Всесвітня історія: підручник для 7 класу "Бонь 2015" - Нова програма

§ 26. Північно-Східна Русь. Московська держава

1. Владимиро-Суздальске князівство

Здавна у лісах північно-східної частини Східноєвропейської рівнини на річці Оці й у верхів’ях Волги жили фіно-угорські й балтські племена їх основними заняттями були мисливство й рибальство. У VII—VIII ст. на ці терени почали проникати слов’янські землеробські племена Поступово склалися племінні союзи в’ятичів і кривичів. У X ст. ці землі увійшли до складу Київської Русі.

У XI—XII ст., коли Русь потерпала від усобиць і постійних нападів кочівників, північно-східні князівства були захищені величезними лісовими масивами. Шукаючи спокійнішого життя, туди переселялися селяни і ремісники з півдня. Так сформувалася Північно-Східна Русь як окрема частина Русі - Ростовське й Суздальське князівства. їх посилення припало на добу правління у Києві Володимира Мономаха (1053-1125).

Молодший син Володимира Юрій почав княжити спочатку в Ростові, а згодом - у Суздачі. Поступово ростовські й суздальські землі об’єдналися в єдине князівство, яке стало одним із наймогутніших на території колишньої Київської держави. Юрій усе життя боровся за розширення території свого князівства, навіть намагався підкорити Київ. За це він дістав прізвисько Долгорукий. Саме він у 1147 р. заснував місто Москву.

Син Юрія - Андрій Боголюбський переніс столицю Суздальського князівства до Владимира, заснованого Мономахом, відтак князівство дістало назву Владимира-Суздальського. У боротьбі за київський стіл князь Андрій у 1169 р. заволодів Києвом та пограбував його.

Розквіт Владимиро-Суздальеького князівства

припадає на правління брата Андрія Всеволода Велике Гніздо. Це прізвисько він дістав через те, що мав багато дітей і онуків. Його влада поширювалася на Рязань, Смоленськ та інші північно-східні князівства. На початку XIII ст.

Пам’ятник Юрію Долгорукому в Москві

Владимиро-Суздальське князівство розпалося на дрібні уділи. Монгольська навала прискорила занепад князівства.

А. Васнецов. Новгородський торг. 1909

2. Новгородська боярська республіка

Побудували місто Великий Новгород ільменські слов’яни. Вперше літописи згадують місто у 859 р. Великий Новгород було збудовано на берегах річки Волхов, поблизу її витоку з озера Ільмень. Місто мало фортецю - кремль із собором Святої Софії, збудованим у XI ст. Цими місцями проходив торговий шлях «із варяг у греки». Новгород швидко збагачувався і зростав. У X ст. це було вже велике, багате торговельне місто. Новгород контролював землі від Фінської затоки до узбережжя Північного Льодовитого океану й Уральських гір. З міста до Західної Європи вивозили хутра та шкіри, віск, льон, сало, моржове ікло. До Новгорода привозили срібло, метал, зброю, тканини.

Новгород відрізнявся від багатьох інших міст Русі тим, що його життям керував не князь, а народні збори - віче. У вічі брали участь бояри, купці, ремісники, громадяни Новгорода Вічовий дзвін скликав населення. Віче обирало посадника, який керував містом, тисяцького - керівника війська, яке складалося з дружинників-найманців та народного ополчення. Князь у Новгороді повинен був лише керувати військом під час війни та виконувати рішення віча.

Найпривілейованішим станом у новгородському суспільстві були бояри - великі й родовиті землевласники. Бояри були господарями Новгорода, виносячи на затвердження віча свої рішення. Ось чому Новгород називають боярською республікою. Неодноразово сваволя боярства викликала повстання простолюду.

Чи існували в іших європейських народів органи управління, подібні до віча? Назвіть їх.

А. Рябушкін. Новгородське віче. Кінець XIX от.

3. Невська битва. Льодове побоїще

1. Що таке духовно-рицарські ордени?

2. Коли, де й за яких обставин було утворено тевтонський орден?

3. Яку ви знаєте битву між об’єднаними польськими, чеськими та литовсько-руськими військами, у якій тевтонці зазнали поразки? Назвіть дату цієї битви.

