Географія. Рівень стандарту. 11 клас. Безуглий

§ 21. Первинний сектор економіки

ПРИГАДАЙТЕ: Що ви знаєте про секторальну модель економіки? Назвіть складові первинного сектору господарства та його значення для розвитку економіки світу, регіону, країни. Які чинники визначають розміщення виробництв первинного сектору? Чому питома вага видів діяльності первинного сектору найменша в економічно розвинених країнах і найбільша у країнах, що розвиваються?

• Видобування і споживання паливних мінеральних ресурсів. Гірничодобувна промисловість забезпечує видобуток різних мінеральних ресурсів, серед яких постійно зростає значення мінерального палива.

Серед паливних ресурсів найбільші запаси у світі припадають на вугілля, що оцінюються в 5 трлн т. Найбільші родовища вугілля зосереджені у США, Китаї, Росії, ПАР, Німеччині, Австралії, Великій Британії, Канаді, Індії, Польщі. За сучасного рівня світового видобутку 4,5 млрд т на рік розвіданих запасів вугілля може вистачити на майже 400 років. Основні споживачі вугілля - енергетична, металургійна й хімічна промисловість. Його сучасний світовий видобуток становить понад 7,5 млрд т (на 2016 р.). Глобальні ринки вугілля сформувалися в Китаї (46 % світового видобутку), Індії, США, Австралії, Індонезії, Росії, ФРН, ПАР, Польщі, а також Казахстані, Україні, Туреччині, Канаді та ін. (табл. 1).

Таблиця 1. Країни - лідери за видобутком паливних ресурсів (на 2016 р.)

Країна

Вугілля, млн т

Країна

Нафта, млн т

Країна

Природний газ, млрд м3

Китай

3411

Саудівська

Аравія

585

США

751

Індія

692

Росія

554

Росія

642

США

660

США

543

Іран

227

Австралія

493

Ірак

219

Катар

183

Індонезія

434

Канада

218

Канада

174

Нафта лідирує на світовому ринку палива. Її використовують як джерело енергії, а також як сировину для хімічної промисловості, з неї отримують низку речовин - етиловий спирт, бензол, фенол, синтетичні волокна, каучук, пластмаси, лаки, барвники тощо. Загальносвітовий видобуток нафти перевищує 4 млрд т на рік. Глобальні ринки нафти сформувалися у країнах Західної Азії (Саудівська Аравія, Кувейт, ОАЕ, Ірак), а також у США, Росії, Ірані, Канаді, Венесуелі, Мексиці, Бразилії, Нігерії, Алжирі та Лівії. Найбільшим районом шельфового видобутку є Перська затока (2/5 світового морського видобутку), затока Маракайбо у Венесуелі, Мексиканська затока, Північне море (Норвегія, Велика Британія і Данія), Каспійське море, Гвінейська затока (Нігерія, Габон), Південно-Китайське море (Бруней, Малайзія, В’єтнам).

Провідну роль на світовому нафтовому ринку відіграє створена в 1960 р. Організація країн - експортерів нафти (ОПЕК), до якої нині входять 15 країн (Алжир, Ангола, Венесуела, Еквадор, Екваторіальна Гвінея, Габон, Ірак, Іран, Конго, Кувейт, Катар, Лівія, Нігерія, ОАЕ, Саудівська Аравія). На їхню частку припадає 40 % світового видобутку та понад 50 % світового експорту нафти.

Розвідані запаси природного газу за останні 20 років зросли до 144 трлн м3, що пов’язано з відкриттям низки нових родовищ, зокрема в Сибіру, на шельфі Баренцового моря. Найбільші запаси природного газу мають Росія, США, Ірак, Іран, Норвегія тощо. Забезпеченість природним газом за сучасного рівня його світового видобутку становить приблизно 70 років. За обсягами видобутку природного газу лідирують США та Росія (табл. 1), а також Іран, Канада, Велика Британія, Нідерланди, Алжир,

Індонезія, Саудівська Аравія, Норвегія, Узбекистан, Туркменістан, Малайзія та ін.

• Просторова організація сільського господарства. Сільське господарство характеризується великою розмаїтістю, тому нині виокремлюють такі його типи:

  • 1) екстенсивне сільське господарство — зростання кількості продукції без якісного росту, засноване на порівняно невеликих капіталовкладеннях на одиницю земельної площі, що відзначається слабким застосуванням техніки, поганим обробітком землі, низькими врожаями (панує у країнах Африки, Азії, Латинської Америки);
  • 2) інтенсивне сільське господарство - розробка й застосування нових технологій в обробітку землі та створення нових, урожайних сортів (селекція), тобто зростання кількості продукції на тій самій площі (Західна Європа, США, Японія тощо).

