Всесвітня історія: підручник для 7 класу "Бонь 2015" - Нова програма

§ 15. Середньовічні держави в європейських країнах

1. Період роздробленості

В європейській історії існував тривалий період феодальної роздробленості, коли середньовічні держави були поділені на безліч окремих феодальних володінь. Поступово місцеві володарі - герцоги і графи - збагачувалися, накопичували маєтності й створювали власні армії. Це ставало основою їхньої самостійності. Економічно вони були незалежні від королів, тому ігнорували їхню владу.

Нескінченні війни-усобиці між феодальними правителями виснажували держави. Страждало мирне населення, руйнувалися міста й села.

Цей період тривав у різних країнах протягом різного часу:

Франція об’єдналась у XV ст. Італія стала єдиною державою лише в XIX ст. Тоді ж завершилось об'єднання Німеччини.

2. Станово-представницькі монархії

У ХІІІ-ХV ст. у західноєвропейських країнах поступово зміцнювалася влада королів. Щоб здолати феодальних правителів, королі потребували сильної армії й підтримки міст, які боролися за свободу від феодалів. Опорою королів служили дрібніші феодали - дворяни, а також духовенство й заможні верстви міста (купці, ремісники).

Для підтримки короля, збирання податків і армії, прийняття важливих рішень у деяких країнах Західної Європи було створено представницькі органи тогочасних суспільних станів. У Англії виник парламент (1265), у Франції - Генеральні штати (1302), в Іспанії - кортеси (1188), у Ісландії - альтинг (930). Згодом у Польському королівстві, також з’явився представницький орган - сейм. Він представляв верхівку феодального суспільства - шляхту й духовенство. Але ці представницькі органи не відігравали такої самостійної ролі, як сучасні парламенти в демократичних країнах.

Запрошення архієпископа й духовенства до парламенту Англії у 1295 р.

Король високоповажному у Христові отцю Роберту тією ж милістю кентерберійському архієпископу, всієї Англії примасу, привіт. Оскільки найсправедливіший закон... напучує й ухвалює, аби те, що стосується всіх, було всіма схвалено, то цілком очевидно, що проти спільних небезпек повинні бути вжиті заходи, спільно обговорені.

Чому, на вашу думку, король запросив архієпископа й духовенство на засідання парламенту?

У Франції діяли Генеральні штати, які скликав король: адже без їхньої згоди не можна було встановлювати нові податки. В Англії парламент мав значно більше прав і більший вплив на життя держави. Скликали парламент регулярно.

Отже, в Європі сформувалися станово-представницькі монархії, в яких королі спиралися на основні стани, часом погоджуючи свої дії з їхніми інтересами.

Парламент - представницький, законодавчий орган.

1. Які основні наслідки феодальної роздробленості в Європі?

2. Якою була роль станово-представницьких органів у середньовічних державах?

3. Як складались відносини королів і станово-представницьких органів?