Підручник з Географії. 9 клас. Бойко - Нова програма

Тема 3. ВИДОБУВНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

§ 17. МІНЕРАЛЬНІ РЕСУРСИ ТА РЕСУРСОЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ

• Пригадайте, які ресурси належать до мінеральних.

• Як розрізняють природні ресурси за вичерпністю?

КЛАСИФІКАЦІЯ МІНЕРАЛЬНИХ РЕСУРСІВ. Чимало мінералів і гірських порід, що містяться в земній корі, є корисними копалинами і використовуються в життєдіяльності людини. Сукупність корисних копалин, виявлених в надрах Землі, що придатні для промислового використання, називають мінеральними ресурсами. Мінеральні ресурси, які можна освоїти, утворюють мінерально-сировинну базу. Мінеральні ресурси є сировиною для багатьох виробництв вторинного сектору економіки (енергетики, паливної промисловості, чорної та кольорової металургії, хімічної промисловості, будівництва).

Природні ресурси поділяють на вичерпні й невичерпні (за природними межами можливого їх використання), відновлювані й невідновлювані (за можливостями їхнього відтворення у природі). Усі мінеральні ресурси належать до вичерпних і майже усі — до невідновлюваних.

За використанням розрізняють чотири групи мінеральних ресурсів: паливно-енергетичні, рудні, нерудні та гідромінеральні (мал. 67).

Мал. 67. Класифікація мінеральних ресурсів за використанням

До паливно-енергетичних мінеральних ресурсів зараховують нафту, природний газ, кам’яне і буре вугілля, торф, сланці. Рудні (або металічні) ресурси охоплюють руди чорних металів (залізні, марганцеві, хромітові), кольорових (алюмінієві, мідні, свинцеві, цинкові, олов’яні, нікелеві, ртутні тощо) і радіоактивних. У групі нерудних (неметалічних) ресурсів виокремлюють підгрупи за сировиною: хімічною (калійна та кухонна солі, сірка, фосфорити), допоміжною для металургійної промисловості (вогнетривкі глини, вапняки, доломіти), будівельною (піски, глини, туф, базальт, граніт, мармур тощо), а також промислові мінерали (графіт, азбест, слюда, кварц), коштовне й напівкоштовне каміння. Гідромінеральними ресурсами є прісні та мінеральні води (зокрема термальні), лікувальні грязі. Така класифікація доволі умовна, оскільки деякі мінеральні ресурси використовують у різних виробництвах. Зокрема вапняк є сировиною для металургії та для будівельної індустрії, нафта, газ і вугілля — це не лише енергоносії, а й сировина для хімічної промисловості.

Оцінюючи окремі види ресурсів з економічної точки зору, враховують їх кількість (обсяг запасів), якість (вміст корисної речовини), структуру запасів (загальногеологічні та промислові) і можливість видобутку.

Чимало мінеральних ресурсів належать до стратегічно важливих, бо з ними пов’язані перспективи розвитку національних економік та світового господарства. Це стосується насамперед паливних ресурсів. Щораз більші потреби в паливі, енергії й сировині стають важливим стимулом технічного й технологічного прогресу. Зокрема розвинені держави для зменшення залежності від імпорту мінеральних ресурсів удосконалюють технології виробництва, стимулюють енерго- та матеріалозбереження, використовують альтернативні джерела енергії, «вторинні» ресурси, виробляють штучні замінники сировини тощо.

РЕСУРСОЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ КРАЇН. Вичерпних природних ресурсів людству вистачить на обмежений період, оскільки їхні запаси не поповнюються. Кількість років, на які вистачить мінерального ресурсу за теперішніх річних обсягів його видобутку, називають ресурсозабезпеченістю. Її обчислюють як співвідношення між обсягами запасів ресурсу (З) та його видобутку (В) за рік: Р = З : В. Наприклад, станом на 2014 р. відомих у світі запасів нафти вистачало приблизно на 50 років, водночас у Саудівській Аравії — на 140 років, а у США — лише на 10. Показники ресурсозабезпеченості змінюються з року в рік разом зі зміною обсягів видобутку й запасів. Резерви можуть також збільшуватися внаслідок відкриття нових покладів і родовищ. Загалом запаси нафти у світі протягом кількох останніх десятиліть зростали, а ресурсозабезпеченість залишалася приблизно однаковою.

