Підручник з Музичного мистецтва. 4 клас. Бондаренко - Нова програма

Урок 2. НАТХНЕННИЙ СОКАМИ ЗЕМЛІ

Із кінця XVIII — початку XIX століть і до сьогодні не знайдено автора цього музичного полотна. Музика залишилась симфонією невідомого автора. Збереження й різноманітне перетворення національних пісенних і танцювальних тем, використаних у творі, свідчить про високий рівень професіоналізму автора і тих оркестрів, для яких призначалося його виконання.

Симфонія невідомого автора чотири частинної будови.

Найяскравішою частиною симфонії є фінал — Козачок. Музика пройнята стихією запального народного дійства. Тут зіставлено граціозно-ліричний образ дівочого танцю, мужній, з відтінком героїки, образ козака-запорожця. А все це — нестримні веселощі, життєрадісність, гумор.

Послухай першу, особливо динамічну, сповнену іскристості, нестримності руху, тему фіналу:

• В якому темпі виконується?

• Які тривалості використано? Відтвори метроритм фрагмента ударами в долоні.

У другій темі яскраво чути інтонації „притоптування” та стрибки танцюючих:

Відтвори ударами в долоні „притоптування” та „стрибки” танцюристів, які яскраво звучать у музичному фрагменті.

Після запального танцю звучить широка і натхненна поетична мелодія. Послухай її фрагмент:

• Визнач характер музики.

• Послухай фрагмент Симфонії невідомого автора.

• Познач знайомі теми підняттям руки.

• Прослідкуй, як вони розвиваються.

• Поділись враженнями від почутого.

Запам’ятай. Козачок, четверта частина, фінал твору — зразок вмілого природного і невимушеного поєднання пісенних та танцювальних образів національного фольклору в інструментальній музиці.

Прослухана симфонія шукає свого автора. Може ти заповниш цю білу пляму в історії української інструментальної музики?

• Що знаєш ти про калину?

• Де росте, як цвіте, плодоносить, які цілющі властивості має?

• Що говорить про калину український народ?

• Які легенди, приказки, прислів’я відомі тобі?

Для українця калина — це поетичний символ материнської любові, нашого краю та всього народу України. Вона уособлює все те святе, що тримає нас на землі, що робить нас людьми. Якщо вийняти з ягідки плід — сплющену насінину, — то за формою вона нагадає людське серце. Мабуть, давно помітили це й наші предки, бо саджали калину на могилах тих, хто боровся за волю та незалежність як символ вічної людської пам’яті та незнищенності народу і його ідеалів. Калиною прикрашали весільний коровай, вінок молодої, вишивали її на святкових жіночих сорочках, щоб доля була багатою на любов, добро та діток.

• Послухай пісню М. Мельника на вірші М. Бут „Україно-дівчино”.

• Про що в ній розповідається?

• В якому характері виконується?

• Яка будова пісні?

• В якому куплеті розміщена основна думка твору?

Запам’ятай. Лірична мелодія пісні „Україно-дівчино” у своєму спокійному розвитку оспівує нескорену українську дівчину, яка стала уособленням цілющими ягодами калини, оберегом рідного краю.

УКРАЇНО-ДІВЧИНО

Вірші М. Бут

Музика М. Мельника

1. Озовись сопілкою, червона калинонько,

Розкажи, що бачила на своїм віку.

Ти прийшла легендою з давнини глибокої,

Україно-дівчино в зорянім вінку.

2. У лиху годиноньку ти не покорилася,

І не полонянкою стала в чужині,

Нескорена силою, ти з землею злилася,

І зросла калиною на своїй землі.

3. Ти умита росами, вітерцем колихана,

Зацвіла квіт-зорями рано навесні,

Україно-дівчино, червона калинонько,

Стала берегинею ти давно мені.

• Вивчи пісню.

• Склади план виконання пісні.