Підручник з Географії. 8 клас. Бойко - Нова програма

§ 48. ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД УКРАЇНИ

• Пригадайте, з якою метою створюють природоохоронні території.

• Які вам відомі природоохоронні території, створені в Україні?

ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ ЩОДО ОХОРОНИ ПРИРОДИ. Ми живемо на багатій і прекрасній землі. Її природа є не тільки ресурсом матеріальних благ, а й середовищем життя людей, джерелом їх здоров’я і натхнення. Дуже важливо берегти її багатства, турбуватися про чистоту і збереження земель, вод, лісів і степів, охороняти рослинність і тваринний світ.

Охорона природи - це заходи, спрямовані на збереження та відтворення як окремих компонентів природи, так і їх поєднань у природних комплексах. Охорона довкілля в Україні має глибокі історичні традиції. Люди здавна оберігали об’єкти незвичайної краси - цілющі джерела, озера, водоспади, скелі, гаї, окремі вікові дерева, які нерідко вважали священними.

Природоохоронна робота в Україні активізувалась у XIX ст., коли значно посилився вплив людини на довкілля. У 1883 р. власник маєтку у степовій частині України Фрідріх Фальц-Фейн виділив ділянки для охорони рослин і диких тварин, зберігши цілинний степ від розорювання. Це була перша природоохоронна територія на теренах України, що згодом стала державним заповідником «Асканія-Нова». Нині в Україні створено велику кількість природоохоронних об’єктів. Основними законами, якими керуються у нашій державі в природоохоронній діяльності, є закони «Про охорону навколишнього природного середовища» (1991 р.), «Про природно-заповідний фонд» (1992 р.), «Про охорону атмосферного повітря», «Про рослинний світ», «Про тваринний світ» та ін.

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОЛОГІЧНА МЕРЕЖА. Наприкінці XX ст. основним завданням природоохоронної справи в Україні, як і в світі, стало не тільки збереження окремих видів рослин і тварин та цінних природних комплексів на обмежених територіях, а й створення здорового природного середовища для людини, збереження і примноження біологічного і ландшафтного різноманіття, поліпшення стану довкілля. Це відповідає ідеї сталого розвитку, яку проголосила ООН у 1992 р. і яку підтримали уряди багатьох країн світу. З цією метою в країнах створюють національні екологічні мережі.

Охорона природи починається з тебе!

Україна дивовижна

Князі-екологи

У Київській Русі за часів Ярослава Мудрого (XI ст.) з'явився перший природоохоронний документ, який обмежував знищення цінних звірів. Князь Володимир Волинський у XII ст. заповів Біловезьку Пущу для охорони зубрів (вона стала першим в світі задокументованим заповідником; нині це територія Білорусі).

Екологічна мережа України є складною системою різних за площею природоохоронних територій, що охоплюють велику частину країни. Основними елементами екологічної мережі є так звані ключові території, що забезпечують збереження найбільш цінних і типових для даного регіону компонентів ландшафтного різноманіття. До них належать вже створені об’єкти природно-заповідного фонду.

Природно-заповідний фонд - це ділянки суходолу і водного простору, природні комплекси яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну цінність й охороняються законом. Нині він налічує близько 8,2 тис. територій і об’єктів загальною площею 4,1 млн та, що становить 6,3 % території України. Він охоплює 11 категорій територій і об’єктів загальнодержавного та місцевого значення (біосферні та природні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники та ін.).

У заповідниках оберігаються всі елементи природного комплексу (і води, і породи та ґрунти, і рослини та тварини), здійснюється науково-дослідна робота з вивчення розвитку процесів і явищ та заборонена будь-яка господарська діяльність. В Україні діють 5 біосферних заповідників, що є міжнародними установами («Асканія-Нова», Карпатський (мал. 183), Дунайський (мал. 184), Чорноморський, Чорнобильський радіаційно-екологічний) і 19 природних заповідників загальнодержавного значення (додаток 4). Як ви вже знаєте, заповідники створено в усіх природних комплексах - зональних, гірських, на заплавах великих річок, Південному березі Криму, узбережжях та акваторіях морів.

Національні природні парки - це природоохоронні, рекреаційні та науково-дослідні установи, які створені для збереження і відтворення природних комплексів і мають особливу цінність для відпочинку людей. В Україні є 48 національних парків, найдавнішим серед них є Карпатський, розміщений у найвищому гірському масиві. Найбільше природних парків у Карпатах і лісових зонах, менше в лісостепу та степу.

Мал. 183. Карпатський біосферний заповідник

Мал. 184. Дунайський біосферний заповідник

Регіональний ландшафтний парк «Меотида»

Віднедавна в Україні почали створювати регіональні ландшафтні парки, які є природоохоронними й рекреаційними закладами місцевого або регіонального значення. Першим з них був «Дністровський каньйон» (Тернопільська область). Вони поширені майже в усіх регіонах України, найбільше - в АР Крим, Донецькій і Харківській областях. Загалом їх в Україні майже 70. У національних природних і регіональних ландшафтних парках за межами власне природоохоронних територій провадиться господарська діяльність місцевого населення.

Заказники - це природно-заповідні об’єкти, які оголошуються такими для збереження одного або декількох видів рослин чи тварин, окремих компонентів природи. Серед них розрізняють ландшафтні, лісові, ботанічні, зоологічні, гідрологічні, геологічні та ін. У них заборонено тільки ті види господарської діяльності, які впливають на знищення виду, що охороняється. Заказників в Україні є понад 3 тис. Вони займають найбільшу площу серед природно-заповідних територій.

