Підручник з Музичного мистецтва. 4 клас. Бондаренко - Нова програма

Урок 5. БАРВОГРАЙ ОКСАМИТНОЇ ПІСНІ

Михайло Миколайович Калачевський (1851—1910)? (12) належав до тих українських митців другої половини XIX сторіччя, котрі, хоч і отримали професійну освіту за кордоном, продовжували свою діяльність на батьківщині, були дуже тісно пов’язані з її культурними традиціями і не мислили себе поза Україною.

Найголовнішим твором М. Калачевського є „Українська симфонія”, в якій відображена світла лірика, м’який гумор, картини природи, жанрово-побутові сцени. Образи твору позначені щирою народністю, розвиток фольклорних мелодій вирізняється динамікою і барвистістю.

У симфонії використано дві українські пісні: „Віють вітри, віють буйні” та „Йшли корови із діброви, а овечки з поля”. У першій — розповідається про одвічне жіноче бажання бути щасливим у коханні.

• Послухай фрагмент пісні.

• Визнач її характер.

Пісня „Йшли корови із діброви, а овечки з поля” відтворює сумну картину прощання закоханих.

• Послухай фрагмент пісні.

• Визнач її характер.

• Послухай фрагмент симфонії.

• Знайомі інтонації познач підняттям руки.

• Поспостерігай за розвитком народнопісенного матеріалу.

• Визнач, які зміни відбулися в мелодіях пісень.

• Поділись враженнями від почутого.

• Прийми участь в обговоренні емоційно-художнього змісту твору.

З початком симфонії мелодія „Віють вітри, віють буйні” сприймається як сповнена тихого смутку пісня, що бринить на тлі прегарного краєвиду. Розмірений ліричний плин заступив більш жвавий і схвильований рух. Сповнена благородства, розважна щодо настрою звучить тема народної пісні „Йшли корови із діброви, а овечки з поля”. Ця тема сповнена внутрішнього спокою, врівноваженості. Обидві теми протягом частини розвиваються, набувають розмаїтих емоційних барв — то бурхливих, драматичних, то просвітлених. М. Калачевський застосовує тут багаті можливості оркестру, відтінки звучності різних інструментів, близьких до людського голосу: скрипки, печальні наспіви флейти, глибокий, м’який тембр гобою. Ці зміни настроїв і переживань неначе втілюють різні стани людської душі, а пісня виражає їх, супроводжує і в радості, і в горі.

Запам’ятай. В основі „Української симфонії” М. Калачевського лежать мелодії народних пісень.

З давніх-давен лунає українська народна пісня, зачаровуючи слухачів своєю мелодійністю, красою та задушевністю. У всі часи вона була органічною частиною людського життя, невичерпним джерелом наснаги, дивом із всесвітніх див. Пісня заглядає в душу, відкриває всі закутки її і примушує горіти новим невідомим полум’ям. На крилах рідної пісні душа людини летить у нове життя, у царство мрій.

Послухай українську народну пісню „Заграй мені, скрипалю”.

• Про що в ній розповідається?

• У якому характері виконується?

• Визнач будову твору.

• У якому куплеті розміщені основні слова?

ЗАГРАЙ МЕНІ, СКРИПАЛЮ

Українська народна пісня

1. Заграй мені, скрипалю, так,

Як то колись бувало,

Старенька ненька як мене

В колисці колисала.

2. Заграй-но пісеньку таку,

Щоб серце заспівало,

В якім краю і де б не був,

Щоб в рідний край скликала.

3. Заграй мені ще хоч разок

Пісні моєї хати,

Матусі голос, світ казок

Я буду пам’ятати.

• Розучи пісню.

• Обміркуй засоби досягнення кульмінації у творі.

• Які образи постають у твоїй уяві під враженнями від пісні?

• Змалюй живописну картину словами.

• Склади план виконання пісні.

Запам’ятай. Проста, але надзвичайно виразна мелодія української народної пісні-спогаді „Заграй мені, скрипалю” оспівується дорогий і рідний серцю батьківський край, зігрітий теплом і ласкою беззавітної материнської любові.