Підручник з Музичного мистецтва. 4 клас. Бондаренко - Нова програма

Урок 3. ФЕНОМЕН СЛІПОГО КОБЗАРЯ

Євген Олександрович Адамцевич (1904—1972) — кобзар, народився на Полтавщині. Ще в дитинстві осліп, проте це не завадило йому успішно закінчити загальноосвітню школу, навчитись грати на скрипці, сопілці, бандурі. Митець багато їздив по Україні з концертними виступами, де звучали українські народні історичні, гумористичні, побутові пісні, думи народного і літературного походження. На відміну від інших кобзарів, Є. Адамцевич грав тільки пучками пальців, що надавало особливого колориту і своєрідного забарвлення звучанню бандури. Кобзарський репертуар передавався від учителя до учня, мабуть, „Запорізький марш”, який виконував Є. Адамцевич, був у навчальному матеріалі його вчителів. Бандурист зберіг його і виконував завзято, енергійно, дуже виразно.

Послухай марш у виконанні Є. О. Адамцевича та у перекладенні для оркестру.

• Чиє виконання більше сподобалось? Чому?

• Розкажи про свої враження від почутого.

• Хто може марширувати під цю музику?

• Для кого вона призначена?

• Який характер маршу?

• Уяви себе керівником оркестру, продиригуй твір.

• Виконай марш у русі та ритмічно-тембральним супроводом.

Запам’ятай. Заклична, завзята, музика „Запорозького маршу” співзвучна героїчним душевним пориванням українців.

У дар від минулих поколінь ми одержали неоціненний скарб — народну пісню. Тут віковічна пам’ять про природу, життя, побут, звичаї та традиції, перемоги та поразки, любов і ненависть, вірність і зраду, надії та сподівання.

• Які народні пісні ти знаєш?

• Які співаєш?

• Про що йдеться в народних піснях?

• Хто виконує їх?

• Коли виконують народні пісні?

• Чи співають народних пісень у твоїй родині?

• Яка з відомих пісень тобі найбільше подобається?

Пісні землеробських свят і обрядів сьогодні складають для нас великий історичний та художній інтерес. Народ проніс їх крізь віки як своє духовне надбання, яскраве поетичне багатство, як безсмертну традицію колективних свят землероба-трударя. Це справжній гімн праці, гімн природі, уособлення мрій, надій і сподівань.

• Як називаються музичні твори, в яких оспівується хліборобська праця?

• Які види жниварських пісень ти знаєш?

• Чому вони так називаються?

Жнива — підсумок, реалізація усіх сподівань і зусиль хлібороба, бо хліб — усьому голова. Наші предки до початку жнив готувалися як до великого урочистого свята і водночас до тяжкої відповідальної роботи, коли доводилось трудитися від зорі до зорі, незважаючи на спеку й спрагу. За походженням ці пісні такі ж давні, як і сама праця на землі. Залежно від основного змісту, певного етапу жнив, характеру обряду жниварські пісні діляться на:

Галина Попінова „Свято врожаю. Обжинки”

Важливе місце у жниварських піснях посідає опис природи. Женці розмовляють із сонцем, закидають йому, що воно рано сходить, а пізно заходить, звертаються й до місяця з проханням освітити їм дорогу.

• Послухай українську пісню „Вийшли в поле косарі”.

• Про що в ній розповідається?

• В якому характері виконується?

• До якої групи жниварських пісень віднесемо?

• Вивчи пісню.

• Склади план виконання пісні.

• Продумай можливість виконання з рухами та використанням шумових інструментів-іграшок.

ВИЙШЛИ В ПОЛЕ КОСАРІ

Українська народна пісня

1. Вийшли в поле косарі

Косить ранком на зорі.

Приспів:

Гей, нуте, косарі,

Бо не рано почали.

Хоч не рано почали,

Та багато утяли!

2. До обіда покосили,

Гострі коси потупили...

Приспів.

3. По обіді спочивали,

Гострі коси поклепали...

Приспів.

4. Увечері холодком

Йшли додому всі рядком...

Приспів.

5. А в стоги як поскладаєм,

То добряче погуляєм!

Приспів.

Запам’ятай. Весела українська народна жнивна пісня „Вийшли в поле косарі” оспівує дружну роботу косарів. Ця пісня вчить, що тільки старанна праця дає право на заслужений відпочинок.