Географія. Рівень стандарту. 11 клас. Безуглий

Розділ 4. Суспільна географія України

Тема 1. Українська держава

§ 25. Територія та політико-географічне положення України

ПРИГАДАЙТЕ: Назвіть віхи розбудови української держави в історичному минулому. Що називають географічним положенням (ГП)? Які розрізняють види ГП? У чому полягають переваги ФГП та ЕГП України? З яких елементів (частин) складається територія держави (зокрема, України) і чи є вони тотожними одиницям адміністративно-територіального поділу?

• Українська держава й територія держави Україна. Українська держава формувалася внаслідок тривалих історико-географічних процесів. Однак саме Київська Русь стала тим фундаментом, з якого й розпочалося зведення української державності. Виникнення Давньоруської держави у 882 р. із центром у Києві - закономірний результат внутрішнього соціально-економічного та політичного розвитку східних слов’ян. Згодом історія державності зазнає суттєвих змін, відбуваються складні часи у становленні й формуванні власної території та нації: це і розпад Київської Русі на окремі князівства, і монголо-татарська навала, і Переяславська рада, і входження до складу Московського царства, а потім і до Російської імперії, і суперечливі радянські часи.

Наприкінці XX ст. в Україні сталися епохальні історичні події. В умовах глибокої політичної кризи на теренах СРСР розпочався процес руйнування тоталітарної комуністичної системи і водночас розвиток демократизації суспільства. Це все призвело до розпаду СРСР і проголошення 24 серпня 1991 р. незалежності України. Конкретним і реальним змістом наповнився суверенітет України, країна отримала свої атрибути державності - Прапор, Герб і Гімн. За Конституцією України (28 червня 1996 р.) Державний Прапор України - стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього й жовтого кольорів (мал. 1). Великий Державний Герб України встановлюється законом з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорозького, головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (Малий Державний Герб України) (мал. 2). 18 липня 2009 р. Кабінет Міністрів України затвердив Положення про Великий Герб України, однак і до сьогодні його не внесено на розгляд Верховної Ради України. Державним Гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького.

Мал. 1. Державний Прапор України

Мал. 2. Великий (проект) і Малий герби України

ЗАУВАЖТЕ

Риси ФГП України:

  • 1. Розташована в Північній півкулі, у помірній зоні.
  • 2. Площа - 603,7 тис. км2 (2-ге місце в Європі після Росії).
  • 3. Протяжність території із Зх. на Сх. - 1316 км (між 22°08' та 40°13' сх. д.), з Пн. на Пд. - 893 км (між 52°22' та 44°23' пн. ш.) (мал. 3).
  • 4. Крайні точки: Пн. - с. Грем’яч (Чернігівська обл.), Пд. - мис Сарич (АР Крим), Зх. - с. Соломоново (Закарпатська обл.), Сх. - с. Рання Зоря (Луганська обл.) (мал. 3).
  • 5. Географічний центр - с. Добровеличківка (Кіровоградська обл.).
  • 6. Географічний центр Європи - с. Ділове (Чернівецька обл.) (мал. 4).

Мал. 3. Крайні точки та географічний центр України

Мал. 4. Знак географічного центру Європи

Державна територія України формувалася внаслідок тривалих історичних періодів. Відносини українського народу зі своїми сусідами пройшли складне випробування історією - не раз територія України ставала об’єктом агресії та колоніального захоплення (таблиця). Окремі регіони в різний час були залежними від сусідніх держав.

Таблиця. Основні події в історії формування території України

Період, рік

Визначні події

882-1054 рр.

Існування Київської Русі - держави від дельти Дунаю і Тмутаракані до Балтики, Білого моря і Верхнього Поволжя. Як єдина держава із центром у Києві існувала до 1054 р., коли була розділена нащадками Ярослава на низку незалежних, часто ворогуючих між собою князівств

XIII-XVI ст.

Українські землі перебувають під владою монголо-татар, Литви, Польщі, Угорщини та Османської імперії

XVI ст.

У степовій частині Нижнього Дніпра формується українське запорозьке козацтво, яке витворило своєрідну християнську демократичну республіку - Військо Запорозьке

1654-1667 рр.