Традиційно в сільському господарстві виділяють два напрями: рослинництво й тваринництво, які виробляють 99 % продукції. Інші - аквакультура (розведення риби, молюсків тощо), використання комах (шовківництво та бджільництво) - відіграють другорядну роль.

Рослинна агропродукція. Рослинництво спеціалізується на вирощуванні сільськогосподарських культур для виробництва рослинної продукції, забезпечує населення продуктами харчування, тваринництво - кормами, а чимало промислових підприємств - сировиною. Нині використовують до 1,5 тис. видів культурних рослин.

Співвідношення між рослинництвом і тваринництвом у різних країнах змінюється. У промислово розвинених державах останнє переважає. А ось у країнах Середземномор’я, навпаки, переважає рослинництво, що визначається недостатньо сприятливими для тваринництва природними умовами.

Найважливішим напрямом рослинництва є зернове господарство. Для пшениці найсприятливіші степові та лісостепові зони помірного поясу, де вона є головною серед продовольчих зернових культур. Лідерами за її вирощуванням є Китай, Індія, Росія, США, Канада, Франція, Україна, Німеччина, Австралія тощо (табл. 2). На світовий ринок щороку надходить майже 750 млн т пшениці. Кукурудза є теплолюбною рослиною, яка в Латинській Америці та Африці є продовольчою, а у США та Європі ще й кормовою. Абсолютним лідером у виробництві та експорті кукурудзи є США (майже половина світового збору), а також Китай, Бразилія, Аргентина, Мексика, деякі європейські (Україна, Франція, Угорщина, Румунія, Росія та ін.) і африканські країни (Нігерія, ПАР, Єгипет). Жито вирощують у помірному поясі Північної півкулі (Росія, Китай, США, Індія, Канада та ін.), сорго - у країнах Центральної Африки. Теплолюбною, вологолюбною і вибагливою до ґрунту культурою є рис. Поля, на яких вирощують рис (мал. 1), на час вегетації зазвичай заливають водою. Найсприятливішими для вирощування рису є природні умови тропічних і субтропічних широт. У країнах Східної, Південно-Східної та Південної Азії рис є головним продуктом харчування (табл. 2).

Мал. 1. Рисові поля (чеки) на Філіппінах

Таблиця 2. Країни - лідери за валовим збором зернових культур (на 2016 р.)

Країна

Пшениця, млн т

Країна

Кукурудза, млн т

Країна

Рис, млн т

Китай

131,7

США

384,7

Китай

209,5

Індія

93,5

Китай

231,6

Індія

158,8

Росія

73,3

Бразилія

64,1

Індонезія

77,3

США

62,9

Аргентина

39,8

Бангладеш

52,6

Канада

30,5

Мексика

28,2

В’єтнам

43,4

Технічні культури вирощують задля одержання сировини для виробництва різноманітних продовольчих і промислових товарів. Найбільше значення мають цукрова тростина (домінує в субтропічній і тропічній зонах - Бразилія, Індія, Китай, Таїланд, Австралія тощо - табл. 3), цукровий буряк (посіви сконцентровані в помірному поясі - Росія, Франція, США, Німеччина, Туреччина, Україна тощо), соєві боби (США, Китай, Японія, Бразилія, Індія, Аргентина тощо), арахіс (країни субтропіків і тропіків - Індія, Нігерія, держави Західної Африки, Індонезія, Бразилія та ін.), соняшник (Україна, Росія, Аргентина, Китай, США і Франція), оливкове дерево (країни Середземномор’я), бавовник (Китай, Індія, США, Пакистан, Бразилія, Узбекистан, Туреччина тощо). До тонізуючих культур відносять каву, какао, чай, які вирощують у тропічних і субтропічних широтах. Великі плантації й збори чаю зосереджені в Азії (Китай, Індія, Шрі-Ланка), кави - у Латинській Америці (Бразилія, Колумбія, Мексика), а також в Африці, Азії та Океанії, какао - в Африці (Кот-д’Івуар, Гана, Нігерія) і Латинській Америці (Бразилія). Найбільші у світі плантації каучуконосів (гевеї) розташовані у країнах Південно-Східної Азії (Малайзія, Індонезія, Таїланд) і Бразилії.

Серед коренеплодів вирізняється картопля. Її посіви розташовані переважно в помірній зоні Північної півкулі (Китай, Індія, Росія, Україна, США, Польща, Франція, Білорусь тощо). У тропічних і субтропічних країнах Азії, Африки та Латинської Америки вирощують й інші коренеплоди - батат, ямс, маніок, таро, яким належить провідне місце в раціоні.

Таблиця 3. Країни - лідери за валовим збором технічних культур (на 2016 р.)