Для охорони окремих унікальних природних утворень їх оголошують пам’ятками природи. Ними можуть бути печери, геологічні відслонення, горби, річкові острови, окремі дерева, джерела та ін. їх в Україні понад 3,3 тис. Заповідні урочища, яких в Україні близько 800, - це природоохоронні лісові, степові, болотні та інші відокремлені цілісні ландшафти.

До природно-заповідного фонду також належать 4 категорії штучно створених об’єктів. Ботанічні сади призначені для акліматизації і розмноження рідкісних та типових видів місцевої, вітчизняної та іноземної флори шляхом створення ботанічних колекцій. Із 28-ми ботанічних садів України найвідомішими та найбагатшими за видовим складом є Донецький, Нікітський (біля м. Ялти) та сади Харківського і Київського університетів (мал. 185).

Дендрологічні парки створюються для збереження різноманітних видів дерев і чагарників та їх композицій у спеціально підготовлених умовах. Найдавніші та найвідоміші серед них - «Олександрія» (м. Біла Церква, Київська область), «Софіївка» (м. Умань, Черкаська область), «Тростянець» (Чернігівська область) (мал. 186). Визначні та цінні зразки паркового будівництва оголошуються парками-пам’ятками садово-паркового мистецтва. Дуже часто вони поєднуються з палацами (Алупкінський парк у Криму, Підгорецький парк у Львівській області, Качанівський парк у Чернігівській області та ін.). Більшість з них створені у невеликих містечках і селах.

Мал. 185. Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка в м. Києві

Мал. 186. Дендрологічний парк «Тростянець» (Чернігівська область)

Україна дивовижна

Найбільшим заповідником в Україні є Чорноморський площею 57 тис. га, який розташований між Дніпровсько-Бузьким лиманом і Каркінітською затокою. На його території, що порізана лиманами і косами, росте понад 600 видів степових рослин, через неї пролягають міграційні шляхи водоплавних птахів.

Качанівський парк (Чернігівська область)

В Україні є 13 зоологічних парків, найбільші з яких - у заповіднику «Асканія-Нова», Київський, Миколаївський.

ІНШІ ЕЛЕМЕНТИ ЕКОЛОГІЧНОЇ МЕРЕЖІ. У майбутньому в екологічну мережу України крім ключових територій мають також входити сполучні та буферні території. Сполучні території, або екологічні коридори, утворюються видовженими ділянками, що з’єднують між собою ключові території і забезпечують міграцію тварин. На території України обґрунтовано необхідність кількох широтних та меридіональних екологічних коридорів. Широтними є Поліський лісовий, Галицько-Слобожанський лісостеповий, Південноукраїнський степовий і Приморський прибережний; меридіональними - долини річок Дунаю, Дністра, Південного Бугу, Дніпра, Сіверського Дінця, які слугують шляхами міграції птахів.

Буферні території розташовуються навколо ключових і сполучних територій і захищають їх від негативного впливу господарської діяльності, яка відбувається на сусідніх землях. Це можуть бути пасовища, сіножаті, ліси, ставки, а також орні землі з досить безпечним веденням сільського господарства (зокрема без застосування мінеральних добрив).

ЗАГАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКА ЕКОЛОГІЧНА МЕРЕЖА. Україна є активним учасником Всеєвропейської стратегії збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, що прийнята в 1995 р. Головним її напрямом є розбудова екологічних мереж окремих країн і Європи загалом. Україна поступово збільшує частку природоохоронних територій, щоб наблизитися за цим показником до країн Європи (8-10%). Передбачається поєднання національної екологічної мережі нашої країни з екологічними мережами суміжних країн шляхом створення на кордонах спільних елементів екологічної мережі. Перші кроки у цьому напрямі вже зроблено - створено міждержавні біосферні резервати: українсько-польсько-словацький «Східні Карпати» (до якого з українського боку увійшов Уманський національний природний парк), українсько-румунський «Дельта Дунаю» (з Дунайським біосферним заповідником у складі), українсько-польський «Західне Полісся» (з Шацьким національним природним парком). Подібні прикордонні елементи Загальноєвропейської екологічної мережі планується створити як із згаданими країнами, так і з Білоруссю, Молдовою.

Ужанcький національний природний парк входить до міжнародного біосферного резервату

Велику роль у створенні міжнародної екологічної мережі мають відігравати широтні й меридіональні екологічні коридори, а в них - біосферні заповідники.

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ

• Основним завданням природоохоронної справи у XXI ст. є збереження і примноження біологічного і ландшафтного різноманіття, поліпшення стану довкілля, створення здорового природного середовища для людини.

• В Україні формується національна екологічна мережа, яка охоплює ключові, сполучні й буферні території.

• До ключових територій належать різні об’єкти природно-заповідного фонду: біосферні та природні заповідники, національні природні та регіональні ландшафтні парки, заказники, заповідні урочища, пам’ятки природи, ботанічні сади, дендропарки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, зоопарки.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Які завдання стоять перед природоохоронною справою України?

2. Для чого формується національна екологічна мережа?

3. Що таке природно-заповідний фонд?

4. Охарактеризуйте склад природно-заповідного фонду України.

5. Назвіть основні природно-заповідні території в межах екологічних коридорів в Україні.

6*. Які об’єкти природно-заповідного фонду є у вашій місцевості? Дайте характеристику одного з них.

ПРАКТИЧНА РОБОТА 10

Позначення на контурній карті об’єктів природно-заповідного фонду України

1. Користуючись картою «Природно-заповідний фонд України» (див. атлас), позначте на контурній карті довільними значками об’єкти природно-заповідного фонду, що згадувалися в підручнику. Підпишіть їх назви.

2. Оцініть природно-заповідний фонд своєї області, порівнявши кількість його об’єктів з кількістю в інших регіонах України.