Географія. Рівень стандарту. 11 клас. Безуглий

Тема 2. Географічна оболонка Землі

§ 5. Склад, будова й закономірності географічної оболонки

ПРИГАДАЙТЕ: Що таке природний комплекс? Як називається найбільший природний комплекс Землі? З яких елементів він складається? Які властивості притаманні географічній оболонці?

• Склад, межі та будова географічної оболонки. Усі оболонки Землі між собою тісно взаємодіють, утворюючи географічну оболонку.

Товщина географічної оболонки становить приблизно 55 км. За верхню межу найчастіше беруть висоту озонового шару (межа можливого поширення життя).

Географічна оболонка характеризується низкою властивих їй ознак. Найважливішою ознакою є те, що вона складається з геосфер, які взаємодіють і проникають одна в одну (мал. 1). Компонентами географічної оболонки є гірські породи, ґрунт, повітря, вода, рослинність, тварини, бактерії та сонячна радіація.

Географічна оболонка - це планетарний географічний комплекс, який утворився в зоні взаємопроникнення і взаємодії верхньої частини літосфери, нижньої частини атмосфери, гідросфери та біосфери.

Другою важливою ознакою географічної оболонки є те, що в її межах стикаються космічні й земні сили, енергія різного походження. Зверху в географічну оболонку надходить сонячна енергія, а знизу - тепло Землі. Сонце випромінює величезну кількість енергії, з якої земна куля одержує менше ніж одну двохмільярдну частину. Без сонячної енергії не могла б існувати вода в рідкому стані.

Значну роль у формуванні географічної оболонки відіграє гравітаційна енергія, або енергія сили тяжіння. Без неї не текли б річки, припинився б стік, а отже - і перерозподіл зольних речовин на поверхню суші.

Особливою ознакою географічної оболонки є те, що всі її складові - географічні сфери - взаємодіють і проникають одна в одну. Саме для географічної оболонки характерним є безперервний колообіг речовини.

• Закономірності географічної оболонки. Закономірності будови та розвитку географічної оболонки називають загальними. До найважливіших географічних закономірностей відносять цілісність, ритмічність, зональність, колообіг речовин у природі.

Цілісність географічної оболонки. Кожний компонент географічної оболонки (рельєф, ґрунти, води, органічний світ тощо) існує й розвивається за власними законами. Проте кожен зазнає на собі впливу інших компонентів і зі свого боку також впливає на них. Невпинний обмін речовини та енергії між окремими складовими частинами географічної оболонки й визначає її цілісність.

Мал. 1. Будова географічної оболонки

Цілісність географічної оболонки - це єдність усіх компонентів географічної оболонки, зумовлена взаємозв’язком і взаємозалежністю між собою. Зміна одного компонента веде за собою зміну інших компонентів.

Закон цілісності географічної оболонки має важливе значення. Господарська діяльність людини - це втручання в перебіг природних процесів у географічній оболонці. Заміна природної рослинності культурною, зрошення та осушення земель впливають на природний комплекс ландшафту, що може призвести до небажаних для людини наслідків.

Ритмічність географічної оболонки - це повторюваність явищ у часі. Основними ритмами у природі є добові, сезонні, багаторічні та понадвікові.

Добова ритмічність. Загальновідомі зміни явищ у ландшафтах - ті, що зумовлені зміною дня і ночі. Цей ритм створює добовий хід температури, абсолютної і відносної вологості, зумовлює процес фотосинтезу, що здійснюється лише при світлі. Тварини теж поділилися на активних удень та вночі. Життя людини відбувається також у добовому ритмі: активність - удень, відпочинок - уночі. Нагрівання гірських порід удень і охолодження вночі створюють добовий режим фізичного вивітрювання.

Сезонна ритмічність виявляється в чітких змінах географічної оболонки, пов’язаних зі зміною пір року. Найчіткіше - у помірному кліматичному поясі. Ця ритмічність простежується і в річному ході кліматичних елементів, гідрологічних явищ (льодохід, повінь, межень), у ґрунтотворних і геоморфологічних процесах, у міграціях риб і перелітних птахів.

Серед багаторічних ритмів варто виділити ритми з періодом 11 років, що пов’язані зі зміною сонячної активності. Особливо виражений понадвіковий ритм тривалістю 1800-1900 років. У кожному циклі виділяють три фази: трансгресивна, або фаза прохолодно-вологого клімату, тривалістю 300-500 років; регресивна, або фаза сухого й теплого клімату, - 600-800 років; перехідна - 700-800 років. У трансгресивну - посилюється зледеніння, збільшується стік річок, підвищується рівень озер. У регресивну - льодовики відступають, ріки й озера міліють.

Зональність - зміна всіх географічних компонентів і географічних ландшафтів за широтою від екватора до полюсів. Зональність ландшафтів спричинена кулястістю Землі й обертанням її навколо Сонця, нахилом осі обертання до екліптики, що зумовлює розподіл сонячної радіації по земній поверхні, поступового зменшення її по обидві сторони від екватора.

Виділяють широтну зональність і вертикальну зональність.

Широтна зональність - це поступова, закономірна зміна природно-територіальних комплексів на рівнинах у напрямку від екватора до полюсів. Цю закономірність називають законом широтної зональності.