Іншим показником ресурсозабезпеченості країни є кількість ресурсу (у тоннах) в розрахунку на одну особу, тобто його обчислюють за формулою: Р = З : Н, де Н — кількість населення. У 2014 р. запаси вугілля на душу населення становили в Китаї 85 т, а в Австралії — 3280 т (у середньому для світу цей показник дорівнював 125 т).

Рекорди світу

За розрахунками вчених, світових запасів мінерального палива за сучасного рівня видобутку може вистачити більш ніж на 1000 років. Однак якщо враховувати запаси, доступні для видобудку, а також щораз більше споживання, така забезпеченість може знизитися.

ПОШИРЕННЯ МІНЕРАЛЬНИХ РЕСУРСІВ. Поширення мінеральних ресурсів залежить від геологічної будови. Паливні ресурси, які містяться насамперед у вугільних і нафтогазоносних басейнах, мають осадове походження й залягають у чохлах давніх платформ та їхніх прогинах. Рудні ресурси можуть бути магматичного й осадового походження. Перші пов’язані безпосередньо із кристалічними фундаментами платформ, їх виступами — щитами та складчастими областями. Осадові родовища рудних копалин поширені на периферіях щитів і складчастих областей. Нерідко саме там розташовані протяжні пояси родовищ металічних ресурсів. Найбільш освоєні та доволі вичерпані родовища поясів давніх складчатостей — Уральський, Скандинавський, Східноазійський «вольфрам-олов’яний пояс», Кордильєри тощо. Молоді складчасті пояси — Альпійсько-Гімалайський і Тихоокеанський — містять значні запаси різноманітних руд (насамперед, кольорових металів). Серед нерудних мінеральних ресурсів найбільш поширені будівельні матеріали і кухонна сіль. Водночас основні запаси хімічної сировини (калійна сіль, самородна сірка, фосфорити й апатити), графіту, азбесту, слюди, алмазів концентруються в кількох регіонах планети.

Рекорди світу

Щороку з надр землі видобувають понад 100 млрд тонн різноманітної мінеральної сировини та палива. І попит на різні види мінеральних ресурсів постійно зростає — приблизно на 2-5 % за рік. Це пояснюється інтенсифікацією промислового виробництва, незважаючи на економічні кризи у світовому господарстві.

У світі є десяток країн, що володіють різноманітними мінеральними ресурсами. Це, насамперед, США, Росія, Канада і Китай, на території яких залягає більшість видів корисних копалин, а також Австралія, Індія, Бразилія, Мексика, Південна Африка і Казахстан, що мають дещо менше видів ресурсів. Ці країни зазвичай належать до світових лідерів за обсягами запасів багатьох мінеральних ресурсів.

Різноманітні металічні ресурси мають країни андського поясу (Чилі, Перу, Болівія), африканського «мідного поясу» (Зімбабве, Замбія, ДР Конго), скандинавські країни. Доволі різноманітні мінеральні ресурси є на території України, Польщі, Венесуели, Ірану, Туреччини. Обмежений якісний і кількісний склад мінеральних ресурсів простежується у більшості країн, що розвиваються (недостатня геологічна вивченість території), європейських країнах і Японії (невеликі території, виснаження надр).

Інколи країни, які не мають багато видів корисних копалин, лідирують за покладами окремих з них. Наприклад, країни Перської затоки — за нафтою, країни Південно-Східної Азії — олов’яними рудами, Гвінея та Ямайка — бокситами, Марокко і територія Західної Сахари — фосфоритами.

Для господарського використання важливим є поєднання різних корисних копалин на невеликій території, що спрощує переробку ресурсів. Такі поєднання поширені в Південній Африці, Індії, Австралії, Україні.

