Підручник з Географії (рівень стандарту). 10 клас. Бойко - Нова програма

§ 16. БІЛОРУСЬ

МІСЦЕ В РЕГІОНІ ТА СВІТІ. Білорусь розташована на периферії відносно найбільш розвинених країн Європи. Водночас її географічне положення сприяє розвиткові торгово-економічних відносин як з країнами ЄС, так і з СНД. Білорусь — єдина країна на постсоціалістичному просторі, в якій економічні реформи, спрямовані на формування ринкової економіки, практично не розпочиналися. Процес приватизації не торкнувся провідних виробництв господарства. Частка державного сектору становить 65 %, приватного — 33 % (переважно за рахунок торгівлі та сфери послуг). Це суттєво гальмує темпи повноцінної інтеграції країни у світове господарство. Водночас за величиною індексу людського розвитку Білорусь посідає 52-ге місце в світі і за цим показником серед країн СНД поступається лише Росії.

Таблиця 23

Місце Білорусії в Європі та світі

Показники

Значення

Місце в Європі

Місце у світі

Площа території

207,6 тис. км2

13

84

Населення

9,5 млн осіб

17

93

ВВП

52,8 млрд дол. США

27

83

ВВП на душу населення

5,6 тис. дол. США (2017, СБ)

35

91

ВВП на душу населення (за ПКС)

18,6 тис. дол. США (2017, СБ)

33

70

Обсяг промислового виробництва

10,6 млрд дол. США

24

60

Індекс розвитку людського потенціалу

0,796

35

52

НАСЕЛЕННЯ. Нині країна переживає демографічну кризу. Негативні показники природного приросту дещо згладжувалися за рахунок мігрантів, значний приплив яких було обумовлено початком бойових дій на сході України у 2014 р. Середня очікувана тривалість життя становить 69,6 років.

Білорусь є однонаціональною країною: майже 84 % мешканців — білоруси. Найбільші меншини — росіяни (понад 8 %), поляки (3 %) та українці (1,7 %). Релігійна ситуація у Білорусі відзначається великим відсотком атеїстів. Лише 27 % населення вважають, що релігія відіграє важливу роль у їхньому житті. Серед вірян понад 82 % є православними християнами, 12 % — римо-католиками, 2 % — протестантами, 4 % сповідують східні релігії, переважно іслам.

Мал. 61. Статево-вікова піраміда Білорусі (2017 р.)

Середня щільність населення невелика — 46 осіб/км2. Розподіл населення нерівномірний — близько 28 % проживає у межах Мінської агломерації. До найбільших міст країни належать Мінськ (єдине місто-мільйонник — 1,9 млн осіб), Гомель. Рівень урбанізації становить 78 %.

ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО РОЗВИТКУ. Економічний розвиток Білорусі значною мірою спирається на промисловий потенціал, успадкований від часів СРСР. Брак власної мінеральної сировини і наявність кваліфікованих трудових ресурсів обумовили переважання виробництва готової продукції, зокрема товарів широкого вжитку. Білорусь образно називали «збиральним цехом» СРСР. Це дало змогу легше, порівняно з іншими країнами СНД, пережити розпад СРСР, адже республіки, що спеціалізувалися на проміжних стадіях виробничого циклу, постраждали внаслідок порушення міжреспубліканських виробничо-збутових зв’язків. Водночас більша частина промисловості Білорусі страждає від низької енергоефективності, зношеності виробничих фондів та застарілих технологій. Отже, місце Білорусі у міжнародному поділі праці обумовлено значним промисловим потенціалом, кваліфікованими трудовими ресурсами, а також пільговими умовами імпорту енергоносіїв за рахунок тісної інтеграції з Росією. Попри певні економічні досягнення, Білорусь у перспективі має зіткнутися з проблемою модернізації економіки й адаптації до жорстких конкурентних умов у світовому господарстві.

За структурою ВВП і зайнятості Білорусь має усі ознаки індустріальної країни. (мал. 62). Вона має надзвичайно малу частку за мірками провідних розвинених країн світу третинного сектору, що обумовлено двома причинами: низькою активністю у сфері приватного підприємництва (більшість дрібних і середніх підприємств працюють у сфері послуг) і тим, що концентрація більшості підприємств у державній власності обмежує прихід до країни великого капіталу, а отже, у ній відсутній попит на розвинену сферу фінансових та ділових послуг.

Мал. 62. Структура економіки Білорусі за секторами

ТРЕТИННИЙ СЕКТОР. Більшість зайнятих у сфері нематеріального виробництва працюють у роздрібній торгівлі та обслуговуванні населення. Сфера фінансів незначна, всього в країні працює 28 комерційних банків. Їхні активи, порівняно з розвиненими країнами Європи, невеликі. Так само слабко розвинена сфера ділових послуг.

