка роль машинобудування в сучасному світовому господарстві?

2. Назвіть групи машинобудівних виробництв. Доведіть, що їх склад розгалужений.

3. Які головні чинники розміщення машинобудівних виробництв?

4. Яку роль відіграють спеціалізація й кооперування в машинобудуванні?

5. Розкажіть, які чинники впливають на розміщення підприємств важкого машинобудування.

6. Чому у розміщенні підприємств машинобудування важливою є орієнтація на наявність кваліфікованої робочої сили?

Поміркуйте, які машинобудівні виробництва розвиваються найбільш динамічно.