Гетьманщина приєдналася до Московії. Україна поділяється на дві частини: Лівобережна (з Києвом) відходить до Московії, Правобережна - до Польщі

1686 р. - XVIII ст.

Територія України була поділена по Дніпру між Росією і Польщею. У кінці XVIII ст. вся Правобережна Україна і Волинь відійшли до Росії, Галичина і Буковина - до Австрії

Закінчення таблиці

Період, рік

Визначні події

XIX ст.

Українська етнічна територія зросла майже на третину: вийшла до узбережжя Чорного та Азовського морів і річки Кубань

1917-1918 рр.

Існували три держави - Українська Народна Республіка (УНР, столиця Київ), Українська Радянська Соціалістична Республіка (УРСР, столиця Харків) і Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР із центром у Львові).

1918 р.

Поділ української території між чотирма країнами: УРСР (центральна і східна частини), Польщею (західна частина), Румунією (Буковина), Чехословаччиною (Закарпаття)

22 січня 1919 р.

Велика Злука - урочисте оголошення на Софійському майдані в Києві універсалу про об’єднання УНР і ЗУНР у соборну Україну

1922 р.

Українська РСР входить до складу СРСР

1939 р.

Галичина і Волинь від Польщі були приєднані до УРСР

1940 р.

Приєднання до України Північної Буковини й Південної Бессарабії

1945 р.

Приєднання Закарпаття від Чехословаччини до УРСР

1954 р.

Верховна Рада СРСР передає Україні від Росії Кримську область

24 серпня 1991 року

Верховна Рада України ухвалює Акт проголошення незалежності України й затверджує самостійну незалежну суверенну державу - Україну

2014 р.

Окупація Росією АР Крим та сепаратистський рух на Сході України

• Політико-географічне положення України та державний кордон України. Україна розташована в центральній частині Східної Європи на перетині транспортних шляхів з Європи до Азії та зі Скандинавських країн до країн Середземномор’я.

Політико-географічне положення (ПГП) — положення щодо політичних союзників і противників, осередків політичних конфліктів тощо. ПГП змінюється в часі, тобто є історично мінливим. При оцінці ПГП важливими є: наявність виходу до моря, контроль за комунікаціями, характер відносин із сусідами, форма території, кількість сусідів, характер та інтенсивність зв’язків із зовнішнім світом та ін. У цілому ПГП можна аналізувати на трьох рівнях - глобальному, регіональному та сусідському. Якщо глобальне й регіональне положення України можна характеризувати як вигідне, то із сусідським положенням із 2014 р. склалися надто великі проблеми.

Глобальне ПГП - це геопросторове ставлення держави до світової політичної системи та її окремих підсистем, зокрема до груп високорозвинених країн, держав «третього світу», нинішніх постсоціалістичних країн, до світових геополітичних центрів сили тощо. Глобальне ПГП України вигідне й водночас складне. Вона розташована приблизно на однакових відстанях від позаєвропейських центрів світової політики й економіки - Вашингтона й Токіо, порівняно близько до столиць найбільших європейських держав - Берліна, Лондона, Парижа, Рима, а також Брюсселя та Страсбурга - і досить близько до столиць сусідніх з нею держав. Україна бере активну участь у формуванні політичних умов на міжнародній арені, вона є членом багатьох впливових міжнародних організацій, у межах яких проводить активну роботу, що віддзеркалює не лише загальні, а й національні інтереси нашої держави. Нині Україна є членом більш ніж 40 міжурядових і понад 80 неурядових міжнародних організацій. Україна - один із засновників Організації Об’єднаних Націй (існує з 1945 р.), веде активну роботу в межах ОБОЄ, Ради Європи, СОТ, МВФ тощо.

Розвиток стратегічного партнерства із США є ключовим пріоритетом сучасної зовнішньої політики України. Національні пріоритети зовнішньої політики США відіграють важливу роль у посиленні обороноздатності України, активно сприяють здійсненню необхідних державі реформ і зміцненню верховенства права. В Україні високо цінують зусилля Сполучених Штатів щодо мобілізації світової спільноти на захист суверенітету й територіальної цілісності нашої країни, принципову позицію США щодо російської анексії Криму та гібридної війни РФ проти України.