Вертикальна зональність - закономірна зміна природно-територіальних комплексів у горах від підніжжя до вершин - обумовлена зниженням температури повітря з висотою (через кожні 100 м на 0,6 °С) і збільшенням опадів до певної висоти (до 2-3 км). Висотна поясність має ту саму послідовність, що й на рівнині під час руху від екватора до полюсів (мал. 2).

Колообіг речовин у природі. Атмосфера, гідросфера, літосфера й біосфера пов’язані в єдину систему шляхом обміну речовиною та енергією.

Мал. 2. Розподіл широтної зональності на суходолі та вертикальної зональності в горах

Мал. 3. Колообіг речовин у природі

Мал. 4. Колообіг води у природі

Наявність колообігу речовини й енергії - одна з найважливіших і характерних особливостей географічної оболонки Землі (мал. 3). Основним джерелом енергії в географічній оболонці є енергія Сонця. На Землі сонячна радіація перетворюється в теплову й забезпечує процеси, що відбуваються в географічній оболонці. Частина енергії у вигляді теплового випромінювання повертається в космос. Безпосередньо сонячне світло й тепло одержує атмосфера, верхній шар гідросфери та поверхня літосфери, що не вкрита водою. Проникаючи в ці сфери, сонячна енергія бере участь у всіх колообігах речовини на Землі. Яскравим прикладом колообігу речовин у природі є колообіг води (мал. 4).

• Сучасний етап розвитку географічної оболонки. Антропосфера. У своєму розвитку географічна оболонка пройшла три етапи. Початком першого (неорганічного) етапу можна вважати відокремлення суходолу від океану й появу атмосфери. На другому етапі в географічній оболонці утворилася біосфера, що перетворила всі процеси, які відбувалися в ній раніше. На третьому (сучасному) етапі в географічній оболонці виникло людське суспільство. Саме людина почала активно видозмінювати географічну оболонку, унаслідок чого виник якісно новий стан біосфери - антропосфера. Деякі автори сферу взаємодії суспільства й природи називають техносферою, біотехносферою, соціосферою.

З появою людини на Землі почався її вплив на природу. Наслідком господарської діяльності людини є формування природно-антропогенних ландшафтів. Для них властива перебудова біологічного колообігу, водно-теплового балансу, характеру ґрунтотворних процесів, чисельності й видової різноманітності живих організмів. За ступенем перетворень антропогенні ландшафти поділяють на види (таблиця).

Антропосфера - це особлива сфера, що формується в географічній оболонці шляхом зміни її складових і розвивається переважно в біосфері за значного впливу людини.

Їх вивчення має важливе практичне значення, оскільки спрямоване на виявлення екологічних проблем.

Таблиця. Особливості антропогенних ландшафтів

Вид антропогенного ландшафту

Суть і особливості

Промисловий

Формується під впливом промислового виробництва. Належать території за межами населених пунктів, де розташовані промислові підприємства, АЗС, шахти, ділянки видобутку нафти й природного газу тощо

Селітебний

Землі, що призначені для будівництва житлових і громадських будівель, доріг, вулиць, майданчиків у межах міст

Сільськогосподарський

Формується для цілей і під впливом сільськогосподарського виробництва. Виникає у процесі використання земель, рослинний і ґрунтовий покрив якого зазнає суттєвих змін

Лісогосподарський

Формується для цілей і під впливом лісового господарства

Водогосподарський

Утворюється у процесі створення і функціонування водогосподарських об’єктів (водосховищ, ставків, каналів тощо)

Садово-парковий

У його межах просторово організовані природні компоненти й ландшафтні комплекси в поєднанні з малими архітектурними формами й спорудами, вулично-дорожньою мережею, що впродовж певного часу утворюють взаємопов’язану і взаємообумовлену єдність

Рекреаційний

Ділянки земної й частково водної поверхні, які є місцями відпочинку або оздоровлення людей

Підсумуйте свої знання:

  • 1. Поясніть значення понять: географічна оболонка, антропосфера; циклічність (ритмічність, широтна зональність, висотна поясність) як закономірність географічної оболонки.
  • 2. Підтвердьте фактами інформацію, надану в тексті параграфа, і поясніть на прикладах своєї місцевості прояви основних закономірностей географічної оболонки.

Перевірте, чого навчилися:

1. Спираючись на документи ключових світових зустрічей з питань розвитку суспільства, визначте пріоритетні елементи збереження географічної оболонки. Доведіть вплив наведених наукових конференцій на вирішення проблем збереження навколишнього середовища (на прикладі на власний вибір)'.

  • 1972, Стокгольм - Конференція ООН «Людина і навколишнє середовище»;
  • 1982, Найробі - Декларація «Програма ООН з навколишнього середовища»;
  • 1992, Ріо-де-Жанейро - Конференція ООН з навколишнього середовища та розвитку («Порядок денний на XXI століття»);
  • 2002, Йоганнесбург - Всесвітня зустріч на вищому рівні зі сталого розвитку («Саміт Землі - 2002»);
  • 2012, Ріо-де-Жанейро - Конференція ООН зі сталого розвитку (Ріо+20).

2. Заповніть таблицю «Елементи антропосфери своєї місцевості».

Вид антропогенного ландшафту

Об’єкт свого краю

Характер впливу на навколишнє середовище

Заходи щодо збереження довкілля