Провідну роль у третинному секторі відіграє транспорт. За винятком морського, у країні розвинено всі його сучасні види. Близько 3/4 перевезень вантажів і понад половину пасажирських здійснюють залізницями. Другий за значенням — автомобільний. Останніми роками у Білорусі впроваджують систему платних автомагістралей. Головний аеропорт країни — Мінськ. Монополістом на ринку пасажирських авіаперевезень у країні є «Бєлавіа». Важливе значення має трубопровідний транспорт — нафто- і газопроводами транспортують вуглеводневу сировину з Росії до країн Європи. У рахунок оплати транзиту нафти й газу Білорусь отримує переважну більшість необхідних їй енергоносіїв. Через її територію планують прокласти нові трубопроводи «Росія — Європа». 95 % вантажообігу річкового транспорту припадає на Дніпровсько-Бузький водний шлях. Транспортна система Білорусі вирізняється високою транзитністю — 70 % експортних поставок з Росії в країни Європи здійснюють через її територію.

Туризм відіграє другорядну роль в економіці Білорусі. За кількістю туристів країна посідає 17-те місце в Європі. Понад 2/3 іноземних відвідувачів — вихідці з країн СНД. У Білорусі розташовані 4 об’єкти світової культурної та природної спадщини ЮНЕСКО — Мірський та Несвізький замки, фрагменти геодезичної дуги Струве, заповідник Біловезька пуща. Туристичний інтерес становлять міста Полоцьк, Гродно, Пінськ, Вітебськ, Брест.

ВТОРИННИЙ СЕКТОР. Виробництва вторинного сектору є основним локомотивом білоруської економіки. Продукція машинобудування, хімічної промисловості, виробництва тканин, одягу та харчових продуктів визначають спеціалізацію країни у міжнародному поділі праці.

Основою електроенергетики Білорусі є ТЕС, що працюють здебільшого на привізних енергоносіях, переважно нафті та природному газі. Головним енергетичним донором є Росія, яка щороку за пільговими тарифами постачає в країну нафту й газ. За рахунок власного видобутку нафти країна забезпечує лише до 6 % потреб в електроенергії.

Відносно новими виробництвами для білоруської економіки є чорна й кольорова металургія, що відчувають гостру нестачу сировини і не мають змоги забезпечити потреби промисловості в прокаті. Найбільші центри чорної металургії — Жлобин, Молодечно; кольорової — Гатово, Мінськ.

Мал. 63. Мірський замок — об’єкт світової культурної спадщини ЮНЕСКО

Сферою спеціалізації Білорусі є машинобудування. Країна відома автомобілебудуванням виробництвом вантажних автомобілів, зокрема тягачів і лісовозів (МАЗ) та кар’єрних самоскидів (БелАЗ). Розпочато виробництво мікроавтобусів, автофургонів і автобусів за іноземними ліцензіями. Головними центрами автомобілебудування є Мінськ, Жодіно, Могильов, Ліда. Ще однією галуззю спеціалізації є тракторобудування (Мінськ, Бобруйськ, Вітебськ). Підприємства сільськогосподарського машинобудування випускають силосо- та картоплезбиральні комбайни (Гомель, Ліда), обладнання для тваринницьких ферм (Барановичі). Добре розвинено верстатобудування: виробництво автоматичних ліній з цифровим програмним управлінням, металообробних та металорізальних верстатів тощо. Основні центри — Мінськ, Гомель, Барановичі, Орша. Помітне місце посідає приладобудування, радіоелектроніка та електротехніка: телевізори, радіоприймачі, холодильники, силові трансформатори, кабель, годинники, обладнання для зв'язку — ніяк не повний перелік продукції, яку виробляють на підприємствах у Мінську, Вітебську, Гомелі. Важливою складовою машинобудування Білорусі є підприємства оборонної промисловості. Найбільшим центром є Мінськ, де випускають і обслуговують електронно-обчислювальну техніку для потреб військово-промислових комплексів більшості країн СНД.

Мал. 64. Кар’єрний самоскид БелАЗ — символ білоруського машинобудування

Хімічна промисловість охоплює виробництво калійних (Солігорськ), фосфорних (Гомель) та азотних (Гродно) добрив, синтетичних волокон, пластмас, автомобільних шин (Новополоцьк, Полоцьк, Бобруйськ, Борисов). Надзвичайно важливе значення мають нафтопереробні комплекси у Мозирі та Новополоцьку.

Мал. 65. Мозирський нафтопереробний комбінат

Помітне місце в структурі промисловості належить деревообробленню. Значною мірою підприємства цього профілю зорієнтовані на деревину і целюлозу з Росії, за рахунок власної сировини (майже третину території вкрито лісами) розвивається виробництво фанери і сірників. Головні центри — Мозир, Вітебськ, Борисов.