Співробітництво з Китаєм як з геополітичною силою важливе для України в контексті економічного співробітництва та зміцнення позицій держави на світовій арені. Нині Україна має унікальну можливість долучитися до розбудови «Нового економічного поясу - Великого шовкового шляху» в Чорноморсько-Балтійському регіоні із залученням країн Балтії, Вишеградської четвірки (Польщі, Чехії, Угорщини, Словаччини), Румунії, Болгарії, Білорусі, Грузії.

Японія є однією з найбільших «країн-донорів» України. Протягом останніх років Японія постійно надає фінансову допомогу, зокрема для підтримки процесів демократизації в Україні, на гуманітарні цілі та на потреби тимчасово переміщених осіб.

Регіональне ПГП - геопросторове положення до системи країн і політико-державних структур певної частини світу (континенту). Для України регіональне ПГП - це її приналежність до європейської геополітичної системи. Верховна Рада України у 2018 р. ухвалила стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в ЄС та НАТО.

Метою регіональної геополітики України є встановлення дружніх і партнерських відносин із сусідами та країнами Європейського Союзу, розвиток міцного торговельно-економічного партнерства, реалізація спільних технологічних та інфраструктурних проектів. Головним завданням євроінтеграційного курсу України нині є виконання положень Угоди про асоціацію з ЄС, за неухильного збереження орієнтації на демократичні цінності й розбудову демократичних інститутів держави. Сучасний рух у напрямі європейської інтеграції набув необхідного практичного та інструментального виміру. Набуття членства України в ЄС є довгостроковою геополітичною метою.

Сусідське ПГП зумовлює геопросторові відносини з державами, які межують із цією країною. Йдеться про сусідів першого (безпосередні сусіди - Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Молдова, Росія і Білорусь) і другого порядку (сусіди сусідів - Німеччина, Австрія, Чехія, Болгарія, Грузія, Казахстан тощо). Що більше сусідів має країна, то за інших рівних умов вигідніше її ПГП. Це надає країні альтернативного вибору зовнішньополітичних та економічних партнерів.

Сучасне геополітичне становище нашої держави дуже ускладнене через військові дії на Сході України. Головною загрозою національній державності та суверенітету України є неоголошена війна, що ведеться проти нашої країни Російською Федерацією. Агресія сусідньої держави має всі ознаки загарбницької війни: окупація частини території, диверсійна й підривна дестабілізація прилеглих територій, створення на них маріонеткових «урядів», шантаж і ультиматуми, безпрецедентний масштаб інформаційного тиску та використання найбрутальніших форм пропаганди (гібридна війна).

Стратегічне партнерство України й Польщі базується на добросусідських відносинах і спільності національних інтересів у багатьох сферах, зумовлених історичними та культурними зв’язками українського й польського народів. Польща залишається лобістом українських інтересів у ЄС і НАТО, надає Україні допомогу в протистоянні російській агресії та здійсненні економічних реформ, забезпечує політичну підтримку на шляху європейської та євроатлантичної інтеграції. Україні важливий польський досвід ринкових перетворень і соціально-економічних реформ.

Поглиблене партнерство зі Словаччиною і Угорщиною сприятливо позначається на розвитку енергетичного співробітництва України з ЄС унаслідок диверсифікації джерел постачання енергоносіїв. Завдяки підтримці східноєвропейських країн наша держава майже повністю зняла залежність від постачання російських енергоносіїв. Білорусь як торговельний партнер України посідає друге місце серед країн СНД та четверте - серед країн світу. Постійною є взаємодія України з Білоруссю в гуманітарній сфері, до чого спонукають історичні традиції, спорідненість культур, суміжність територій. Білорусь із 2014 р. бере активну участь у розв’язанні військово-політичного конфлікту на Сході України, надавши свій нейтральний майданчик (Мінський переговорний процес задля мирного врегулювання ситуації на Донбасі).