Країна

Цукровий буряк, млн т

Країна

Цукрова тростина, млн т

Країна

Бавовник, млн т

Країна

Картопля, млн т

Росія

51,4

Бразилія

768,7

Китай

6,5

Китай

99,1

Франція

33,8

Індія

348,4

Індія

6,4

Індія

43,8

США

33,5

Китай

122,7

США

3,5

Росія

31,1

Німеччина

25,5

Таїланд

87,5

Пакистан

2,3

Україна

21,8

Туреччина

19,5

Пакистан

65,4

Бразилія

1,5

США

20,0

Мал. 2. Райони тваринницької спеціалізації у світі

За зборами овочів і плодів світовими лідерами є великі країни, зазвичай із численним населенням і сприятливими природно-кліматичними умовами (Китай, Індія, США). Вирощуванням якісних сортів винограду (столових і винних) славляться Іспанія, Франція, Італія, США, Чилі, Грузія, Україна, Угорщина, Німеччина, Австралія тощо.

Тваринницька агропродукція. Спеціалізацією тваринництва є розведення і використання сільськогосподарських тварин. У розвинутих країнах тваринництво характеризується високим рівнем механізації, електрифікації, а також електронізації та автоматизації багатьох процесів. Для країн, що розвиваються, характерним є малопродуктивне екстенсивне тваринництво, де переважає низькопродуктивна й тяглова худоба, а стрижневим є кочове й напівкочове тваринництво (верблюди, вівці, кози), що орієнтується на використання бідних природних кормових ресурсів.

Скотарство поширене в усьому світі й відіграє важливу роль в економіці багатьох країн (мал. 2). За поголів’ям великої рогатої худоби лідирують Індія, Бразилія, Китай, США та Аргентина, а за виробництвом молока - Індія, США, Китай, Німеччина. Свинарство найбільше розвинене у Східній Азії (Китай), Європі (Німеччина, Данія, Росія, Польща, Франція), Америці (США, Бразилія). Найчисленніше поголів’я свійських птахів мають США, Китай, Індія, Бразилія та Індонезія. Розведення овець переважає в районах з великими пасовищами, особливо в пустельних і напівпустельних зонах субтропічного й тропічного поясів (Китай, Австралія, Індія, Іран, Нова Зеландія, Туреччина тощо). Верблюдівництво тяжіє до пустель, напівпустель і сухих степів, це традиційна аграрна сфера в мусульманських країнах аридного поясу. Оленярство поширене на Півночі, у Сибіру й на Далекому Сході Росії, а також у Норвегії, Швеції, Фінляндії, Канаді, на Алясці.

Мал. 3. Країни - лідери за виловом риби, млн т (на 2016 р.)

Рибальство - один з найдавніших промислів людства, а нині - важлива ланка світового господарства. Майже 75 % усього світового вилову йде на харчування людей, решту переробляють на риб’яче борошно та жир, харчові добавки тощо. Основним районом вилову риби останніми десятиліттями є північна частина Тихого океану (мал. 3). Починаючи з другої половини XX ст. стала швидко розвиватися аквакультура: вирощування риб, молюсків, ракоподібних, водоростей у контрольованих людиною умовах. Провідні позиції за обсягом виробництва продукції аквакультури посідають азійські країни (Китай, Японія, Південна Корея, Філіппіни, Таїланд, КНДР, В’єтнам). В Європі аквакультура спеціалізується на вирощуванні устриць (Франція, Німеччина) і мідій (Італія, Іспанія, Нідерланди). У США вирощують виключно устриць.

Підсумуйте свої знання:

  • 1. Поясніть значення понять: первинний сектор економіки, добувна промисловість, глобальний ринок вугілля (нафти, природного газу), екстенсивне (інтенсивне) сільське господарство, рибальство.
  • 2. Використайте інформацію, подану в тексті параграфа та шкільному географічному атласі 11 класу, для визначення міжнародної спеціалізації країн і регіонів світу на видах діяльності первинного сектору економіки (на власний вибір).
  • 3. Підготуйте повідомлення «Глобальний ринок вугілля (нафти, природного газу, зерна, волокнистих, олійних культур, м’яса)» (на власний вибір).

Перевірте, чого навчилися:

  • 1. Спираючись на наявні у шкільному атласі географічні карти, порівняйте просторову організацію виробництва сільськогосподарської продукції у країнах і регіонах світу. Результати порівняння занотуйте в таблицю:

Регіон

Країни-лідери

Спеціалізація рослинництва

Спеціалізація тваринництва

Чинники розвитку й розміщення сільськогосподарського виробництва

природні

соціально-економічні

  • 2. Визначте роль транснаціональних корпорацій у видобуванні й споживанні паливних мінеральних ресурсів, функціонуванні глобальних ринків вугілля, нафти й природного газу (на власний вибір).