Українська література. Профільний рівень. 11 клас. Борзенко

Подвиг материнства («Мати»)

Україну представлено в образах звичайних людей, от як в оповіданні «Мати», що його, як відзначив автор, написано «не ради сліз, і розпачу, й скорбот...», а «задля слави нашого роду...».

Трагічну розв'язку винесено на початок. Боєць Василь Стоян звільняє рідне село й дізнається, що його матір страчено гітлерівцями («Хто мертвий висить коло хати під небом? Оце його мати»).

Авторський стиль наближений до кінематографічного. А окремі фрагменти твору майже повністю побудовані на зорових образах, що почергово змінюються — як кадри у фільмі.

Загальна картина передає образ спустошеного рідного дому. Простір, немов за окремими «кадрами», стрімко звужується: «хати немає», «двору немає», «нема саду», «тільки одна стара груша, а на груші мати».

В основі твору — розповідь про подвиг матері, яка побачила в поранених льотчиках-росіянах своїх синів: намагалась урятувати їх від смерті й через це загинула. А коли німці підвели до шибениці — сама наділа зашморг, перехрестилась «та й одділилась од землі».

У викладі О. Довженка ця історія набуває і символічності, і публіцистичності. Марія Стоян поєднала в собі любов і самопожертву: заради чужих синів, які стали на якийсь час своїми. Історія легко прочитується і в контексті християнської символіки, недарма героїня оповідання — Марія. Але автор мусив віддати й данину радянській публіцистичності, що межує з пропагандою: «Були ви комуністкою чи ні? Чи був у вас партійний квиток? Напевно, не було. Але зерно, посіяне великим сіятелем Леніним, зійшло і виросло у вашому серці».

Ворог наближається (Тетяна Яблонська, 1945)

Попри неминучі в ті часи ідеологічні кліше, О. Довженко постає великим майстром у зображенні народного подвигу. Із надзвичайною виразністю передає драматизм «очної ставки»: коли село одностайно виступило проти німецького коменданта й визнало поранених льотчиків за своїх («люди плакали і признали»). Відразливо-гротескових рис набуває образ німця-загарбника. Дібрано відповідну знижену лексику й художні деталі: «німецький сучий син», «товста його шия почала брякати, як у кобри» й под. Натомість прощання з матір'ю подано зворушливо й піднесено: «перед нею проходило військо без шапок», «шанували материнство, ідучи до бою».

Виявляємо літературну компетентність

  • 1. Яке враження справив на вас твір? Які почуття викликав? Який епізод вразив найбільше?
  • 2. Який фрагмент оповідання можна вважати його експозицією?
  • 3. Об'єднайтеся в малі групи, обговоріть відповіді на запитання, дійдіть спільного висновку та презентуйте його однокласникам та однокласницям.

• Які літературні асоціації викликає експозиція твору?

• Які особливості синтаксичної будови експозиційного фрагмента?

• Якими мовними засобами автор досягає бажаного впливу на читачів?

  • 4. Яких змін зазнає тон оповіді в наступному фрагменті твору? З якою метою автор вживає риторичні запитання?
  • 5. Знайдіть у тексті фрагменти, які, на вашу думку, є найбільш «кінематографічними». Поміркуйте, чому автор застосовує цей прийом.
  • 6. Об'єднайтеся в малі групи, обґрунтуйте гіпотези та презентуйте їх однокласникам та однокласницям.

• Якими художніми засобами автор створює узагальнений образ матері?

• Якою постає Україна в цьому оповіданні?

• Які риси української ментальності висвітлив Олександр Довженко?

Читаємо взірці української художньої літератури

Прочитайте оповідання Олександра Довженка «Воля до життя». Порівняйте власні враження від твору з матеріалом, запропонованим у статтях підручника. У розділі «Віртуальна бібліотека» електронного додатка до підручника ви знайдете повний текст твору.