Підручник з Географії (рівень стандарту). 10 клас. Бойко - Нова програма

§ 17. РОСІЯ

МІСЦЕ У СВІТІ ТА РЕГІОНІ. Російська Федерація (РФ, Росія) — найбільша за розміром території країна світу. Її площа лише трохи менше від площі материка Південна Америка. Її омивають води морів басейнів Тихого, Північного Льодовитого, Атлантичного океанів. Росія має найдовшу у світі берегову лінію (понад 37,6 тис. км). Країна простягається у межах двох великих світових субрегіонів, займаючи більшу частину Східної Європи та всю Північну Азію. На суходолі вона межує з 14-ма країнами. Більша частина території Росії (79 %) розташована в Азії, проте 78 % всього населення проживає в європейській частині країни, там розташовані столиця — Москва та 10 із 15 найбільших міст із населенням понад 1 млн осіб. У європейській частині сконцентровано основну частину політичного, економічного та культурного життя країни. Модернізація (відхід від феодального суспільного укладу і формування сучасних інститутів держави, економічних відносин, технократичних принципів організації суспільного життя, розвиток міст та урбанізація, індустріалізація, розвиток освіти і технологічний прогрес) держави відбувалася також у європейському історичному контексті. Тому, здебільшого, Росію розглядають як частину європейського суспільно-географічного простору.

У 1721 р. Пьотр І проголосив Росію абсолютистською імперією, й так вона проіснувала до Лютневої революції 1917 р. У період найбільшого розквіту Російська імперія охоплювала площу у 21,8 млн км2 (1/7 земного суходолу) та була другою за розміром після Британської. Створений у 1922 р. СРСР, всупереч офіційному статусу союзної держави з республіканською формою правління, вважають геополітичним спадкоємцем Російської імперії. Відповідно, дезінтеграція (розпад) СРСР і становлення незалежних держав на теренах його колишніх республік може розглядатися як процес деколонізації, що супроводжується напруженими відносинами між політичним центром колишньої метрополії та молодими державами, що прагнуть вийти з-під її геополітичного впливу.

Маючи найбільшу в світі територію та унікальний мінерально-ресурсний потенціал, РФ посідає лише 5-те місце в Європі та 12-те в світі за розміром ВВП, а у перерахунку на душу населення — далеко поза першою десяткою країн (табл. 24).

Таблиця 24

Російська Федерація у регіоні та світі

Показники

Значення

Місце в Європі

Місце у світі

Площа території

17,1 млн км2

1

1

Населення

145 млн осіб

1

9

ВВП

1,5 трлн дол. США (2017)

5

12

ВВП на душу населення

10.3 тис. дол. США (МВФ, 2017)

31

64

Обсяг промислового виробництва

119 млрд дол. США

6

16

Індекс розвитку людського потенціалу

0,804

31

49

Успадкувавши величезний індустріальний потенціал, створений у радянський період, Росія є великим виробником промислової продукції, проте загалом її економіка спирається на видобуток та експорт мінеральних ресурсів. Загальними проблемами її економічного розвитку є зношеність і технологічна застарілість великої частини виробничих фондів, значна монополізація економіки й високий рівень корупції, що заважають розвиватися конкурентному середовищу у приватному секторі, а також відплив кваліфікованих трудових ресурсів за кордон.

Росія адміністративно охоплює 84 суб’єкти федерації, зокрема 21 республіку, 9 країв, 46 областей, 3 міста федерального значення, 1 автономну область та 4 автономні округи.

За різноманіттям і обсягами мінеральних ресурсів Росія — один із світових лідерів. За запасами нафти й вугілля вона є другою в світі після Саудівської Аравії й Китаю відповідно, а запаси природного газу становлять 40 % світових. Потужними є й родовища руд чорних металів та кольорових — мідних, алюмінієвих, нікель-кобальтових, поліметалічних, золота. Є алмази (Якутія), дорогоцінне й напівдорогоцінне каміння (Урал), великі запаси сірки, азбесту, графіту, фосфоритів, апатитів, кам’яної й калійної солей, різноманітних будівельних матеріалів. Водночас на заваді освоєння мінеральних ресурсів стоїть низька заселеність території, особливо північно-східних районів, брак шляхів, екстремальність природних умов у зонах їх залягання.

НАСЕЛЕННЯ. Населення Росії розміщене вкрай нерівномірно — майже 4/5 мешканців проживає на 1/4 території країни. Середня щільність заселення становить 8,4 особи/км2, що є найнижчим показником у Європі після Ісландії. Найвища густота населення — в Москві (більш як 4,6 тис. осіб/км2), найнижча — в автономному окрузі Чукотка (0,07 осіб/км2). Найбільшими містами країни є Москва (12,4 млн осіб) і Санкт-Петербург (5,3 млн осіб) (табл. 25).