Висока частка в загальному обсязі виробництва промислової продукції належить виробництвам тканин, одягу, взуття. За кількістю зайнятих галузь поступається лише машинобудуванню. Підприємства використовують місцеву і привізну сировину. Виробляють бавовняні, вовняні, шовкові, льняні, трикотажні тканини, готовий одяг, взуття. Найбільшими центрами є Орша, Барановичі, Могильов, Мінськ, Гродно, Вітебськ. У харчовій промисловості особливо розвинені перероблення м’яса, молока, цукроваріння, виробництво плодоовочевих консервів.

ПЕРВИННИЙ СЕКТОР. У структурі первинного сектору провідну роль відіграє сільське господарство. Природні умови Білорусі загалом сприятливі для його розвитку: рельєф рівнинний, клімат помірно континентальний, характерна значна заболоченість. Застосування гідромеліоративних і агротехнічних заходів дає змогу розвивати продуктивне сільське господарство, компенсуючи порівняно низьку природну родючість ґрунтів і заболоченість території. П’ята частина сільськогосподарських угідь — осушені землі. Особливістю його організації є колективна власність на землю і засоби виробництва. Спеціалізацію аграрного виробництва визначає тваринництво (до 70 % загальної вартості продукції). Основні напрями — молочно-м'ясне скотарство і свинарство. Рослинництво спеціалізується на вирощуванні зернових культур (ячмінь, жито, овес, пшениця, гречка), технічних (льон, цукрові буряки) та картоплі. Надра країни бідні на корисні копалини. Для видобувної промисловості значення мають запаси калійної та кам’яної солей. У Гомельській області розвідано невеликі за обсягом родовища нафти й газу. У долині Прип’яті є поклади бурого вугілля та горючих сланців, великі поклади торфу.

ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ГОСПОДАРСТВА. Характерною рисою просторової організації господарства Білорусі є яскраво виражене ядро Мінської агломерації, що є головним осередком розвитку машинобудування, виробництв тканин, одягу, продуктів харчування, деревообробної промисловості, а також сфери послуг. Загалом у східній частині країни більша концентрація промислового виробництва. Основними центрами там є Гомель, Вітебськ, Могильов.

У сільському господарстві розрізняють чотири основні зони — північну (льонарство і молочно-м’ясне скотарство), західну (молочно-м’ясне скотарство, свинарство, вирощування цукрових буряків), полісся (скотарство на природних пасовищах) і південно-східну (молочно-м’ясне скотарство, картоплярство та овочівництво).

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ. Найбільше значення має торгівля товарами, яка першочергово орієнтується на Росію (46 % товарного експорту і 54 % імпорту). Імпортують з Росії нафту, газ, прокат чорних і кольорових металів, деревину, цемент. Натомість Білорусь постачає до РФ великі обсяги сільськогосподарської продукції, зокрема молочні продукти (17 % усього експорту), м’ясо і м’ясопродукти, овочі та фрукти. Велике значення має експорт автомобілів, електроніки та електротехніки, зокрема мікроелектроніки і спеціального обладнання. Серед країн ЄС головними споживачами товарів з Білорусі є Велика Британія (4,6 %) та Німеччина (4 %), постачальниками їй імпорту — Німеччина (4,9 %) та Польща (4,4 %). Інтенсивна торгівля також ведеться з Україною, Туреччиною та Китаєм. Сальдо зовнішньої торгівлі товарами від’ємне. Експорт послуг невеликий. Так само незначним є обсяг зарубіжних інвестицій.

Білорусь є важливим зовнішньоекономічним партнером України. Її частка становить 6,5 % всього українського імпорту товарів і 2,3 % — експорту. Україна постачає кормове зерно, чорні метали, овочі, фрукти, рослинні олії. Натомість, понад 70 % білоруського імпорту становлять нафтопродукти, що домінують на українському ринку палива. З 2014 р. Білорусь відіграє важливу роль у зовнішньополітичних зв’язках України, виконуючи роль посередника і надаючи переговорний майданчик у процесі розв’язування російсько-українського конфлікту на Донбасі.

Мал. 66. Структура та спрямування зовнішньої торгівлі товарами Білорусі (2016 р.)

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. За політичною картою світу охарактеризуйте економіко- та політико-географічне розміщення Білорусі.

2. Порівняйте щільність населення та рівень урбанізації Білорусі, України й Німеччини. Покажіть на карті найбільші міста.

3. У чому полягають особливості сучасного економічного економічного розвитку?

4. Порівняйте розвиток третинного сектору економіки Білорусі та інших європейських країн. У чому полягають відмінності?

5. Які виробництва вторинного сектору визначають спеціалізацію Білорусі?

6. Як спеціалізація тваринництва і рослинництва Білорусі позначилася на розвитку виробництв харчових продуктів?

7*. Користуючись опорною схемою на початку параграфа, складіть комплексну економіко-географічну характеристику Білорусі.