Наприкінці ХІI ст. тевтонський орден, об’єднавшись із орденом мечоносців, розпочав «наступ на схід». Його метою було завоювання земель уздовж узбережжя Балтійського моря та навернення до християнства переважно язичницького населення цих країв. Встановивши своє панування на Балтиці, німецькі феодали стали загрожувати північним князівствам Русі.

Саме в цей час руські князівства потерпали від монгольської навали, і завойовники вважали, що це полегшить перемогу. 15 липня 1240 р. відбулася битва біля р. Неви між шведами на чолі з ярлом Біргером та новгородським військом, яке очолював молодий псковський князь Александр. Александр здолав у двобої Біргера, а новгородське військо розгромило шведів. За цю перемогу Александра було названо Невським. Шведські феодали більше не загрожували руським князівствам.

П. Корін. Александр Нєвський

Невдовзі після битви на Неві війська тевтонців захопили значні території і взяли місто Псков. Знову постала загроза нападу на Новгород. Новгородські бояри, побоюючись популярності Александра Невського, змусили його залишити місто, але через народні виступи просили князя повернутися.

Александр повернувся на чолі загонів, зібраних у суздальських землях. До нього приєдналася новгородська дружина.

Швидкими ударами русичам вдалося вибити рицарів із Пскова А 5 квітня 1242 р. відбулася битва на кризі Чудського озера, відома в історії як Льодове побоїще. У бою загарбники втратили 400 рицарів убитими і 50 полоненими.

4. Монгольска навала та золотоординське панування

У 30-х роках XIII ст. монголи, які завоювали величезні території в Азії, підійшли до земель Русі. Князівства не змогли об’єднатися, щоб зупинити ворога Узимку 1237 р. першим зазнало нападу Рязанське князівство.

Незважаючи на героїзм захисників міста, Рязань було захоплено.

У 1238 р. загони хана Батия завоювали й зруйнували Владимир, Суздаль, Переславль-Заліський, Твер, Москву та інші малі й великі міста Північно-Східної Русі. Минуло небагато часу, й під ударами монголів впали Чернігів і Київ.

Загинули тисячі руських воїнів, були зруйновані міста й села, а їх жителі потрапили у рабство. На землях Київської Русі було встановлено монгольське іго (панування).

М. Реріх. Бій Александра Невського з ярлом Біргером

Монгольська навала змінила політичну карту Північно-Східної Русі. У другій половині XIII ст. тут виникли нові князівства, зокрема Тверське і Московське. Поступово піднімалися з руїн князівства, які існували до нападу загарбників. Усі ці держави перебували в залежності від монголів. Незалежною від завойовників залишалася Новгородська боярська республіка.

За матеріалами документів, чисельність ординців коливалася від 150 до 200 тисяч осіб, хоча деякі історики оцінюють військову міць Орди в 30-40 тисяч кіннотників. Об’єднана Русь могла б виставити до 100 тисяч війська. Але князівські дружини діяли розрізнено і мали лише по кілька сотень кінних і піших важко озброєних воїнів.

Взяття Суздаля монголами. Мініатюра з літопису

Після розпаду імперії Чінгізхана Русь опинилася під владою його старшого сина Джучі. Намісники-баскаки на чолі військових загонів збирали податки й перетворювали на рабів тих, хто не міг заплатити.

Проте сплата данини не убезпечувала Русь від нових монгольських набігів. У XIV ст. збільшився розмір данини, а податки почали збирати навіть із церкви. Масові виступи змусили хана дозволити князям самим збирати податки для монголів. Відтак кожен князь повинен був сплатити Золотій Орді за право князювати на своїй землі (отримати спеціальний документ - ярлик) та збирати податки.

5. Початок об'єднання руських земель навколо Москви

Після розпаду Владимиро-Суздальського князівства на його землях на початку XIV ст. постали Московське й Тверське князівства Центри обох князівств - Москва і Твер - розташовувалися на берегах річок - Волги й Москви, які були зручними торговельними водними шляхами. Обидва князівства намагалися об’єднати руські землі під своєю владою. Правителя Московського князівства, онука Александра Невського Івана Калиту (1325-1341), вважають першим «збирачем земель руських».

А. Васнецов. Московський кремль за Івана III

Іван Калита, придушивши повстання у Твері, спритністю й хитрістю завоював прихильність хана й отримав ярлик на князівство Владимирське й право збирати для Орди данину. За отримані від збирання податків кошти князь скуповував землі в сусідніх князівствах.