Протяжність сухопутних кордонів України з країнами-сусідами становить: з Росією - 1955 км, Білоруссю - 1084 км, Польщею - 542 км, Словаччиною - 98 км, Угорщиною - 135 км, Румунією - 608 км, Молдовою - 1202 км. Довжина державного сухопутного кордону України становить приблизно 6516 км, морський кордон сягає 1053 км (довжина смуги вздовж територіальних вод України, ширина яких становить 12 морських миль). Отже, загальна довжина кордону - 7569 км. Морські кордони держава має з Румунією та Росією.

Україна має доволі вигідне географічне положення, яке нині дуже ускладнилося через агресію Росії. Територію держави перетинають численні міжнародні комунікації, транс’європейські нафто- й газопроводи, лінії електропередач, важливі для країни автомагістралі, на берегах морів працюють сучасні порти, що дає Україні змогу отримувати прибутки завдяки оплаті транзитних перевезень товарів і пасажирів. Нові можливості для використання зручного геополітичного положення України з’являються у зв’язку з перспективою формування європейських і євразійських транспортних коридорів.

• Реформування адміністративно-територіального устрою (АТУ) України. На момент проголошення незалежності сформований в Україні за радянських часів адміністративно-територіальний устрій мав такий вигляд: Автономна Республіка Крим, 24 області, два міста республіканського підпорядкування (Київ, Севастополь), 605 районів, 435 міст, майже 10 тис. сільських рад і понад 1360 міських населених пунктів. Такий поділ відповідав інтересам колишнього СРСР. У нових умовах цей адміністративно-територіальний устрій виправдано намагалися оптимізувати.

Першу спробу реформування АТУ здійснено у 2005 р. (проект Закону «Про територіальний устрій України»), що передбачало формування нових рівнів адміністративно-територіальних одиниць в Україні: регіони, райони, громади. Громада мала створюватися за умови проживання в її межах не менше ніж 5 тис. жителів. Громадам, до яких входило хоча б одне місто з населенням не менше ніж 70 тис. жителів, надавався статус міста-району, а громаді, у якій є місто з населенням не менше ніж 750 тис. жителів, - статус міста-регіону. До міст-регіонів, відповідно до законопроекту, відносилися Київ і Севастополь. Район мав створюватися за умови, що на його території мешкало не менше ніж 70 тис. жителів. Відповідно до законопроекту, регіонами вважалися Крим, області та міста-регіони. Однак чергове загострення внутрішньополітичного суперництва в Україні призвело до згортання цієї територіально-адміністративної реформи.

Новий етап реформування АТУ розпочався 1 квітня 2014 р. (Концепція реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні), метою якого є визначення напрямів і строків формування ефективного місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Ця концепція передбачає впровадження трирівневого АТУ: 1) громади, 2) райони, 3) Автономна Республіка Крим, області, міста Київ і Севастополь. Сусідні міські, селищні, сільські ради можуть об’єднатися в одну громаду, яка матиме один спільний орган місцевого самоврядування. Замість понад 11 тис. місцевих рад буде створено всього 1,5-2 тис. спроможних територіальних громад. Адміністративним центром такої об’єднаної територіальної громади визначається населений пункт, який має розвинуту інфраструктуру й зазвичай розташований найближче до географічного центру території об’єднаної територіальної громади. Такий раціональний територіальний устрій уможливить оперативніше й ефективніше вирішувати місцеві справи.

Підсумуйте свої знання:

  • 1. Поясніть значення понять: територія держави, політико-географічне положення, державний кордон, адміністративно-територіальний устрій.
  • 2. Дайте сучасну політико-економічну оцінку державного кордону України.
  • 3. Підготуйте повідомлення «Сучасний стан інтеграційних процесів України (ЄС, НАТО)» (на власний вибір).

Перевірте, чого навчилися:

Спираючись на Концепцію реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, проаналізуйте просторові моделі реалізації реформування адміністративно-територіального устрою країни (області) (на власний вибір).

ОРІЄНТОВНІ ТЕМИ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕНЬ УЧНІВ (на вибір)

1. Гельсінські угоди (Заключний акт наради з безпеки і співробітництва в Європі) - програма дій для будівництва єдиної, мирної, демократичної Європи.