Урок 9. ДЗВІНКОГОЛОСА КРОНА СМЕРЕКОВИХ КАРПАТ

Верховина — дивовижний гуцульський край. Ховають свої голови в небесній височині гірська вершина Говерли. А Чорногора — цариця дощів та вітрів. Милують око строкаті полотна альпійських лук, приголомшливі панорами долин, стодзвонами відзиваються в серці переливи гірських річок. Цей край сповнений таємниць, легенд і, безперечно, пісень.

Чорногора Верховинський р-н Івано-Франківської області

Послухай українську народну пісню „Верховино, світку ти наш”.

• Про що в ній розповідається?

• Які живописні картини малює у твоїй уяві пісня?

• Визнач будову твору.

ВЕРХОВИНО, СВІТКУ ТИ НАШ

Українська народна пісня

1. Верховино, світку ти наш,

Гей, як у тебе тут мило!

Як ігри вод, плине тут час,

Свобідно, шумно, весело!

Приспів:

Ой немає краю, краю

На ту Верховину!

Коби мені тут побути

Хоч одну годину!

2. Ей, що ми там Поділля край,

Нам полонина — Поділля,

А бори — степ, ялиця — май,

А звіра голос — весілля.

Приспів.

3. Черемоше, Черемоше,

Бистра твоя вода!

Дівчинонько хорошая,

Гарна твоя врода!

Приспів.

• Вивчи пісню.

• Зверни увагу на різні характери (темп, ритмічна будова та розвиток мелодії, наявність дрібних тривалостей, розспівування складів) у заспівах (розповідний) та приспіві (танцювальний).

• Як за допомогою будови пісні відтворено своєрідні особливості верховинського краю?

• Ретельно попрацюй над точним відтворенням ритмічного рисунку мелодії куплетів, характерної ознаки пісень гуцульського краю.

• Склади план виконання пісні.

• Обміркуй варіанти виконання пісні з рухами та ритмічно-тембральним супроводом.

Запам’ятай. Гуцульським народним пісням властива особлива ритмічна будова мелодії.

Приспів пісні „Верховино, світку ти наш” написаний у формі коломийок. Короткі за побудовою, задерикувато-веселі, сатирично-жартівливі, а часом і сумні, ліричні, коломийки стисло, образно і дотепно відтворюють життя людей.

У процесі сприймання „Гуцульської рапсодії” Г. І. Майбороди ти відчуєш вплив народної пісні на розвиток професійної музики.

Свято коломийки у м. Коломия 07.11.2011 р.

Дитинство Георгій Іларіоновича Майбороди (1913—1992) проходило серед мальовничої природи дзвінкоголосого українського села на Полтавщині. Яскравий тематизм, що виростає із пісенного фольклору, записаного Г. Майбородою під час подорожі по Гуцульщині та Закарпаттю, ліг в основу „Гуцульської рапсодії”.

Послухай „Гуцульську рапсодію” Г. І. Майбороди.

• Добери слова для характеристики музики.

• Знайомі інтонації познач підняттям руки. Поспостерігай за їхнім розвитком.

• У ході повторного слухання зверни увагу на розвиток ліричної теми (народна пісня „Верховино, світку ти наш”).

• Які живописні образи малює у твоїй уяві музика рапсодії?

• Поділися враженнями від почутого.

• Прийми участь в обговоренні наступного образного змісту музичного твору.

Музика рапсодії складає калейдоскоп образних картин карпатського краю: ось сцена народного свята, життєрадісного, веселого. Ось — захоплююча своєю сміливістю, ризиком і мужньою красою картина сплаву лісу по бурхливому гірському Черемошу. Шалена швидкість, що забиває подих, бризки води, що розбиваються в пороги, радісне відчуття гордощів за людину, що перемагає в поєдинку зі стихією. А лірично-розспівна, тендітна і витончена з епічним забарвленням тема, що побудована на інтонаціях пісні „Верховино, світку ти наш”, сприймається як згадка про минуле. Потім ця мелодія набуває мужнього характеру.