ОСОБЛИВОСТІ РОЗМІЩЕННЯ ВИДОБУВНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ. Вилученням мінеральної сировини із земних надр займається видобувна промисловість. Розміщення її підприємств і обсяги розробок корисних копалин залежать від територій їхнього поширення, величини і якості запасів, умов видобування й транспортування, наявності технологій видобутку і споживачів сировини. Вигідними для освоєння є родовища й басейни корисних копалин із великим обсягом запасів, потужними пластами, що лежать близько до поверхні, високим вмістом корисної речовини. Складні умови видобування та низька якість мінеральних ресурсів призвели до закриття підприємств видобувної промисловості в економічно розвинених країнах. Німеччина та Велика Британія різко скоротили видобуток кам’яного вугілля, Франція та Німеччина майже повністю припинили видобуток залізної та алюмінієвої руд. Хоч загальні запаси цих ресурсів у названих країнах доволі значні, але оскільки здешевіло транспортування ресурсів морем, стало вигідніше завозити необхідну мінеральну сировину з інших регіонів (Південної Африки, Австралії, Індії, Бразилії). Водночас удосконалення технологій видобутку і попит на внутрішньому ринку (наприклад, у Китаї) робить економічно вигідною експлуатацію менших і бідніших родовищ мінеральних ресурсів.

На початку ХХІ ст. у США відбувся технологічний прорив у видобутку газу і нафти — так звана сланцева революція. Завдяки горизонтальному бурінню сланцевих порід та їх розриву за допомогою закачаної під високим тиском спеціальної рідини, стало можливим видобувати сланцевий газ і сланцеву нафту. Це суттєво збільшує запаси цих енергоносіїв і розширює географію їх видобутку у США та світі. Значний приріст світових запасів нафти відбувся завдяки долученню ресурсів, що містяться у нафтових пісках Канади і Венесуели. Удосконалення технології отримання цієї нафти (видобуток у кар’єрах нафтового піску і подальше вилучення з нього рідкої нафти) упродовж останнього десятиліття дало змогу розглядати його як додаткове джерело енергоресурсів.

Постійна потреба в мінеральних ресурсах при одночасному виснаженні їх запасів на доступних територіях призвели до зміщення видобувної промисловості в райони зі складними природними умовами (на крайню північ, у зону вічної мерзлоти Канади і Росії, у пустелі Китаю, Австралії, африканських країн, гірські райони), а також на шельф Світового океану. Морські нафто- і газовидобувні платформи дають сьогодні понад третину видобутку цих енергоносіїв.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Як класифікують мінеральні ресурси за використанням?

2. Назвіть країни, що забезпечені майже всіма видами мінеральних ресурсів. Покажіть їх на карті.

3. Наведіть приклади країн, що мають високу забезпеченість окремими видами мінеральних ресурсів.

4. Які країни мають низьку ресурсозабезпеченість? Як вони розв'язують цю проблему?

5. Чому попит на використання мінеральних ресурсів постійно зростає?

Поміркуйте, чому окремі країни, що володіють багатим ресурсним потенціалом, не досягли успіхів в економічному розвитку.

ГЕОГРАФІЧНА ЗАДАЧА

Запаси нафти в усьому світі оцінюють приблизно в 240 млрд тонн (2015 р.). Світовий її видобуток становить 4,36 млрд тонн щороку. Обчисліть, на скільки років вистачить світових запасів нафти: а) за умов збереження сучасного рівня її видобутку; б) з урахуванням зростання видобутку на 2 % за рік.

ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПІ

Використовуючи дані табл. 2, з'ясуйте: а) на скільки років вистачить країні запасів кам'яного вугілля за умови збереження теперішніх обсягів його щорічного видобутку; б) скільки розвіданих запасів кам'яного вугілля припадає на душу населення в країні:

група 1 — Австралії;

група 2 — Україні;

група 3 — США;

група 4 — Казахстані.

Установіть, яка з країн краще забезпечена вугіллям у розрахунку на одну особу.

Таблиця 2

Загальні запаси й видобуток кам'яного вугілля (2013 р.)

Країна

Загальні запаси, млрд т

Щорічний обсяг видобутку, млн т

Населення, млн осіб

США

108,5

907

324

Австралія

37,1

644

23

Казахстан

21,5

19

18

Україна

15,3

40*

43

* Нещодавно (2014 р.) видобуток вугілля в Україні становив 65 млн тонн, проте через бойові дії на Донбасі він суттєво скоротився.