Таблиця 25

Найбільші міста Росії

Ранг

Місто

Населення млн осіб

1

Москва

12,5

2

Санкт-Петербург

5,4

3

Новосибірськ

1,65

4

Єкатеринбург

1,5

5

Нижній Новгород

1,3

Мал. 67. Санкт-Петербург

Демографічна ситуація в Росії — кризова. У 1992 р. рівень народжуваності опустився нижче рівня смертності, і така від’ємна динаміка триває впродовж останніх десятиліть. Середній вік населення становить 39 років, а середня тривалість життя — 72 роки. Втрати населення внаслідок демографічної кризи частково компенсуються за рахунок додатного сальдо міграцій (близько 250 тис. осіб щороку). Особливістю міграційної ситуації Росії є виїзд освічених людей у більш розвинені країни і приплив дешевої низькокваліфікованої робочої сили, переважно з країн СНД.

Мал. 68. Статево-вікова піраміда Росії (2017 р.)

Росія — багатонаціональна держава. На її території проживає понад 100 корінних народів, які зберегли свою мову та елементи самобутньої культури. Майже 80 % населення становлять етнічні росіяни (мал. 69).

Мал. 69. Етнічний склад населення Росії

УКРАЇНСЬКА ДІАСПОРА. На території Росії проживає найбільша у світі українська діаспора. Згідно з останнім переписом населення (2010 р.), у РФ мешкає близько 1,9 млн етнічних українців.

Історично склалися чотири основні осередки компактного проживання українців на території Росії: Санкт-Петербург, Східна Слобожанщина (територія у межах сучасних Курської, Воронезької та Білгородської областей), Малиновий Клин на Кубані (Краснодарський край та західна частина Ставропольського краю) і Зелений Клин у Приамур’ї (Далекий Схід). Упродовж ХХ ст. їх кількість у згаданих районах зменшилася у понад 15 разів. Нині найбільше українців проживає у Тюменській області (більш як 157 тис. осіб), Москві (154 тис.) та Московській області (119 тис.). Найвища частка українців серед місцевого населення — у північних регіонах: Ямало-Ненецькому (майже 10 %), Ханти-Мансійському, Чукотському автономних округах та Магаданській області.

Мал. 70. Секторальна структура економіки Росії

ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО РОЗВИТКУ. Місце Росії у міжнародному поділі праці значною мірою визначається її потужним природно-ресурсним, зокрема паливно-сировинним, потенціалом. Експорт палива, передовсім сирої нафти, становить більше половини усього товарного експорту Росії.

Країна має розвинені види машинобудування, виробництва споживчих товарів, проте експорт російської промислової продукції орієнтований здебільшого на бідніші ринки колишніх республік СРСР та країн, що розвиваються. Конкуренцію промислові товари з Росії виграють не стільки високою якістю, скільки низькою ціною. Головними чинниками, що заважають зростанню економічного добробуту Росії, є відсутність структурних реформ, а також ефект від економічних санкцій, накладених урядами країн Заходу у відповідь на окупацію Автономної Республіки Крим та збройну агресію на Сході України.

ТРЕТИННИЙ СЕКТОР. Роль третинного сектору в структурі економіки менша, ніж у більшості розвинених країн світу (мал. 70). Сучасна сфера послуг є відносно молодою галуззю для Росії, де, як і в інших колишніх республіках СРСР, в умовах планової економіки головний акцент робився на виробництві засобів виробництва і на першому місці була важка промисловість.

Водночас, порівняно з іншими пострадянськими країнами, Росія має значно вищу концентрацію капіталу, що стимулює розвиток сфери ділових та фінансових послуг. Нині країна має розвинену банківську систему: працюють 1800 фінансових установ, що мають понад 3200 регіональних філій. Найбільші російські банки — Сбербанк, ВТБ, Газпромбанк, Альфа-Банк. Проте особливістю географії фінансових послуг Росії є майже повна їх концентрація в одному центрі — Москві. Ще за радянських часів Москва була головним всесоюзним центром, що розподіляв ресурси між усіма республіками СРСР. Нині вона зберегла функції головного управлінського центру країни — на всій території РФ Москва є єдиним світовим містом найвищого рівня, тобто більшість штаб-квартир великих компаній, зокрема тих, що надають ділові та фінансові послуги, сконцентровані переважно там.

