Підручник з Музичного мистецтва. 4 клас. Бондаренко - Нова програма

Урок 6. ВИСОКА СЛАВА КОБЗАРСЬКИХ ДУМ

Карби героїко-драматичної долі нашого українського народу постають крізь чесний голос, відкриту душу правічної народної думи — саме в них найоб’єктивніше оживає історія України. Вони передавалися із покоління в покоління, вбираючи в себе найдовершеніші вислови, що в художньо-образній формі відтворювали життя. У думах про жахи в турецькій неволі, про втечу на рідну землю, про козацькі походи, взаємини між побратимами так багато реальних деталей, що їх, звичайно, не міг створити той, хто не був учасником чи свідком тих подій. Тож творцями дум є козаки, козацькі бандуристи. Поширення пісень і дум здійснювалося мандруючими співцями.

Розглянь світлину картини С. І. Васильківського (1854—1917) „Кобзар”. Поділися враженнями від споглядання.

Сергій Васильківський „Кобзар-сліпець з хлопчиком поводирем”

Манера виконання кобзарями дум була різною: розповідь, чергування розповіді й співу, речитативи, спів без акомпанементу і в супроводі ліри, кобзи, потім бандури.

Запам’ятай. Кобзарі були хранителями генетичної пам’яті й народної моралі, будителями совісті, провідниками знання, яке відкривало людям шлях до істини.

Сергій Васильківський „Козак в степу”

„Дума про козака Голоту” відноситься до найдавніших дум і перших, знайдених у записі.

Прочитай поетичний текст думи.

Визнач, про що в ній розповідається.

Прийми участь в обговоренні.

Послухай фрагмент „Думи про козака Голоту”.

• Якими музичними засобами розповідається про козацьке життя?

• Чи легко запам’ятовується мелодія твору?

• Яких більше тривалостей використано в її побудові?

• Який темп виконання?

Зосередься на імпровізаційно-речитативному оповідному характері мелодики, основаному на варіюванні мелодичних зворотів і поспівок.

Поділися враженнями від почутого.

Запам’ятай. У „Думі про козака Голоту” оспівуються найвищі людські цінності: вірність Батьківщині, повага до старших, мужність, віра і чесність.

„Пісня про Байду” — одна з найулюбленіших у нашому народі. Тут йдеться про Дмитра Вишневецького, якого на Січі прозвали Байдою. Він мав власне військо — загін козаків, на чолі якого брав участь у боротьбі проти турецько-татарських нападників. Збудував фортецю на одному з дніпровських островів — Хортиці. Вважається засновником Запорозької Січі. У народній творчості постать князя Дмитра Вишневецького перетворилася на легендарного пісенного персонажа — козака Байду, який, нехтуючи пропонованими ворогом благами, йде на вірну смерть і виявляє при цьому найвищі козацькі чесноти: зневагу до розкішного життя, купленого зрадою, відданість православній християнській вірі, стійкість до фізичних мук, незламність перед ворогами і жагу боротьби навіть перед лицем смерті.

Завдання для самостійної роботи.

У літературних джерелах знайди поетичний текст „Пісні про Байду”.

Визнач, про що йдеться в думі.

Послухай „Пісню про Байду”.

• Зосередься на провідних засобах музичної виразності, які характеризують образ народного героя.

• Опиши свої враження від почутого.

Полковник Іван Богун — безмежної відваги воїн, талановитий полководець, блискучий майстер польових боїв і захисту міст, які він перетворював на неприступні фортеці. Це — мужній, безстрашний і відважний воїн-козак, безкомпромісний у своїй відданості ідеї служіння своєму народові.

Артур Орльонов „Гетьман Іван Богун”

У думі „Іван Богун” оспівується ратний подвиг полковника, його військова кмітливість.

Послухай думу „Іван Богун”.

• Прийми участь в аналізі почутого.

• Поділися своїми враженнями від сприймання.

• Які почуття тебе охоплюють?

Запам’ятай. У народних думах оспівуються подвиги попередніх поколінь в ім’я Вітчизни, підноситься на високий п’єдестал лицарство, мужність, сила, відвага і самопожертва заради національної ідеї.

Без натхненної думи й пісні кобзарів навряд чи під силу було б гетьману Б. Хмельницькому підняти на визвольну боротьбу весь народ України. Пізніше, коли Січ було зруйновано, саме кобзарі повертали сучасників до минулого, нагадуючи, хто вони, чиї діти, ким закуті в кайдани кріпацтва. Жертовна і безоглядна боротьба героїв дум за свободу свого народу є прикладом до наслідування сучасним поколінням, які можуть підтвердити любов і вірність Україні тільки рішучим чином.

Леонід Денисенко „Гетьман Богдан Хмельницький”

За багато століть в Україні з’явилось десятки тисяч народних пісень різного змісту й характеру. Вони вражають своєю високою поетичністю, красою і самобутністю мелодій.

• Які народні пісні називаються історичними?

• Коли вони виникли?

• Про що розповідають?

Запорізьке військо захищало південні кордони українських земель від татаро-турецьких нападників. Саме пам’ять про героїв цієї боротьби донесла до нас народна пісня „Ой на горі та женці жнуть”.

• Який настрій вона створює?

• Які почуття викликає?

• В якому характері звучить?

• Які живописні образи виникають у твоїй уяві? Розкажи.

• Вивчи пісню.

• Зверни увагу на розспівування складів.

• Склади план виконання пісні.

• Виконай пісню в русі маршовим кроком із акомпанементом ударних музичних іграшок та інструментів.

ОЙ НА ГОРІ ТА ЖЕНЦІ ЖНУТЬ

Українська народна пісня

1. Ой на горі та женці жнуть,

А попід горою, яром-долиною

Козаки йдуть.

Гей, долиною, гей, широкою

Козаки йдуть!

2. Попереду Дорошенко

Веде своє військо,

Військо запорізьке хорошенько.

Гей, долиною, гей, широкою

Хорошенько!

3. А позаду Сагайдачний,

Що проміняв жінку

На тютюн та люльку, необачний.

Гей, долиною, гей, широкою

Необачний!

4. „Гей, вернися, Сагайдачний!

Візьми свою жінку,

Віддай тютюн-люльку, необачний.

Гей, долиною, гей, широкою

Необачний!”

5. „Мені з жінкою не возиться,

А тютюн та люлька

Козаку в дорозі знадобиться!

Гей, долиною, гей, широкою

Знадобиться!

6. Гей, хто в лісі, озовися!

Та викрешем вогню,

Та закурим люльку, не журися!

Гей, долиною, гей, широкою

Не журися!”

Запам’ятай. Високою громадянськістю й патріотизмом позначена історична маршова козацька пісня „Ой на горі та женці жнуть”.

Виразно й глибоко відчувати себе частиною української нації буде лише той, хто з нею зрісся змалку, хто з дитинства звик дивитися на рідну націю як на щось міцне, віковічне, закономірне, що з давніх-давен і при всяких умовах існувало, існує й буде існувати, що засновано на непорушних законах і через те ніколи не руйнується, а навпаки — міцніє. Співаний історико-героїчний епос вчить нас мужності, відваги, героїзму, здатності до взаєморозуміння та взаємодопомоги.