Величезне значення для зростання авторитету Москви мав переїзд із Владимира до столиці Московського князівства митрополита Київського і всієї Русі. Князівство перетворилося на об’єднавчий центр Північно-Східної Русі.

6. Повалення монгольського панування

Зміцнення Північно-Східної Русі дало можливість руським князям у 1378 р. здобути першу перемогу над монголами у битві на річці Божі.

Хан Мамай, який прийшов до влади в Орді, зібрав проти Русі велике військо. Його союзниками стали рязанський князь та великий князь литовський Ягайло. Московський князь Дмитрій Іванович (1359-1389) об’єднав сили майже всіх руських князівств. 8 вересня 1380 р. відбулася вирішальна битва на Куликовому Полі поблизу річки Непрядви, лівої притоки Дону. Битва розпочалася з поєдинку двох богатирів - ченця Троїце-Сергієвого монастиря Пересвєта й монгольського Темір-мурзи (Челубея).

Після поєдинку, в якому загинули обидва воїни, битва завершилася перемогою русичів. Перемога на Куликовому полі поклала початок звільненню Русі від монгольського панування. Князь Дмитрій дістав прізвисько Донськой і закріпив провідну роль Московського князівства у боротьбі з монголами.

Однак звільнення від ординської залежності тривало ще майже сто років. Після смерті Мамая у 1382 р. новий хан Тохтамиш рушив на Москву. Князь Дмитрій, рятуючи свої виснажені після Куликовської битви війська, залишив місто напризволяще. Оборону Москви взяли на себе прості городяни. Під час цієї битви москвичі вперше застосували артилерію. Але ординці захопили й спалили Москву. Владу монголів було поновлено.

Після смерті сина Донського Василія І розпочалася двадцятирічна боротьба за московський стіл. Врешті до влади прийшов Іван III Великий (1462- 1505).

7. Посилення Московської держави в XV ст. Державне управління

Скориставшись ослабленням Золотої Орди, московський князь відмовився платити їй данину. У відповідь татари зібрали військо і в 1480 р. рушили на Москву. Унаслідок протистояння двох військ, яке дістало назву «стояння на річці Угрі», коли татари не зважились напасти на московське військо, русичі довели свою перевагу. Так за Івана III вдалося остаточно звільнитися з-під влади монголів.

Московські князі дістали змогу утвердити свою першість серед руських князівств. Одним із останніх центрів опору владі Москви була Новгородська боярська республіка Проте в 1478 р. московські війська взяли Новгород, а вічовий дзвін, який символізував свободу новгородців, було вивезено до Москви.

Дмитрій Донськой (1350- 1389) - великий князь московський (з 1359). За його княжіння Московська держава значно зміцнилася. Саме за наказом Дмитрія у 1367 р. було збудовано кам’яний Кремль. У 1380 р. очолив війська русичів у битві на Куликовому полі. Проявив себе як видатний дипломат і полководець.

У 1485 р. Москві вдалося остаточно підкорити одвічну свою суперницю - Твер. Таким чином, поступово утворилась єдина держава з одноосібним правителем.

Іван III, одружений з візантійською царівною, називав себе «самодержцем усієї Русі», тобто царем. Цей титул означав вивищення московського володаря над іншими князями.

Державний устрій Московського князівства формувався під впливом золотоординського. Московські князі намагалися наслідувати всевладдя ординських ханів. Князь правив разом із боярською думою.

Монгольські впливи на місцеве управління, військо, митницю, пошту та інші сфери життя Московської держави можна простежити за термінами, що вживалися і вживаються досі у цих галузях. Слова «таможня», «казначейство», «ямская служба», «деньги» - татарського походження.

О. Ківшенко. Виряджання Марфи-посадниці й вічового дзвону до Москви

На кінець XV ст. було створено постійні органи управління - прикази. Казенний приказ розпоряджався майном великого князя, архівом та казною. Двірцевий приказ керував господарством великокнязівського палацу. На місцях вершили суд та збирали податки намісники, яких великий князь призначав на «кормління». Призначення на «кормління» означало, що чиновник мав право збирати з населення податки не лише на користь держави, а й на власні потреби. У державі запроваджувалось кріпацтво саме у той час, коли у Західній Європі воно відмирало.