Розвиток туризму спирається на потужні рекреаційні та історико-культурні ресурси. У Росії є наявні широкі можливості для розвитку екологічних і спортивних видів туризму, водночас відчувається нестача рекреаційних територій для розвитку традиційного пляжного відпочинку. Загалом найбільш привабливими туристичними районами із сприятливими кліматичними умовами є узбережжя Чорного моря, Середній Урал, Західний Кавказ, Алтай, Саяни, Прибайкалля, окремі райони Далекого Сходу, Північний Захід Росії. На території країни розташовані 28 пам’яток світової спадщини ЮНЕСКО, зокрема історичний центр Санкт-Петербурга, комплекс церков у Кіжах, Кремль і Красна площа у Москві, історичні пам’ятки Новгорода, культурно-історичний ансамбль на Соловецьких островах, архітектурні ансамблі міст Владимира й Суздалі, Троїцько-Сергієва лавра в Сергієвому Посаді, церква Вознесіння в Коломенському, вулкани і гейзери Камчатки, озеро Байкал, первісні ліси Республіки Комі та ін. Найбільшими туристичними центрами є Санкт-Петербург, Москва, Казань, Сочі. Сучасна туристична інфраструктура добре розвивається у найбільших містах та відомих рекреаційних центрах, але на більшості території Росії її стан не дає змоги здійснювати масове приймання іноземних туристів.

Мал. 71. Успенський собор у м. Владимирі (Росія), фото (А. Востриков)

Транспорт є важливим складником третинного сектору Росії. Його частка у ВВП країни становить близько 8 %. У країні розвинено всі сучасні види транспорту, але мережа її покриття транспортними сполученнями є нерівномірною. У межах Російської Федерації залізницями перевозять більш як 40 % загального обсягу вантажів. Інтенсивність їх перевезень в країні в 4 рази вища, ніж у США, і в 10 разів вища, ніж у ФРН та Франції. Водночас існує проблема зношеності рухомого складу залізниць та інфраструктури. Основні залізничні магістралі мають радіальне розташування: розходяться в різних напрямках від Москви — найбільшого транспортного вузла країни. За багатьма показниками автотранспорт Росії відстає від його рівня в розвинених країнах. Найперше це стосується якості автошляхів, особливо на периферії країни. Велика протяжність берегової лінії в Росії обумовлює розвиток морського транспорту. Найбільш важливі порти — Санкт-Петербург, Новоросійськ, Калінінград, Мурманськ, Находка, Владивосток, Архангельськ. Основою функціонування річкового транспорту є Волго-Камський басейн, на який припадає 40 % вантажообігу річкового флоту. У Сибіру й на Далекому Сході важливими транспортними артеріями стали річки Об, Іртиш, Єнісей, Лена, Амур. Значення повітряного транспорту в Росії визначається не лише міжнародними, а й внутрішніми пасажирськими перевезеннями на великі відстані. Найбільші аеропорти країни — Шереметьєво, Домодєдово та Внуково (Москва), Пулково (Санкт-Петербург), Кольцово (Єкатеринбург), Толмачово (Новосибірськ). Головним авіатранспортним хабом Росії є аеропорт Шереметьєво (40 млн пасажирів/рік). Авіакомпанія «Аерофлот» обслуговує сполучення зі 129 аеропортами Росії та світу.

Трубопровідний транспорт відіграє особливо важливу роль у транспортуванні енергоносіїв (нафти, природного газу) з азійської частини Росії, де ведеться найбільший їх видобуток, до європейської (до споживача), а також у транспортуванні газу на європейські ринки. Основними з них є Західно-сибірська, Поволзька, Північнокавказька системи магістральних газопроводів та газопровід «Оренбург — Ужгород» (колишній «Союз»); Волго-Уральська, Західносибірська, Північнокавказька магістральні системи нафтопроводів, Тімано-Печорська й Далекосхідна магістралі. Важливими сферами третинного сектору Росії є також торгівля, зв’язок, охорона здоров’я, освіта.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. За політичною картою світу охарактеризуйте економіко- та політико-географічне розміщення Росії.

2. Зіставте забезпеченість Росії природними ресурсами та її місце в Європі та світі за рівнем економічного розвитку. У чому полягають диспропорції?

3. За діаграмою (мал. 70) охарактеризуйте етнічний склад населення Росії.

4. Якими є особливості розміщення населення в Росії? Назвіть і покажіть на карті найбільші міста.

5. Назвіть основні чинники, що визначають місце країни у міжнародному поділі праці.

6. Яку роль відіграє Москва в контролі та перерозподілі економічних ресурсів країни?

7. Які чинники обумовили розвиток трубопровідного транспорту в країні?

8*. Порівняйте розвиток третинного сектору економіки Росії та європейських країн «Великої сімки». У чому полягають відмінності?

ГЕОГРАФІЧНА ЗАДАЧА

За загальної потреби автошляхів із твердим покриттям протяжністю 2,5 млн км Росія має лише 419 тис. км. Обчисліть забезпеченість країни такими шляхами та оцініть рівень розвитку в ній цього виду транспорту.

ШУКАЙТЕ В ІНТЕРНЕТІ

Що вам відомо про культурне життя українців у Росії? Щоб дізнатися більше, скористайтеся інтернет-ресурсами.