Літературне «шістдесятництво»

Повоєнна українська література дуже потерпала через цензуру. Влада визнавала лише соцреалізм — штучний набір правил, за яким письменники мали писати твори, а митців розглядала як пропагандистів тоталітарного радянського режиму.

Цей режим довго тримався на «культі особи» комуністичного диктатора Й. Сталіна. Після його смерті на чолі Радянського Союзу став Микита Хрущов, який виступив із викривальною доповіддю «Про культ особи та його наслідки». Із цього розпочався період «хрущовської відлиги»: ідеологічний тиск на культуру й мистецтво відчутно послабився. Тоді активізувались навіть деякі письменники старшого покоління — М. Рильський, М. Бажан, В. Сосюра, А. Малишко.

Кадр із кінофільму «Тіні забутих предків» (1964, режисер — Сергій Параджанов, у ролі Івана Палійчука — Іван Миколайчук)

Моральне лідерство тоді вже перебрала генерація «шістдесятників». Це були молоді митці, котрі заявили про себе наприкінці 50-х — у першій половині 60-х років минулого століття. Серед них — літератори Василь Симоненко, Ліна Костенко, Іван Драч, Дмитро Павличко, Микола Вінграновський, Василь Стус, Ігор Калинець, Григір Тютюнник, Євген Гуцало, Володимир Дрозд, Валерій Шевчук та ін.

Портрет Сергія Параджанова (Георгій Якутович, 1964)

«Шістдесятники» прагнули змін не лише в літературі, а й у музиці (композитори В. Сильвестров, Л. Грабовський, В. Губа, М. Скорик, В. Івасюк), в образотворчому мистецтві (А. Горська, О. Заливаха, Л. Семикіна, Г. Севрук, В. Зарецький, І. Марчук, Г. Якутович), у театрі й кіно (актори І. Миколайчук, Б. Ступка, Л. Кадирова; режисери С. Параджанов, К. Муратова, Л. Танюк, Л. Осика, Ю. Іллєнко). Рух за національно-культурне оновлення міцнів і ширився. Його учасники влаштовували літературні читання, художні виставки. Активно діяли клуби творчої молоді (у Києві «Сучасник», у Львові — «Пролісок»).

Синій птах (Галина Севрук, 1966)

Представники нової генерації обстоювали свободу творчості, виступали за повноцінний розвиток української мови й культури. Значного розголосу набув трактат Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?». Його автор писав: «Я пропоную... одну-єдину річ: свободу — свободу чесного публічного обговорення національного питання, свободу національного вибору, свободу національного самопізнання і саморозвитку». Невдовзі «шістдесятники» склали помітну моральну опозицію радянській владі, яка, відчувши загрозу, відреагувала наступом на свободу слова.

Вогняна квітка (Алла Горська, 1960)

Перші арешти й судові процеси над українськими дисидентами (від лат. dissidens — незгодний) припали на 1965 рік. Їх звинуватили в «антирадянській агітації та пропаганді». Наступна хвиля репресій прокотилася 1972 року. До радянських в'язниць і таборів запроторили багатьох митців і громадських діячів: Василя Стуса, Івана Світличного, Євгена Сверстюка, Ігоря Калинця, Валерія Марченка, В'ячеслава Чорновола та ін.

Козак Мамай (Опанас Заливаха, 1969)

Декого залякали: одним заборонили друкуватися, інших виключили з університетів, звільнили з роботи. Чимало митців пішло на співпрацю з владою, вони стали конформістами, тобто пристосуванцями. Аби вберегти себе, мусили виявляти лояльність до влади. Дехто обрав «третій шлях», або так звану «внутрішню еміграцію» — припинив активну громадську і творчу діяльність.

Кладовище втрачених ілюзій (Віктор Зарецький, 1965)

Свято (Людмила Семикіна, 1968)

Чуєш, дзвін б'є тривогу (Іван Марчук, 1965)

Трембітарі пам'яті Алли Горської (Галина Севрук, 1970-ті)

Коментар фахівця

Серед ознак «шістдесятників» я б поставив на перше місце юний ідеалізм, який просвітлює, підносить і єднає... Другою ознакою я б назвав шукання правди і чесної позиції... Поетів тоді називали формалістами за шукання своєї індивідуальності. Насправді за шукання істини — замість ідеї, спущеної зверху для оспівування. Як третю ознаку я б виділив неприйняття, опір, протистояння офіціальній літературі та всьому апаратові будівничих казарм.

Євгeн Сверстюк, літературний критик

Опрацьовуємо прочитане

1. Пригадайте з уроків історії, що таке «культ особи», «відлига». Які явища стоять за цими поняттями? Як вони впливали на розвиток нашої культури.
2. Як ви зрозуміли поняття «шістдесятники»? Що обстоювали представники нової генерації митців?
3. Чому влада вдалась до арештів митців? Яку загрозу вони несли тодішньому суспільному устрою?
4. У зручній для вас формі (текст, план, схема тощо) зробіть нотатки про «шістдесятництво».

Готуємо проект