На відміну від Західної Європи, Московська держава у ХІVVIII ст. не знала вільного рицарства Московські феодали - дворяни - були холопами великого князя, а згодом царя. За провини їх могли навіть відшмагати батогами, чого не могло статися з європейськими рицарями.

Утворення централізованої держави потребувало чітких законів, які б відображали зміни в суспільстві. Саме з цією метою за Івана III було укладено звід законів - «Судебник», який містив єдині для всієї країни закони. Так було закладено основи російської централізованої держави, яка остаточно сформувалась у XVI ст.

8. Суспільство

У Московській державі найчисленнішими верствами населення були селяни та городяни. Бояри володіли приватними землями - вотчинами, але з часом їх ділили між спадкоємцями. Тому багато бояр мали невеликі земельні угіддя. Іван III з розширенням території держави почав наділяти підлеглих помістями. Проте право на одержання землі від князя мали лише ті, хто служив у війську. Помістя не можна було продати. Тих, хто їх отримував, називали поміщиками.

Поряд із посиленням феодалів тривав наступ на права селян. «Судебником» Івана III було заборонено перехід залежних селян від одного феодала до іншого. Раніше таке право надавалося селянам лише в один день на рік - Юріїв день.

Успенський собор Московського кремля

Гоановита палата. Інтер’єр

9. Культура

Визначальним для Московської держави було церковне життя. Одним із найвідоміших діячів церкви в Московській державі XIV ст. був Сергій Радонезький (Варфоломій Кириллов). Разом із братом він заснував у непрохідних хащах Троїцький монастир. Ченці суворо дотримувалися норм чернечого життя. Сергій Радонезький набув надзвичайно високого авторитету ще й тому, що першим із церковних діячів відмовився від підтримки Золотої Орди і благословив Дмитрія Донського на боротьбу з монголами.

Архітектура Північно-Східної Русі у ХІVV ст. мала кілька центрів. У Новгороді вона розвивалася під впливом Західної Європи. У Новгороді у XI ст. було зведено кам’яний Софійський собор, який увінчували шість бань (куполів). Пізніше в Новгороді будували переважно однокупольні церкви.

Іншим культурним центром була Твер. На жаль, під час воєн Тверського і Московського князівств загинули більшість будівель ХІVV ст. У Твері та в Ростово-Суздальській землі існували власні школи іконопису.

Москва на рубежі ХІVV ст. пережила культурне піднесення. Підтримка князів дала змогу вести активне будівництво і замовляти художникам роботу. Дмитрій Донськой вибудував кремль із білого каменю (після цього Москву почали називати «білокам’яна»). Новий злет будівництва в Москві пов’язаний з іменем Івана III. Він зібрав у Москві багатьох талановитих архітекторів і художників. Італійський архітектор Аристотель Фіорованті побудував у Московському кремлі Успенський собор.

Справжнім шедевром архітектури стала Грановита палата, яку спорудили Марк Фрязін і П’єтро Антоніо Соларі. Великий кремлівський палац, споруджений затих часів, складався з багатьох кімнат (палат), поєднаних переходами й галереями.

Одночасно побудували нові мури кремля.

Образотворче мистецтво було тісно пов’язане з релігією. У Новгороді у другій половині XIV ст. працював Феофан Грек - візантійський іконописець. У 1373 р. він розписав фресками Спасо-Преображенський собор. Завдяки Феофану Греку сформувалася новгородська школа іконопису. У 1405 р. Феофан Грек і геніальний іконописець Андрій Рубльов на замовлення Василія І розписували іконостас Благовіщенського собору в Москві. Андрій Рубльов та Даніїл Чорний розписували Успенський собор у Владимира Найвідомішою роботою А. Рубльова є ікона «Трійця», присвячена Сергію Радонезькому (близько 1411).

 

Андрій Рубльов. Трійця. Близько 1411 р.

Таким чином, утворення централізованої держави, звільнення з-під влади Золотої Орди сприяли піднесенню культури в Московській державі.

Феофан Грек. Спас

Позначте на контурній карті:

1. Територію Владимиро-Суздальського князівства та Московської держави у XV ст.

2. Місця Невської битви й Льодового побоїща.

1. Що стало причинами об’єднання Північно-Східної Русі навколо Москви?

2. Як Русі вдалося звільнитися з-під влади Орди?

3. Порівняйте державний устрій Московського князівства і Новгородської боярської республіки.